- •Дослідження: методологія, методи, методики
- •1. Наукова картина світу
- •2. Наука і релігія
- •4. Наукова теорія
- •6. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання
- •7. Фундаментальні та прикладні дослідження
- •8. Методологія індуктивних та дедуктивних досліджень
- •9. Понятійно-термінологічний апарат
- •1. Парадигми і концепції суспільної географії
- •2. Географічні закони та закономірності
- •3. Взаємодія суспільства з природою як ключова методологічна проблема суспільної географії
- •4. Територіальна організація суспільства
- •5. Об'єкт і предмет суспільної географії
- •6. Основні напрямки суспільно-географічних досліджень
- •1. Наукові методи та їх систематика
- •2. Методи суспільно-географічних досліджень
- •2.2. Картографічний метод
- •2.3. Метод ідеалізації
- •2.4. Метод формалізації
- •2.5. Математичні методи
- •2.6. Метод моделювання
- •2.7. Порівняльно-географічний метод
- •2.8. Методи класифікації та типізації
- •2.9. Системний метод. Системний підхід
- •1. Особливості і принципи суспільно-географічних досліджень
- •2. Об'єкти суспільно-географічних досліджень
- •3. Польові та камеральні дослідження
- •4. Організація польових досліджень. Джерела первинної інформації
- •5. Збирання суспільно-географічних даних. Представлення інформації
- •6. Опис та вимірювання
- •8. Наукова географічна мова
- •9. Напрямки формалізації у географічних дослідженнях
- •10. Просторове впорядкування суспільно-географічної інформації
- •1. Співвідношення простору і часу в суспільно-геогрлфічних дослідженнях
- •2. Географічний простір: зміст і функції поняття
- •3. Топологічні та метричні властивості геопростору
- •4. Розмірність географічного простору. Територія
- •5. Місце. Місцеположення
- •6. Географічні метрики
- •7. Час в географії. Історико-географічний підхід
- •1. Методика аналізу геодемографічних процесів
- •2. Аналіз територіальної диференціації геодемографічних процесів
- •3. Геодемографічний прогноз
- •4. Методика геодемографічного районування
- •5. Аналіз демографічної ситуації. Геодемографічне районування
- •6. Дослідження систем розселення
- •1. Вимір людського розвитку
- •2. Показники якості життя населення
- •3. Дослідження рівня життя населення
- •1. Цільові настанови та тематичні напрямки досліджень
- •2. Методологічні проблеми геоурбаністики
- •2.1. Ознаки міста
- •2.2. Класифікація міст. Функціональні типи міст
- •2.3. Місто як система
- •3. Паспортна характеристика міста
- •4. Дослідження природного середовища міста
- •1.2. Співвідношення великих і малих підприємств
- •3. Паспортна характеристика промислового підприємства
- •9,1. Цикли нафтопереробки та нафтохімії
- •9.2. Технологічні процеси переробки нафти
- •10. Територіальна організація промислових підприємств і угруповань
- •10.2. Територіальна організація промислового виробництва
- •1. Цільові настанови досліджень. Вихідні матеріали
- •4.1. Методика агроландшафтного кадастрового районування
- •5. Планування території
- •9. Форми територіальної організації водного господарства
- •10. Річковий транспорт. Рибний промисел
- •Динаміка вилову риби у водоймах України
- •3.3. Класифікація морських портів і суден
- •4. Функціональна організація транспорту.
- •2. Особливості рекреації як виду економічної діяльності
- •4. Рекреаційні ресурси та їх класифікація
- •1. Концепція природних каркасів екологічної безпеки територій та відповідні напрямки географічних досліджень
- •5. Складові елементи регіональної екологічної мережі
- •2. Структуру ванн я будівельно-шдустріальних комплексів за видами економічної діяльності
- •Isbn 966-318-404-3.
- •65026. М. Одеса, вул. Преображенська, 24.
- •Www.Fotoalbom-odessa.Com
2.2. Класифікація міст. Функціональні типи міст
Класифікація міст за людністю видається простою процедурою, але насправді це достатньо складна проблема, яка потребує відповідної підготовки дослідника, глибокого розуміння адміністративних, організаційно-економічних та соціально-культурних функцій міст різного рангу в залежності від їх людності. У суспільно-географічних та демографічних дослідженнях зустрічаються такі варіанти класифікації міст за чисельністю населення.
У шкільних програмах розрізняють міста малі (до 20 тис. жителів), середні (20 — 100), великі (100 — 500), найбільші (500 — 1000), міста-мільйонери (понад 1 млн. жителів).
Свого часу пропонувалась менш "заокруглена" класифікація міст за людністю (М. Т. Агафонов та ін.): найменші — до 25 тис. жителів; малі — 25-70; середні — 70-250; великі — 250-400; дуже великі — 400-800; найбільші — понад 800 тис. жителів. її автори намагались більш точно співвіднести людність міст з їх адміністративним статусом та соціально-економічними функціями.
Найбільш докладну систематику міст за чисельністю населення розробив Б. С. Хорєв (1975), який виділяв категорії, групи та класи міст (табл. 18).
Таблиця 18 Класифікація міст за людністю
Категорія |
Група |
Клас |
Чисельність населення (тис. чол.) |
Великі міста |
надвеликі великі |
1 2 3 4 |
Понад 1000 500- 1000 250 - 500 100-250 |
Середні міста |
середні напівсередні |
5 6 |
50-100 20-50 |
Невеликі міста |
малі СМТ |
7 8 |
10-20 до 10 |
271
Відсутність загальноприйнятої класифікації міст за людністю дає змогу досліднику обгрунтувати свій підхід, виходячи з конкретних умов і особливостей регіону досліджень.
Головна соціально-економічна характеристика міста — його функції. Перелік головних функцій міст такий:
демографічно-розселенська;
адміністративно-управлінська;
виробнича (матеріальне виробництво);
соціально-побутова;
ділових послуг;
освітньо-культурна;
науково-технічна та інноваційна;
зовнішньо-економічна;
торговельно-розподільча;
комунікаційна (інформаційна);
транспортно-комунікаційна;
рекреаційно-туристична;
спортивно-оздоровча;
природоохоронна, соціально-екологічна.
Міста класифікують за їх функціями. При цьому розрізняють міста: 1) монофункціональні — промислові, транспортні, наукові, курортні та ін.; 2) з обмеженим набором функцій; 3) поліфункціональні. В залежності від конкретного набору функцій та їх співвідношень виділяють функціональні типи міст.
За особливостями функціонально-планувальної організації території розрізняють міста:
моно- та поліядерпі (поліцентричні), тобто міста з одним громадсько-діловим центром чи кількома; можливе поєднання одного загальноміського центру та кількох другорядних (районних) громадських центрів;
за загальною планіровочною структурою, конфігурацією головних транспортних магістралей, формою міських кварталів міста можуть бути:
а) моноядерними концентричними;
б) моноядерними секторальними;
в) моно- та поліцентричними регулярними, з правильною поква ртальною забудовою;
г) моно- та поліцентричними з вільною забудовою, що не утво рює квартальної планіровки.
272
Наведені приклади класифікації міст за окремими ознаками наголошують проблему загальної типізації міст за характерним поєднанням народногосподарських функцій та інших класифікаційних ознак. Географи у своїх дослідженнях міських поселень класифікують їх та типізують за такими ознаками:
за генезою, тобто за походженням та особливостями історичного розвитку;
за географічним положенням — геополітичним, геоекономіч-ним, транспортно-географічним, природно-географічним;
за місцем і роллю у системі розселення — національній, регіональній, локальній;
за народногосподарськими функціями, тобто за "спеціалізацією" міста;
за участю у територіальному поділі праці різних рівнів — міжнародному, національному, регіональному, локальному;
за особливостями планіровки та забудови;
за кількістю населення та структурою його зайнятості;
за політико-адміністративним статусом.
За сукупністю головних класифікаційних ознак (людність, функції, політико-адміністративний статус) виділяють функціональні типи міст — від монофункціоиальних і вузькоспеціалізованих (2-3 головні функції) до поліфункціоиальних. Як приклад, наведемо класифікацію міст України за їх людністю, господарськими функціями та географічним положенням (табл. 19а, 196). Відсутність загальноприйнятих схем класифікації міст за їх головними ознаками — людністю та функціями — дає змогу дослідникам акцентувати свої підходи та методичні схеми класифікації й типології міських поселень, орієнтовані на поставлені завдання досліджень та на специфіку конкретних систем розселення.
