1. Вимір людського розвитку

З 1995 р. в Україні започаткована Програма Розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН) у формі щорічних звітів про людський розвиток. Експерти ООН розробили і впровадили в обіг поняття людський (гуманітарний) розвиток як синтетичний показник умов життєдіяльності населення, можливостей людини щодо збереження здоров'я, набуття знань, покращення добробуту, умов культурної, громадської та політичної діяльності. Людський розвиток — динамі­чне поняття, яким позначають процес розширення можливостей ви­бору, зокрема:

• можливість прожити довге життя і зберігати добре здоров'я;

• можливість здобути освіту;

• можливість доступу до засобів, що забезпечують гідний рівень життя.

Людський розвиток передбачає збалансованість формування мо­жливостей людини щодо покращення умов своєї життєдіяльності, з одного боку, та їх використання, з другого. Концепція сталого люд­ського розвитку у центр будь-якого розвитку ставить людину. Вона виходить з того, що рівень доходу є надзвичайно важливим, але не єдино головним показником якості життя. Метою розвитку має бути не лише зростання доходів і добробуту, але повне задоволення різноманітних, постійно зростаючих потреб населення.

Методики розрахунків індексу людського розвитку такі:

[І.] Узагальнений індекс людського розвитку (ІЛР) за ПРООН об­числюють у такій послідовності:

(1) розраховують часткові індекси

• тривалості життя;

• грамотності дорослого населення;

• досягнутого рівня освіти;

• реального ВВП на душу населення.

Індекс тривалості життя (ІЖ) обчислюють як

ІЖ = (Тф - Tmin)/(Tmax - Tmin),

241

де Тф — фактична тривалість життя; Ттах і Ттіп — найбільша та найменша тривалість життя серед країн світу. Наприклад, у 1997 р. тривалість життя в Україні становила 67,36 років, максимальна і мі­німальна тривалість життя в світі (за країнами) становила 85 і 25 ро­ків. Відтак

ІЖ = (67,36 - 25)/(85 - 25) = 42,36/60 = 0,706.

Індекс грамотності дорослого населення (ІГ) обчислюють як

ІГ = Г/Гтах,

де Г — рівень грамотності населення, Гтах — максимальний рівень грамотності (100 %). Для України індекс грамотності дорослого на­селення у 1997 році становив

ІГ = 99,0/100 = 0,990.

Індекс досягнутого рівня освіти (Ю) розраховують як середнє зважене для індексу грамотності (Г) та індексу сукупної частки уч­нів* (ІУ); перший показник має ваговий коефіцієнт 2, другий — 1:

Ю = (2ІГ + 1 ІУ)/3 = (2x99,0 + 1х0,689)/3 = 0,890.

Індекс скоригованого реального ВВП на душу населення (з ураху­ванням паритету купівельної спроможності) обчислюють як ІД:

ІД = [Ьо_в(ІДф) - Log(100)] /[Log(mmax) - Log(100)], де ІДф та ІДтах — індекс душового ВВП фактичний і максималь­ний серед країн світу (ІД = ВВП душовий/1000). Для України у 1997 році цей показник становив

ІД = [Log(2,175) - Log(100)]/[Log(40,000) - Log(100)]=0,514. (2) на підставі часткових індексів обчислюють загальний індекс людського розвитку (ІЛР) як просте середнє

ІЛР = (ІЖ + Ю + ІД)/3 = (0,706 + 0,890 + 0,514)/3 = 0,703.

Звертаємо увагу, що усереднюються три індекси, а четвертий -індекс грамотності — вже врахований у індексі освіти. Зазначимо також, що за статистикою ПРООН високий ІЛР починається від ІЛР > 0,8.

Певний інтерес представляють розрахунки ІЛР з урахуванням ген-дерного фактору, тобто окремо для чоловіків і жінок. Так, напри­клад, в Україні (1997 р.) жінки домінували у складі спеціалістів

* Частка учнів та студентів вищих учбових закладів у населенні у віці 7-25 років (за методикою ПРООН).

242

(HO,5%) і були слабо представлені в законодавчих органах (7,8%), їх і,іробітна плата була нижчою, ніж у чоловіків (71,5%). Співвідно­шення можливостей розвитку за статтю в Україні у цей час мало ін-ЮКС 0,383, тобто можливості .жінок становили пересічно лише 38,3% реальних можливостей чоловіків.

(ІІ). В Україні для аналізу регіональних відмінностей людського розвитку прийнята така методика:

(1) Показники, що використовуються для розрахунку регіональ­них ІЛР, представлені таким переліком з відповідними ваговими коефіцієнтами (табл. 15).

Таблиця 15 Показники для розрахунків регіональних ІЛР

Показники	Одиниці виміру	Вага в індексі блоку
І. Демографічний розвиток
1. Середня очікувана тривалість життя жінок при народженні	років	0,08
2. Середня очікувана тривалість життя чоловіків при народженні	років	0,12
І, Середня очікувана тривалість життя жінок при досягненні 45 років	років	0,15
4. Середня очікувана тривалість життя чоловіків при досягненні 45 років	років	0,25
5. Коефіцієнт смертності немовлят	%	0,10
6. Сумарний коефіцієнт народжуваності (середня кількість дітей, народжених жінкою за все життя)	%	0,20
7. Загальний коефіцієнт сальдо міграції	%	0,10
II. Розвиток ринку праці
1. Рівень економічної активності населення	%	0,15
2. Питома вага працівників, що працювали в режимі неповної зайнятості, від загальної чисельності працюючих	%	0,20
3. Рівень безробіття (за методикою МОП)	%	0,40
4. Питома вага безробітних, що не мають роботи більше 12 місяців, в загальній чисельності безробітних	%	0,25

243

Закінчення табл. 15

Показники	Одиниці виміру	Вага в індексі блоку
III. Освіта
1. Середня тривалість навчання | років 1,00
IV. Добробут
1. Витрати домогосподарств у роз­рахунку на одного умовного дорослого	гривень	0,30
2. Питома вага витрат на харчування у загальній сукупності витрат на одного умовного дорослого	%	0,20
3. Середній розмір заборгованості по зарплаті на 1 працюючого, що має заборгованість	гривень	0,15
4. Середня заробітна плата	гривень	0,15
5. Питома вага доходів від особистого підсобного господарства в сукупних доходах одного умовного дорослого	%	0,20
V. Умови життя населення
1. Рівень урбанізації	%	0,10
2. Викиди шкідливих речовин	кг/чол	0,25
3. Забезпеченість житлом	кв.м/чол	0,20
4. Питома вага населених пунктів без всіх видів благоустрою	%	0,20
5. Рівень злочинності	кількість зареєстрованих злочинів на 100 тис. населення	0,25
VI. Фінансування соціальної сфери регіону
1. Фінансування загальної середньої освіти	гривень на одного учня	0,17
2. Фінансування вищих навчальних закладів І - IV рівнів акредитації	гривень на душу населення	0,17
3. Питома вага видатків місцевого бюджету на розвиток культури	%	0,17
4. Співвідношення пенсіонерів та зайнятих	%	0,17
5. Фінансування заходів соціального захисту	гривень на душу населення	0,17
6. Фінансування охорони здоров'я	гривень на душу населення	0,15

244

Як бачимо, порівняно з методикою ПРООН дана схема орієнто-ШШ на безпосереднє вимірювання добробуту населення і опосередко­вану оцінку загальної соціально-економічної ситуаціїчерез показники ринку праці та фінансування соціальної сфери.

(2) Показники для співставності та подальшого узагальнення підлягають нормуванню за двома варіантами:

- показники-стимулятори (позитивні характеристики) співстав- ияються з найбільшим їх значенням

Ij = Xj / Xmax,

- показники-дестимулятори (негативні характеристики) спів­ відносять з найменшим значенням

Іj = Xj / Xmin,

Де І j — нормовані (стандартизовані) показники, а X j — їх вихі­дні (ненормовані) значення.

Показники-стимулятори, які відповідають оцінці "чим більше, тим краще", представлені в таблиці 15 за такими номерами: І. 1; І. 4; І. 6; II. 1; III. 1; IV. 1; IV. 4; V. 1; V. 3; VI. 1- VI. 3; VI. 5; VI. 6. Показ­ники-дестимулятори позначені номерами І. 5; І. 7; II. 2-Й. 4; IV. 2; IV. 3; V. 2;V. 4; V. 5; VI. 4.

Нормування дає індивідуальні індекси за кожним показником, які є вже цілком співставними і придатними до подальшого агрегу-вання та узагальнення.

(3) Для кожного блоку (групи показників І — VI) розраховують­ ся так звані субіндекси як середньозважені від індивідуальних індек­ сів. Наприклад, субіндекс добробуту (блок IV) обчислюють як

Ід = 0,30 I1 + 0,20 І2 + 0,15 ІЗ + 0,15 І4 + 0,20 І5,

де Ід — блоковий субіндекс; Іі — індивідуальні індекси відповідних показників; 0,30; 0,20 і т. д. — ваги показників (див. табл. 15).

(4) Інтегральний ІЛР обчислюють як середньозважене з блокових індексів

ІЛР = Iwl +Iw2 + Iw3 + Iw4 +Iw5 +Iw6

де In — субіндекси по N блокам; wi — вагові коефіцієнти відповід­них блоків, які мають такі значення (табл. 15): демографічний роз­виток — 0,20; ринок праці — 0,15; освіта — 0,15; добробут — 0,15; умови життя населення — 0,15; фінансування соціальної сфери — 0,20.

[III.]. У спільному проекті ПРООН та уряду України "Сталий

245

людський розвиток в Україні" (1999 р.) наведені індикатори людсь­кого розвитку, які можуть слугувати певними орієнтирами для по­становки і розробки відповідних програм дослідження людського розвитку та якості життя на регіональному та локальному рівнях: /. Показники людського розвитку:

• очікувана тривалість життя при народженні (років);

• материнська смертність (на 10 тисяч живонароджених);

• кількість населення в розрахунку на одного лікаря (осіб);

• сукупна частка учнів (%) — частка осіб, які навчаються у закла-' дах освіти (середні, професійно-технічні, вищі) серед населення від­повідної вікової групи;

• прийом до вищої школи (частка осіб, які вступили до вищих закладів всіх рівнів акредитації — I-IV — серед населення віком 15-18 років);

• кількість куплених радіоприймачів на 1000 жителів;

• кількість куплених телевізорів на 1000 жителів;

• ВВП на душу населення (у % до попереднього року);

• ВВП на душу населення (у фактичних цінах).

2. Фактори, що негативно впливають на людський розвиток:

- рівень безробіття (зареєстроване безробіття у % до економічно активного населення, на кінець року);

• співвідношення доходів 20% найбагатших до 20% найбідні-ших;

• заробітна плата жінок у % до заробітної плати чоловіків (у держсекторі);

• індекс споживчих цін (грудень — до грудня попереднього року (%);

• смерть у результаті дорожньо-транспортних пригод (на 100 ти­сяч осіб);

• число осіб, які загинули внаслідок злочинних дій (тис. осіб, з числа всіх зареєстрованих злочинів);

• зґвалтування жінок;

• викиди сірки та азоту (кг на одного жителя).

3. Антисуспільні прояви:

• арештанти (на 100 тис. населення);

• частка підлітків серед злочинців (%);

• зґвалтування жінок;

• злочинність, пов'язана з наркотичними засобами (на 100 тис. населення);

246

• розлучення (% від усіх шлюбів);

• позашлюбні пологи (%);

• сім'ї з одним із батьків (%);

• самогубство серед чоловіків (на 100 тис. осіб чоловічої статі);

• умисні вбивства та замахи на вбивство (зареєстровані ви­падки);

• зґвалтування та замахи на зґвалтування (зареєстровані ви­падки);

• злочини, пов'язані з наркотиками (зареєстровані випадки);

• частка підлітків (14-18 років) серед осіб, що підозрювалися у скоєнні злочинів (%);

• кількість осіб, взятих під варту і засуджених, які утримуються в слідчому ізоляторі (тюрмі);

• кількість осіб, які утримуються в установах виконання пока­рань.

4. Тенденції людського розвитку:

• очікувана тривалість життя при народженні (років);

• прийом до вищої школи на стаціонар (частка осіб, які вступили до вузів всіх рівнів акредитації [І — IV] на стаціонар серед населення віком 15-18 років);

• ВВП на душу населення (в % до попереднього року);

• ВВП на душу населення (у фактичних цінах);

• державні витрати на освіту (у % до ВВП);

• державні витрати на охорону здоров'я (у % до ВВП).

5. Становище жінок:

• очікувана тривалість життя (при народженні, років);

• материнська смертність (на 100 тис. живонароджених);

• жіноча робоча сила (% жінок у загальній кількості працівників);

• частка жінок у парламенті (%).

6. Відмінності між жінками та чоловіками (показники для жінок у % до показників для чоловіків):

• очікувана тривалість життя при народженні;

• чисельність;

• кількість зайнятих жінок;

• безробіття (питома вага жінок до безробітних, %);

• середня заробітна плата (у держсекторі).

7. Медицина та охорона здоров 'я:

- смерті від захворювань системи кровообігу (у % до всіх випадків);

247

• смерті від новоутворень злоякісних пухлин (у % до всіх випадків);

• СНІД — стоїть на обліку ВІЛ-інфікованих; з них хворі; помер­ло (на кінець року);

• кількість населення у розрахунку на 1 лікаря (осіб);

• споживання алкогольних напоїв (літрів на душу населення);

• споживання тютюнових виробів (млрд. шт.);

• державні витрати на охорону здоров'я (у % до всіх державних витрат);

• державні витрати на охорону здоров'я (у % до ВВП).

8. Освіта:

• сукупна частка учнів (частка осіб, які навчаються у закладах освіти — середніх, професійно-технічних, вищих, серед населення відповідної вікової групи);

• прийом до вищої школи (частка осіб, які вступили до вищих навчальних закладів всіх [І — IV] рівнів акредитації серед населення віком 15-18 років);

• прийом до вищої школи на стаціонар (частка осіб, які вступили до вузів всіх рівнів акредитації на стаціонар серед населення віком 15-18 років);

• державні витрати на вищу освіту (у % до загальних витрат на освіту);

• державні витрати на освіту (у % до всіх державних витрат);

• державні витрати на освіту (у % до ВВП);

• державні витрати на науку (у % до ВВП).

9. Засоби комунікації:

• радіоприймачі (на 1000 жителів);

• телевізори (на 1000 жителів);

• щорічне відвідування кінотеатрів (на жителя);

• щорічне відвідування музеїв (на жителя);

• разовий тираж газет (на 100 чоловік);

• виданих книжок (друкованих одиниць на 100 тис. чоловік);

• відісланих листів (на душу населення);

• телефонів (на кожні 100 помешкань);

-засобів пересування (легкових автомобілів в особистій власнос­ті на 100 чоловік).

10. Зайнятість:

- всього зайнято (тис. чол.): у тому числі в:

248

• промисловості

• сільському та лісовому господарстві

• будівництві

• транспорті та зв'язку

• торгівлі, громадському харчуванні, заготівлях та збуті

• охороні здоров'я, фізкультурі та соціальному забезпеченні

• освіті, культурі, мистецтві, науці та науковому забезпеченні

• управлінні

• інших галузях;

• розподіл зайнятого населення за сферами і галузями господарс­тва (%).

//. Безробіття (на кінець року):

• чисельність безробітних за методологією МОП (тис. чол.);

• зареєстроване безробіття (тис. чол.);

• рівень безробіття (частка безробітних у загальній чисельності економічно активного населення:

• за методологією МОП;

• зареєстрований;

• витрати на допомогу безробітним (частка витрат допомоги по безробіттю в загальній сумі витрат Державного центру зайнятості);

• довгострокове безробіття (частка безробітних, що не мали ро­боти 6 місяців і більше):

• зареєстроване;

• за методологією МОП;

• регіональна диспропорція безробіття (розрахунки на основі чи­сельності населення, зайнятого в економіці, без урахування осіб, що навчаються, та зайнятих в особистому підсобному сільському гос­подарстві):

• зареєстроване (<%);

• за методологією МОП (%);

• відношення чисельності безробітних з середньою освітою до чисельності безробітних з вищою освітою:

• зареєстроване;

• за методологією МОП.

12. Добробут, бідність, соціальні інвестиції:

• частка промисловості у валовій доданій вартості (ВДВ) галузей економіки (%);

• частка населення, що має середньодушовий місячний сукупний дохід нижче межі малозабезпеченості (у % до всього населення);

249

• загальні витрати на освіту (у % до ВВП);

• загальні витрати на охорону здоров'я, фізичну культуру та со­ціальне забезпечення (у % до ВВП).

13. Урбанізація:

• міське населення (постійне, % від усього);

• загальний щорічний приріст-скорочення міського населення (постійне, % до попереднього року);

• населення найбільшого міста (наявне, % від міського);

• населення міст, що мають понад мільйон жителів (наявне, % від міського).

14. Демографія:

• постійне населення (на початок року, тис. чол.); -у т. ч.:

• чоловіки

• жінки

• міське населення

• сільське населення

• загальний щорічний приріст-скорочення населення (у % до по­переднього року);

• демографічне навантаження (відношення населення у віці до 15 років та старшого за працездатний вік до населення у працездат­ному віці [чоловіки — 16-59, жінки — 16-54 років], у %);

• населення віком понад 60 років (у % до всього населення);

• очікувана тривалість життя при народженні (років):

• у чоловіків

• у жінок

• очікувана тривалість життя у віці 60 років (років):

• у чоловіків

• у жінок

• природний приріст-скорочення населення (тис. осіб);

• кількість народжених (тис. осіб);

• кількість померлих (тис. осіб);

• кількість народжених (на 1000 осіб);

• кількість померлих (на 1000 осіб);

• природний приріст населення (на 1000 осіб);

-дитяча смертність (померло дітей віком до одного року на 1000 народжених);

- питома вага дітей, народжених жінками, що не перебувають у шлюбі (у % до загальної кількості народжених);

250

15. Природні ресурси:

територія країни (тис. кв. км);

густота населення (чол. на 1 кв. км);

орні землі (% від території);

ліси (% від території);

іриговані землі (% від орних земель);

• загальний водний ресурс на душу населення (тис. куб. м на рік);

• річне споживання свіжої води (куб. м на душу населення).

16. Основні економічні показники:

• загальний ВВП у фактичних цінах (грн.);

• зміни реального ВВП (у % до попереднього року);

• зміни реального душового ВВП (у % до попереднього року);

• частка промислової продукції (у % до ВДВ);

• частка сільськогосподарської продукції (у % до ВДВ);

• кінцеві споживчі витрати домашніх господарств (у % до ВВП);

• нагромадження основного капіталу (у % до ВВП);

• прямі інвестиції (млн. дол. США на кінець року);

• індекс споживчих цін (у % до попереднього року);

• дефіцит зведеного бюджету (у % до ВВП);

• видатки на соціальний захист населення (у % до загальної суми видатків);

• експорт товарів та послуг (у % до ВВП);

• імпорт товарів та послуг (у % до ВВП).

Наведені показники людського розвитку охоплюють понад сто різноманітних характеристик гуманітарного розвитку України та її регіонів і можуть слугувати певним орієнтиром для складання про­грам відповідних досліджень на регіональному і мікрорегіонально-му рівні. При цьому необхідно підкреслити деякі особливості наве­деного переліку індикаторів людського розвитку. По-перше, вони розроблялись для України в цілому І являють собою першу спробу адаптації методичних вимог ПРООН до сучасних умов нашої краї­ни. Надалі цей перелік буде уточнюватись, доповнюватись і розви­ватись. По-друге, одні й ті ж самі індикатори розвитку зустрічають­ся у різних тематичних блоках, що наголошує можливість аналізу людського розвитку тематично — за різними напрямками і блока­ми. По-третє, можна сподіватись, що з часом у нашій країні буде розроблена й впроваджена державна система індикаторів регіональ­ного людського розвитку, подібно до державної системи "Соціаль­них показників" у США, яка розроблялась понад 10 років і нині

251

складається зі 167 показників, об'єднаних у 8 блоків: 1) здоров'я (29 показників); 2) суспільна безпека (23); 3) освіта (20); 4) праця (28); 5) доходи (24); 6) житло (17); 7) довкілля, рекреація (28); 8) демогра­фія (15 показників).

Як бачимо, сучасна вітчизняна система індикаторів людського розвитку порівняно з системою США не охоплює характеристики житла, умов довкілля та рекреації. В обох системах відсутні безпосе­редні показники якості довкілля чи його антропогенно-техногенно­го навантаження та деградації. При розробці регіональних і локаль­них програм дослідження рівнів людського розвитку дослідник має широкий вибір його тематичної спрямованості відповідно до при­родних і соціально-економічних особливостей краю та з врахуван­ням наявної довідково-статистичної інформації.

Контрольні питання та завдання

1. З якого часу в Україні започаткована Програма розвитку ООН? З якою метою ООН впровадило поняття "людський (гуманітар­ний) розвиток"?

2. Характеризуйте зміст і пізнавальні функції поняття "людський розвиток".

3. Як обчислюють індекс людського розвитку (ІЛР) за Програмою Розвитку ООН? Поясніть техніку розрахунків часткових індексів людського розвитку. Як обчислюють на підставі часткових інде­ксів загальний ІЛР?

4. Яким чином у розрахунках ІЛР враховують тендерний фактор, тобто оцінки ІЛР окремо для чоловіків і жінок?

5. Характеризуйте методику оцінки регіональних ІЛР, прийняту в Україні. Прокоментуйте систему показників для розрахунків ІЛР (табл. 15), що діє у нашій країні.

6. Порівняйте методики оцінки ІЛР, розроблені експертами ООН та вітчизняними спеціалістами.

7. Як стандартизують (нормують) за вітчизняною методикою пози­тивні та негативні характеристики людського розвитку? Чим зу­мовлена необхідність такої стандартизації (нормування) вихід­них показників?

8. За таблицею 15 назвіть показники-стимулятори та показники-дистимулятори. Дайте необхідні пояснення.

9. Як обчислюють за українською методикою інтегральний ІЛР?

252

10. Характеризуйте перелік груп показників та окремих показників для дослідження людського розвитку та якості життя на регіональному та локальному рівнях, розроблені спільним проектом ПРООН та уряду України "Сталий людський розвиток в Україні" (1999 p.).

11. Обґрунтуйте необхідність розроблення та впровадження в нашій країні державної системи індикаторів регіонального людського розвитку.