2. Аналіз територіальної диференціації геодемографічних процесів

Методичні підходи щодо дослідження територіальних відміннос­тей ГДП розглянемо на прикладі регіону Українського Причорно­мор'я (В. В. Яворська, 2002).

В цілому в межах регіону Українського Причорномор'я геодемог-рафічні процеси характеризувалися низькими показниками народжу­ваності населення, дуже високими коефіцієнтами смертності і як ре-

205

зультат цього — від'ємним природним приростом населення. Мігра­ційна складова геодемографічного процесу, як показує аналіз відпо­відних статистичних параметрів, не відіграє в останній період суттє­вого значення в загальній динаміці чисельності населення регіону (рис. 15). Всі області Українського Причорномор'я — Одеська, Мико­лаївська та Херсонська — мають практично однаковий тип ГДП: в більшості адміністративних районів зменшення населення відбува­ється за рахунок природного убуття, і тому загальний тип ГДП для регіону — III. 1 .а. С(М)[тн] — нисхідний ГДП із зменшенням населен­ня переважно за рахунок природного убуття з слабким механічним відтоком, який має стабільну траєкторію та малодинамічний харак­тер розвитку, з негативною тенденцією змін в останні 3-4 роки.

Рис. 15. Природний приріст, сальдо міграції, загальна динаміка чисельності населення Українського Причорномор'я

Спостерігаються помітні територіальні відмінності в особливос­тях геодемографічних процесів в межах регіону. На основі наведеної методики аналізу показників демографічних індикаторів в розрізі адміністративних районів виділено 2 типи і 4 підтипи геодемографі­чних процесів, поширення яких показано на карті (рис. 16).

206

Висхідний тип ГДП, підтип (1.2.6) — зростання населення, який характеризується незначним природним убуттям населення і більш помітним механічним його притоком, утворює невеликий за терито­рією ареал на півдні Одеської області (приморська смуга) і охоплює Овідіопільській і Роздільнянський адміністративні райони. Позити­вні показники загального приросту (хоча і незначного) населення в цих районах обумовлені, головним чином, зворотною міграцією мі­ських жителів Одеської агломерації, які в минулому проживали в цих районах, а в сучасний період, з причин привабливості реформу­вання сільського господарства і паювання землі, а також зростання безробіття в Одесі та її містах-супутниках, повернулись на свої старі місця проживання. Таке явище є досить поширеним в останні 5-7 років, але воно не є визначальним в загальній тенденції геодемогра-фічного процесу регіону Українського Причорномор'я.

Нисхідний(ІІІ) тип геодемографічного процесу (зменшення насе­лення) та три його підтипи (ГТІ.І.а, III. 1.6, III.2.а) мають більш ши­роке територіальне розповсюдження, і кожен його підтип утворює певні компактні геодемографічні зони і підзони з декількома просто­ровими "вкрапленнями" невеликих за розмірами ареалів. Цей тип геодемографічного процесу характеризується зменшенням населен­ня головним чином за рахунок природного його убуття.

Найбільш поширений в просторовому відношенні підтип ПІЛ.а — зменшення населення за рахунок природного убуття з слаб­ким механічним відтоком, який встановлений у 25 адміністративних районах регіону. Цей підтип утворює дві компактні, віддалені одна від другої геодемографічні підзони і декілька окремих геодемографіч-них ареалів (рис. 16). Перша геодемографічна підзона охоплює терито­рію тринадцяти адміністративних районів центральної частини Оде­ської і Миколаївської областей. Це такі райони, як Ширяєвський, Фрунзівський, Великомихайлівський, Березівський, Миколаївський і інші Одеської області та Вознесенський, Веселинівський, Баштансь-кий, Братський та інші райони Миколаївщини. Геодемографічний процес тут характеризується нисхідним рухом населення, що прояв­ляється у його природному убутті та у незначному міграційному від­тоці. За іншими геодемографічними індикаторами тут також спосте­рігаються чітко виражені негативні характеристики, зокрема стійка тенденція зниження показників народжуваності і підвищення коефіці­єнтів смертності, значне перевищення (до 1,7-2,3 рази) смертності над народжуваністю, погіршення вікової структури населення, низький

208

показник коефіцієнта життєвості (життєздатності) тощо. Це найбільш проблемна геодемографічна підзона регіону Українського Причорно­мор'я, в якій вже протягом останніх 10-15 років спостерігаються нега­тивні геодемографічні процеси депопуляції населення.

Друга компактна підзона зі схожими ознаками геодемографічно-го процесу сформувалась в останні роки у Придунайському субрегіо­ні. Вона охоплює тут 6 адміністративних районів — Ізмаїльський, Ренійський, Кілійський, Белградський, Арцизький і Тарутинський. Зазначимо, що в недалекому минулому це був досить сприятливий у геодемографічному відношенні субрегіон. Тут майже до середини 1990-х років спостерігались позитивні характеристики природного руху населення, хоча вони вже наближались до нульової позначки. Сальдо міграційного руху населення теж було завжди позитивним. В кінці 1990-х років і в цьому відносно сприятливому геодемографі­чному субрегіоні почали спостерігатись кризові демографічні яви­ща, і він наблизився за загальними показниками руху населення до центральних районів Одещини. Але якщо співставляти і інші пара­метри геодемографічних складових цих, на перший погляд, схожих підзон, то можна дійти висновку, що в Придунайському субрегіоні геодемографічна ситуація характеризується більш сприятливими параметрами. Тут більш "молода" вікова структура населення, більш потужний демографічний потенціал відтворення населення, більш сприятливі показники шлюбності і розлучень тощо.

Цей підтип геодемографічного процесу спостерігається також окремими ареалами в Херсонській області. Це декілька районів на півдні і сході Херсонщини — Скадовський, Голопристаньський, Бі-лозерський, Новотроїцький, Нижньосірогозьський. В цілому цей підтип геодемографічного процесу характеризується в просторово­му відношенні досить значним поширенням і утворює дві компактні підзони та кілька окремих ареалів (рис. 16).

Підтип III. 1.6 — зменшення населення за рахунок природного убуття з незначним механічним притоком — нисхідного типу геоде­мографічного процесу просторово спостерігається компактними геодемографічними підзонами в північній зоні Одеської області і окремими ареалами — у Задністров'ї, а також в окремих адміністра­тивних районах приморської смуги Одещини і Миколаївщини та пі­внічно-східних районах Херсонської області. У північній регресивній геодемографічній зоні регіону (Одеська і Миколаївська області) вже протягом значного періоду спостерігаються гострі кризові демогра-

209

фічні явища, і тенденція їх розвитку свідчить про те, що тут склалася критична геодемографічна ситуація з несприятливими тенденціями демовідтворения населення.

Подібний підтип геодемографічного процесу спостерігається в останні роки і в деяких адміністративних районах приморської сму­ги (Комінтернівський, Татарбунарський, Очаківський, Березансь-кий райони та інші). Тут утворились декілька локалізованих ареалів з несприятливими демографічними параметрами ГДП, що свідчить про погіршення геодемографічної ситуації в окремих приморських районах, які ще 5-7 років тому характеризувались відносно кращи­ми показниками.

Підтип III.2.а — зменшення населення за рахунок механічного убуття з слабким природним убуттям — нисхідного типу геодемог­рафічного процесу характеризується досить помітним зменшенням населення як за рахунок природного убуття, так і внаслідок значно­го його міграційного відтоку. Цей підтип утворює досить компакт­ну геодемографічну підзону в центральній і південно-східній частині Херсонщини. Він об'єднує 9 адміністративних районів і кілька окре­мих ареалів в межах тієї ж Херсонської області. Це такі райони, як Великоолександрівський, Великолепетиський, Горностаївський, Бє-риславський, Каховський, Чаплинський, Каланчацький та інші.

На основі аналізу просторової диференціації підтипів геодемог­рафічного процесу в Українському Причорномор'ї можна зробити висновок, що в його межах виділяється кілька геодемографічних підзон та ареалів, в яких основні параметри демовідтворювальних процесів помітно відрізняються. Завдання дослідника — встановити передумови і фактори таких територіальних відмінностей і правиль­но використати їх у розробленні пропозицій та рекомендацій щодо регіональної та мікрорегіональної демографічної політики.

Контрольні питання та завдання

1. Який тип ГДП поширений у регіоні Українського Причорномо­р'я (Одеська, Миколаївська, Херсонська області)?

2. Чим зумовлений особливий — висхідний тип ГДП в окремих ра­йонах Одещини?

3. Поясніть загальні особливості руху населення в регіоні Українсь­кого Причорномор'я за графіком ГДП (рис. 15). Визначіть голо­вні тенденції демографічного розвитку регіону.

210

4. Характеризуйте основні підтипи ГДП та їх територіальне поши­рення в регіоні Українського Причорномор'я.