1. Методика аналізу геодемографічних процесів

Географія населення (геодемографія) як один із головних розділів суспільної географії має значний досвід своїх географічних розро­бок, користується достатньо сформованим понятійно-концептуаль­ним апаратом. Чи не найслабкішою ланкою географії населення на даний час залишаються динамічні й часові аспекти. Геодемографи традиційно користуються поняттями "руху населення", його кількі­сних і якісних змін. Звичайним став аналіз демографічної обстановки чи ситуації в певному регіоні — геодемографічної ситуації. Методом порівняння основних демографічних характеристик на різний час або ж співставленням різночасових геодемографічних ситуацій встановлюють певні зміни Й тенденції розвитку населення. Геодемо­графія впритул підійшла до введення принципового нового понят­тя — геодемографічний процес.

Геодемографічний процес (ГДП) — це часовий розвиток населен­ня на певній території, його кількісні й якісні зміни, загальний на­прямок і характер таких змін. У широкому розумінні ГДП охоплює й зміни у просторовому розподілі населення, тенденції розвитку його розселення. Але, перш за все, ГДП представляє "часову траєк­торію" розвитку населення певної території, тенденції його кількіс­них і якісних змін. Як вже зазначалось, такі тенденції можна виявити методом порівняння геодемографічних ситуацій даної території на різні дати. Але такий підхід за всіх умов не актуалізує поняття ГДП, не інтегрує численні зміни й тенденції в цілісний і безперервний сус­пільно-географічний процес.

Для аналізу параметрів та закономірностей розвитку геодемог-рафічного процесу перш за все необхідно мати певну інформаційну базу. На жаль, дослідник не завжди може отримати необхідні пер­винні матеріали, органами статистики не ведеться облік відповідних показників, які могли б бути використані при вивченні геодемогра­фічних процесів. Це стосується перш за все якісних характеристик населення, деяких питань міграційного руху, рівня освіти, професій-

200

ного і соціального складу, стану здоров'я, рівня забезпеченості ма-теріальними благами і таке інше. Тому при дослідженнях великих територіальних утворень — регіонів, областей доводиться обмежу­ватись порайонними матеріалами демографічної статистики. Але у быльшості випадків стає необхідним більш деталізований — аж до окремих територіальних громад і поселень — вихідний матеріал, який потребує спеціальних обслідувань, анкетувань. Зокрема, мо­жуть бути корисними соціально-економічні анкети (паспорти) сіл,. введені в статистиці з 1997 p., а також матеріали поточного обліку населення на рівні територіальних громад — сіл, селищ, міст.

У першому наближенні головними ознаками ГДП можуть бути:

1. співвідношення показників природного і механічного руху на­селення, що розглядаються послідовно за певний проміжок часу (орієнтовно 10-12 років);

2. загальний характер траєкторії часових змін чисельності насе­лення; при цьому якісні зміни населення — співвідношення його ста­тево-вікових груп — розглядаються також як головні, але похідні характеристики; іншими словами, якщо за першими двома ознака­ми — природним та механічним рухом — систематизувати ГДП, то для кожного його типу будуть властиві свої співвідношення щодо статево-вікового складу населення.

Основні показники руху населення — народжуваності та смерт­ності, механічного притоку та відтоку — дають п'ять сумарних по­казників, (табл. 8).

Таблиця 8 Абсолютні (валові) показники руху населення

Природний рух	Народжуваність (Н)	Смертність (С)	Природніш приріст (ПП)
Механічний рух	прибуття (П)	вибуття (В)	сальдо міграції (CM)
Загальна динаміка	загальне збільшення (33б)	загальне зменшення (33м)	показник загальної динаміки (ЗД)

У цій таблиці сумарні показники руху населення виділені курси­вом, і вони обчислюються так:

природний приріст (ПП) = Н - С.

сальдо міграції (CM) = П - В,

загальне збільшення населення (336) = Н + П,

загальне зменшення населення (33м) = С + В,

201

показник загальної динаміки населення (ЗД) = 336 + 33м,

або (ЗД) = ПП + CM.

Поряд з абсолютними показниками можна використовувати від­носні показники руху населення у вигляді так званих демографічних коефіцієнтів: коефіцієнти народжуваності, смертності, природного приросту і т. д. Демографічні коефіцієнти показують кількість наро­джених, померлих, природного приросту і т. д. у розрахунку на одну тисячу жителів і обчислюються у промілях (%о).

Показники загальної динаміки населення за останні 10-15 чи бі­льше років показують на графіку і з'єднують лінією, яка представ­ляє зміни загальної чисельності населення. Такий графік характери­зує загальну траєкторію ГДП. На цьому ж графіку показують дина­міку окремих складових руху населення (див. табл. 8). В залежності від наявної інформації кількість графіків може бути різною, аж до повної — 9 графіків.

Більш складним і менш звичним постає аналіз траєкторії ГДП та окремих показників руху населення. її головними характеристиками є: 1) загальний напрям траєкторії на зростання, стабілізацію (стагна­цію) чи зменшення населення; 2) переважаючий характер графіків щодо їх стабільності (рівномірності) чи нестабільності (варіативнос­ті); така якісна оцінка траєкторії проводиться в залежності від біль­ших — менших її коливань і стрибків у часі; 3) загальна динаміка тра­єкторії: ГДП із значними темпами змін будемо називати динамічним, з малими змінами —малодинамічним; 4) особливий інтерес являють со­бою новітні тенденції розвитку ГДП: на загальному графіку потрібно окремо розглянути останні 3-4 роки і визначити наявність чи відсут­ність новітніх тенденцій, а в разі наявності — їх напрям.

Варіант систематики ГДП за наведеними ознаками представле­ний у таблиці 9. Підкреслимо, що це дедуктивна схема, яка повинна охоплювати всі можливі різновиди ГДП.

Типи ГДП визначаються за співвідношенням загального прирос­ту чи загального зменшення населення регіону;

Підтипи ГДП встановлюються за співвідношенням природного приросту та міграційного сальдо як головних показників руху насе­лення;

Види ГДП фіксують стабільність (рівномірність) чи варіатив­ність (нерівномірність) процесу;

Підвиди ГДП характеризують загальний темп процесу як більш чи менш динамічний.

202

Таблиця 9 Типізація геодемографічних процесів (ГДП)

і аксономічні одиниці ГДП	Ознаки для виділення таксонів	Позначення ГДП
Типи ГДП	співвідношення загального приросту (ЗП) та загального зменшення (33) • ЗП>33 • зп=зз • ЗП<33	І II III
Підтипи ГДП	співвідношення природного приросту (ПП) та міграційного сальдо (МС) - зростання населення за рахунок природного приросту: • ПП(+)>МС(+); • ПП(+)>МС(-); - зростання населення за рахунок механічного притоку: • МС(+)>ПП(+); • МС(+)>ПП(-); - стабілізація кількості населення: • ПП=0; MO0; • ПП(+)=МС(-); • ПП(-)=МС(+); - зменшення населення за рахунок природного убуття: • ПП(-)>МС(-); • ПП(-)>МС(+); - зменшення населення за рахунок механічного убуття: • МС(-)>ПП(-); • МС(-)>ПП(+).	1.1 1.1 .а 1.1:6 1.2 І.2.а 1.2.6 II II.1 ІІ.2 И.З ПІЛ НІЛ.а III.1.6 ІІІ.2 Ш.2.а ІП.2.6
Види ГДП	за ступенем стабільності чи варіативності траєкторії ГДП: • стійкий ГДП (С); • нестійкий ГДП (Н).	І-С; ІІ-С; ІИ-С; І-Н; ІІ-Н; ІП-Н.
Підвиди ГДП	за темпом розвитку геодемографічних процесів: • динамічний ГДП (Д); • малодинамічний ГДП (М).	16 підвидів І-С(Д); І-С(М); і т.д.

Примітка: ПП(-) - природний приріст має від'ємне значення; ПП(+) -природний приріст має позитивне значення; МС(-) - міграційне сальдо з від'ємним значенням; МС(+) - позитивне значення показника міграційного руху.

203

Будемо розглядати такі типи ГДП: висхідний (І); стагнаційний (II); нисхідний (III). Назви підтипів складаються з двох характерис­тик, що визначають головний фактор динаміки населення, по-пер­ше, та участь у ній другого чинника, по-друге. Наприклад, ГДП з шифром І. 1. б називаємо так: висхідний ГДП із зростанням населен­ня за рахунок природного приросту з негативним сальдо міграції; ГДП III. 2. а — нисхідний ГДП із зменшенням населення переважно за рахунок механічного убуття з незначним його природним убут-тям. В цілому маємо 11 підтипів ГДП, які представлені і позначені в таблиці 9.

/. Висхідний тип геодемографічиого процесу поділясться на на ступи і п ід і п ип и :

1.1.а — зростання населення за рахунок природного приросту з слабким механічним приростом;

1.1.6 — зростання населення за рахунок природного приросту з слабким механічним відтоком;

1.2.а — зростання населення за рахунок механічного притоку з незначним природним убуттям;

II. Стагнаційний тип геодемографічиого процесу поділяється на такі підтипи:

II. 1 — стагнація населення з нульовими значеннями міграційно­ го сальдо та природного приросту;

2. — стагнація населення з природним приростом, що компен­сує механічне вибуття;

3. — стагнація населення з природним убуттям, що компенсує механічний приріст;

/Я. Нисхідний тип геодемографічиого процесу має такі підтипи: ПІЛ.а — зменшення населення за рахунок природного убуття з слабким механічним відтоком;

III. 1.6 — зменшення населення за рахунок природного убуття з незначним механічним притоком;

III.2.а — зменшення населення за рахунок механічного убуття з слабким природним убуттям;

Ні.2.6 — зменшення населення за рахунок механічного убуття з незначним природним приростом.

Підтипи можуть бути за траєкторією стабільними чи нестабільни­ми, що дає 22 види ГДП — 11 стабільних та 11 нестабільних видів. Підвиди встановлені лише для ГДП І і III типів. Стагнаційний тип ГДП, що включає 3 підтипи й 6 видів, поділу на підвиди не має. Інші

204

16 нидів ГДП I і III типів можуть бути динамічними або малодинаміч-ними, тобто утворювати 32 підвиди. Кількісно систематика ГДП ви-глядає так: у першому ГДП — 4 підтипи, 8 видів і 16 підвидів; у друго­му — 3 підтипи та 6 видів; у третьому — 4 підтипи, 8 видів, 16 підви­дів. Відповідні коди зазначених видів і підвидів наведені в таблиці 9. Важливою характеристикою ГДП є новітня тенденція їх розвит­ку. Для її позначення пропонуються такі коди: 1) тенденція відсут­ня — [тв]; 2) наявна тенденція позитивна — [тп]; 3) наявна тенденція негативна — [тн].

Контрольні питання та завдання

1. Як традиційно вивчають у геодемографії динаміку населення? Яку інформацію дає порівняння різночасових демографічних си­туацій?

2. Дайте визначення геодемографічному процесові. Порівняйте пі­знавальні можливості двох понять — геодемографічної ситуації (обстановки) та демографічного процесу.

В. Характеризуйте інформаційну базу досліджень з геодемографії. Які матеріали за цим напрямком падає державна статистика?

4. За якими показниками характеризують рух населення та його динаміку? Назвіть абсолютні та відносні показники руху насе­лення, поясніть їх взаємозв'язок.

5. Як будують графіки для аналізу траєкторії ГДП?

6. За якими показниками аналізують особливості траєкторії ГДП?

7. Як систематизують ГДП за їх траєкторіями? За якими показни­ками визначають типи, підтипи, види й підвиди ГДП?

8. Поясніть дедуктивну (теоретичну) типізацію ГДП щодо кількос­ті типів і підтипів ГДП та їх назв.