Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Топієв О. Г. Суспільно -географічні дослідження...doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
8.38 Mб
Скачать

8. Наукова географічна мова

Наукова мова, як і неспеціалізована природна мова, поєднує дві го­ловні властивості: вона відображає реальну дійсність, з одного боку, і представляє абстрактний мислений зміст самого процесу ві­дображення — з другого. Іншими словами, наукова мова відтворює дійсність, моделює її в поняттях, судженнях, образах і одночасно розробляє ідеалізовану й абстраговану реальність для створення те­оретичного знання. Відповідно розрізняють об'єктну мову та мета­мову науки. Об'єктна мова поділяється на природну та штучну (сим­волічну, формалізовану) мови.

Мова науки постійно змінюється і розвивається. Недосконалість наукової мови суспільної географії супроводжується недостатньо однозначними поняттями і визначеннями, слабо розвиненим кате­горійно-понятійним апаратом. Природна мова "жива", яскрава, об­разна, виразна, колоритна, але багатозначна й концептуально неод-

148

порідна. Формалізована мова строго однозначна й операціональна, але вона недостатньо виразна й образна, вона утруднює спілкуван­ня і обмежує його "кастою високих фахівців".

Головна особливість наукової географічної мови — її спрямова­ність на опис і характеристику місць, місцеположень географічних об'єктів, їх сусідства, просторових зв'язків, територіальної взаємо­дії тощо. Географічна мова являє собою інструмент для представ­лення географічного простору — двох- чи трьохвимірного. Будь-яка наукова мова, включаючи математичну, є одновимірною, лінійною: а перед b, d після с і т. д. Опис місцеположень (місць) потребує двохви-мірної чи трьохвимірної мови. Єдиними відомими і поширеними но­сіями такої мови лишаються географічні карти та натурні моделі мі­сцевості. Двох- чи трьохвимірна географічна мова відрізняється від одновимірної (традиційної) тим, що дає змогу точно характеризува­ти топологічні параметри географічного простору — його цілісність, пов'язаність, компактність, двох- чи трьохвимірність, сусідство різ­них порядків, місця об'єктів у геопросторі.

Проблема співвідношення традиційних одновимірних описових ха­рактеристик географічних об'єктів та їх місцеположень і інших тополо­гічних параметрів, які можна представити тільки за "граматикою" спе­ціальної двох- чи трьохвимірої мови, залишається однією з найбільш складних методологічних і методичних проблем сучасної географії.

Кожна наука має свої засоби подання інформації, які називають її "мовою". Специфічна мова в географії зумовлена аналізом просто­рових місцеположень, відношень, зв'язків, залежностей. Звичайна загальнонаукова мова одновимірна: вона характеризує і впорядко­вує явища лише за одним напрямком "раніше — пізніше". Географі­чна мова двох- чи трьохвимірна — просторова, територіальна, при­датна для опису місцеположень (місць) географічних об'єктів. Най­кращим прикладом такої мови слугує географічна карта.

Контрольні питання та завдання

  1. Що являє собою наукова мова? Порівняйте особливості наукової мови порівняно з мовою природною.

  2. Яка головна особливість наукової географічної мови виділяє її серед інших наукових мов?

  3. Як різняться наукові мови за їх вимірністю? Чим зумовлена три-чи двовимірність географічної мови?

149