- •Дослідження: методологія, методи, методики
- •1. Наукова картина світу
- •2. Наука і релігія
- •4. Наукова теорія
- •6. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання
- •7. Фундаментальні та прикладні дослідження
- •8. Методологія індуктивних та дедуктивних досліджень
- •9. Понятійно-термінологічний апарат
- •1. Парадигми і концепції суспільної географії
- •2. Географічні закони та закономірності
- •3. Взаємодія суспільства з природою як ключова методологічна проблема суспільної географії
- •4. Територіальна організація суспільства
- •5. Об'єкт і предмет суспільної географії
- •6. Основні напрямки суспільно-географічних досліджень
- •1. Наукові методи та їх систематика
- •2. Методи суспільно-географічних досліджень
- •2.2. Картографічний метод
- •2.3. Метод ідеалізації
- •2.4. Метод формалізації
- •2.5. Математичні методи
- •2.6. Метод моделювання
- •2.7. Порівняльно-географічний метод
- •2.8. Методи класифікації та типізації
- •2.9. Системний метод. Системний підхід
- •1. Особливості і принципи суспільно-географічних досліджень
- •2. Об'єкти суспільно-географічних досліджень
- •3. Польові та камеральні дослідження
- •4. Організація польових досліджень. Джерела первинної інформації
- •5. Збирання суспільно-географічних даних. Представлення інформації
- •6. Опис та вимірювання
- •8. Наукова географічна мова
- •9. Напрямки формалізації у географічних дослідженнях
- •10. Просторове впорядкування суспільно-географічної інформації
- •1. Співвідношення простору і часу в суспільно-геогрлфічних дослідженнях
- •2. Географічний простір: зміст і функції поняття
- •3. Топологічні та метричні властивості геопростору
- •4. Розмірність географічного простору. Територія
- •5. Місце. Місцеположення
- •6. Географічні метрики
- •7. Час в географії. Історико-географічний підхід
- •1. Методика аналізу геодемографічних процесів
- •2. Аналіз територіальної диференціації геодемографічних процесів
- •3. Геодемографічний прогноз
- •4. Методика геодемографічного районування
- •5. Аналіз демографічної ситуації. Геодемографічне районування
- •6. Дослідження систем розселення
- •1. Вимір людського розвитку
- •2. Показники якості життя населення
- •3. Дослідження рівня життя населення
- •1. Цільові настанови та тематичні напрямки досліджень
- •2. Методологічні проблеми геоурбаністики
- •2.1. Ознаки міста
- •2.2. Класифікація міст. Функціональні типи міст
- •2.3. Місто як система
- •3. Паспортна характеристика міста
- •4. Дослідження природного середовища міста
- •1.2. Співвідношення великих і малих підприємств
- •3. Паспортна характеристика промислового підприємства
- •9,1. Цикли нафтопереробки та нафтохімії
- •9.2. Технологічні процеси переробки нафти
- •10. Територіальна організація промислових підприємств і угруповань
- •10.2. Територіальна організація промислового виробництва
- •1. Цільові настанови досліджень. Вихідні матеріали
- •4.1. Методика агроландшафтного кадастрового районування
- •5. Планування території
- •9. Форми територіальної організації водного господарства
- •10. Річковий транспорт. Рибний промисел
- •Динаміка вилову риби у водоймах України
- •3.3. Класифікація морських портів і суден
- •4. Функціональна організація транспорту.
- •2. Особливості рекреації як виду економічної діяльності
- •4. Рекреаційні ресурси та їх класифікація
- •1. Концепція природних каркасів екологічної безпеки територій та відповідні напрямки географічних досліджень
- •5. Складові елементи регіональної екологічної мережі
- •2. Структуру ванн я будівельно-шдустріальних комплексів за видами економічної діяльності
- •Isbn 966-318-404-3.
- •65026. М. Одеса, вул. Преображенська, 24.
- •Www.Fotoalbom-odessa.Com
8. Наукова географічна мова
Наукова мова, як і неспеціалізована природна мова, поєднує дві головні властивості: вона відображає реальну дійсність, з одного боку, і представляє абстрактний мислений зміст самого процесу відображення — з другого. Іншими словами, наукова мова відтворює дійсність, моделює її в поняттях, судженнях, образах і одночасно розробляє ідеалізовану й абстраговану реальність для створення теоретичного знання. Відповідно розрізняють об'єктну мову та метамову науки. Об'єктна мова поділяється на природну та штучну (символічну, формалізовану) мови.
Мова науки постійно змінюється і розвивається. Недосконалість наукової мови суспільної географії супроводжується недостатньо однозначними поняттями і визначеннями, слабо розвиненим категорійно-понятійним апаратом. Природна мова "жива", яскрава, образна, виразна, колоритна, але багатозначна й концептуально неод-
148
порідна. Формалізована мова строго однозначна й операціональна, але вона недостатньо виразна й образна, вона утруднює спілкування і обмежує його "кастою високих фахівців".
Головна особливість наукової географічної мови — її спрямованість на опис і характеристику місць, місцеположень географічних об'єктів, їх сусідства, просторових зв'язків, територіальної взаємодії тощо. Географічна мова являє собою інструмент для представлення географічного простору — двох- чи трьохвимірного. Будь-яка наукова мова, включаючи математичну, є одновимірною, лінійною: а перед b, d після с і т. д. Опис місцеположень (місць) потребує двохви-мірної чи трьохвимірної мови. Єдиними відомими і поширеними носіями такої мови лишаються географічні карти та натурні моделі місцевості. Двох- чи трьохвимірна географічна мова відрізняється від одновимірної (традиційної) тим, що дає змогу точно характеризувати топологічні параметри географічного простору — його цілісність, пов'язаність, компактність, двох- чи трьохвимірність, сусідство різних порядків, місця об'єктів у геопросторі.
Проблема співвідношення традиційних одновимірних описових характеристик географічних об'єктів та їх місцеположень і інших топологічних параметрів, які можна представити тільки за "граматикою" спеціальної двох- чи трьохвимірої мови, залишається однією з найбільш складних методологічних і методичних проблем сучасної географії.
Кожна наука має свої засоби подання інформації, які називають її "мовою". Специфічна мова в географії зумовлена аналізом просторових місцеположень, відношень, зв'язків, залежностей. Звичайна загальнонаукова мова одновимірна: вона характеризує і впорядковує явища лише за одним напрямком "раніше — пізніше". Географічна мова двох- чи трьохвимірна — просторова, територіальна, придатна для опису місцеположень (місць) географічних об'єктів. Найкращим прикладом такої мови слугує географічна карта.
Контрольні питання та завдання
Що являє собою наукова мова? Порівняйте особливості наукової мови порівняно з мовою природною.
Яка головна особливість наукової географічної мови виділяє її серед інших наукових мов?
Як різняться наукові мови за їх вимірністю? Чим зумовлена три-чи двовимірність географічної мови?
149