3. Польові та камеральні дослідження

Суспільно-географічними польовими дослідженнями є такі робо­ти, коли географи збирають первинні звітно-статистичні матеріали на рівні окремих підприємств, господарств, поселень, міст, районів, а також безпосередньо спостерігають територію, що досліджується, встановлюють на ній видимі рубежі — природні, розселенські, гос­подарські, відмічають на карті просторові відмінності у життєдіяль­ності людей, співставляють такі відмінності у природі-населенні-го-сподарстві між собою. Можна назвати такі обов'язкові складові польових суспільно-географічних досліджень:

• крупні масштаби дослідження — як правило, не дрібніше 1:50 000 — 1:100 000;

• так звані первинні (базові) об'єкти досліджень: підприємства і господарства, села і міста, транспортні та промислові вузли, інфра­структури! комплекси та системи, територіальні громади, етнокуль­турні, політичні, конфесійні соціуми, територіально-адміністратив­ні одиниці базового рівня — сільські й селищні ради, міста, райони;

• первинні звітно-статистичні матеріали різних служб базового рівня — адміністрацій, міськрад, сільських і селищних рад, управ­лінь і відділів;

• безпосереднє знайомство з об'єктами та територіями дослі­дження;

• картографування вже відомих (за літературними джерелами, довідниками, атласами та ін.) чи встановлених у ході досліджень те­риторіальних відмінностей природного середовища, населення і розселення, соціальної та виробничої інфраструктури, виробничої та духовної життєдіяльності населення;

• комплексний, поєднаний і співставний аналіз територіальної неоднорідності природи — населення — господарства — духовної життєдіяльності (культура, релігія, політика та ін.).

Методи польових досліджень використовуються для безпосеред­нього вивчення об'єктів в натурі, на місцевості шляхом безпосеред­нього знайомства з ними, спостережень, інструментальних вимірю­вань, збирання первинної інформації (опитування, анкетування), польового картографування. Це, як правило, дослідження окремих господарств і підприємств — сільськогосподарських, промислових, лісогосподарських, будівельних, транспортних, рекреаційних, об­слуговуючих, а також населених пунктів та місць зосередження ви-

129

робництва й інфраструктури — промислових, транспортних, енер­гетичних, водогосподарських центрів і вузлів, портово-промисло­вих комплексів, рекреаційних районів і т. д.

Польові дослідження можуть бути суцільними, вибірковими, мар­шрутними. У першому варіанті об'єкт досліджень обслідується і (або) картографується цілком. У другому — досліджуються його ха­рактерні й типові (репрезентативні) частини. Цей метод у географії називають методом ключів. Маршрутні польові дослідження вико­ристовують для рекогносцировки — загального знайомства з терито­рією, що досліджується, та більш глибокого відчуття і розуміння її просторової неоднорідності.

Географи користуються також експедиційними дослідженнями. Це особлива форма польових досліджень, за якої група спеціалістів за спеціальною програмою досліджує у польових умовах певний об'єкт чи територію. Експедиційні дослідження проводять у три етапи:

1. на підготовчому етапі вивчають різноманітні джерела інфор­мації про досліджуваний об'єкт — літературні, архівні, фондові (ві­домчі), статистичні, картографічні, аерокосмічні і т. д.; у цей час формують попередні наукові гіпотези, ідеї, проблеми і уточнюють програму польових робіт;

2. польові роботи — це етап безпосереднього знайомства з об'єк­том дослідження, збору первинної інформації, спеціальних обсте­жень і картографування;

3. камеральні роботи — етап лабораторної та "кабінетної" обро­бки польових матеріалів, їх узагальнення й систематизації, аналізу й одержання певних результатів і висновків.

Дистанційні методи географічних досліджень засновані на зонду­ванні земної поверхні аерокосмічними знімками та радіолокацією. Фотографії земної поверхні містять різноманітну і ємку інформа­цію. До того ж це об'єктивна й "свіжа" інформація, яку можна поно­влювати знов і знов в автоматичному режимі. Відтак, аерофотознім-ки і космічні знімки надають широкі можливості для аналізу змін, динаміки, процесів. Спектрозональні знімки (з використанням різ­них фільтрів) дають змогу виділити той чи інший компонент геогра­фічної оболонки — рівень зволоження поверхні, змитість грунтів, обсяги біомаси, фази достигання посівів і т. д. На рис. 6 показані поля забруднення атмосферного повітря м. Маріуполя димовими викиданнями промислових підприємств міста. Ця схема, складена за матеріалами космічного здіймання МСУ-С, показує найбільш інте-

130

нсивне забруднення атмосфери на одну дату (24.07.1988 р.) серед­нього і максимального рівня забруднення. Зі збільшенням висоти фотографування відбувається своєрідна генералізація (узагальнен­ня) інформації: дрібні деталі губляться, але більш чіткими стають загальні особливості території. Зокрема, на космічних знімках впер­ше змогли побачити кільцеві геотектонічні структури земної повер­хні, вихори циклонів і антициклонів, океанічні течії і т. д.

Рис. 6. Забруднення атмосферного повітря димовими викидами промис­лових підприємств м. Маріуполя за даними космічної зйомки МСУ-С 24.07.88 р. Інтенсивність забруднення атмосфери: — сильна; — середня

Інформацію з аеро- та космознімків одержують шляхом їх деши­фрування. Для правильного дешифрування обирають еталонні об'єкти та ділянки, для яких зроблені знімки і на яких проведені де­тальні наземні обстеження. їх співставний аналіз дає ключ до деши­фрування знімків, до розшифровки зображення, до змістовної інтер­претації різних тонів і кольорів, ліній і плям.

Радіозондування земної поверхні засновано на різній здатності тих чи інших об'єктів відбивати радіохвилі певних діапазонів. Зок­рема, ефективним є радіозондування річкових дельт, оскільки плав­неві зарості і відкриті ділянки води чітко "розрізняються" радіохви­лями.

Всі інші — непольові дослідження називають камеральними. Каме­ральні дослідження охоплюють значні території — адміністратив­но-територіальні одиниці вищих рівнів, регіони, країни, групи кра-

131

їн, континенти, природні зони, Світовий океан та його регіони, сві­тове господарство. Такі дослідження проводять в оглядових серед­ніх і дрібних масштабах, як правило, дрібніше 1: 100 000, на основі літературних, статистичних, довідниково-картографічних джерел. Але камеральні дослідження можуть мати і свою власну фактологіч­ну базу у вигляді космічних та аерознімків, а також ключових діля­нок, де вибірково проводять крупномасштабні натурні обстеження. Для того, щоб прочитати космічний знімок, зрозуміти й розшифру­вати значення його різних кольорів і тонів, необхідно мати деталізо­ваний опис ключової ділянки за досліджуваним напрямком. Скажі­мо, якщо ми аналізуємо біологічний врожай за допомогою спектро­зонального космознімку, то лише ключова ділянка дасть шкалу від­повідності між різними кольорами й тонами, з одного боку, та наяв­ною біомасою на різних ділянках — з другого.

Перевагою польових досліджень є їх детальність і конкретність, основана на безпосередньому знайомстві з досліджуваними об'єкта­ми і територіями. Польові дослідження надають географам власний фактичний матеріал поряд із запозиченими відомостями з літерату­рних і довідкових джерел, дають можливості розробляти і складати оригінальні географічні карти. Польові дослідження формують у гео­графа комплексний підхід, пошуки взаємної відповідності між при­родним середовищем, розселенням населення і його життєдіяльніс­тю. Саме на рівні натурних спостережень вдається проаналізувати залежності між тими чи іншими особливостями природного середо­вища і характером розселення, між просторовою неоднорідністю природно-ресурсного потенціалу території та переважаючими вида­ми господарської діяльності, використання земель і т. д.

Камеральні суспільно-географічні дослідження спрямовані на вивчення більш загальних особливостей просторової організації життєдіяльності суспільства на рівні регіонів, країн, материків і оке­анів, на глобальному рівні. На рівні польових досліджень залеж­ність розселення та господарської діяльності населення від особли­востей природного середовища більш очевидна, більш значима. На регіональному й глобальному рівні більш вагомими, як правило, стають соціально-економічні, етнокультурні й політичні фактори розвитку.

132

Контрольні питання та завдання

1. Характеризуйте особливості польових географічних досліджень.

2. Назвіть обов'язкові ознаки та складові польових суспільно-гео­графічних досліджень.

3. Що являють собою суцільні, вибіркові та маршрутні польові до­слідження? Наведіть приклади.

4. Характеризуйте експедиційні дослідження та основні етапи їх проведення.

5. Що являють собою дистанційні методи географічних дослі­джень — методи зондувань? Характеризуйте загальні особливості дешифрування аеро- та космознімків, матеріалів радіозондувань.

6. Характеризуйте особливості камеральних досліджень. Чи мо­жуть мати камеральні дослідження свій оригінальний фактологі­чний матеріал?

7. Порівняйте переваги та недоліки польових і камеральних геогра­фічних досліджень. Поясніть їх можливу взаємодію при вибірко­вих (ключових) обстеженнях.