2.7. Порівняльно-географічний метод

Порівняльний метод, порівняльний підхід — один з фундаменталь­них і основоположних напрямків пізнавального процесу. Порівнян­ня — базовий принцип різноманітних методів класифікації, типіза­ції, генералізації, оцінювання, прогнозування. На основі порівняль­ного підходу формуються галузі знань і наукові дисципліни: порів­няльне мовознавство; порівняльна планетологія; порівняльна мор­фологія та порівняльна ембріологія — у складі біології.

Пізнання будь-якого об'єкту чи явища розпочинають із з'ясуван­ня його відмінностей від інших подібних об'єктів і явищ. Пізнання являє собою процес, у якому розрізнення та подібність перебувають у нерозривній єдності. За Гегелем, порівняти — означає показати спільне у відмінному і відмінне у спільному. Географи оперують те­риторіальними одиницями — місцями, місцеположеннями, таксона­ми. Відомий географ М. М. Баранський свого часу визначав геогра­фію як науку про відмінності від місця до місця. Географи традицій­но користуються порівняльно-географічним методом, розробленим ще О. Гумбольтом.

Порівняльний метод базується на таких принципах формальної логіки:

1. принцип подібності порівнюваних об'єктів: порівнювати мож­на лише ті об'єкти, які мають більше чи менше подібних ознак; ін­шими словами, для порівняння будь-яких об'єктів необхідно пока­зати, що вони мають спільні ознаки;

2. принцип розрізнення — за якими ознаками, за якими їх якісними та кількісними градаціями можна розрізняти досліджувані об'єкти.

Порівняння може бути повним, якщо досліджувані об'єкти аналі-

100

зують і за їх подібністю (ототожнення), і за їх відмінностями (розрі­знення), або неповним, коли об'єкти характеризують лише за їх поді­бністю. Порівняльний метод на першому етапі надає перевагу якіс­ним відмінностям, а на другому — кількісним. Він буде тим ефекти­внішим (успішнішим), чим більш істотними є ознаки для порівняння об'єктів.

У суспільно-географічних дослідженнях можливі порівнян­ня:!) просторові; 2) часові; 3) просторово-часові (ергодичні). Поши­реними прикладами просторово-часових порівнянь у суспільній географії можуть бути дослідження процесів господарського осво­єння простору. Просторово-часові порівняння використовують та­кож для досліджень територіальних зрушень, які характеризують певні переміщення (пересування, зміщення та ін.) суспільно-геогра­фічних явищ і в часі, і в просторі.

Порівняння географічних об'єктів дає змогу оцінити їх подіб­ність — відмінність, що є основою для наступної систематики та класифікації цих об'єктів. Якщо порівнюють об'єкти різних стадій чи станів розвитку або "віку", то стає можливим проаналізувати всю "траєкторію "розвитку даного об'єкту, виділити певні "фази" його становлення, розквіту й занепаду або відмирання. Такий підхід називають порівняльно-історичним методом.

Контрольні питання та завдання

1. Характеризуйте порівняльно-географічний метод та його ви­ключну роль у розробленні географічних систематик, класифіка­цій, типізацій.

2. Які принципи формальної логіки становлять основу порівняль­ного методу?

3. В якій послідовності у порівняльному методі застосовують якісні та кількісні характеристики географічних об'єктів? Наведіть приклади.