- •Дослідження: методологія, методи, методики
- •1. Наукова картина світу
- •2. Наука і релігія
- •4. Наукова теорія
- •6. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання
- •7. Фундаментальні та прикладні дослідження
- •8. Методологія індуктивних та дедуктивних досліджень
- •9. Понятійно-термінологічний апарат
- •1. Парадигми і концепції суспільної географії
- •2. Географічні закони та закономірності
- •3. Взаємодія суспільства з природою як ключова методологічна проблема суспільної географії
- •4. Територіальна організація суспільства
- •5. Об'єкт і предмет суспільної географії
- •6. Основні напрямки суспільно-географічних досліджень
- •1. Наукові методи та їх систематика
- •2. Методи суспільно-географічних досліджень
- •2.2. Картографічний метод
- •2.3. Метод ідеалізації
- •2.4. Метод формалізації
- •2.5. Математичні методи
- •2.6. Метод моделювання
- •2.7. Порівняльно-географічний метод
- •2.8. Методи класифікації та типізації
- •2.9. Системний метод. Системний підхід
- •1. Особливості і принципи суспільно-географічних досліджень
- •2. Об'єкти суспільно-географічних досліджень
- •3. Польові та камеральні дослідження
- •4. Організація польових досліджень. Джерела первинної інформації
- •5. Збирання суспільно-географічних даних. Представлення інформації
- •6. Опис та вимірювання
- •8. Наукова географічна мова
- •9. Напрямки формалізації у географічних дослідженнях
- •10. Просторове впорядкування суспільно-географічної інформації
- •1. Співвідношення простору і часу в суспільно-геогрлфічних дослідженнях
- •2. Географічний простір: зміст і функції поняття
- •3. Топологічні та метричні властивості геопростору
- •4. Розмірність географічного простору. Територія
- •5. Місце. Місцеположення
- •6. Географічні метрики
- •7. Час в географії. Історико-географічний підхід
- •1. Методика аналізу геодемографічних процесів
- •2. Аналіз територіальної диференціації геодемографічних процесів
- •3. Геодемографічний прогноз
- •4. Методика геодемографічного районування
- •5. Аналіз демографічної ситуації. Геодемографічне районування
- •6. Дослідження систем розселення
- •1. Вимір людського розвитку
- •2. Показники якості життя населення
- •3. Дослідження рівня життя населення
- •1. Цільові настанови та тематичні напрямки досліджень
- •2. Методологічні проблеми геоурбаністики
- •2.1. Ознаки міста
- •2.2. Класифікація міст. Функціональні типи міст
- •2.3. Місто як система
- •3. Паспортна характеристика міста
- •4. Дослідження природного середовища міста
- •1.2. Співвідношення великих і малих підприємств
- •3. Паспортна характеристика промислового підприємства
- •9,1. Цикли нафтопереробки та нафтохімії
- •9.2. Технологічні процеси переробки нафти
- •10. Територіальна організація промислових підприємств і угруповань
- •10.2. Територіальна організація промислового виробництва
- •1. Цільові настанови досліджень. Вихідні матеріали
- •4.1. Методика агроландшафтного кадастрового районування
- •5. Планування території
- •9. Форми територіальної організації водного господарства
- •10. Річковий транспорт. Рибний промисел
- •Динаміка вилову риби у водоймах України
- •3.3. Класифікація морських портів і суден
- •4. Функціональна організація транспорту.
- •2. Особливості рекреації як виду економічної діяльності
- •4. Рекреаційні ресурси та їх класифікація
- •1. Концепція природних каркасів екологічної безпеки територій та відповідні напрямки географічних досліджень
- •5. Складові елементи регіональної екологічної мережі
- •2. Структуру ванн я будівельно-шдустріальних комплексів за видами економічної діяльності
- •Isbn 966-318-404-3.
- •65026. М. Одеса, вул. Преображенська, 24.
- •Www.Fotoalbom-odessa.Com
2.7. Порівняльно-географічний метод
Порівняльний метод, порівняльний підхід — один з фундаментальних і основоположних напрямків пізнавального процесу. Порівняння — базовий принцип різноманітних методів класифікації, типізації, генералізації, оцінювання, прогнозування. На основі порівняльного підходу формуються галузі знань і наукові дисципліни: порівняльне мовознавство; порівняльна планетологія; порівняльна морфологія та порівняльна ембріологія — у складі біології.
Пізнання будь-якого об'єкту чи явища розпочинають із з'ясування його відмінностей від інших подібних об'єктів і явищ. Пізнання являє собою процес, у якому розрізнення та подібність перебувають у нерозривній єдності. За Гегелем, порівняти — означає показати спільне у відмінному і відмінне у спільному. Географи оперують територіальними одиницями — місцями, місцеположеннями, таксонами. Відомий географ М. М. Баранський свого часу визначав географію як науку про відмінності від місця до місця. Географи традиційно користуються порівняльно-географічним методом, розробленим ще О. Гумбольтом.
Порівняльний метод базується на таких принципах формальної логіки:
принцип подібності порівнюваних об'єктів: порівнювати можна лише ті об'єкти, які мають більше чи менше подібних ознак; іншими словами, для порівняння будь-яких об'єктів необхідно показати, що вони мають спільні ознаки;
принцип розрізнення — за якими ознаками, за якими їх якісними та кількісними градаціями можна розрізняти досліджувані об'єкти.
Порівняння може бути повним, якщо досліджувані об'єкти аналі-
100
зують і за їх подібністю (ототожнення), і за їх відмінностями (розрізнення), або неповним, коли об'єкти характеризують лише за їх подібністю. Порівняльний метод на першому етапі надає перевагу якісним відмінностям, а на другому — кількісним. Він буде тим ефективнішим (успішнішим), чим більш істотними є ознаки для порівняння об'єктів.
У суспільно-географічних дослідженнях можливі порівняння:!) просторові; 2) часові; 3) просторово-часові (ергодичні). Поширеними прикладами просторово-часових порівнянь у суспільній географії можуть бути дослідження процесів господарського освоєння простору. Просторово-часові порівняння використовують також для досліджень територіальних зрушень, які характеризують певні переміщення (пересування, зміщення та ін.) суспільно-географічних явищ і в часі, і в просторі.
Порівняння географічних об'єктів дає змогу оцінити їх подібність — відмінність, що є основою для наступної систематики та класифікації цих об'єктів. Якщо порівнюють об'єкти різних стадій чи станів розвитку або "віку", то стає можливим проаналізувати всю "траєкторію "розвитку даного об'єкту, виділити певні "фази" його становлення, розквіту й занепаду або відмирання. Такий підхід називають порівняльно-історичним методом.
Контрольні питання та завдання
Характеризуйте порівняльно-географічний метод та його виключну роль у розробленні географічних систематик, класифікацій, типізацій.
Які принципи формальної логіки становлять основу порівняльного методу?
В якій послідовності у порівняльному методі застосовують якісні та кількісні характеристики географічних об'єктів? Наведіть приклади.
