2.4. Метод формалізації

Метод формалізації має на меті дослідження об'єктів і процесів шляхом відображення їх змісту, форми, структури, функціонування у знаковому вигляді за допомогою штучних мов (математика, логіка). Географи найбільшою мірою використовують формалізацію матема­тичну та логіко-математичну. Остання найбільшою мірою придатна для аналізу логічної структури понять і дефініцій (визначень).

Географи користуються своєрідною картографічною формаліза­цією досліджуваних об'єктів. Традиційне картографування дає

95

спрощене й узагальнене (генералізоване) зображення земної поверх­ні, яке представляє її у формалізованих картографічних позначен­нях — умовних знаках (див. розділ "Картографічні методи"). Необ­хідно пам'ятати, що карта лишається єдиною і унікальною можливі­стю щодо формалізації просторових топологічних (позиційних) властивостей географічних об'єктів.

Метод формалізації заснований на використанні спеціальних сим­волів — чисел, знаків операцій, логічних схем, математичних формул і виразів, образів. У широкому розумінні будь-яка знакова фіксація знань являє собою певну формалізацію, скажімо, написання текстової характеристики чи складання плану, абрису місцевості. Але в більш вузькому І строгому розумінні формалізацію розуміють як застосу­вання знаків і операцій математики та математичної логіки.

Метод формалізації має такі переваги порівняно з іншими мето­дами (О. І. Шаблій, 2000):

• забезпечує чітку, лаконічну фіксацію відомостей, переводячи громіздкі поняття, визначення, текстові характеристики у знаки, числа, символи логічних операцій, логічні схеми, формальні образи;

• дає змогу уникнути багатозначності (полісемії) понять і термі­нів, яка характерна для звичайної мови: кожному формальному си­мволу надається чітко визначений зміст;

• слугує хорошою основою для формування знакових моделей до­сліджуваних об'єктів високого рівня загальності та абстрактності;

• за допомогою формалізованих об'єктів та логічних операцій над ними можна представляти динаміку розвитку об'єктів, характе­ризувати суспільно-географічні процеси.

Застосування методу формалізації утворює таку тріаду:

Підкреслимо, що змістовна інтерпретація формалізації дає нові знання, які можуть помітно доповнити і уточнити вихідні змістовні характеристики досліджуваного об'єкта (на рисунку цей напрям по­казано зворотною лінією).

Одна й та ж сама формальна система (модель) може використову-

96

ватися різними науками і відповідно мати різні змістовні інтерпрета­ції. Відому гравітаційну формулу взаємодії двох тіл використовують у суспільній географії для оцінки взаємодії населених пунктів:

R"

де N_i,N₂ — людність двох населених пунктів, R — віддаль між ними, А і Ь — параметри моделі.

На основі конкретних спостережень (потоки пасажирів, товарів, послуг і т. д.) уточнюють параметри цієї моделі (А, Ь) і надалі кори­стуються нею як вже "відкаліброваною" для суспільно-географіч­них явищ. На даний час у практичних застосуваннях цієї моделі гео­графами приймають А=1 і Ь, що змінюється від 0,5 до 3,5.

Так само географи запозичили у фізиків модель фізичних полів і певною мірою розширили її, ввівши поняття "скалярне поле", яке широко використовується для аналізу рельєфу, розподілу темпера­тур, тиску, опадів, населення, будь-яких соціально-економічних по­казників. У суспільній географії поширене розуміння поля як зони впливу певного об'єкта — великого міста, центру поширення іннова­цій (нових технологій), океанічної чи морської акваторії, промисло­вого підприємства і т. ін. Д. Фридман і Д. Мюллер (1965) запропону­вали називати територію в радіусі двох годин їзди сучасною авто­страдою від великого міста міським полем. У США в межах таких полів зосереджено 85-90% всього населення.

Контрольні питання та завдання

1. Яке значення в географічних дослідженнях має метод формалізації?

2. Наведіть приклади формалізації географічних об'єктів.

3. Характеризуйте переваги методу формалізації (за О. І. Шаблієм).

4. Поясніть необхідність змістовної інтерпретації формалізацій.