2. Методи суспільно-географічних досліджень

2.1. Загальнонаунові методи в суспільно-географічних дослідженнях

Суспільна географія користується різноманітними методами до­сліджень — загальнонауковими, конкретно-науковими, спеціальни­ми. Загальноприйнятої систематики методів суспільно-географіч­них досліджень нема.

Серед загальнонаукових філософських методів виділяється істо­ричний. Всі об'єкти реального світу "рухаються", тобто змінюються, проходять певні фази і стадії свого розвитку. Більше того, зміню­ються й самі принципи й методи пізнання дійсності, змінюються тео­рії й парадигми. Особливо важливий історичний підхід для суспіль­ної географії, оскільки людство надзвичайно уважно вивчає динамі­ку та тенденції свого соціально-економічного і духовного розвитку. Одним з різновидів історичного підходу є генетичний метод, спря­мований на розкриття походження того чи іншого об'єкта чи яви­ща, його зародження, формування, розвитку, згасання.

Історизм є одним з провідних і традиційних підходів географіч­ної науки. Показово, що його відлік іде з часів Геродота і Страбона, у працях яких історія і географія генетично пов'язані. Свого часу Б. М. Кедров поруч з історичним методом, який наголошує генезу явищ та їх часовий розвиток, ставив географічний метод — геоме-тод, націлений на аналіз взаємозв'язку речей і явищ у просторі. Ці методи зумовлюють генетичний і структурний підходи у пізнанні.

Аксіоматико-дедуктивний метод популярний серед точних наук (математика, фізика). В його основі розроблення ключового набору понять і аксіом (істин, які приймаються як такі, без доведення) і встановлення певних правил умовиводів за допомогою методів фор­мальної або математичної логіки. У географії вже відомі спроби розроблення базових аксіом і постулатів (А. М. Колотієвський, 1973; К. І. Геренчук, 1977). Американський вчений Клод Канський (1963) для географії транспорту сформулював вісім вихідних по­нять, дев'ять аксіом та чотири теореми, за допомогою яких визначе­ні різні тенденції у просторовій організації транспортних мереж. Це один з найбільш вагомих прикладів розроблення теорії географії на аксіоматико-дедуктивних засадах.

Метод науковоїабстракціївикористовують за двома взаємопов'я-

87

заними напрямками — індукції та дедукції. Суть наукової абстракції полягає у пошуку головних, усталених, типових характеристик дослі­джуваного явища і у свідомій відмові (елімінуванні) від ознак несуттє­вих, випадкових, швидкоплинних, нестійких. Індукція веде наукову абстракцію від часткового і конкретного до загального, дедукція дає можливість поширити загальні закономірності на конкретні явища.

Метод аналізу аналогових об'єктів застосовують у тих випадках, коли досліджувані об'єкти подібні (аналогічні) і коли про один з них є достовірне знання. У цьому разі основні результати вже дослідже­ного об'єкту переносять на всі інші аналогічні об'єкти.

Географи користуються загальнонауковим балансовим методом. В усіх випадках, коли знаємо кількість того чи іншого компонен­та — ресурсу та напрямки його використання, доцільно аналізувати його баланс шляхом співставлення "приходу-розходу". У суспільній географії розглядають баланси природних ресурсів, населення та трудових ресурсів, палива, електроенергії, продовольства, вантажо­потоків, виробництва і споживання, прибутків і видатків. Більш спеціальним є метод міжгалузевих балансів, за яким аналізують рух тих чи інших ресурсів між галузями та між регіонами.

За В. А. Канке (2004), у технічних і гуманітарних науках нині поширений прагматичний метод досліджень. Якщо індуктивний метод регламентує перенесення знань з відомих об'єктів на невідо­мі, а дедуктивний (гіпотетико-дедуктивний) метод визначає пра­вила наукового пояснення у природознавчих науках на основі ана­лізу відношень між теорією та фактами, то прагматичний метод спрямований на аналіз відповідностей між речами, з одного боку, та поняттями й цінностями — з другого. Прагматичний метод не­обхідний там, де наука має справу з людськими цінностями, з люд­ськими перевагами будь-якої природи. У дослідженнях суспільства завжди потрібно враховувати потреби, смаки і запити людей, їх уподобання та інтереси, навіть їх сподівання та наміри (інтенціі). Наголосимо, що людські інтереси та цінності мають дуже динаміч­ний і мінливий характер і можуть бути дуже різними у різні часи та в різних умовах. Прагматичний метод ще не позначений як такий у суспільно-географічних дослідженнях і потребує відповідного роз­роблення та адаптації.

88

Контрольні питання та завдання

1. Характеризуйте загальнонаукові методи, що використовуються у суспільно-географічних дослідженнях.

2. Що являє собою так званий прагматичний метод, у чому поляга­ють його особливості порівняно з іншими загальнонауковими методами?