МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

О. Г. Топчієв

СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ

Дослідження: методологія, методи, методики

Рекомендовано

Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів

географічних та економічних спеціальностей

вищих навчальних закладів.

(Лист № 14/18.2-1698 від 16.07.04)

Одеса

«Астропринт»

2005

ББК 65.04в '

Т58 УДК 911.3.001

Обговорюготься теоретично-методолопчш та методичш питания суспшьно-географ1чних достджень. 3 сучасних св1тоглядних позицш розглядаються загально-науков1 i слещальш методи дослщжень. У друпй частию наведеш методичш схеми та методики дослщжень основних компоненте територ1альноУ оргашзаци життедЬшьност! сус-п1льства — природного середовища, населения, сощальноУ та вироб-ничоУ шфраструктури, основних вид1в господарськоУ д1яльность

Поабникрекомендований географам, економютам, планувальни-кам, суспшьствознавцям, управлшцям.

Рецензенти:

С. /. 1щук, доктор географ1чних наук, професор, О. У. Хомра, доктор географ1чних наук, професор, Б. П. Яценко, доктор географ1чних наук, професор.

1805020000-156 Т Без оголош.

318-2005

ISBN 966-318-404-3

© О. Г. Тотпев, 2005

Зміст

Передмова 11

Частина перша

МЕТОДОЛОГІЯ ТА МЕТОДИ СУ СПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Розділ І

Загальнонаукові аспекти теорії та методології 18

1. Наукова картина світу 18

2. Наука і релігія 20

3. Науки природничі та суспільні 23

4. Наукова теорія 25

5. Методологія 29

6. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання 34

7. Фундаментальні та прикладні дослідження 37

8. Методологія індуктивних та дедуктивних досліджень .... 39

9. Понятійно-термінологічний апарат 39

Розділ II

Методологія суспільної географії 43

1. Парадигми і концепції суспільної географії 43

2. Географічні закони та закономірності 54

1. Взаємодія суспільства з природою як ключова методологічна проблема суспільної географії 66

3. Територіальна організація суспільства 69

4. Об'єкт і предмет суспільної географії 71

5. Основні напрямки суспільно-географічних досліджень ... 76

6. Рівні і масштаби суспільно-географічних досліджень .... 80

Розділ III

Методи досліджень 83

1. Наукові методи та їх систематика 83

2. Методи суспільно-географічних досліджень 87

1. Загальнонаукові методи в суспільно-географічних дослідженнях 87

2. Картографічний метод 89

З

3. Метод ідеалізації 94

4. Метод формалізації 95

5. Математичні методи 97

6. Метод моделювання 98

7. Порівняльно-географічний метод 100

8. Методи класифікації та типізації 101

9. Системний метод. Системний підхід 109

10. Методи аналізу взаємозв'язків

і взаємозалежностей 113

3. Географічні інформаційні системи (ГІС).

ПС-технології 114

Розділ IV

Суспільно-географічні дослідження: методологічний огляд ... 121

1. Особливості і принципи суспільно-географічних досліджень 121

2. Об'єкти суспільно-географічних досліджень 124

3. Польові та камеральні дослідження 129

4. Організація польових досліджень. Джерела первинної інформації 133

5. Збирання суспільно-географічних даних. Представлення інформації 136

6. Опис та вимірювання 138

7. Якісні та кількісні характеристики суспільно-географічних об'єктів 14і

8. Наукова географічна мова 148

9. Напрямки формалізації у географічних дослідженнях .. . 150

10. Просторове впорядкування суспільно-географічної інформації 156

U. Систематика географічних об'єктів по вертикалі

та по горизонталі 158

^розді_л V

Простір і час у суспільній географії 164

1. Співвідношення простору і часу в суспільно-географічних дослідженнях 164

2. Географічний простір: зміст і функції поняття 166

3. Топологічні та метричні властивості геопростору 171

4. Розмірність географічного простору. Територія 172

4

5. Місце. Місцеположення 175

6. Географічні метрики 179

7. Час в географії. Історико-географічний підхід 182

8. Суспільно-географічні процеси 186

Частина друга

МЕТОДИКИ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Розділ VI

Геодемографічні дослідження 200

1. Методика аналізу геодемографічних процесів 200

2. Аналіз територіальної диференціації геодемографічних процесів 205

3. Геодемографічний прогноз 211

4. Методика геодемографічного районування 216

5. Аналіз демографічної ситуації. Геодемографічне районування 225

6. Дослідження систем розселення 232

Розділ VII

Соціально-географічні дослідження 241

1. Вимір людського розвитку 241

2. Показники якості життя населення 253

3. Дослідження рівня життя населення 255

Розділ VIII

Географічні дослідження міст 263

1. Цільові настанови та тематичні напрямки досліджень . . 263

2. Методологічні проблеми геоурбаністики 269

1. Ознаки міста 269

2. Класифікація міст. Функціональні типи міст 271

3. Місто як система 273

3. Паспортна характеристика міста 278

4. Дослідження природного середовища міста 287

4.1. Ландшафтно-архітектурний напрямок

у містобудуванні 287

4.2. Містобудівна оцінка природних умов: покомпонентний підхід 290

5

3. Містобудівна оцінка природного середовища: комплексні підходи 293

3. Ландшафтно-архітектурне зонування міста 298

5. Населення та трудові ресурси міста 303

1. Чисельність населення та її динаміка. Статево-вікова структура населення 303

1. Трудові ресурси та їх використання 306

6. Розселення населення в місті 309

7. Земельно-господарський устрій міста 312

1. Планування територіального розвитку міст 312

2. Генеральний план міста. Міський кадастр 315

3. Використання території та наявні елементи міського

середовища 321

7.4. План земельно-господарського устрою міста 324

8. Екологічний стан міського середовища 330

1. Наявні джерела забруднення міського середовища ... 330

2. Техногенне навантаження на міське середовище ... 330

3. Моніторинг екологічного стану міста 332

4. Екологічний захист міського середовища 333

1. Затрати на екологічний захист та екологічне оздоровлення міського середовища 334

9. Функціональне зонування міста (зоннінг) 335

10. Оцінка якості міського середовища для життєдіяльності населення 342

Розділ IX

Дослідження промислових підприємств і вузлів 352

1. Понятійно-концептуальний апарат 352

1. Підприємство та його ознаки 352

2. Співвідношення великих і малих підприємств 353

3. Організаційно-правові форми підприємств 355

4. Головні показники економічної діяльності підприємства. Засоби підприємства 356

5. Технології виробництва. Технологічні процеси .... 357

6. Технологічні цикли виробництв 359

2. Цільові настанови досліджень промислових підприємств

і вузлів. Інформаційна база досліджень 365

3. Паспортна характеристика промислового підприємства .. 367

4. Програма обстеження підприємства 370

6

5. Аналіз місця і ролі промислового підприємства

в господарському комплексі 376

6. Зв'язки підприємства 380

7. Вплив підприємства на довкілля 383

8. Природоохоронна діяльність підприємства 386

9. Поглиблене дослідження технологічних циклів виробництв та технологічних процесів 387

1. Цикли нафтопереробки та нафтохімії 388

2. Технологічні процеси переробки нафти 390

3. Технологічні схеми переробки нафти 393

10. Територіальна організація промислових підприємств

і угруповань 396

10.1. Систематика промислових підприємств

і угруповань 396

10.2. Територіальна організація промислового виробництва 398

Розділ X

Дослідження сільськогосподарських підприємств 403

1. Цільові настанови досліджень. Вихідні матеріали 403

2. Програма дослідження сільськогосподарського підприємства 405

3. Рослинництво 409

4. Тваринництво 411

5. Економічні показники сільськогосподарського підприємства 412

6. Аналіз структури сільськогосподарського

виробництва 413

7. Виробнича спеціалізація сільського господарства 417

Розділ XI

Дослідження земель. Планування території 423

1. Аналіз фактичного використання земель 423

2. Дослідження землекористування 430

3. Агроландшафтні системи землекористування.

Органічне землеробство 433

4. Агроландшафтне кадастрове районування 438

4.1. Методика агроландшафтного кадастрового

районування 438

7

4.2. Порівняльний аналіз природно-економічних умов ведення сільськогосподарського виробництва

у кадастрових районах 441

5. Планування території 448

1. Генеральна схема планування території України .. . 448

1. Зміст і цільові настанови районного планування території. Планування сільської місцевості 453

2. Розробка проектної схеми районного планування сільської місцевості 462

Розділ XII

Дослідження водогосподарських комплексів 467

1. Цільові настанови і напрямки досліджень 467

2. Водні ресурси та їх державний облік 470

3. Характеристика якості води 474

4. Управління водними ресурсами 478

5. Споживання та використання водних ресурсів 480

6. Водогосподарський комплекс та його складові 483

1. Структурування водогосподарських комплексів .. . 483

2. Функціонально-галузева структура ВГК 487

7. Функціонально-технологічна організація водогосподарського комплексу 491

8. Територіальні водогосподарські системи 496

9. Форми територіальної організації водного господарства 504

10. Річковий транспорт. Рибний промисел 511

Розділ XIII

Транспортні та морегосподарські комплекси 520

1. Дослідження транспортних комплексів і мереж 520

2. Транспорт як галузь і як вид економічної діяльності .... 523

3. Дослідження морського порту 526

1. Загальна характеристика порту 526

2. Показники роботи порту 529

3. Класифікація морських портів і суден 530

4. Функціональна організація транспорту. Транспортні виробничі системи. Транспортна логістика 533

5. Природно-географічні умови судноплавства.

Морські шляхи. Морські простори 537

6. Дослідження морегосподарських комплексів 539

1. Цільові настанови досліджень 539

2. Морегосподарський комплекс та його складові .... 541

3. Підприємства рибного господарства 545

4. Аналіз просторової територіально-акваторіальної організації МГК 546

7. Берегові зони 550

Розділ XIV

Рекреаційно-географічні дослідження 557

1. Цільові настанови рекреаційно-географічних досліджень 557

2. Особливості рекреації як виду економічної діяльності .. 559

3. Рекреаційний комплекс та його складові 562

4. Рекреаційні ресурси та їх класифікація 568

5. Систематика і класифікація рекреаційно-туристичної діяльності 577

6. Територіальна організація рекреаційного господарства .. 581

Розділ XV

Географічні дослідження для формування екологічних

мереж 584

1. Концепція природних каркасів екологічної безпеки територій та відповідні напрямки географічних досліджень 584

2. Екологічні мережі 586

3. Мета та завдання програм формування регіональних екологічних мереж 587

4. Нормативно-правові засади розробки регіональних екологічних мереж 591

5. Складові елементи регіональної екологічної мережі .... 595

6. Напрямки формування регіональної екологічної

мережі 599

6.1. Землі природно-заповідного фонду. Рекреаційні

та курортні землі 599

2. Водно-болотні угіддя. Заболочені землі 601

3. Землі водного фонду 601

4. Деградовані і малопродуктивні сільськогосподарські землі 604

9

6.5. Лісові землі. Реконструкція та створення лісових

насаджень 608

7. Збереження та відтворення природного стану елементів екологічної мережі 611

8. Каркас екологічної безпеки і принципи раціональної організації території 614

Розділ XVI

Дослідження будівельно-індустріальних комплексів 617

1. Цільові настанови досліджень. Функціонально-галузева систематика будівельної індустрії 617

2. Структурування будівельно-індустріальних комплексів

за видами економічної діяльності 619

3. Технологічні цикли будівництва 622

Розділ XVII

Дослідження лісогосподарських комплексів 625

1. Лісове господарство як вид економічної діяльності 625

2. Дослідження лісопромислових комплексів 626

Рекомендована література 630

10

Передмова

Суспільна географія — нова дисципліна у складі вітчизняної гео­графії. Вона є спадкоємицею традиційної для радянських часів еко­номічної географії. Але сучасний зміст суспільної географії значно ширший і'охоплює всі соціально-економічні напрямки географічної науки. На даний час суспільна географія разом з фізичною (природ­ничою) географією утворює дві великі родини, за Е. Б. Алаєвим (1983), географічних наук. Економічна географія (географія госпо­дарства), за таким підходом, являє собою один з напрямів суспіль­ної географії поряд з географією населення (геодемографією), соціа­льною географією, географією природного середовища. Таким чи­ном, у посібнику наявні два аспекти предметного розуміння суспіль­ної географії: 1) як сучасної модифікації своєї попередниці — еконо­мічної географії; 2) як найбільш загальної соціально-економічної географічної науки, яка утворює родину географічних наук, у складі якої присутня і економічна географія (географія господарства).

Підготовка цього посібника має дві головні вихідні передумови. З одного боку, постійно зростають вимоги до методологічного і ме­тодичного обґрунтування будь-яких досліджень, починаючи від курсових, дипломних і магістерських робіт і завершуючи кандидат­ськими і докторськими дисертаціями та програмами фундаменталь­них і прикладних досліджень. Зокрема, такі вимоги у наш час офі­ційно регламентовані Вищою атестаційною комісією України не лише стосовно самих дисертацій, але й наукових публікацій.

З другого боку, навчальні посібники з методології та методики суспільно-географічних досліджень в університетах країни практич­но відсутні. Є поодинокі видання, що розглядають на загальнонау-ковому рівні методологію географічної науки (С. А. Мороз, В. І. Онопрієнко, С. Ю. Бортник, 1997). Зустрічаються окремі мето­дичні розробки програм економіко- чи суспільно-географічних до­сліджень, видані у формі методичних вказівок на окремих кафедрах для виробничих практик студентів, а також для написання курсо­вих, кваліфікаційних і магістерських робіт. І все.

Останніми роками вийшли друком кілька фундаментальних ро­біт з теоретичних проблем соціально-економічної та суспільної гео­графії (А. П. Голиков, Я. Б. Олійник, А. В. Степаненко, 1997;

11

М. Д. Пістун, 1994, 1996; О. Г. Топчієв, 2001; О. І. Шаблій, 2001, 2003), в яких більшою чи меншою мірою розглядаються й її методо­логічні аспекти. Але суто методичні чи методолого-методичні робо­ти в суспільній географії на даний час просто відсутні. Можна пояс­нювати таку "прогалину" молодістю суспільної географії як науки у вітчизняній географії і тим, що її предметна область ще перебуває у стадії обговорення та дискусій. Але головна причина не в цьому. Згадаймо принагідно, що і в часи достатньо визначеної, як нам тоді здавалося, економічної географії ситуація з її методичним забезпе­ченням була такою ж.

Слід наголосити загальні методологічні та методичні труднощі географічної науки в цілому та суспільної географії, зокрема. Геогра­фія своєю предметною областю охоплює ландшафтну оболонку Зе­млі в цілому, а також її численні виокремлені компоненти та компо­нентні оболонки — геосфери, різноманітні поєднання таких компо­нентів і геосфер на всіх рівнях системно-структурної організації зем­ної поверхні від точкового і локального до регіонального й глоба­льного. І суспільна географія має, на перший погляд, "неосяжний" чи "неохватний" об'єкт досліджень — соціосферу, що охоплює при­родні й соціально-економічні компоненти ландшафтної оболонки у їх різноманітних, складних і багаторівневих просторових взаємоді­ях. Достатньо лише уявити колосальну просторову різноманітність і кожного окремого компоненту, і їх просторових поєднань та ком­бінацій, достатньо згадати, що людська життєдіяльність має дуже складну й багаторівневу просторову організацію — від окремих сі­мей і територіальних громад до етносів і націй, світового співтова­риства в цілому, щоб зрозуміти всю складність "зазіхань" на мето­дичне забезпечення суспільно-географічних досліджень як таких, в цілому, тим більш в рамках одного посібника.

Здається, вихід із цієї ситуації такий: прийняти тезу щодо "неося­жності" й "неохватності" розроблення методики суспільно-геогра­фічних досліджень в цілому і обмежитись сукупністю методик покомпонентних суспільно-географічних досліджень, до того ж кон­кретизованих для певних рівнів просторової організації суспільства. Але це не вихід, і така загальна методологічна орієнтація суспільно-географічних досліджень була б принципово неправильною. Будь-яка з сучасних наук переживає ті ж самі методологічні колізії. Гли­бока диференціація наук протягом XIX — першої половини XX сто­літь призвела до того, що математики, наприклад, добре знають, що

12

вивчає теорія чисел, алгебра, топологія, дифенціальний та інтегра­льний аналіз, комбінаторика, геометрія та ін., і дуже неохоче і невпе­внено говорять про те, що являє собою математика в цілому. Відоме й таке визначення предмету математики: математика вивчає все те, чим займаються математики (!). Така ж ситуація щодо співвідно­шення цілісних (моністичних, холістичних) та диференційованих (спеціалізованих) підходів характерна і для будь-якої іншої науки. І жодна з них не тільки не знімає проблеми цілісних методологічних підходів, але й проголошує необхідність і пріоритетність саме нау­кового синтезу у своїй предметній області.

Суспільна географія своєю предметною областю орієнтована на аналіз просторової взаємодії суспільства з природою та її оптиміза-цію, і жодна сукупність методик дослідження окремих компонентів ландшафтної оболонки не розв'язує таку проблему, а лише знов і знов деталізує підходи до неї. Для суспільної географії науковий гео­графічний синтез повинен стати головним методологічним напря­мом.

У кожній науці триває інтенсивний пошук балансу між конкре­тикою частково-наукових методик дослідоісення та їх загальнонау-ковим методолого-методичним обґрунтуванням. Такий підхід актуа­льний і для суспільної географії. Спроба досягти такої збалансова­ності між методиками конкретних і спеціалізованих дослідницьких програм і загальними методолого-методичними засадами суспіль­ної географії — одна з головних цільових настанов даного посібни­ка. Вона реалізується у такий спосіб, що кожний суспільно-географі­чний об'єкт досліджується як такий і разом з тим як складовий еле­мент суспільно-географічних комплексів і територіальних систем більш високих рівнів просторової організації суспільства аж до со-ціосфери в цілому.

Ще одна цільова настанова даного посібника полягає в постій­ному акцентуванні специфіки географічного підходу, його націленос­ті на просторову неоднорідність ландшафтної оболонки, на терито­ріальні відмінності життєдіяльності суспільства, на порівняльний аналіз місць і місцеположень географічних об'єктів, на просторову систематику, класифікацію та типізацію досліджуваних об'єктів і явищ, на характеристику їх просторової організації та впорядкова­ності. Хорологічний (просторовий) метод є власним методом гео­графії, і його теоретична та методична розробка лишаються виклю­чною прерогативою географічної науки.

13

Стрижньовою методологічною проблемою суспільної географії виступає просторовий аналіз взаємодії суспільства з природою, люди­ни та її господарської діяльності з природним середовищем. Відтак, безумовний і незаперечний пріоритет у суспільно-географічних до­слідженнях мають комплексні географічні підходи, що мають на меті аналіз відношень і взаємодій у системах "суспільство — природа" чи "населення — господарство — природне середовище". І така мето­дологічна орієнтація повною мірою витримана у даному посіб­нику.

І ще одне принципове питання. В навчальних планах універси­тетської підготовки географів курси методології географічної науки та методики географічних досліджень розведені як окремі дисциплі­ни. На моє глибоке переконання, їх потрібно поступово й цілеспря­мовано зближувати та поєднувати. У будь-яких програмах дослі­джень питання методології та методики обоє 'язково присутні й обо-в 'язково поєднані.

Задум цієї роботи має давню історію. Все моє "географічне жит­тя" пронизане роздумами про суть і зміст теорії, методології та ме­тодики географії. Можна згадати у такому контексті мій перший досвід професійної наукової роботи (1961-1966 pp.) по розробленню географічних засад земельного кадастру та економічної оцінки сіль­ськогосподарських земель. Зауважу, що на офіційному рівні пробле­ма державного земельного кадастру в Україні була поставлена лише у 1995 році. Можна згадати мою участь як співавтора у підготовці навчального посібника "Польові географічні дослідження", роботу над яким ініціював і очолив проф. К. І. Геренчук.

Методологічні принципи та методичні підходи суспільно-геогра­фічних досліджень напрацьовувались у численних програмах ком­плексних географічних досліджень — локальних, регіональних, за­гальнодержавних (національних), міжнародних. Мені довелося у рі­зний час приймати безпосередню участь чи бути науковим керівни­ком близько двох десятків таких програм.

Хорошим полігоном для розроблення проблем методології та методики суспільно-географічних досліджень було і залишається наукове керівництво курсовими, кваліфікаційними і магістерськими роботами, кандидатськими та докторськими дисертаціями. Заува­жу, що мені довелося вести таку роботу і в системі Української ака­демії державного управління, і цей досвід був для мене особливо ко­рисним, оскільки він привніс у комплексні суспільно-географічні

14

дослідження проблеми і принципи управління, які у новітній географії вже названі геомаркетингом та геоменеджментом.

Ще одним чинником методологічних і методичних роздумів і по­шуків було моє багаторазове головування на державних екзамена­ційних комісіях у Львівському, Харківському та Таврійському уні­верситетах, у Мелітопольському педагогічному інституті (нині — університеті). Показово, що у посібнику використані фрагменти ме­тодичних розробок окремих найбільш цікавих магістерських робіт.

Не всі напрямки та тематичні розділи суспільно-географічних досліджень достатньою мірою представлені та збалансовані у цьому посібнику. Мені здається, що така повнота й збалансованість — справа наступного часу. На даний час певна фрагментарність і недо­статня повнота і докладність окремих напрямків і методичних схем має цілу низку об'єктивних причин. Зрозуміло, тут позначені пев­ною мірою і методологічні та методичні уподобання та смаки авто­ра. Сподіваюсь, що у наступних виданнях цього посібника такі його "внутрішні вади" будуть цілеспрямовано й послідовно розв'язува­тись.

Буду щиро вдячний за вдумливий і конструктивний критичний аналіз цієї роботи, за конкретні зауваження та пропозиції щодо по­кращення її структури і змісту, за окремі програми і методики суспі­льно-географічних досліджень, які випали з поля зору автора і мо­жуть бути включені до наступних видань посібника.

Хочу висловити щиру вдячність колегам-географам Київського, Таврійського та Львівського національних університетів, а також моїм кафедральним колегам, з якими у різний час і в різний спосіб обговорювалися задум, структура та зміст цього посібника. Щиро вдячний співробітникам своєї кафедри Л. П. Платоновій та А. М. Шашеро за велику допомогу в технічній підготовці та оформ­ленні рукопису.

О. ТОПЧІЄВ

заслужений діяч . науки і техніки України

15

Частина перша

_♦

МЕТОДОЛОГІЯ ТА МЕТОДИ

СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНИХ

ДОСЛІДЖЕНЬ

Розділ І

ЗАГАЛЬНОНАУКОВІ АСПЕКТИ ТЕОРІЇ ТА МЕТОДОЛОГІЇ