Семінарське заняття № 4 (2 год.)

Підстави набуття та припинення права власності

 Методичні рекомендації: при вивченні даної теми необхідно звернути увагу як на положення цивільного законодавства щодо процедури набуття та припинення права власності, так й на особливості спеціальних актів земельного законодавства, положень, що визначають процедуру реєстрації права власності на нерухоме майно тощо.

 Питання для обговорення:

1. Поняття та класифікація підстав набуття права власності.

2. Характеристика окремих підстав набуття права власності:

1. створення (переробка) речі як підстава набуття права власності;

2. набуття права власності на знахідку;

3. набуття права власності на безхазяйну річ та бездоглядну домашню тварину;

4. набуття права власності на скарб;

5. набуття права власності за набувальною давністю;

6. набуття права власності за договором чи іншим правочином;

3. Підстави припинення права власності:

1. припинення права власності з волі власника;

2. припинення права власності поза волею власника.

 Ключові питання і терміни: підстави набуття права власності; переробка; безхазяйна річ; скарб; підстави припинення права власності; конфіскація; реквізиція.

 Контрольні запитання:

1. Перелічіть первинні підстави набуття права власності.

2. Перелічіть похідні підстави набуття права власності.

3. Дайте визначення поняття „скарб”.

4. Чи може існувати право власності на річ, що буде створена в майбутньому?

5. З якого моменту виникає право власності на нерухоме майно?

6. За яких умов суд може визнати особу власником недобудованого нерухомого майна?

7. Які строки набувальної давності встановлені законодавством?

 Практичні завдання:

Задача 1. Після завершення будівництва житлового будинку Антон вирішив продати його. Але у нотаріальній конторі відмовилися посвідчити договір купівлі-продажу, оскільки на думку нотаріуса в Антона не виникло право власності на цей будинок. Антон висловив свою незгоду з цим, посилаючись на абзац 1 ч. 2 ст. 331 ЦК, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.

Яким чином слід вирішити спір. Обґрунтуйте відповідь.

Задача 2. Л. дав у газеті оголошення про продаж телевізора. На оголошення відізвався С, якому Л. на словах погодився продати телевізор за 800 грн. Одержавши дану суму Л. просив зачекати покупця кілька днів, поки він придбає в магазині інший телевізор замість проданого. За цей період у помешканні Л. сталася пожежа і телевізор згорів. Як було встановлено комісією ЖЕО – пожежа відбулася через коротке замикання. Дізнавшись про це, С. пред’явив вимогу до Л. про повернення грошей. Л. заперечував, вказавши, що сторони досягли згоди щодо укладення договору купівлі-продажу, С. став власником телевізора і, як власник, має нести ризик випадкової загибелі речі згідно ст. 323 ЦК України.

Вирішіть спір.

Задача 3. Виконавчий комітет міської ради народних депутатів прийняв рішення про передачу у комунальну власність скульптури відомого скульптора на підставі того, що власник належним чином не утримує цю скульптуру, яка є пам'яткою культури та історії і потребує реставрації, власник же відмовляється оплачувати витрати, пов'язані з реставрацією. Романенко звернувся до голови міської ради з вимогою повернути йому скульптуру, яка є його приватною власністю. Йому пояснили, що з дня винесення рішення про примусове вилучення скульптури ця річ перейшла у комунальну власність територіальної громади і тепер йому не належить.

Романенко звернувся до суду з позовною заявою про витребування скульптури, яку в нього вилучили незаконно і передали у власність територіальної громади.

В якому порядку може відбуватися викуп пам'ятки історії та культури?

Чи всі дії виконавчого комітету були законними? Чи задовольнить суд вимоги Романенка? Обґрунтуйте свою відповідь.

Задача 4. У 2007 р. Овсієнко продав Хмілярчуку житловий будинок. У 2009 р. комунальними службами Київського району м. Харкова до Овсієнко були пред’явлені позови про стягнення заборгованості по комунальних платежах за газ, електроенергію, опалення. Овсієнко заперечував проти задоволення позовів, посилаючись на те, що власником будинку з 2007р. є Хмілярчук. Хмілярчук також просив суд відмовити в задоволенні позову, мотивуючи це тим, що будинок у 2008 році згорів. Розглядаючи справу суд встановив, що в бюро технічної інвентаризації відсутні відомості про знищення будинку, а його власником значиться Овсієнко.

Як слід вирішити справу?

Задача 5. Мешканцю м. Рівне Лазаренку на правi приватної власностi належав будинок, розташований на околицi мiста. Цей будинок бажав придбати у нього за 50 000 грн. Антонюк, мешканець м. Здолбунів. 5 квітня 2010 р. Лазаренко і Антонюк засвiдчили договiр купiвлi-продажу будинку у нотарiальнiй конторi, де Антонюк передав Лазаренку 30 000 грн., а решту грошей Антонюк обiцяв передати 20 квітня 2010 р. пiсля нотарiального посвiдчення в день переїзду в будинок для проживання.

8 травня у мiсцi розташування будинку стався вибух газу в газомережi, i будинок повнiстю згорiв. Антонюк звернувся з позовом про витребування вiд Лазаренка 30 000 грн. У свою чергу Лазаренко заявив зустрiчний позов до Антонюка з вимогою сплатити 20 000 грн., вважаючи, що власником будинку став останнiй.

Як повинна бути вирішена ця справа? Як визначається момент переходу права власності до набувача за договором?

1. Поняття і види підстав набуття права власності

Правовідносини власності виникають, змінюються та припиняються на підставі певних юридичних фактів, які називають підставами набуття права власності. Поряд із підставами існують і способи набуття права власності. Вказані поняття не слід ототожнювати: підставами набуття права власності (які йменуються ще титулами власності) є наприклад, договір купівлі-продажу, заповіт, рішення суду; способами набуття права власності є передання речі, державна реєстрація правочину або права тощо. Для договорів, які потребують нотаріального посвідчення та у певних випадках державної реєстрації, факт їх укладення служить не тільки підставою, а й способом набуття права власності1.

Набуття права власності у однієї особи в переважній більшості пов'язане з припиненням права власності в іншої, що часто обумовлене проблематикою правонаступництва. Дії з набуття права власності мають бути правомірними та добросовісними. Це стосується: а) способів набуття права власності; б) процедури набуття права власності та в) особи-набувача.

Статтею 328 ЦК встановлюються принципові засади набуття права власності. Ними є передусім відкритість (невичерпність) переліку підстав його виникнення. Це означає, що право власності може насуватися у будь-який спосіб, що не суперечить закону. Зокрема, найбільш поширеною підставою набуття права власності, як і набуття цивільних прав взагалі, є правочини. Інші перелічені у гл. 24 ЦК підстави набуття права власності деталізують вказане загальне правило. Не менш важливою є й презумпція законності набуття права вчасності, тобто право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або якщо незаконність набуття права власності встановлена рішенням суду.

Можна визначити такі різновиди підстав набуття права власності. Це, по-перше, передбачені ЦК (або іншими актами цивільного законодавства). Зокрема, положення статей 329-345 ЦК встановлюють можливість набуття права власності залежно від певних, визначених ним обставин, що мають юридичне значення. По-друге, які звичайно вважаються такими, хоча й не передбачені ЦК, зокрема відділення плодів; прирощення рухомих речей до нерухомих; змішання. По-третє, такі юридичні факти, які одночасно є підставами припинення цього права у іншої особи, наприклад, реквізиція та конфіскація.

Виходячи з ЦК, можна зазначити, що право власності може набуватися на: а) майно, якого раніше не існувало, а відтак воно не мало власника (на нову річ, у тому числі на плоди та виготовлену продукцію, побудову тощо); б) майно, яке хоча й існувало, але права власності на нього ні в кого не було, або власник якого невідомий, або від якого власник відмовився чи втратив право власності; в) майно, яке перебуває у власності певної особи (до цієї групи можна віднести правочини; таку подію, як смерть особи з відповідним набором юридичних фактів, необхідних та достатніх для набуття права власності спадкоємцями; реорганізацію юридичної особи).

Існують класифікації підстав набуття права власності на первісні й похідні та загальні й спеціальні. Критерієм, завдяки якому стає можливим поділ правонабуття на первісне та похідне, має бути правонаступництво.

До первісних належать підстави, за допомогою яких право власності на річ виникає вперше чи незалежно від права попереднього власника на цю річ, чи незалежно від його волі. Похідні підстави мають місце тоді, коли право власності одного суб'єкта встановлюється на підставі права попереднього власника.

До первісного набуття права власності слід віднести: набуття права власності на новостворене майно, в тому числі на об'єкти незавершеного будівництва (ст. 331 ЦК), перероблену річ (ст. 332 ЦК), безхазяйну річ (ст. 335 ЦК), рухому річ, від якої власник відмовився (ст. 336 ЦК), знахідку (ст. 337 ЦК), бездоглядну домашню тварину (ст. 340 ЦК), скарб (ст. 343 ЦК), привласнення загальнодоступних дарів природи (у тому числі лов риби та полювання на дикого звіра - ст. 333 ЦК), а також на плоди (ч. 2 ст. 189 ЦК), набуття права власності за набувальною давністю (ст. 344 ЦК), визнання права власності на самочинне будівництво (ст. 376 ЦК).

До похідного набуття права власності можна віднести: набуття права власності за договором (ст. 334 ЦК), у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності (ст. 345 ЦК), унаслідок спадкування (ст. 1216 ЦК), переходу майна при реорганізації та перетворенні юридичної особи (ч. 2 статті 104, 107-109 ЦК).

Судове рішення само по собі є не підставою набуття права власності, а одним із елементів юридичного складу. Наявність судового рішення не позбавляє необхідності здійснювати державну реєстрацію права власності.

Залежно від того, чи належать способи набуття права власності до всіх власників, існує їх класифікація на загальні (загальноцивільні) та спеціальні. Так, наприклад, виготовлення продукції, отримання доходів і правочини є загальними підставами набуття права власності для всіх власників. Спеціальними ж підставами буде набуття права власності держави на скарб, що є пам'яткою історії та культури (ч. 4 ст. 343 ЦК) або комунальної власності на безхазяйне майно (ст. 335 ЦК) тощо.