ПЛАН

Вступ

1.Загальна інформація про Грецію……………………………………

1.1.Повна інформація про країну……………………………………..

1.2.Основні релігії……………………………………………………….

2.Аналіз статистичних даних……………………………………………

2.1.Кількість туристів(в рік,посезонно)…………………………………

2.2.Прибутки від туризму………………………………………………

2.3.Динаміка туристських потоків до Греції………………………………

2.4.Динаміка туристських походів з Греції…………………………………

3.Перелік та опис об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО розташованих в Греції…………………………………………………………………………

4.Видатні туристичні об’єкти Греції……………………………………….

5.Цінні лікувально-оздоровчі ресурси та їх розташування……………..

6.Види туризму розвинуті на цій території та географія їх поширення…

7.Основні туристські центри……………………………………………….

8.Розвинутість туристської інфраструктури……………………………

8.1.Статистичні дані щодо кількості засобів розміщення закладів харчування,туристичних підприємств,транспортних компаній…………..

8.2.Найвідоміші готелі та їх розташування………………………………….

8.3.Основні транспортні вузли……………………………………………..

9.Місцеві традиції,звичаї,вірування,що обмежують дотримання певних правил………………………………………………………………………….

Вступ

Гре́ція (грец. Ελλάδα — Еллада), офіційна назва Гре́цька Респу́бліка (грец. Ελληνική Δημοκρατία) — європейська держава на півдніБалканського півострова та численних островах. На півночі межує з Албанією, Республікою Македонією та Болгарією, на сході — зТуреччиною. Південні береги омиваються Середземним морем, західні — Іонічним, східні — Егейським. До складу Грецької республіки також входить автономна чернеча республіка Афон, розташована на півострові Халкідіки Айон-Орос.

Сучасна Греція — спадкоємиця культури Стародавньої Греції і вважається колискою західної цивілізації, батьківщиною світовоїдемократії, західної філософії, основних принципів фізико-математичних наук, мистецтва театру та Олімпійських ігор сучасності.Грецька мова має найдовшу історію серед усіх мов індоєвропейської групи, адже нараховує 34 століття тільки писемного періоду. На основі грецької абетки виникли латиниця та кирилиця.

Багата культурна спадщина, географічне положення роблять Грецію однією з найбільш відвідуваних країн світу. Вона приваблює туристів одночасно рекреаційними курортами, різнобічним історико-культурним туризмом та паломництвом до святинь всьогохристиянського світу.

1.Загальна інформація про Грецію

Офіційна назва – Грецька Республіка (Ελληνική Δημοκρατία - грец. мова, Hellenic Republic - англ. мова). Географічне положення - країна розташована в південно-східній частині Європи, на Балканському півострові та прилеглих островах. На півночі межує з Албанією, Республікою Македонією та Болгарією, на сході — з Туреччиною. Омивається Середземним, Іонічним, Егейським, Крітським і Лідійським морями. Берегова лінія простягається майже на 4000 км. До складу Грецької республіки також входить автономна чернеча республіка Афон, розташована на півострові Халкідіки Айон-Орос. Найвища вершина Греції - гора Пантеон (2917 м.).

Площа  території - 131,9 тис. кв. км.

Населення -  11,213 млн. осіб.

Столиця - Афіни (Athen) - 741 тис. осіб.  Адміністративний поділ -  13 провінцій, які відповідають 10 історико-географічним районам з поділом на 54 нома (префектури). Особлива адміністративна одиниця - район Святої гори Афон, яка представляє автономну чернечу область. Офіційна мова – грецька (новогрецька). Грошова одиниця – євро = 100 центам 

Національне свято - 25 березня День незалежності (1821 р.). Державний прапор - 9 біло-блакитних смуг з хрестом - відповідає 9 складам в національному гаслі: "свобода або смерть". Перший національний прапор був започаткований у 1821 р. генералом Іпсіланті - червоний з білим хрестом. З 1833 р. червоний колір був замінений блакитним.  Державний герб - блакитний щит з білим хрестом в обрамлені двох оливкових гілок.

Державний гімн - славетний "Гімн Свободи", написаний початківцем новогрецької поезії Д.Соломосом в 1825 р. Членство в міжнародних організаціях - країна - член більшості провідних міжнародних організацій: ООН, Європейський Союз (1981), ОБСЄ, НАТО (1952), РЄ (1949), ОЄСР (1960), ЗЄС (1995), НАТО (1952),Чорноморське економічне співробітництво та інших.

1.1.Повна інформація про країну

Чисельність населення Греції перевищує 11 мільйонів, з яких 1,4 млн. мешкає на островах. Це відповідає середній густині населення по країні - 79 чол/кв.км  Етнічні групи: греки - 98 відсотків, турки - 1 відсоток, албанці, вірмени, валахи - менше 1 відсотка.  Найбільші міста: Афіни (748 тис. чоловік), Фессалоники (378 тис.), Пелопоннес (155 тис.), Пірей (170 тис.), Іракліон (117 тис.), Лариса (113 тис.).  Середня тривалість життя: 75 років для чоловіків, 80 років для жінок.  Рівень народжуваності (на 1000 чоловік) - 11.  Рівень смертності (на 1000 чоловік) - 9.

Релігія

Церква в Каритені.

Майже 98% населення дотримуються автокефального (незалежного) грекопровославного віросповідання. Настоятелем грецької церкви є архієпіскоп афінський. 
Церкви о. Кріт, острів Додеканес і Чернечої республіки Афон мають особливий статус: вони підлеглі екуменістичній патріархії в Константінополі (Стамбулі). 
Національність і православ'я віками були для греків невіддільними одне від іншого поняттями. Але сьогодні приналежність до православної церкви не є умовою для отримання грецького громадянства. Про релігії тут нагадує все: і церкви в кожному селі, і мініатюрні каплички, які можна побачити буквально на кожному перехресті. Їх встановлюють на знак вдячності за порятунок, а ще частіше в пам'ять про жертви автодорожних аварій.

 Мова

Сьогодні мовою спілкування в Греції майже виключно є новогрецька, розвинена з класичної грецької мови. Літературна і офіційна мова дуже близькі до древньогрецької.  Для спілкування з іноземними туристами прийнята англійська мова. Меншою мірою використовується французька, італійська, німецька, іспанська та російська мови.  Грецька мова відноситься до індоєвропейської мовної сім'ї (грецька група). Писемність на основі грецького алфавіта. Грецькі слова в латинській транскрипції передаються по-різному. Назви одних і тих же місць на картах, в брошурах і путівниках часто відрізняються.  Природна обдарованість і працьовитість грецького народу забезпечили йому почесне місце в історії і розвитку цивілізації. 

Найбільша протяжність материкової території Греції в меридіальному напрямку - близько 500 км, а в широтному - до 560 км (на півночі країни) і до 250 км в центральній Греції.  Греція знаходиться на перехресті важливих морських, повітряних і наземних сполучень, які з"єднують розвинуті в економічному відношенні західноєвропейські країни з багатими на різноманітні ресурси державами Близького Сходу. Таке географічне положення країни з давніх часів сприяло розвитку міжнародних стосунків.  Країна нагадує хаос: тут і брили скель, і високі гори, і похмурі пустелі. Спокою немає також в надрах, позаяк Греція знаходиться в зоні високої тектонічної активності.Тут нерідкі землетруси.  Зелені родючі зони, такі, як Фессалійський басейн, - рідке виключення.

Р ельєф

Приблизно 2/3 території країни займають средньовисокі гори і плоскогір'я. Береги сильно розчленовані. Територія складає 132 тис. кв. км.  Ландшафт Греції багатий та різноманітний. Тут є все - широкі рівнини, високі гори, родючі долини і мереживо сильно порізаної берегової лінії.  Такий же різноманітний рельєф морського дна. Неподалік від мису Тенаро на Пелопоннесі, знаходиться "Інусський колодязь" - найглибше місце Середземного моря (глибина 4850 м).  Греція - країна гірська. З одного боку, це високі гори Македонії і Фракиї, з іншою - хребти з густими реліктовими лісами, такі як Пінд, Парнас і найвища точка Греції - гора Олімп, яку, за переказами, вибрали своїм помешканням олімпійські боги. Глибока зрізаність берегів додає Греції надзвичайну красу і робить її побережжя єдиним і неповторним в Середземномор'ї.  Навіть рельєф морського дна грецьких глибин, який мільйони років тому був продовженням суші, своєрідний. Недалеко від мису Тенаро, на півострові Пелопоннес, на глибині 4850 м знаходиться "Інусський колодязь" - саме глибоке місце в середземному море.

Острови

Острови славляться м'яким кліматом, родючими грунтами, безліччю апельсинових і лимонних садів. Тут ще можна зустріти незаймані народні традиції і достовірно острівний колорит.  Кожний з грецьких островів заслуговує пильної уваги. Найбільші з них - Кріт, Керкира (Корфу), Родос, Міконос - добре освоєні. На них розташовані затишні сучасні готелі, просторі пляжі, ресторани, парки.

Клімат

Греція входить в средземноморську кліматичну зону (субтропічний, середземноморський клімат): влітку тут майже немає дощів, а під час нетривалої зими йдуть дощі, іноді випадає сніг, але швидко тане. Тільки гірські райони центральної частини країни характеризуються помірно континентальним кліматом. Кількість опадів за рік 400 - 700 мм на рівнинах і до 1500 мм в горах.  Морози в країні надто рідкі, однак вершини гір взимку покриті снігом.  Кращий туристичний сезон в Греції - з травня по червень. У цей період море прогрівається до 18 - 20 градусів.  Середньорічна температура в Афінах біля 17° С. Найхолодніший місяць в Афінах - січень (9° С), найбільш жаркий - липень (в середньому 27° С). У липні - серпні в південній і центральній Греції температура повітря іноді підіймається до 45°С. На півночі трохи прохолодніше, іноді йдуть короткочасні дощі, які приносять приємну свіжість.  У вересні - оксамитовий сезон.

Гідрографія. Водні ресурси

Р іки Греції невеликі. Найбільш значні - Вардар, Маріца, Стримон(Струма), Нестос (Места) - на півночі і пвінічному сході. Більшість - гірські річки, що прітають по тектонічним розломам. Їх підживлюють переважно сніги та дощі, кількість води помітнто зменшується влітку. Деякі ріки використовуються для орошення.  Найбільші озера - Триконіс (на південному заході), Веюрітис (на північному захолі, Преспа (на кордоні Греції, Югославії і Албанії). Ці озера - тектонічного походження.  Багато карстових озер, є й мінеральні джерела.

Грунти

В прибережних і низькогірсних районах Греції під кущами і сухими лісами грунтипочвы коричневі і буро-коричневі, више - бурі, гірсько-лісисті. На карбонатних породах східної Фесалії, Пелопоннеса, на Спорадах - гірські червоні грунти. В багатьох районах грунти піддаються ерозії.

Рослинний світ

Ліси займають лише 10-11% території країни, але тут широко поширені чагарники вічнозелених кущів. Зустрічаються соснові перліски, вічнозелені дуби, кипариси і платани. На рівнинах і в передгір'ї широко поширені виноградники і сади средиземноморських фруктових дерев. Вище вічнозеленого поясу розташовуються пояси гірських лісів і кущів, в яких з підвищенням висоти культурна рослинність поступово міняється (вічнозелені ліси і кущі переходять в лисстяні, а останні - в хвойні).

Тваринний світ

Тваринний світ Греції бідний на ссавців, особливо на крупних. Зрідка, в горах, на північному заході країни зустрічається медвідь, а з хижаків залишилася дика кішка, лисиця, шакал, кам'яна куниця, баразк. Копитних у невеликій кількості зустрічаються крітський гірський козел, лань, косуля, благородний олень, кабан. Найбільш численні ссавці - гризунит (дикообраз, сірий ховрах, миши, соня, польова миша), південний вид літучих мишей і комахоїдні землерийки, їжаки, кроти.  В Греції чимало плазунів - черепах, ящірок, змій.  Різноманітна і числена фауна пташок: перепілка, дикі качки, голуби, в'яхир і клінтух, сіра і гірська куропатка, яскравопері удоди, зимородки, а з хижих - коршуни, чорні грифи, орли, соколы, сови.  Для Греції характерні також довгоносий баклан, кучурявий пелікан, лелека.  Середи безхребетних багато молюсків (равликів): на Кріті нараховується 120 видів молюсків, з яких 77 зустрічаються лише тут.

Корисні копалини

Корисні копалини Греції: високоякісні залізні руди (Кіклади, Евбей, передмістя Афін), марганцю (Македонія), хрому (Фессалія), нікелю (біля гори Ларшина), поліметалів (біля гори Лавріон), боксити (гора Парнас і острів Аморгос), мрамор (околиці Афін і острів Парос), наждак (острів Наксос), буре вугілля (Птолемаїс).