6. Ділова гра Статистичні методи аналізу та прогнозу макроекономічних показників ринку

Мета ділової гри: систематизація знань щодо статистичних методів та формування вмінь та навичок їх застосування в аналізі статистичної інформації.

Завдання гри: розвиток вмінь аналізувати статистичну інформацію щодо явищ та процесів, досліджувати їх взаємозв’язки, динаміку та прогнозувати стан об’єкту у майбутньому, використовуючи статистичні методи; вести дискусію та формулювати висновки

З метою економії часу в діловій грі використовуються найпоширеніші методи статистики: кореляційно-регресійного аналізу, побудови рядів динаміки, розрахунку та аналізу аналітичних і узагальнюючих показників динаміки, побудова трендових моделей та прогнозування показників статистичними методами на основі отриманих результатів.

Теоретичною основою ділової гри є знання, отримані при вивченні статистики та економічної теорії.

Ділова гра проводиться після засвоєння всіх тем курсу «Статистика». Тривалість гри 2 академічні години.

Студенти заздалегідь попереджаються про проведення ділової гри.

Для економії часу студентам пропонується використовувати вихідні данні статистичних щорічників, що розміщуються на офіційному сайті Державної статистичної служби України.

Етапи проведення ділової гри та розподіл ролей:

1. Керівник та координатор гри – викладач курсу.

2. Напередодні проведення ділової гри викладач поділяє у випадковому порядку шляхом жеребкування студентів академічної групи на дві підгрупи.

3. Керівники та координатори підгруп студентів – обираються студентами самостійно в підгрупах чи призначаються викладачем (напередодні). Розподіл функціональних завдань в підгрупах здійснюється студентами самостійно чи викладачем.

4. Специфіка завдання та загальний сценарій ділової гри повідомляється студентам напередодні.

5. На початку гри викладач зазначає актуальність та практичну доцільність методів, які використовуються під час ділової гри, у формуванні професійної компетентності майбутніх маркетологів (5-10 хвилин).

5. Завдання першої підгрупи: провести кореляційно регресійний аналіз запропонованих показників. З цією метою визначається форма зв’язку, будується рівняння регресії, оцінюється щільність зв’язку (показники обираються студентами самостійно). Кожний студент підгрупи лаконічно презентує кожний етап кореляційно-регресійного аналізу.

Завдання другої підгрупи: на основі ряду динаміки факторного показника здійснити прогноз його значення на наступний період. З цією метою використовують різні методи екстраполяції. Кожний студент підгрупи презентує один з методів. В ході мозкового штурму, модератором якого є викладач, кожний метод обговорюється прогнозні показники факторної ознаки та приймається рішення щодо вибору його значення для використання в прогнозі показника результативної ознаки з використанням регресійної моделі.

Виконуючи даний етап студенти використовують редактор електронних таблиць Excel та презентують результати з використанням мультимедійного проектору.

Виконання 5 етапу має тривати 40-45 хвилин (до 15 хвилин – виконання розрахунків; 25-30 хвилин (по 12-15 на кожну підгрупу) – здійснення презентацій та обговорення дискусійних аспектів).

6. Після виконання даного завдання підгрупи делегують представників, які з використанням регресійної моделі І підгрупи та прогнозного значення факторного показника ІІ підгрупи здійснюють прогноз результативної ознаки, який порівнюється з фактичним (який оголошує викладач). Тривалість до 5 хвилин.

7. У форматі мозкового штурму обговорюється отриманий результат та визначаються причини та чинники розбіжності прогнозних даних з фактичним. Тривалість етапу до 15 хвилин.

8. Само- та взаємо оцінка студентів; заключне слово викладача, зовнішнього експерта та інших (до 5 хвилин).