Система очистки повітря

Залежно від залишкової концентрації шкідливих речовин очистку повітря поділяють на:

• грубу (>100 мг/м³);

• середню (100 - 1 мг/м³);

• тонку (> 1 мг/м³).

Способи очистки повітря

• Механічні:

  • Пилоуловлювачі — очистка повітря досягається за рахунок дії сил тяжіння та інерції;

  • Фільтри — пристрої, в яких використовуються матеріали, що мають властивість осаджувати або задержувати пил (паперові, з тканини, електричні, ультразвукові, масляні, гідравлічні, комбіновані).

• Фізико-хімічні:

  • Сорбційні:

    • адсорбція,

    • абсорбція.

  • Каталітичні.

Кондиціонування — створення та автоматична підтримка в приміщеннях постійних чи змінних (відповідно до програми) температури, вологості, чистоти та швидкості руху повітря, що є найбільш комфортними для перебування людей.

Контроль параметрів повітряного середовища здійснюється за допомогою приладів:

• Термометра (температура),

• Психрометра (відносна вологість),

• Анемометра (швидкість руху повітря),

• Актинометра (інтенсивність теплового випромінювання),

• Газоаналізатора (концентрація шкідливих речовин).

3. Освітлення

Освещение воздействует на организм человека и выполнение производственных заданий. Правильное освещение уменьшает количество несчастных случаев, повышает производительность труда. Исследования показывают, что при хорошем освещении производительность труда повышается примерно на 15%.

Освещение, отвечающее техническим и санитарно-гигиеническим нормам, называется рациональным. Создание такого освещения на производстве является важной и актуальной задачей.

Видиме світло є електромагнітним випромінюванням з довжиною хвилі 380...760 нм. Чутливість зору людини максимальна до жовто-зеленого кольору (довжина хвилі 555 нм) і зменшується до границь видимого спектра.

Природне освітлення поділяється на:

• бокове (одно- або двостороннє);

• верхнє;

• комбіноване - поєднання верхнього та бокового освітлення.

Штучне освітлення за конструктивним виконанням поділяється на:

• загальне:

  • рівномірне,

  • локалізоване;

• місцеве — автономно не допускається;

• комбіноване — сукупність місцевого та загального.

За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на:

• робоче,

• аварійне,

• спеціальне:

  • евакуаційне,

  • охоронне,

  • чергове,

  • сигнальне,

  • бактерицидне,

  • еритемне.

Робоче освітлення призначене для забезпечення виробничого процесу, проходу людей, руху транспорту та є обов'язковим для всіх виробничих приміщень.

Аварійне освітлення передбачене для продовження роботи у випадках, коли раптове відключення робочого освітлення може призвести до аварії чи порушення технологічного процесу тощо. Мінімальна освітленість робочих поверхонь при аварійному освітленні повинна становити 5% від нормованої освітленості робочого освітлення, але бути не меншою 2 лк.

Евакуаційне освітлення призначене для забезпечення евакуації людей з виробничого приміщення під час аварій при вимкненні робочого освітлення. Мінімальна освітленість повинна бути не менше 0,5 лк.

Охоронне освітлення влаштовується вздовж границь території об’єкта, котра охороняється спеціальним персоналом. Найменша освітленість у нічний час - 0,5 лк.

Сигнальне освітлення застосовується для фіксації границь небезпечних зон, вказує на наявність небезпеки або безпечний шлях.

Бактерицидне освітлення використовується для знезараження повітря, питної води, продуктів харчування.

Еритемне опромінювання влаштовується у виробничих приміщеннях, де недостатньо сонячного світла. Максимальний еритемний вплив справляють електромагнітні промені з довжиною хвилі 0,2971 мкм.

Шкідливо впливає на зір людини:

1. Недостатня освітленість робочої зони.

2. Відсутність або недостатність природного світла.

3. Підвищена яскравість.

4. Перенапруга.

5. Мерехтіння.

6. Блиски та відбите світло.