Висновки

В ході написання курсової роботи було розглянуто теоретико-методологічні аспекти поняття макроекономічних показників розвитку світової економіки, проаналізовано динаміку макроекономічних показників України, досліджено основні проблеми зниження рівня макроекономічних показників

Основні макроекономічні показники, які використовуються в системі національних рахунків (СНР) були створені з метою виміру сукупного виробництва в ринковій економіці. СНР національних рахунків передбачає обчислення багатьох макроекономічних показників. Первинним із них є валовий випуск. Усі показники внутрішнього продукту чи доходу характеризують виробництво, а всі національні показники - споживання.

Знання про функціонування і методи розрахунку основних макроекономічних показників дає можливість орієнтуватися в тих економічних процесах, які відбуваються на рівні національної економіки, розуміти сенс подій, що відбуваються, особливо дії уряду у сфері економічної політики, оцінювати можливі перспективи і ухвалювати рішення відповідно до цієї оцінки.

Аналізуючи основні макроекономічні показники країн Західної Європи можна дійти висновку, подолати кризові явища вдалося Нідерландам, Німеччині, Франції, Австрії. Так, Франція інвестувала 21 млрд євро інвестицій, що були направлені на викуп боргів банків, щоб дати їм можливість продовжувати кредитування економіки. Крім того 11,4 млрд євро було виділено на підтримку підприємств, 2 млрд – на допомогу сектору нерухомості та автомобілебудування; 1,2 млрд – на боротьбу з безробіттям, стимулювання зайнятості В Італії 3,7 млрд євро направлено на додаткову соціальну допомогу (зниження тарифів, збільшення допомоги по безробіттю; 1,4 млрд - на розвиток транспортної інфраструктури. Для підприємств було зменшено постійні та тимчасові податки (скорочення соціальних внесків, подовження строків сплати ПДВ та ін.). У Німеччині було прийнято план по збільшенню допомоги на дітей, збільшено допомогу по безробіттю, підприємствам, державні інвестиції, зниження податку з доходів фізичних осіб з 15% до 14%; 18,0 млрд євро було виділено на підтримку системи освіти.

Впісля кризовий періодв Україні протягом 2010 та 2011 років спостерігається ріст ВНП про світчить, щоквартальна державна статистика, отже якщо в 2010 році показник в першому кварталі складав 219428 млн.грн. то в 2011 в той же період 260150 млн.грн., що на 18,55% більше,а в третьому кварталі в 2010 році даний показник склав в 2010 році 304709 млн.грн., що на 38,86 % більше ніж в першому кварталі цього ж року, а в 2011 році даний покахзник склав 387970 млн. грн., що на 27,32% більще за попередній рік.

Проаналізувавши дані офіційної статистики про виробництво і розподіл ВНП України за розподільчим методом в період 2010 та 2011 року (додаток 3), було виявлено основні напрями економічної діяльності, котрі приносять найбільший прибуток нашій державі, найбільший внесок в 2011 році склала сільське господарство, мисливство, лісове господарство але в 2010 році данна промисловість посідає друге місце в 2010 році 42547 млн.грн.,13,97 % від всього ВНП а в 2011 році 59397 млн.грн. 15,3% від всього ВНП, що на 39,6% більше за попереждній рік якщо порівняти по складу у ВНП то є більшою часткою на 1,34%. Друге місце віддається переробній промисловості у 2011 році склала 55692 млн.грн., що складає 14,35% від загального ВНП та на 39,6% більше за попередній рік., в 2010 році часка данної промисловості у ВНП склала 13,96 %. Найменшу частку у складі ВНП складає виробництво та розподілення електроенергії, газу та води так в 2010 році частка її склала 8577 млн.грн. або 2,81%.,а в 2011 році 10333 млн.грн. або 2,66%.

Згідно з даними, що підготовлені на основі інформації Державної митної служби України, у січні–жовтні 2012р. обсяги експорту товарів становили 8528,2 млн.дол. США, імпорту - 5514,1 млн.дол., і проти відповідного періоду попереднього року експорт збільшився на 0,1%, імпорт не змінився. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами складало 3014,1 млн.дол. (у січні–жовтні 2011р. – 3006,8 млн.дол.).

Оцінка рівня та динаміки ВВП використовується для характеристики відтворювального процесу, тобто виробництва товарів і послуг, формування (розподілу) доходів економічних агентів, споживання та накопичення. Однак, використання показника ВВП, як основного критерію економічного зростання, є недостатнім для реалізації концепції стійкого розвитку, адже в такому випадку поза увагою залишається ряд питань, які є стратегічно більш важливими – це формування умов для відтворення природного капіталу. Тому кількісний характер показника ВВП, недостатній для оцінки результатів економічної діяльності. Такого ж висновку дійшов Дж. Гелбрейт, який відмітив, що «США завжди робили помилку, коли говорили про пряму залежність прогресу від валового національного продукту».

Наявність потужного тіньового сектора (55−65%) спотворює усі національні рахунки, не дає змоги органам державної влади точно визначити потреби економіки в різних ресурсах, давати обґрунтовані економічні прогнози. Всі вищевказані показники залежать від точності вимірювання економічного продукту та відповідних витрат ресурсів, проте особливої уваги потребує галузева, територіальна та відтворювальна структура економіки.

Фактором стабілізації економіки України має стати активізація малого і середнього бізнесу, підвищення рівня загальних доходів населення, зокрема оплати праці, пенсійного забезпечення, що дасть можливість підвищити купівельну спроможність громадян; має відбутися процес інтеграції науки і виробництва, також необхідні зміни у підготовці кадрів, тому що новітні технології потребують освіченого, висококваліфікованого, дисциплінованого працівника; необхідні кардинальні зміни в організації виробництва, праці та системі управління цими процесами; виробництво має перейти на сучасні технології.