53

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………				3
РОЗДІЛ І		Теоретичні основи сутності макроекономічних показників		5
	1.1		Економічна сутність, види та взаємозв’язок макроекономічних показників………………………………	5
	1.2		Методи виміру основних макроекономічних показників….	9
	1.3		Передумови розвитку макроекономічних показників…..	13
РОЗДІЛ ІІ		Аналіз стану макроекономічних показників в Україні на сучасному етапі розвитку економіки………………………….		16
	2.1		Аналіз стану та динаміки формування макроекономічних показників в Україні…………………………………………	16
	2.2		Аналіз сучасного стану макроекономічних показників в Україні в 2012-2013 рр………………………………………	24
	2.3		Дослідження формування макроекономічних показників в Дніпропетровській області…………………………………..	27
РОЗДІЛ ІІІ		Основні проблеми підвищення рівня економічних показників та перспективи їх розвитку………………………		37
	3.1		Проблеми підвищення рівня макроекономічних показників	37
	3.2		Шляхи становлення макроекономічної стабільності та виходу ВВП із тіньового сектору	41
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...				44
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………..				47
ДОДАТКИ………………………………………………………………………..				49

ВСТУП

Для розробки фінансових програм використовується система макроекономічних показників та рахунків, яка характеризує сферу національного доходу і сукупних витрат, фінансових потоків і запасів. Ці показники дають необхідну інформацію для аналізу ефективності функціонування економіки та вибору відповідної політики коригування. Вони складають каркас макроекономічної моделі, яка дозволяє визначити логічну структуру будь-якої фінансової програми, забезпечують можливість послідовного контролю прогнозів і пакетів політичних програм. Взаємозв'язки між показниками показують, що перевищення видатків над доходами у будь-якому з секторів економіки повинно компенсуватися за рахунок заощаджень в інших секторах, а надмірні витрати в економіці в цілому можливі лише у разі відповідного зовнішнього фінансування. Для аналізу економічних явищ і процесів, складних господарських взаємозв'язків необхідна система надійних взаємозумовлених показників. В економічній теорії та у господарській практиці використовують різні форми виміру суспільного продукту. Різно­манітність форм і способів виміру результатів народногосподар­ської діяльності зумовлена різними теоретичними підходами до ха­рактеристики суспільного виробництва, різною методикою статис­тичних розрахунків, різними стадіями руху суспільного продукту в процесі економічного кругообігу. Актуальність теми «Макроекономічні показники» визначена в першу чергу об`єктивно важливою роллю основних макроекономічних показників у сучасній соціально орієнтованій ринковій економіці, перехід до якої є головним вектором реформ в Україні.

Методологічними аспектами дослідження макроекономічних показників розвитку національного господарства займались такі видатні вчені-економісти із світовим ім’ям: А. Аубарч, М. Бернхілл, А. Берг, В. Геєць, Г. Камінскі, Дж. Кремер, М. Макаренко, М. Петрі, П. Попов, Р. Хеммінг, А. Шік та ін..

Метою курсової роботи є дослідження макроекономічних показників та їх ролі в розвитку суспільства.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати завдані такі як:

• розкрити зміст макроекономічних показників;

• розглянути види макроекономічних показників;

• дослідити основні методи виміру макроекономічних показників;

• проаналізувати динаміку макроекономічних показників Європи;

• дослідити динаміку макроекономічних показників в Україні;

• проаналізувати макроекономічні показники в дніпропетровській області;

• розглянути формування макроекономічних показників в концепції стійкого розвитку.

Об‘єктом курсової роботи є макроекономічні показники України.

Предметом дослідження виступають основні показники макроекономічних виразників та їх особливості.

Для дослідження використовувались журнали економічного напрямку такі як: «Вісник НБУ», «Держава та регіон» та інші.

В роботі використовуються наступні наукові методи: обробки наукової літератури, періодичних видань, статистичних джерел інформації, аналізу отриманих даних та результатів досліджень, що були проведені відомими вченими на фахівцями; синтетичного поєднання різних поглядів та міркувань стосовно сутності, особливостей функціонування та розвитку макроекономічних показників.

РОЗДІЛ І

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СУТНОСТІ ОСНОВНИХ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ

1.1 Економічна сутність, види та взаємозв’язок макроекономічних показників

Макроекономічні показники являють собою узагальнений запис економічних операцій. Економічна операція має місце тоді, коли відбувається передача права власності на реальні або фінансові активи, або одна економічна одиниця робить послуги іншій. У більшості випадків економічні операції являють собою обмін: товари та послуги можуть обмінюватися на фінансові активи або одні фінансові активи можуть обмінюватися на інші.

У деяких випадках товари, послуги і фінансові активу передаються без обміну.

Дві сторони кожної економічної операції розглядаються як потоки. Показники потоків є мірою економічної діяльності за одиницю часу (рік, квартал, місяць). Показники «запасів» відображають результати економічної діяльності на визначений момент часу (наприклад, на кінець року).

У показниках національного доходу і платіжного балансу операції обліковуються за принципом нарахування, тобто на момент виникнення зобов'язань. Статистика державних фінансів, навпаки, враховує операції на основі касового принципу, тобто коли робиться виплата за деяким зобов'язанням (виконання зобов'язань). Оскільки статистика грошової сфери базується на балансових показниках, які будуються відповідно до правил обліку, що прийнятно для приватних підприємств, то і вона в цілому складається за принципом нарахувань.

В основі показників національного доходу і продукту лежить тотожність виробленого і розподіленого продукту. Пропозиція товарів і послуг у деякому році може бути подана як сума продукту, виробленого в країні, та імпорту.

Найбільш широко використовуваним показником функціонування національної економіки – виробництво товарів і послуг, є валовий національний продукт (ВНП). Оцінка положення країни за обсягом валового внутрішнього продукту на душу населення є найбільш загальним, універсальним світовим показником, який відображає рівень формування добробуту країни і який дозволяє порівнювати положення з іншими країнами. Ключовою умовою при цьому є зіставлення ВВП на основі паритету купівельної спроможності (ПКС) валют. Ринковий обмінний курс використовується для розрахунку реальних платежів (по зовнішньої торгівлі, іноземним інвестиціям, міжнародному запозиченню та ін.), але його використання неправомірне при зіставленні економічного потенціалу країн у цілому, коли вихідної базою для розрахунків виступає оцінка всього обсягу вироблених благ і послуг у внутрішніх цінах. Ринковий курс більш підданий впливу зовнішніх факторів, співвідношення між курсами валют різних країн можуть істотно мінятися протягом короткого періоду часу, відповідно, і можуть мінятися середньоособисті обсяги ВВП і рейтинги країн.[11]

Він визначається як ринкова цінність (вартість) усіх кінцевих товарів і послуг, зроблених в економіці країни за рік. При цьому враховується річний обсяг кінцевих товарів і послуг, створених громадянами даної країни як у рамках національної території, так і на території інших країн.

До показника ВНП близький показник валового внутрішнього продукту (ВВП). Він являє собою вартість кінцевої продукції, зробленої на території даної країни за рік, незалежно від національної приналежності підприємств. При підрахунку ВВП не враховується вартість продукції, зробленої на підприємствах даної держави поза його територією.

ВНП відрізняється від ВВП на суму так званих факторних доходів від використання економічних ресурсів даної країни за рубежем. До факторних доходів відносять доход найманих робітників, рентний доход, позичковий відсоток і прибуток підприємств (фірм). Якщо до показника ВВП додати різницю між доходами, отриманими підприємствами і фізичними особами даної країни за рубежем, з одного боку, і доходами, отриманими іноземними інвесторами і працівниками в даній країні, з іншого боку, то одержимо показник ВНП. У більшості країн розходження між ВНП і ВВП невелике і коливається в межах ± 1% від ВВП.

ВНП обчислюється в показниках номінального, реального і потенційного ВНП (ВВП).

Номінальний ВНП – це вартість обсягу виробництва в кожнім році, обчислена в ринкових цінах цього року. Розраховується шляхом підсумовування вартісних обсягів виробництва (ціни, помноженої на кількість) усіх мільйонів товарів і послуг, зроблених в економіці. Величина номінального ВНП може змінюватися під впливом як динаміки фізичного обсягу виробництва, так і динаміки рівня цін.[10

Реальний ВНП вимірює вартість усієї зробленої продукції в цінах базового року і є основним показником фізичного обсягу виробництва. Коли підвищується реальний ВНП, це свідчить про те, що сукупний обсяг виробництва виріс, тобто зроблено більше товарів і послуг. Отже, динаміка реального ВНП більш точно відображає зміни у виробництві товарів і послуг, ніж це робить показник номінального ВНП.

Реальний ВНП розраховується за допомогою коригування номінального ВНП на індекс цін (формула 1.1).

(1.1)

Одним із широко використовуваних показників рівня цін в економіці є індекс споживчих цін (ІСЦ або СРI в англійській абревіатурі – consumer price index). ІСЦ показує зміну середнього рівня цін "кошика" товарів і послуг, звичайно споживаних середньостатистичною міською родиною. Склад споживчого кошика (кількість товарів і послуг) фіксується на рівні базисного року.

ІСЦ розраховується по індексу Ласпейреса або індексу цін, де як ваги поточному періоді (формула 1.2).

(1.2)

На відміну від індексу Ласпейреса, індекс Пааше трохи занижує ріст рівня цін в економіці, оскільки теж не враховує динаміку структури ваг, але фіксує її вже в поточному періоді.

Різниця між ІСЦ і дефлятором ВНП полягає також у тім, що дефлятор ВНП включає інформацію про усі вироблені товари, тоді як ІСЦ відображає зміну цін лише тих товарів, що споживаються усередненим споживачем.

Потенційний ВНП – це рівень випуску продукції, що був би досягнутий при повній зайнятості або, іншими словами, це –показник виробничих можливостей економіки країни.

Крім показника ВВП, що характеризує річний випуск кінцевої продукції і послуг в економіці, в СНР є ряд похідних показників, які можуть бути розраховані на основі ВВП. До таких показників слід віднести чистий внутрішній продукт, валовий і чистий національний доход, наявний національний доход, особистий доход, особистий безподатковий доход та ін.

Недоліком показників ВВП і ВНП є те, що реальний обсяг річного виробництва в них завищений на величину амортизаційних відрахувань та непрямих податків.

Отже, основні макроекономічні показники, які використовуються в системі національних рахунків (СНР) були створені з метою виміру сукупного виробництва в ринковій економіці. СНР національних рахунків передбачає обчислення багатьох макроекономічних показників. Первинним із них є валовий випуск. Усі показники внутрішнього продукту чи доходу характеризують виробництво, а всі національні показники - споживання.