Висновки

Діагностика конкурентоспроможності підприємства є одним з основних етапів економічної діагностики. Конкурентоспроможність підприємства може бути визначена як комплексна порівняльна характеристика підприємства, яка відображає ступінь переваги сукупності оцінних показників його діяльності, що визначають успіх підприємства на певному ринку за певний проміжок часу по відношенню до сукупності показників конкурентів. До узагальнювальних факторів (детермінант) конкурентоспроможності підприєм­ства слід віднести такі: товар; положення підприємства на ринку (ємність ринку); можливості збуту товару; методи товароруху; виробничий потенціал підприємства.

Сьогодні відсутня загальноприйнятна методика визначення та оцінки конкурентоспроможності підприємства. Серед найбільш застосовуваних методів можна назвати метод GЕ/McKinsey, метод, що базується на теорії ефективної конкуренції; метод, що базується та теорії конкурентних переваг; метод бенчмаркінгу.

Запитання для самоперевірки

1. Що таке конкурентоспроможність підприємства?

2. Які основні фактори конкурентоспроможності?

3. Які конкурентні переваги забезпечують "цінність для покупця"?

4. Якими є основні характеристики методу МакКінсі?

5. Які існують методи оцінки конкурентоспроможності підприємства?

6. У чому сутність методу, що базується на теорії ефективної конкуренції?

7. Які особливості оцінки конкурентоспроможності підприємства за методом, що базується на теорії конкурентних переваг?

8. Які види бенчмаркінгу існують?

9. Які особливості проведення аналітичної оцінки конкурентоспроможності підприємства?

10. Якими є критерії оцінки залежно від рівня конкурентоспроможності?

Тема 4. Діагностика конкурентоспроможності продукції підприємства

1. Поняття конкурентоспроможності продукції підприємства. Її рівень.

2. Комплексний метод оцінки конкурентоспроможності продукції.

Ключові терміни: конкурентоспроможність продукції, рівень конкурентоспроможності,  профіль конкурентоспроможності продукції, технічні параметри, нормативні параметри, економічні параметри, інтегральний показник конкурентоспроможності продукції.

1. Поняття конкурентоспроможності продукції підприємства. Її рівень.

Найбільш значущим результатом ефективного використання потенціалу підприємства є виробництво конкурентоспроможної продукції.

У загальному випадку вважається, що конкурентоспроможність продукції – комплексний показник, що характеризує ступінь її здатності задовольняти вимоги споживачів у вільному і справедливому ринку у більшому ступеню, ніж аналогічні товари, представлені на ринку, при збереженні чи збільшенні реальних доходів виробника продукції (Райзберг, 1999; Фасхиев, 2001). Конкурентоспроможність визначається, з одного боку, якістю товару, його технічним рівнем, споживчими властивостями та, з іншого – цінами, установлюваними продавцями товарів. Але поєднувати обидва види конкурентних переваг важко, тому стратегія забезпечення конкурентоспроможності, як правило, орієнтується або на низькі ціни, або на високу якість і задоволення потреб (інтересів) споживачів. Окрім того, на конкурентоспроможність впливають мода, продажний і післяпродажний сервіс, реклама, імідж виробника, ситуація на ринку, коливання попиту та інші фактори.

Конкурентоспроможність продукції – це її властивість, а рівень конкурентоспроможності – показник цієї властивості, що являє собою відносну характеристику здатності продукції задовольняти вимоги конкретного ринку в аналізованому періоді краще порівняно з продукцією конкурентів. Конкурентоспроможність оцінюється за сукупністю основних техніко-економічних, якісних і вартісних показників, які відрізняють на ринку товар від товару-конкурента (аналога) як за ступенем відповідності певним потребам, так і за витратами споживача на їх задоволення (Печенкин, 2000).

Є два критерії рівня конкурентоспроможності продукції. Перший – апостеріорний, другий – апріорний.

Апостеріорним (об’єктивним) критерієм рівня конкурентоспроможності продукції є відносна частка продажів Во_і оцінюваної продукції порівняно з продукцією-конкурентом:

(4.1)

де М_о і М_і – рівень продажів оцінюваної продукції та і-го її аналога.

Апріорно (суб’єктивно) рівень конкурентоспроможності продукції можна оцінити як імовірність Во_і того, що на даному ринку довільний споживач, здійснюючи покупку, надасть перевагу даній продукції, а не і-му її конкуренту-аналогу. Ймовірність Во_і називають перевагою однієї продукції (оцінюваної) перед іншою продукцією (і-м її аналогом). Таку апріорну ймовірність можна отримати за допомогою експертних методів.

При цьому кількісну оцінку Во_і можна визначити двома способами:

1. Кожний експерт оцінює перевагу Во_і даної продукції перед конкретним аналогом-конкурентом на даному ринку в даний період. Потім оцінки усереднюються.

2. Кожний експерт визначає, якій продукції він надав би перевагу, здійснюючи покупку на даному ринку у даний період. Числове значення Во_і одержують у результаті узагальнення отриманих даних.