2.2 Аналіз касових операцій пб

Важливим напрямком діяльності ПБ є касові операції. Вони полягають у прийманні готівки від клієнтів, зарахуванні її на рахунки, збереженні прийнятих коштів та видачі готівки на вимогу клієнтів. Особливо важливим і відповідальним для банку є своєчасне і повне задоволення вимог клієнтів на видачу готівки. Від цього залежить довіра клієнтів до банку, їх можливість вільно розпоряджатися своїми коштами, нормально виконувати свої зобов’язання по заробітній платі та інших платежах, що здійснюються готівкою. Касові операції мають важливе значення для самих банків, для їхніх клієнтів і для банківської системи в цілому. Приймаючи готівку від клієнтів – юридичних та фізичних осіб, банк збільшує свої резерви, за рахунок чого розширюють активні операції та забезпечують зростання доходів. Видаючи готівку клієнтам, банки стягують комісійну плату, яка поповнює їхні доходи. В операціях з готівкою банк може надавати своїм клієнтам чимало додаткових послуг (з інкасації, самообслуговування тощо), які також дають додаткові доходи. Клієнти банку через касові операції надають своїм грошовим коштам депозитну форму, що сприяє їх кращому збереженню та використанню, одержанню додаткових доходів від депозитних процентів. ПБ, регулюючи касові операції, залучає готівку у внутрішньобанківський оборот. Завдяки цьому він збільшує свої резерви і скорочує витрати на готівковий обіг, поліпшує структуру готівкової маси, підвищує урегульованість і прозорість грошового обороту, обмежує використання грошей для обслуговування тіньових доходів.Важлива роль касових операцій у діяльності ПБ обумовлює необхідність їх централізованого регулювання. Банківські касові операції базуються на організаційних засадах, пов’язаних з регулюванням готівкового обігу. Це передусім складання прогнозних розрахунків касових оборотів та організація контролю за виконанням прогнозних показників з надходжень і видачі готівки; розроблень календаря видач готівки по днях місяця і по окремих клієнтах; установлення для кожного клієнта ліміту залишку каси; визначення строків та порядку інкасації виручки для організацій торгівлі та сфери послуг тощо. Метою аналізу касових операцій є визначення напрямів розширення кола послуг, підвищення конкурентоспроможності банку на ринку й отримання додаткових джерел доходів. Мета аналізу результатів касових операцій - виявлення напрямів збільшення доходів і зниження витрат на їх здійснення.

Аналіз фінансових показників касових операцій здійснюється банками щомісячно на підставі даних балансу, щоквартально - за даними звіту про прибутки та збитки банку. У разі деталізованого аналізу результатів за операціями використовуються дані аналітичного обліку доходів і витрат. Банки аналізують результати касового обслуговування в складі аналізу фінансового результату, який здійснюється щомісячно за звітний місяць і наростаючим підсумком з початку року (порівняно з відповідним періодом минулого року). Важливими джерелами фактичної інформації для аналізу касових операцій є статистична звітність за зазначеними операціями банків. Оскільки касові операції здійснюються на підставі договорів банку з клієнтами, в яких відображаються умови проведення операції, то ці договори і є головними джерелами інформації під час аналізу окремих видів операцій. Аналіз організації касових операцій здійснюється на підставі внутрішніх документів банку з питань організаційної структури банку, штатного розкладу банку, наявності і розвитку мережі банку, характеристики технології та автоматизації, характеристики режиму роботи, технологічних карт за видами операцій. Характеристика обсягів банківських розрахунків може бути визначена на підставі таких показників: кількість клієнтів; кількість відкритих рахунків клієнтів; кількість структурних підрозділів, які здійснюють касові операції; кількість працівників, які здійснюють касові операції; обороти за рахунками клієнтів; касові обороти; кількість транзакцій за касовими операціями. Важливим показником касових операцій є кількість клієнтів. Аналіз здійснюється за абсолютними показниками в динаміціза 2-3 роки, і на його підставі дається оцінка наявності і динаміки кількості клієнтів. Приклад такого аналізу наведено за умовними даними в табл.

Отже, із табл. 2.2.1 видно, що в банку у звітному році збільшилася кількість клієнтів на 128685 чол. Характеристика кількості структурних підрозділів та працівників, які здійснюють касові операції в банку, дається на підставі внутрішніх документів банку з питань організаційної структури, його штатного розкладу, наявності і розвитку мережі банку.

Таблиця 2.2.1

Кількості клієнтів та особових рахунків

ПАТКБ «ПриватБанк» за 2009 р. та 2010 р.

Назва статтей	Кількість, одиниць			Відхилення
	На 01.01.2009 р	На 01.01.2010р
Кількість клієнтів, усього	1502768	1631453	128685
Кількість відкритих рахунків, усього	18135	23236	5101

Збільшення кількості структурних підрозділів банку, де надаються розрахунково-касові послуги, та зростання чисельності працівників свідчать про зростання обсягів операції. Касові обороти характеризують суми надходжень у касу і видатків з каси банків, тому є головними показниками обсягів касових операцій. Порівняння загальної суми оборотів за звітний місяць з оборотами за відповідний місяць попереднього року дає змогу виявити динаміку обсягів цих операцій. Джерелом інформації для аналізу оборотів за рахунками клієнтів є умовні дані оборотно-сальдового балансу . Комерційні банки для визначення потреби в готівці можуть використовувати методику прогнозних розрахунків касових оборотів за окремими статтями. Це дозволить їм управляти своєю касовою готівкою. Якщо ж банк не розробляє такого прогнозного розрахунку, то він може скористатися даними календаря видачі готівки на відповідний місяць, своїх звітів про касові обороти в попередні місяці і декади та іншими даними для визначення своїх потреб у підкріпленні операційної каси. Складання прогнозних розрахунків касових оборотів наведено у [Додаток 2], дані свідчать, що надходження в касу банку готівкових коштів від клієнтів (3 4 78,2 тис. грн) менше, ніж видача клієнтам готівки із каси (4 489,4 тис. грн). Вказана нестача готівкових коштів покривається за рахунок купівлі коштів в НБУ та інших банків. За даними таблиці у прогнозних розрахунках приходна частина касових оборотів, переважно, враховує надходження торговельної виручки від клієнтів банку, а видаткова - відповідно, видачу готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці працівників, пенсій, стипендій тощо. При цьому, для регулювання касових ресурсів установи банків та визначення прогнозованої видаткової частини касових оборотів складають календар видачі заробітної плати, до якого включаються всі суми заробітної плати, премій, постійних надбавок, інших видів оплати праці, які виплачуються готівкою з кас банку щодо всіх підприємств, що ними обслуговуються. 

Таблиця 2.2.3

Суми касових оборотів ПАТКБ «ПриватБанк» за жовтень місяць 2009р. та 2010 р.

Дата звіту	Дебет	Кредит	Загальний оборот
На 01.10.2009р, тис.грн.	2 660 284	2 002 980	4 663 264
На 01.10.2010р, тис.грн.	3 890 657	2 990 823	6 881 480
Відхилення, тис.грн	1 230 373	987 843	2 218 216

Як свідчать дані, наведені в табл. 2.2.3 , обсяг касових операцій у банку порівняно з минулим роком зросли на 2 218 216 тис.грн. Для організації касових операцій важливе значення мають групи клієнтів за секторами економіки, утримувачем платежу, за розміром платіжних оборотів, способом надання касових документів, за попитом на готівкові гроші, платіжними інструментами. Банки надають послуги на ринку різним групам клієнтів, обслуговування яких суттєво різниться. Тому у процесі аналізу важливо визначити, на якому сегменті ринку банк надає послуги клієнтам із касового обслуговування. Головними для банку є групи клієнтів, яких обслуговує банк, за секторами економіки. Джерелом інформації для аналізу є дані звіту про кількість клієнтів, за даними звіту оцінюється структура клієнтів у розрізі інституційних секторів економіки та її зміни. Аналіз кількості клієнтів у розрізі інституційних секторів економіки за 2009р та 2010р наведено [Додаток 3].

Таблиця 2.2.5

Аналіз комісійних доходів та витрат по касовому обслуговуванню за 2009 р. та 2010р. в ПАТКБ «ПриватБанк» (тис.грн.)

№п\п	Найменування статті	2009 рік	2010 рік	Відвилення
1	Комісійні доходи:
1.1	Касове обслуговування	162 253	189 824	27 571
2	Комісійні витрати:
2.1	Касове обслуговування	(9 212)	(2 387)	6 825

На підставі даних таблиці 2.2.5 можна зробити висновок, що в банку збільшуються комісійні доходи і зменшуються витрати на касове обслуговування. Причинами, які впливають на доходи та витрати від касових операцій, є зміни обсягів операцій, тарифів на касове обслуговування клієнтів, тарифів інших банків на касове обслуговування, тарифів Національного банку України на касове обслуговування комерційних банків, тарифів на послуги з інкасації та перевезення банкнот, монет, інших цінностей. Зміни вказаних тарифів можуть впливати на маржу в окремих випадках, а зміни обсягів операцій є постійною причиною змін непроцентної маржі. Тому доцільно спочатку визначити головні касові операції, за якими утримуються комісійні доходи та сплачуються комісійні витрати, а потім з'ясувати причини змін цих доходів і витрат. Джерелом інформації для аналізу комісійних доходів у розрізі видів послуг є дані аналітичного обліку доходів у банку, а саме: оборотно-сальдова відомість, яка складається за кожен день в розрізі виконавців і відображає обороти та залишки за аналітичними рахунками. Кожен банк в аналітичному обліку доходів використовує власне групування операцій за їх видами. Аналіз структури комісійних доходів за видами операцій дає змогу виявити операції, за якими банк отримує основну суму доходів, та напрями розвитку окремих видів операцій.

Аналізу комісійних доходів від інкасації грошових коштів та перевезення цінностей банком наведено в табл. 2.2.6

Таблиця 2.2.6

Аналіз комісійних доходів від інкасації грошових коштів та перевезення цінностей ПАТКБ «Правекс - банк» за 2009р. та 2010р.

№ п\п	Назва послуг	Доходи тис.грн.		Відхилення, тис. грн.
		2009 р.	2010 р.
1	Дохід від інкасації грошових коштів	1 347	1 024	(323)
2	Витрати на інкасацію та перевезення цінностей	(2 533)	(2 287)	(246)

Як свідчать дані таблиці 2.2.6 , комісійні доходи та витрати на інкасацію та перевезення цінностей зменшилися. Отже, банк має розширювати коло послуг для клієнтів. Банки сплачують за касове обслуговування тільки банкам, і витрати обліковуються на одному балансовому рахунку. Аналіз за призначенням витрат здійснюється на підставі їх аналітичного обліку, а джерелом інформації є дані за аналітичними рахунками в оборотно-сальдовій відомості. Комісійні витрати на касове обслуговування обліковуються не за видами операцій, як доходи, а за їх призначенням. Витрати банку складаються з витрат на: відкриття та закриття рахунків; ведення рахунків; міжбанківські перекази; видачу, зарахування, підкріплення готівки; транспортування готівки; переоформлення юридичних справ; купівлю різної бланкової продукції, надання довідок; інші комісійні витрати.

На структуру касових операцій банку впливає склад клієнтів за видами діяльності. Якщо банк обслуговує переважно торговельні підприємтсва, то для нього мають значення операції з інкасації готівки і продажу її іншими банками. Якщо банк обслуговує підприємства промисловості, то для нього має значення організація купівлі готівкових грошей в інших банках. Для визначення переважаючих видів касових операцій аналізуються джерела надходження коштів у касу і напрямки видатків за даними звіту про касові операції.

Таблиця 2.2.7

Кількість відкритих рахунків у розрізі типів рахунків

Найменування статей	Кількість одиниць на	Кількість одиниць на	Відхилення
	01.01.10 р.	01.01.11 р.
Відкриті рахунки, усього	1435	1236	-199
У тому числі:
-коррахунків банків	0	0	0
-рахунків клієнтів, які утримуються з Держ.бюджету	0	0	0
-рахунки сгд, які не утримуються з бюджетів	480	546	66
-до запитання	477	544	67
-строкові	3	2	-1
-рахунки фіз. осіб:	509	106	-403
-до запитання	271	72	-199
-строкові	238	34	-204
-за довгостроковими позичками	7	5	-2
-за короткостроковими позичками	109	107	-2
-інші	330	472	142

За даними табл. 2.2.7 видно, що кількість відритих рахунків в 2011 р. значно зменшилась в порівнянні з 2010 р. на 199, це негативно для даного банку, тому що недостатньо вільних коштів для здійснення кредитних активних операцій. Позитивним є збільшення кількості рахунків суб’єктів господарювання (до запитання). Негативним є зменшення рахунків фізичних осіб на 403. Банку рекомендовано більше залучати клієнтів фізичних осіб для розміщення ними коштів на депозити. Переглянути ставки по депозитним операціям для фізичних осіб.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ГОТІВКОВОГО ГРОШОВОГО ОБІГУ ПБ

Стабільність фінансової системи значною мірою залежить від рівня організації грошового обігу національної валюти, зокрема готівкового, прогнозований та стійкий розвиток якого сприяє економічному розвитку держави та фінансовій стабільності. Тому одним із головних завдань ПБ є постійне вдосконалення та забезпечення оптимальної організації готівкового грошового обігу, що обумовлює важливість даної проблематики наукових досліджень.

Аналіз сучасного стану розвитку готівкового грошового обігу в Україні свідчить, що особливо гострого характеру ця проблема набула в умовах кризи, а частка готівки в загальному обсязі грошової маси залишається високою.

Протягом останніх років ПриватБанк стабільно забезпечує потреби економіки та населення у готівці, проте перспективи зростання готівкової грошової маси вимагають запровадження комплексу заходів, спрямованих на гідне виконання своїх обов’язків у майбутньому на рівні світових стандартів. До найважливіших завдань із вдосконалення організації роботи з готівкою слід віднести такі:

• створення програмного комплексу з прогнозування готівково-грошового обігу;

• організацію охорони та створення безпечних умов під час роботи з готівкою;

• забезпечення інкасації та перевезення цінностей у банківській системі;

• розробку вимог до інформаційної системи обліку руху цінностей у системі ПриватБанку.

Реалізація зазначених заходів дозволить своєчасно та безперебійно забезпечувати потреби економіки в готівкових коштах, сформувати резервні фонди та децентралізувати їх зберігання, створити в системі комерційного банку сучасну матеріально-технічну базу для організації роботи з готівкою.

В умовах переходу на ринкові засади існуюча система управління готівковим обігом в цілому є централізованою та адміністративною. Зокрема, складання прогнозів касових оборотів є трудомістким і тривалим процесом, кількість показників та відповідних розрахунків досить значна, недостатньо аналізується стан і динаміка готівкового обігу в регіонах у зв`язку з економічною ситуацією, яка там склалася.

ПриватБанку бракує ретельності у роботі з відсортування зношених банкнот через відсутність єдиних параметрів зношеності банкнот та реальних стимулів для проведення такої роботи. Украй негативним фактом у справі поліпшення організації здійснення операцій з готівкою є відсутність комплексного підходу до проблеми обробки готівки, починаючи від її виробництва і випуску в обіг до обробки в Національному банку України і комерційних банках та у позабанківській сфері. Це веде до зростання витрат на виробництво грошей та їх обіг, збільшення чисельності обслуговуючого персоналу, пов`язаного з обробкою готівки, зменшення швидкості обігу грошей, зниження рівня захисту грошових знаків від підробки, посилення вірогідності зловживань із боку обслуговуючого персоналу, звуження можливостей банку щодо надання клієнтам різноманітних послуг тощо.

Істотним фактором, що негативно впливає на розвиток готівкового обігу, є недосконалість законодавчої і нормативної бази, якою регулюється більшість етапів обігу готівки. В установленому порядку мають бути розроблені нові або вдосконалені існуючі законодавчі та нормативні документи, які б створили необхідну нормативно-правову базу цілеспрямованого впровадження в практику концептуальних положень щодо створення ефективної системи управління готівковим обігом у країні. Потребують нормативно-правового врегулювання такі питання, як:

- визначення критеріїв зношеності банкнот та порядку їх сортування в банківській системі на придатні для подальшого обігу і зношені;

- правила визначення зношеної готівки в банківській системі;

- правила виявлення фальшивих банкнот у грошовому обігу України; законодавче визначення порядку організації роботи з фальшивими грошима;

- порядок виконання комерційними банками депозитних операцій та операцій із приймання комунальних платежів від населення;

- порядок організації зберігання цінностей у депозитаріях установ комерційних банків.  У банках багатьох розвинутих країн застосовуються нові високоефективні технології зберігання, транспортування банкнот, засновані на автоматизованих системах та поєднані з інформаційними технологіями. Це дає змогу контролювати готівковий обіг, управляти ним, отримувати своєчасну і якісну інформацію про стан готівки та підтримувати його на належному рівні, узгоджувати можливості виробництва готівки з потребами обігу. Для створення і функціонування цілісної ефективної системи управління готівковим обігом, яка враховувала б зміни, що відбулися останнім часом в економіці і банківській системі країни, а також визначення у стратегічному та тактичному планах підходів спрямованих на комплексне вирішення організаційних і технічних питань на сучасному технологічному рівні на всіх етапах руху готівки потрібні нові підходи, що базуються на принципах застосування таких заходів, які спроможні створити умови для: повного і своєчасного забезпечення потреб економіки у готівці; зменшення питомої ваги готівки у загальному обсязі грошової маси; запровадження прогресивних технологій та сучасного обладнання на всіх операціях, пов`язаних з обробленням готівки; оптимізації витрат на підтримку готівкового обігу та чисельності обслуговуючого персоналу на операціях з готівкою; посилення безпеки при здійсненні готівкових операцій; вдосконалення організації та порядку обліку операцій з готівкою на всіх етапах руху готівки; перебудови системи інкасації та перевезення готівки; вдосконалення нормативного забезпечення ведення операцій з готівкою. Вивчення технології обробки банкнот у комерційних банках кількох провідних країн світу допомогло ПриватБанку визначити пріоритети у справі вирішення цього завдання в Україні. Для організації контролю за технологічними процесами обробки банкнот, виявлення порушень щодо дотримання персоналом інструкцій з експлуатації, встановлення правомірності дій обслуговуючого персоналу у випадках виявлення недостач, надлишків, фальшивих банкнот, банкнот інших номіналів у пачках, сформованих на автоматизованих системах, запобігання випадків зловживання обслуговуючим персоналом повинно бути забезпечено збереження (в електронному вигляді) даних обробки банкнот (балансові протоколи, протоколи розбіжностей, операційні протоколи тощо) на протязі 12-ти місяців з дати обробки банкнот. За цей період ці дані зберігаються у системі на протязі строку, що обумовлений ємністю її пам’яті та обсягами даних обробки. Після чого вони видаляються з системи, активуються на магнітні носії і зберігаються в установленому порядку до закінчення встановленого терміну зберігання. Відповідальним за організацію вилучення даних з системи, а також за організацію їх зберігання на протязі нормативного строку є інспектор з питань безпеки. Запровадження такої системи дозволить не тільки фактично щоденно контролювати технологічні процеси оброблення готівки у конкретному банку, але і у значній мірі дозволить управляти процесами готівкового обігу. Вирішення цих завдань можливе тільки шляхом поступового, але цілеспрямованого впровадження сучасних технічних засобів, автоматизованих та комп`ютерних технологій у сфері готівкового обігу на основі чіткої нормативної бази ПриватБанку, яка регламентує проведення всіх операцій із готівкою в державі.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Грошовий обіг — це рух грошей у процесі виробництва та обігу товарів, надання послуг, здійснення різних платежів населенням. Наявність грошового обігу передбачає існування в країні певної грошової системи. У грошовому обігу України слід розрізняти грошовий обіг готівкою і безготівковий грошовий обіг. Готівковий грошовий обіг – це частина грошового обороту, яка являє собою безперервний рух готівки та інших цінностей у сфері обігу і виконання нею функції засобу обігу та засобу платежу. Безготівковий обіг - це рух вартості без участі готівкових грошей. Разом безготівкові і готівкові кошти створюють єдиний грошовий обіг, який в умовах ринкової економіки сприяє: перерозподілу грошових засобів між суб'єктами ринку та різними секторами економіки; задоволенню потреб економіки у грошових засобах завдяки регулюванню грошової маси в обігу. Банком, який відповідає за здійснення грошового обігу в нашій країні, є Національний банк України (НБУ).  Специфіка здійснення українськими комерційними банками операцій з розрахункового обслуговування клієнтів полягає в тому, що, незважаючи на інтенсивний розвиток сучасних платіжних технологій та форм безготівкових розрахунків, левова частка в грошовому забезпеченні господарського обороту суб'єктів підприємницької діяльності продовжує припадати на готівкові кошти. У цьому зв'язку банки, що прагнуть надавати комплексні банківські послуги, повинні забезпечити якісне виконання всіх необхідних операцій з касового обслуговування фізичних та юридичних осіб. Касове обслуговування — це сукупність банківських операцій з прийняття готівкових коштів від клієнтів і зарахування їх на відповідні банківські рахунки та видачі з клієнтських рахунків через касу банку готівкових коштів згідно з розпорядженням клієнтів на цілі, передбачені чинним законодавством. Клієнти банків через касові операції надають своїм грошовим коштам депозитну форму, що сприяє їх кращому збереженню та використанню, одержанню додаткових доходів за рахунок депозитних процентів. Банківська система, регулюючи касові операції, залучає готівку у внутрішньобанківський обіг. Завдяки цьому вона збільшує свої резерви та скорочує витрати на готівковий обіг, поліпшує структуру грошової маси, підвищує урегульованість і прозорість грошового обігу, обмежує використання грошей для обслуговування тіньових доходів. Установи комерційних банків: задовольняють потреби підприємств, підприємців і фізичних осіб — своїх клієнтів у готівці; систематично аналізують стан надходжень і видачі готівки; сприяють залученню вільних коштів населення у вигляді вкладів та розширенню безготівкових перерахувань доходів громадян за їх бажанням на поточні (вкладні) рахунки в установах банків; сприяють подальшому розвитку безготівкових розрахунків за товари і послуги; установлюють підприємствам ліміти залишку готівки в їх касах, порядок і строки здавання готівкової виручки; здійснюють контроль за дотриманням підприємствами та підприємцями порядку ведення операцій із готівкою, у тому числі одержанням ними значних сум готівки зі своїх рахунків. Операції з обслуговування готівково-грошового обороту клієнтів здійснюються через операційні каси банків. До складу операційних кас включаються приходні та видаткові каси. Збільшення застосування безготівкових розрахунків, тобто без участі грошей у формі готівки шляхом переказування грошових коштів із рахунку платника (покупця) в установі банку на рахунок одержувача (продавця), дає змогу: значно зменшити витрати обігу, пов'язані з готівковими розрахунками; звести до мінімуму суму грошей, що перебуває в обігу; раціонально використовувати тимчасово вільні кошти на банківських рахунках для надання кредитів суб'єктам господарювання, що потребують цього; істотно прискорити самі розрахунки унаслідок запровадження найновіших засобів електронного зв'язку; посилити контроль за виконанням договірних зобов'язань як одержувачами грошей, так і платниками.

Тенденції розвитку готівкового грошового обороту відбивають економічні процеси, які мають місце в Україні. Ситуація на готівковому грошовому ринку розвивалася в останні роки нерівномірно і характеризувалася

нестабільністю. З початком стабілізаційних процесів і зниженням темпів інфля-

ції намітилася позитивна тенденція, зокрема скорочення темпів зростання готівкової маси, проте її питома вага в загальній грошовій масі продовжує збільшуватись і на початок 2013р. досягла майже 50 %.

Аналіз фінансових показників касових операцій здійснюється банками щомісячно на підставі даних балансу, щоквартально - за даними звіту про прибутки та збитки банку. У разі деталізованого аналізу результатів за операціями використовуються дані аналітичного обліку доходів і витрат. Банки аналізують результати касового обслуговування в складі аналізу фінансового результату, який здійснюється щомісячно за звітний місяць і наростаючим підсумком з початку року (порівняно з відповідним періодом минулого року).

До найважливіших завдань із вдосконалення організації роботи з готівкою слід віднести такі: створення програмного комплексу з прогнозування

готівково-грошового обігу; організацію охорони та створення безпечних умов під час роботи з готівкою; забезпечення інкасації та перевезення цінностей у банківській системі; розробку вимог до інформаційної системи обліку руху

цінностей у системі ПриватБанку. Реалізація зазначених заходів дозволить своєчасно та безперебійно забезпечувати потреби економіки в готівкових коштах, сформувати резервні фонди та децентралізувати їх зберігання,

створити в системі комерційного банку сучасну матеріально-технічну базу для організації роботи з готівкою.

ДОДАТОК 1

Таблиця 2.1.2