15. Чим відрізняється вокальне дихання від звичайного?

Cпівоче дихання відрізняється від звичайного об'ємом , способом вдиху та

тривалістю. Співоче дихання керується волею співака та підпорядковано характерові музичної фрази і темпу твору. Вдих - активний і направлений , видих - економний і тривалий. Є такі типи співацького дихання: грудне , черевне або діафрагматичне , косто - абдомінальне або змішане.

Грудне дихання: при ньому найбільш активно працюють м’язи грудної клітини, діафрагма мало рухома, живіт при вдиху втягнутий. Цей тип дихання був розповсюджений в старо-італійській школі (до початку XIX ст).

Черевне або діафрагматичне дихання: при цьому типі дихання активно скорочується діафрагма і м’язи черевної порожнини, зокрема видимі нами м’язи черевної стінки, при відносному спокою стінок грудної клітини.

Косто-абдомінальне або змішане дихання: активні м’язи грудної та черевної порожнини , а також діафрагми.

У вокально-педагогічній практиці найбільш зручним вважається змішаний тип дихання (нижньореберне-діафрагматичне), при якому високо піднімаються і розширюються при вдиху нижні ребра, а інша частина грудної клітини майже нерухома, активна діафрагма і м’язи черевної порожнини. Добре відчуваються рухи передньої стінки живота.

Існує деяка різниця в диханні у чоловіків та жінок. Чоловікам властиво “низьке” дихання, близьке до черевного. А жінки дихають більш “високо” і їх дихання ближче до грудного типу. Грудний тип дихання характерний і для дітей молодшого шкільного віку. Ці особливості слід враховувати на уроках вокалу.

16. Що таке вокальний слух?

Вокальний слух - це здатність людини чути, сприймати, аналізувати та відтворювати точну висоту звука, відповідність його характеру до змальовуваного образу та змісту музичного твору.

Це висока музично – співацька культура, завдяки якій слуховий орган може комплексно сприймати, розрізняти співацький образ, як з технічного, так і з художнього боків.

Вокальний слух як і музичний, буває відносний та абсолютний.

Відносний вокальний слух - це не точне висотне відтворення,

Абсолютний - дуже точне відтворення звуків ладу.

Внутрішній слух, як внутрішній слуховий спів – це здатність виконувати прочитані ноти, чути, реально переживати й точно уявляти музичний образ, не відтворюючи вголос.

Сенс вокального слуху криється у здатності чути красу голосу – тембр, силу, насиченість та інтенсивність.

Співак, педагог повинен виробити в собі навичку подумки розкладати голос на елементи, як художник розділяє фарби на відтінки. Це вміння допоможе йому здійснювати контроль над звучанням голосу.

Цього можна досягти лише при наявності вокального слуху, над виробленням якого мусить працювати кожен співак.

Основними факторами психотехнічного розвитку є резонатори, які позитивно впливають на вокальний слух, вокально – художній звук, вокальну позицію, тембр голосу співака.

Працюючи над технікою та культурою співу, опрацьовуючи голос, розвиваючи художній смак, здатність чути й контролювати самого себе під час співу, ми покращуємо вокальний слух, який є надійним засобом формування вокально –художнього звука.

Підсумовуючи вищенаведене, можна дійти наступного висновку: навчитися гарно й правильно співати можна, маючи добре розвинений, високоякісний вокальний слух.