
- •Техніка безпеки при роботі в лабораторії.
- •Перша допомога.
- •Розділ і Біогенні s- та р-елементи, біологічна роль, застосування в медицині
- •Вміст у організміта значення для організму макроелементів
- •Якісна реакція на катіони лужних металів - фарбування полум'я в наступні кольори:
- •Загальні хімічні властивості
- •Біологічна роль та застосування в медициніs та р – елементів
- •Заняття №1 Тема:Біогенні s-елементи; біологічна роль, застосування в медицині.
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання лабораторної роботи
- •Заняття №2
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання.
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання лабораторної роботи
- •3.Фізичні властивості :
- •4. Хімічні властивостіd-елементів і їх сполук виходячи з будови атомів
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання:
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Методика виконання лабораторної роботи
- •Розділ 3 Комплексні сполуки
- •Класифікація та номенклатура комплексних сполук
- •Хімічний зв’язок у комплексних сполуках
- •Заняття №4
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання.
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання лабораторної роботи
- •Розділ 4 Вчення про розчини. Кислотно-основна рівновага біологічних рідин в організмі
- •Приклади розв’язування задач за темою «Розчини»
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання.
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 5. Розчини електролітів
- •Слабкі електроліти.
- •Сильні електроліти.
- •Теорія кислот і основ.
- •Дисоціація води.
- •Гідроліз солей. Ступінь та константа гідролізу
- •Буферні розчини.
- •Біохімічні буферні системи.
- •Самостійна позааудиторна робота студентів.
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання.
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Відповідно, визначивши експериментальну різницю в температурах кипіння розчину і чистого розчинника
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 7
- •Основні поняття:
- •1Г вуглеводів 19,6кДж
- •Хімічний склад і калорійність харчових продуктів
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Різниця цих рівнянь і дасть рівняння утворення кристалогідрату
- •Розділ 8. Хімічна кінетика
- •Залежність швидкості реакції від різних факторів.
- •Теорія активних комплексів.
- •Теорії каталізу
- •Ферментативний каталіз.
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 9
- •Гальваноз.
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Йонообмінна хроматографія. В основі лежить процес йонного обміну
- •Тонкошарова хроматографія
- •Хроматографія на папері.
- •Заняття№15
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Заняття 16
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 9 Дисперсні системи
- •Класифікація за ступенем дисперсності подідяють:
- •Класифікація дисперсних систем за агрегатним станом
- •Молекулярно-кінетичні властивості колоїдних систем
- •Оптичні властивості колоїдних систем.
- •Явища, що супроводжують коагуляцію.
- •Коагуляція в біологічних системах.
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання.
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті
- •Методика виконання роботи
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 10 Розділ 9. Високомолекулярні сполуки
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 11 класифікація і номенклатура органічних сполук. Реакційна здатність алканів, алкенів, аренів.
- •Теорія будови органічних сполук а.М. Бутлерова:
- •Класифікація органічних сполук
- •Основні класи органічних сполук
- •Номенклатура органічних сполук
- •Класифікація реакцій в органічній хімії
- •Насичені вуглеводні (алкани)
- •Гомологічний ряд алканів
- •Будова молекули Метану
- •Ізомерія
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Ненасичені вуглеводні (Алкени, алкадієни, алкіни)
- •Алкени. Гомологічний ряд алкенів.
- •Електронна будова подвійного зв’язку
- • Подвійний зв’язок – це ковалентний зв’язок, який складається з одного - і одного π-зв’язку. Подвійному зв’язку відповідає sp2- гібридизація. Ізомерія
- •Одержання
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Алкадієни.
- •Хімічні властивості алкадієнів
- •Електронна будова потрійного зв’язку
- •Потрійний зв’язок – це ковалентний зв’язок, який складається з одного - і двох π- звязків. Потрійному зв’язку відповідає sp гібридизація. Фізичні властивості алкінів
- •Хімічні властивості
- •I. Реакції приєднання:
- •Ароматичні вуглеводні (арени)
- •Будова молекули бензолу (бензену)
- •Гомологи бензолу. Ізомерія. Гомологи бензолу можна розглядати як похідні бензолу, в яких один або декілька атомів вуглецю заміщені різними вуглеводневими радикалами.
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •І. Реакції заміщення:
- •1) Галогенування
- •1)Гідрування:
- •2)Галогенування
- •Правила орієнтації в бензольному ядрі
- •Заняття 21
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Заняття №22.
- •Самостійна позааудиторна робота:
- •Контрольні питання.
- •Розділ 12 оксигенвмісні органічні сполуки
- •Спирти.
- •Одноатомні спирти
- •Гомологічний ряд спиртів
- •Фізичні властивості
- •Заняття 23
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті.
- •Одержання
- •Гідратація алкінів: Хімічні властивості
- •1) Реакції приєднання
- •2) Реакція відновлення:
- •4) Реакції полімеризації:
- •Реакції поліконденсації
- •Застосування
- •Заняття 24
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Номенклатура
- •Ізомерія карбонових кислот
- •Одержання
- •3) Промисловий синтез оцтової кислоти:
- •Хімічні властивості
- •Застосування
- •Дикарбоновимі кислотами називають похідні вуглеводнів, які містять в своєму складі дві карбоксильні групи.
- •Естери (складні ефіри) – це сполуки, що складаються із залишку карбонової кислоти і спирту.
- •Номенклатура
- •Види ізомерії
- •Фізичні властивості
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Застосування
- •Ліпіди (жири)
- •Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Перший синтез жиру здійснив Бертло (1854 р.) при нагріванні гліцерину і стеаринової кислоти:
- •Хімічні властивості
- •Застосування
- •Біологічна роль (функції) жирів у людському організмі
- •Заняття 25.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання.
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 15 дослідження хімічних властивостей моно- і полісахаридів.
- •Значення
- •Моносахариди. Будова. Ізомерія
- •Класифікація
- •Генетичний d- ряд сахаридів
- •Формули хеуорса
- •Фізичні властивості
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •I. Реакції по карбонільній групі
- •1. Окиснення (для альдегідів)– призводить до утворення відповідних кислот.
- •2. Ацилювання (утворення складних ефірів).
- •III. Специфічні реакції
- •Класифікація і номенклатура
- •Застосування
- •Полісахариди
- •Крохмаль Будова молекули(розгалужений ланцюг)
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Знаходження в природі
- •Застосування
- •Целюлоза (клітковина) Будова молекули(лінійний ланцюг)
- •Знаходження в природі
- •Застосування
- •Заняття № 26
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання.
- •Самостійна аудиторна робота.
- •Література:
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання.
- •Самостійна аудиторна робота.
- •Розділ 16 дослідження реакційної здатності гетерофункціональних сполук. Амінокислоти
- •Найважливіші представники гідроксикислот.
- •Амінокислоти
- •Класифікація амінокислот.
- •Класифікація α-амінокислот
- •Ізомерія
- •Фізичні властивості
- •Одержання амінокислот
- •Хімічні властивості
- •Біполярний йон
- •Пептиди. Білки
- •Склад і будова молекули
- •Поширення в природі
- •Хімічні властивості
- •Заняття 28
- •Самостійна позааудиторна робота:
- •Контрольні питання.
- •Самостійна аудиторна робота.
- •Заняття 29 Тема: α-Амінокислоти, пептиди, білки.
- •3. Конкретні цілі,вміти:
- •Самостійна робота на занятті..
- •Гетероциклічні сполуки Класифікація гетероциклів
- •Номенклатура гетероциклічних сполук
- •П’ятичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •П’ятичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Шестичленні гетероцикли Властивості і реакції шестичленних гетероциклічних сполук
- •2Окиснення піридину і алкілпіридинів
- •Шестичленні гетероциклічні сполуки з двома гетероатомами
- •Біциклічні гетероцикли
- •Розділ 18 нуклеїнові кислоти
- •Рибонуклеїнові (рнк) і дезоксирибонуклеїнові (днк) кислоти.
Фізичні властивості
За фізичними властивостями алкени близькі до алканів, але мають більш низьку температуру кипіння і плавлення. Нищі алкени (С2-С4) за нормальних умов – гази, С5-С17 – рідини, решта – тверді речовини. Всі алкени нерозчинні у воді, але розчинні у полярних органічних розчинниках.
Хімічні властивості
Алкени відносяться до ненасичених органічних сполук. Це означає, що не всі валентні можливості алкенів використані в повному обсязі, і алкени можуть приєднувати до себе хімічні сполуки, тобто „насичуватися”. Така ненасиченість алкенів пояснюється наявністю подвійного зв’язку: розкривається π-зв’язок і утворюється два неспарених електрона, які здатні утворювати нові зв’язки.
Оскільки π-зв’язок менш міцний, ніж σ-звязок, легко розривається, тому для алкенів найбільш типовими є реакції приєднання:
1) галогенування – приєднання галогенів:
H2C=CH2 + Br2 → BrCH2–CH2Br
етен 1,2-диброметан
Якісна реакція на подвійний зв'язок - знебарвлення алкеном бромної води; рожевого розчину КМnО4.
2) гідрування – приєднання водню Н2:
CH3–CH=CH2 + H2 ––Ni→ CH3–CH2–CH3
пропен пропан
гідрогалогенування – приєднання галогеноводню НСl, HBr:
H2C=CH2 + HBr → CH3–CH2Br етен брометан
Правило Марковнікова «Гідроген приєднується до найбільш гідрогенізованого атома Карбону при подвійному зв'язку».
CH3−CH=CH2 + HCl → CH3− |
CH−CH3 | Cl 2-хлорпропан |
4) окиснення – алкени легко окиснюються:
a) киснем повітря (реакція горіння – повнеокиснення):
H2C=CH2 + 3O2 → 2CO2 + 2H2O
б) перманганат калію КМnО4. При цьому знебарвлюється рожевий розчин перманганату калію, утворюється бурий осад MnO2.Окиснення подвійного звязку KMnO4 веде до утворення двохатомних спиртів – гліколів:
3H2C=CH2 + 2KMnO4+ 4H2O → |
CH2−CH2 + 2MnO2 + 2KOH | | OH OH етиленгліколь |
якісна реакція на подвійний зв'язок.
полімеризація – утворення полімеру.
Реакцією ПОЛІМЕРИЗАЦІЇ називається процес утворення високомолекулярної сполуки (полімеру) шляхом з'єднання один з одним молекул початкової низькомолекулярної сполуки (мономера). При полімеризації подвійні зв'язки в молекулах початкової ненасиченої сполуки "розкриваються", і за рахунок вільних валентностей, що утворюються, ці молекули з'єднуються одна з одною.
Полімеризація олефінів викликається нагріванням, тиском, опроміненням, дією вільних радикалів або каталізаторів. В спрощеному вигляді таку реакцію на прикладі етилену можна представити таким чином:
етилен поліетилен
Алкадієни.
ДІЄНОВІ ВУГЛЕВОДНІ або АЛКАДІЄНИ – це ненасичені вуглеводні, що містять два подвійних вуглець - вуглецеві зв'язки.
Загальна формула алкадієнів CnH2n-2. Назви алкадієнів утворені від грецьких і латинських числівників з додаванням суфікса – дієн.
Залежно від взаємного розташування подвійних зв'язків дієни поділяються на три типи:
1) вуглеводні з кумульованимиподвійними зв'язками, тобто примикаючими до одного атома вуглецю. Наприклад, пропадієн CH2=C=CH2;
2) вуглеводні з ізольованимиподвійними зв'язками, тобто розділеними двома і більш простими зв'язками. Наприклад, пентадієн -1,4 CH2=CH–CH2–CH=CH2;
3) вуглеводні із зв'язаними (спряженими)подвійними зв'язками, тобто розділеними одним простим зв'язком.
Наприклад, бутадієн –1,3 CH2=CH–CH=CH2
Найбільший інтерес представляють вуглеводні із зв'язаними подвійними зв'язками.