
- •1,Задачі класичної теорії ймовірностей
- •2.Гипергеометричний розподіл
- •3.Схема Бернуллі
- •2.Схема Бернулли. Наивероятнейшее число появлений события в повторных независимых испытаниях.
- •4. Формула повної ймовірності
- •4.1. Теорема гіпотез (формули Байєса)
- •2. Випадкові величини
- •Неперервні випадкові величини. Означення 1. Вв називається неперервною, якщо її функція розподілу неперервна в будь-якій точці та диференційовна всюди крім, можливо, окремих точок.
- •8. Числові характеристики випадкових величин
- •5. Завдання із статистики.
Неперервні випадкові величини. Означення 1. Вв називається неперервною, якщо її функція розподілу неперервна в будь-якій точці та диференційовна всюди крім, можливо, окремих точок.
Типовий графік
функції розподілу неперервної ВВ
наведений на рис 6.2. Функція розподілу
на рис 6.2 не диференційовна в точках
Означення 2. ВВ називається неперервною, якщо існує така невід’ємна функція , яка називається |
Рис. 6.2 |
щільністю
рлзподілу ймовірності
ВВ Х, що для кожного
.
(2)
Властивості щільності ймовірності:
-ця формула виплиаає з властивості (4) функції розподілу;
.
3)
(умова нормування,
яка означає, що площа під кривою з
рівнянням
і віссю 0х
дорівнює одиниці ;
4)
в точках неперервності
.
8. Числові характеристики випадкових величин
Математичним
сподіванням (м.с.)
випадкової величини (ВВ)
називається число
,
яке в залежності від типу ВВ визначається
за формулою
Математичним
сподіванням функції
ВВ
називається число
Дисперсією
ВВ
називається невід'ємне
число
.
При
підрахуванні дисперсії часто використовують
формулу
.
Дисперсія характеризує розсіювання ВВ навколо математичного сподівання
Розмірність
дисперсії дорівнює квадрату розмірності
ВВ
.
Тому зручно з практичної точки зору
приймати як міру розсіювання ВВ середнє
квадратичне (стандартне)
відхилення
,
вимірність якого співпадає з вимірністю
ВВ
.
Чим менше
(
),
тим тісніше групуються значення
випадкової величини навколо її
математичного сподівання.
Приклад 2. Щільність
ймовірності ВВ
Знайти: 1) А; 2)
та побудувати її графік; 3)
;
4)
;
5)
;
6)
.
Розв’язання. 1) Сталу А знаходимо з умови нормування;
А
.
2
.
|
3)
|
4)
.
==
–
5)
.6)
=
=1
=
=1
=
=
.
5. Завдання із статистики.
1.
Початкові дані – 36 значень випадкової
величини
Розбиваємо виборку на 6 проміжків рівної довжини:
7.52, 7.88, 8.88, 8.98, 9.36, 9.48, 9.56, 9.72, 10.34, 10.36, 10.36, 10.38, 10.38, 10.44, 10.80, 10.80, 11.20, 11.22, 12.20, 12.32, 12.40, 12.70, 12.70, 12.88, 13.08, 13.80, 13.82, 14.46, 14.68, 14.76, 15.40,15.66,15.78, 15.88, 16.86, 17.10,
де
,
2. Групуємо вибірку по 6-ти проміжках;
3.Будуємо
гістограму, де числа
–
довжини стовпчиків
100
|
4.Знаходимо вибіркове середнє та дисперсію:
|
5. Довірчі
інтервали рівня значущості
для математичного сподівання
та середнього квадратичного відхилення
.
.
;
0.845
1.23
0.819
1.28
,0.772
1.40