Всесвітній Банк і Міжнародний Валютний Фонд

У 1944 році на міжнародній конференції в американському містечку Бреттон Вудс\Bretton Woods було ухвалене рішення про створення нової системи міжнародних фінансових відносин. У 1946 році був створений Міжнародний Валютний Фонд\International Monetary Fund, який повинен був сприяти розвитку економічних зв'язків між державами, і Всесвітній Банк\World Bank, який ставив своєю задачею мобілізацію фінансових ресурсів для допомоги у відновленні країн, зруйнованих війною. Нині членами цих організацій є більше 180 країн світу. Проте наслідки Другої Світової війни позначилися і на менш відомих речах. Зокрема, саме в кінці 1940-х років американський долар став найпопулярнішою валютою в світі, замінивши британський фунт стерлінгів.

"План Маршалла"

У березні 1947 року була прийнята "доктрина Трумена" (на ім'я тодішнього президента США Гарі Трумэна\Harry Truman), яка передбачала надання економічної допомоги Туреччини, Греції і, пізніше, Італії. "Доктрина Трумена" стала відповіддю на захоплення влади комуністами в державах Східної Європи, зайнятих радянськими військами. Греція (у ній йшла громадянська війна) і Туреччина також були під тиском СРСР, що бажав встановлення в цих країнах комуністичних режимів. Після надання економічної допомоги і стабілізації обстановки, комуністи в цих країнах програли вибори. 2 квітня 1948 року був підписаний Акт Економічного Співробітництва. Цей день вважається початком реалізації програми, яка трохи пізніше стала відомою, як "план Маршалла". Вперше в світовій історії держава-переможниця (США) не стягувала з переможених держав репарації, а надавала їм великомасштабні економічні допомоги. Разом із Західною Німеччиною, допомога була надана практично всім державам Західної Європи, що знаходився поза зоною радянського впливу. СРСР і його союзники відмовилися брати участь в цій програмі. Вважається, що "план Маршалла", названий на честь державного секретаря США Джорджа Маршалла\George С. Marshall, повністю змінив ідеологію міжнародних відносин. Головна мета "плану Маршалла" була простою - стабілізувати Європу. З тих пір знищення голоду і хвороб, економічний розвиток держав вважається одним із способів запобігання конфліктам і перетворення колишніх ворогів в друзів.

НАТО

У квітні 1949 року в Вашингтоні був підписаний договір, у результаті якого був створений Північно-Атлантичний Альянс (НАТО)Atlantic Treaty Organization (NATO) – найкрупніший військово-політичний союз в історії людства. У травні 1955 року СРСР і країни Східної Європи у Варшаві також підписали пакт про створення аналогічної військово-політичної організації, що одержала назву "Організація Варшавського Договору".

Після розпаду СРСР (1991 рік), Варшавський Договір припинив своє існування. Багато країн, що раніше входили в цей блок, а також три колишні радянські республіки приєдналися до НАТО. До складу НАТО нині входять 26 держав.

Кордони і конфлікти

У результаті Другої Світової війни серйозно змінилися європейські і світові кордони. Вона дала старт процесу краху колоніальних імперій. Тоді ж одержали початок конфлікти, які продовжуються і понині дестабілізують ситуацію у всьому світі. У серпні 1947 року були створені дві нові держави - республіка Індія і Пакистан, що практично відразу почали бойові дії один з одним.

Після Другої Світової війни на "гарячу точку" перетворився Близький Схід. Колоніальні держави надали незалежність Єгипту, Сирії, Йорданії, Іраку, Лівану. У травні 1948 року була створена держава Ізраїль, якій негайно оголосили війну сусідні арабські країни.

В Азії ситуація склалася також вельми складна. СРСР (Росія) і Японія так і не уклали мирного договору. В 1949 році був створений комуністичний Китай, який не тільки перехопив у поверженої Японії вплив в Азії, але й став однією з провідних світових держав.

Курили

Друга Світова війна стала причиною так і не вирішеної територіальної суперечки між Росією та Японією про приналежність південної частини Курильських островів - Ітуруп, Кунашир, Шікотан і Хабомаї.

Вперше Росія і Японія поділили Курили в 1855 році, коли був підписаний широкомасштабний договір про торгівлю, навігації і кордонах. Тоді ці острови відійшли до Японії. Цей розподіл був підтверджений в 1875 році (Петербурзький договір). Проте після російсько-японської війни 1905 року (за допомогу в ув'язненні мирного договору між Росією і Японією президент США Теодор Рузвельт\Theodore Roosevelt одержав Нобелівську премію миру) дані угоди втратили легітимність.

У квітні 1941 року СРСР і Японія уклали пакт про нейтралітет. Після перемоги над Німеччиною, в рамках домовленостей з іншими країнами-учасницями антигітлерівської коаліції, 8 серпня 1945 року СРСР оголосив війну Японії, яка капітулювала 14 серпня. Перед цим, в лютому 1945 року, на нараді між лідерами СРСР, США і Великобританії в Ялті було ухвалене рішення, що південні Курили відійдуть до СРСР.

Далі починаються юридичні проблеми: Японія доводить, що, по-перше, вона не була учасницею цієї угоди, а, в других, держави-переможці в Другій Світовій війні неодноразово стверджували, що ведуть війну за території (у 1943 році була підписана Каїрська декларація, а в 1945 році - Потсдамськая, які містили подібні формулювання). У 1955 році Японія і СРСР в Сан-Франциско підписали мирний договір. Нині Росія стверджує, що, підписавши цю угоду, Японія де-юре згодилася передати спірні острови, а Японія указує, що в договорі йшла мова про Курильські острови, а не про їх південну частину, яку Японія традиційно не включає до складу "великих Курил". Рік потому (1956) СРСР і Японія виступили з сумісною декларацією, в якій СРСР погоджувався повернути Японії спірні острови, коли іноземні війська покинуть територію Країни Сонячного Сходу (дотепер в Японії розквартировані американські війська).

Дотепер питання Курил залишається хворобливою проблемою в російсько-японських відносинах.