- •1.Теми та завдання для домашньої підготовки
- •Теоретичні відомості
- •Експериментальна частина. Добір проб води
- •Попередня обробка, збереження і консервація проб
- •Температура проби води
- •Прозорість води
- •Кольоровість води
- •Визначення кольоровості за допомогою шкали стандартів
- •Запах води
- •Види запаху
- •Водневий показник
- •Визначення зважених речовин
- •Хід визначення
- •Визначення сухого залишку
- •Визначення загальної лужності і карбонатної жорсткості води
- •Хід визначення
- •Визначення жорсткості води
- •Визначення вмісту кальцію і магнію
- •Експериментальна частина
- •1.Теми та завдання для домашньої підготовки
- •Теоретичні відомості
- •Хід визначення.
- •1.Теми та завдання для домашньої підготовки
- •Теоретичні відомості
- •Визначення розчиненого у воді кисню. Експериментальна частина
- •Приготування реактивів. Реактиви Вінклера.
- •Виконання аналізу.
- •Визначення бск5 (біохімічного споживання кисню)
- •Теоретичні відомості
- •Хід визначення.
- •Визначення перманганатної окиснюваємості води Теоретичні відомості
- •Хід визначення.
- •Розрахунок
- •Застосовувані реактиви
- •3.1.1.Теми та завдання для домашньої підготовки
- •Теоретичні відомості
- •Метод визначення іона хлориду у водяній витяжці грунту.
- •Експериментальна частина
- •Визначення хлоридів -метод 1
- •Визначення хлоридів -метод 2
- •Реактиви:
- •1.Теми та завдання для домашньої підготовки
- •Приготування реактивів:
- •1.Теми та завдання для домашньої підготовки
- •Теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Реактиви:
- •1.Теми та завдання для домашньої підготовки
- •Визначення вмісту свинцю у вуглеводневих рідинах Приготування аналітичних розчинів
- •Хід аналізу
- •Обчислення результатів аналізу
- •Експериментальна частина
- •Розрахунок.
- •Прилад для одержання окису вуглецю.
Розрахунок.
Х = а1000/ V0
де а - кількість речовини, знайдена у всьому об’ємі досліджуваного розчину, мкг; V0 - об'єм досліджуваного повітря, приведеного до нормальних умов, л.
Прилад для одержання окису вуглецю.
У перегінну колбу на 250 мл наливають близько 100 мл сірчаної кислоти, колбу закривають пробкою з отвором, куди щільно вставлена краплинна лійка на 50 мл з відтягнутим і двічі вигнутим кінцем. Колбу з вмістом обережно нагрівають на піщаній бані до 80 – 110 оС, потім у міру охолодження вводять з лійки по краплях мурашину кислоту.
Газ, що виділяється, проходить очисну систему, що складається з промивних склянок на 50 мл і очисного стовпчика. В одну з промивних склянок поміщають 20 мл 30 % розчину їдкого натру, в іншу - 20 мл лужного розчину гідросульфіту натрію (2 г гідросульфіти розчиняють у 10 мл води і додають 10 мл 10 % розчину їдкого натру). Очисний стовпчик наповняють гранульованим хлоридом кальцію. Перші порції газу випускають через третю промивну склянку для поглинання окису вуглецю щоб уникнути забруднення їм повітря лабораторії. Цю склянку заповнюють сумішшю з 10 мл 0,1 н розчину їдкого натру, 10 мл 0,15 н розчину нітрату срібла і 10 мл розчину пірогалолу.
Очисний стовпчик і остання промивна склянка з'єднані між собою двома трійниками так, щоб між обома кінцями кожного трійника мог проходити окис вуглецю по гумовій трубці. Від другого кінця трійника відбирають необхідні кількості окису вуглецю.
Одержання карбон(IV) оксиду. Оксид СО2 – вуглекислий газ – міститься в невеликій кількості в атмосфері (0,03 %) і в розчиненому вигляді в деяких мінеральних джерелах. У техніці його отримують прожарюванням вапняку за реакцією:
CaCO3→CaO + CO2↑,
а в лабораторіях – розкладанням мармуру соляною кислотою в апараті Кіпа за рівнянням реакції:
CaCO3 + 2HCl = CaCl2 + H2O + CO2↑
Головним споживачем вуглекислого газу є харчова промисловість: виробництво цукру, пива, газованої води. Він застосовується також в якості холодоагенту (сухий лід), для гасіння пожеж і в якості нагнітаючого газу для перекачування легкозаймистих рідин. У хімічній промисловості діоксид вуглецю використовується в отриманні кальцинованої соди – карбонату натрію Na2CO3
Реактиви. Подрібнена крейда, розчин метилоранжу, дистильована вода, смужки паперового універсального індикатору.
Посуд і прилади. Пробірка, пробка з газовідвідною трубкою, хімічна склянка на 250 мл або такого ж об’єму колба.
У пробірку ¼ насипати подрібненої крейди і добавити розчину соляної кислоти в такій кількості, щоб повністю покрити крейду. Пробірку закрити газовідвідною трубкою кінець якої занурити у склянку з дистильованою водою, куди попередньо було додано декілька крапель метилоранжу.
Відмітити колір, запах газу, що виділяється. Яка реакція середовища розчину, що утворюється в результаті розчинення цього газу у воді? Про що це свідчить?
Запишіть рівняння відповідних реакцій та зроблені висновки.
