Питання до самоконтролю

1. В чому суть професійної підготовки художніх кадрів?

2. Які досягнення науки і техніки розширили можливості впровадження мистецтва в життя?

3. Які проблеми смаку в сучасному житті вам відомі?

4. Що таке художнє спілкування?

5. Хто ввів термін «естетичне виховання»?

6. Які ви знаєте форми передачі естетичного досвіду?

7. Які дидактичні особливості естетичного виховання?

8. Які існують засоби естетичного виховання?

9. В чому сутність творчості?

10. Що таке культурна політика?

11. Назвіть завдання культурної політики.

12. Назвіть інструменти культурної політики.

Завдання для тестової перевірки знань

1. Процес розвитку «пограничних» культурних явищ, які знаходяться на «краю» культурної системи:

І) свідомість;

ІІ) самосвідомість;

ІІІ) маргіналізація.

2. Предмет, що виступає в якості носія інформації про інші предмети і використовується для придбання, зберігання, переробки й передачі інформації:

І) знання;

ІІ) вірування;

ІІІ) знак.

3. Соціокультурні механізми, які керують людською поведінкою:

І) цінності;

ІІ) вірування;

ІІІ) регулятиви.

4. Розповсюдження культури, за яким стоять корисливі та загарбницькі інтереси:

І) культурна асиміляція;

ІІ) субкультура;

ІІІ) культуртрегерство.

5. Цілісна культура відповідної соціальної групи всередині «великої національної культури», що складається із стійких норм, ритуалів, особливостей зовнішнього вигляду, мови, художньої творчості, які значно відрізняються від домінуючих у суспільстві:

І) світова культура;

ІІ) домінуюча культура;

ІІІ) субкультура.

6. Традиційні форми культової та соціальної поведінки, які закріплені колективною звичкою:

І) закони;

ІІ) ритуал;

ІІІ) звичаї.

7. Приписи, зразки дій та поведінки, міра судження про речі та міра оцінки:

І) звичаї;

ІІ) ритуал;

ІІІ) норми.

8. Сукупність приписів і правил, які визначають порядок дій в соціальному житті або при виконанні культових обрядів:

І) міф;

ІІ) норми;

ІІІ) ритуал.

9. Хто є автором терміна «культурологія»?

І) Цицерон;

ІІ) Т. Кун;

ІІІ) Л. Уайт.

10. Представником психоаналітичної концепції є:

І) Г. Гессе;

ІІ) Л. Уайт;

ІІІ) К. Юнг.

11. Ксенофобія:

І) культурні звичаї;

ІІ) ритуали;

ІІІ) ворожість і нетерпимість до всього чужого.

12. Архаїчна культура первісних суспільств була:

І) інноваційною;

ІІ) традиційною;

ІІІ) революційною.

13. Головну роль у культурі доіндустріальних суспільств займає:

І) релігія;

ІІ) ідеологія;

ІІІ) свідомість.

14. Те, що було спільним для інших культур, стає спільним і для цієї культури:

І) еліта;

ІІ) міф;

ІІІ) культурна інтеграція.

15. Неодмінні ознаки духовності народу:

І) національна культура;

ІІ) національна свідомість;

ІІІ) національна свідомість і національна культура.

16. Яка наука займається вивченням знаків і систем знаків:

І) менеджмент;

ІІ) психологія;

ІІІ) семіотика.

17. Локальна цивілізація це:

І) творча еліта;

ІІ) суспільство, засноване на розумі, справедливості;

ІІІ) стійка єдність людей, яка виникає в певному регіоні.

18. Світогляд Античності:

І) Теоцентричний.

ІІ) Космогонічний;

ІІІ) Антропоцентричний.

19. Культура Середньовіччя відображає:

І) Культ людини.

ІІ) Людину як служителя культу;

ІІІ) Космос.

20. Інтелігентність передбачає:

І) Спадковість за соціальним станом, володіння культурою почуттів.

ІІ) Володіння наукою і мистецтвом, управління емоціями і почуттями.

ІІІ) Національна ознака.

21.Що таке мистецтво:

І) естетичне освоєння світу в процесі художньої творчості;

ІІ) система знаків, за допомогою яких здійснюється комунікація;

ІІІ) речовий, графічний, чи звуковий умовний знак чи умовна дія, що означає певне явище, ідею.

22. Первісне мистецтво було:

І) синкретичним (неподільним);

ІІ) авангардним;

ІІІ) національним.

23.Світова культура це:

І) синтез кращих досягнень всіх національних культур народів, що населяють нашу планету;

ІІ) синтез культур різних класів, соціальних груп і верств певного суспільства;

ІІІ) культура певного регіону.

24. Термін етика вперше утворив:

І) Демокріт;

ІІ) Крітій;

ІІІ) Арістотель.

25. Яка чеснота, за Арістотелем, є етичною:

І) говорливість;

ІІ) марнославство;

ІІІ) мужність.

26. Прагнення моралі удосконалити людину, обов’язковість моральних правил для всіх людей, їх рівність:

І) комунікативна функція;

ІІ) пізнавальна функція;

ІІІ) гуманістична функція.

27. Предмет етики:

І) психіка;

ІІ) культура;

ІІІ) мораль.

28. Хто вважав, що предмет етики є сфера людської практики як діяльності, заснованої на виборі?

І) Геракліт;

ІІ) У. Вундт;

ІІІ) Арістотель.

29. Ідеалістичні теорії походження моралі містять в собі:

І) теорії, які грунтуються на принципі історизму у розвитку моралі;

ІІ) еволюційне походження моралі (в процесі розвитку людини);

ІІІ) божественне походження моралі (релігійна мораль).

30. До елементів структури моралі не відносять:

І) моральні якості людини;

ІІ) моральні ідеали;

ІІІ) гуморальну діяльність.

31. Гуманістична функція моралі ще має назву:

І) філософської;

ІІ) гносеологічної;

ІІІ) людинотворчої.

32. Займались алхімічними пошуками еліксиру безсмертя:

І) скіфи;

ІІ) варяги;

ІІІ) даоси.

33. Рух спрямований проти середньовічної католицької церкви, як опори феодального ладу:

І) революція;

ІІ) епідемія;

ІІІ) реформація.

34. Антропоцентризм є характерним для епохи:

І) Середньовіччя;

ІІ) Нового часу;

ІІІ) Відродження.

35. Відображає ставлення людини до вищого, глибока пошана – це:

І) милосердя;

ІІ) альтруїзм;

ІІІ) благоговіння.

36. Активне зло, яке спрямоване на інших людей, їх життя й благополуччя; це свідомо заподіяна шкода (насилля і т. п.), що не є засобом захисту – це:

І) почуття;

ІІ) закритість;

ІІІ) ворожість.

37. Дія, зроблена в результаті свідомої переваги однієї із представлених людині можливостей – це:

І) почуття;

ІІ) толерантність;

ІІІ) вчинок.

38. Все, що позитивно оцінюване моральною свідомістю при співвіднесенні з гуманістичними принципами, тобто те, що сприяє розвитку в людині і суспільстві людяності, взаєморозуміння і згоди, називають:

І) жалість;

ІІ) милуванням;

ІІІ) добром.

39. Перешкоджає єднанню людей і гармонії суспільних відносин, спрямовано проти совісті і належного заради задоволення егоїстичних спонукань людини або соціальної групи - користолюбства, марнославства і жадібності, брутальності й насильства – це:

І) лінь;

ІІ) байдужість;

ІІІ) зло.

40. Доброзичливе, співчутливе відношення до іншої людини, дієва любов, що виявляється у готовності допомогти кожному, хто потребує допомоги, безвідносно до того, чи є ця людина близькою, знайомою чи цілком сторонньою – це:

І) емоція;

ІІ) почуття;

ІІІ) милосердя.

41. Вільне самовизначення людини стосовно етичних цінностей, шляхів та засобів для досягнення певної мети практичної діяльності – це:

І) емоції;

ІІ) моральні почуття;

ІІІ) моральний вибір.

42. Категорія етики, яка відображає найвищі моральні вимоги, взірці найбільш цінних і досконалих моральних орієнтирів і прикладів для наслідування – це:

І) моральний обов’язок;

ІІ) моральний вибір;

ІІІ) моральний ідеал.

43. Систематизовані зведення моральних норм і правил, що рекомендують той чи інший спосіб моральної поведінки людей в умовах певної професійної діяльності – це:

І) здоровий глузд;

ІІ) моральні запити;

ІІІ) моральні кодекси.

44. Усвідомлення людиною свого знання, інтересів, ідеалів, мотивів поведінки, самооцінка себе – це:

І) підсвідоме;

ІІ) почуття;

ІІІ) самосвідомість.

45. Здатність людини формулювати моральні зобов’язання, вимагати від себе їх виконання, контролювати й оцінювати свою поведінку – це:

І) емоції;

ІІ) почуття;

ІІІ) совість.

46. Автором «Ілліади» був:

І) Софокл;

ІІ) Арістофан;

ІІІ) Гомер.

47. Представник філософії у Стародавній Греції:

І) Кун цзи;

ІІ) Лао цзи;

ІІІ) Аристотель.

48. Антична культура це:

І) культура Стародавнього Китаю

ІІ) культура Стародавньої Месопотамії

ІІІ) культура Стародавньої Греції і Стародавнього Риму

49. Головним богом у Римі був:

І) Зевс

ІІ) Марс

ІІІ) Юпітер

50. Представником сюрреалізму є:

І) І. Айвазовський;

ІІ) І. Рєпін;

ІІІ) С. Далі.

51. Низьке - це

І) відображає життєву правду, ідейність;

ІІ) життєвий устрій;

ІІІ) крайній ступінь потворного, надзвичайно негативна цінність.

52. Мовний етикет це:

І) функціональна система елементів;

ІІ) ментальний феномен;

ІІІ) сукупність правил, принципів і конкретних форм спілкування.

53. У мистецтві типовими формами відображення піднесеного є

І) ідейність;

ІІ) грація;

ІІІ) грандіозність, масштабність, монументальність.

54. Потворне – це категорія – антипод:

І) комічному;

ІІ) трагічному;

ІІІ) прекрасному.

55. Для кого прекрасне містилося в числовій гармонії:

І) Демокріт;

ІІ) Платон;

ІІІ) Піфагор.

56. Естетична категорія, що характеризує нерозв'язний суспільно- історичний конфлікт в боротьбі людини з природою, у зіткненні протилежних соціальних сил, у діяльності і внутрішньому світі особистості:

І) комічне;

ІІ) прекрасне;

ІІІ) трагічне.

57. Термін «естетика» був введений:

І) Аристотелем;

ІІ) Платоном;

ІІІ) Баумгартеном.

58. Фундатором естетики як науки став:

І) Арістотель;

ІІ) Кант;

ІІІ) Баумгартен.

59. Жахливе – це категорія – антипод:

І) комічному;

ІІ) трагічному;

ІІІ) піднесеному.

60. В яку добу піднесене отожнювалось з Богом:

І) Античність;

ІІ) Просвітництво;

ІІІ) Середньовіччя.

61. Яка категорія естетики відображає повну безнадійність:

І) комічне;

ІІ) прекрасне;

ІІІ) жахливе.

62. Глобальними проблемами називають проблеми:

І) які стосуються окремої держави;

ІІ) які стосуються Європейського союзу;

ІІІ) які зачипають життя всього людства.

63. Кому належить трактат «Нікомахова етика»

І) З. Фрейд;

ІІ) А. Маслоу;

ІІІ) Арістотель.

64. Моральна якость професіонала – це

І) самодисципліна;

ІІ) милосердя;

ІІІ) релігійність.

65. Назвіть головну чесноту християнства:

І) красу;

ІІ) користь;

ІІІ) милосердя.

66. Моральні вимоги підтримуються:

І) карним законодавством;

ІІ) окремими службовцями;

ІІІ) силою загальноприйнятих звичаїв, суспільною думкою.

67. Естетика – це наука

І) про навколишнє середовище;

ІІ) про становлення чуттєвої культури людини;

в) про психіку.

68. Правила поведінки, які регулюють зовнішні вияви людських відносин:

І) моральний ідеал;

ІІ) етикет;

ІІІ) самосвідомість.

69. Поняття «моральна філософія» запровадив:

І) С. Далі;

ІІ) Цицерон;

ІІІ) А. Маслоу.

70. Результат наївної віри, колективного художньо-образного мислення на чуттєво-емоційному рівні:

І) міф;

ІІ) етикет;

ІІІ) почуття.

71. Ступінь розвитку культури, що є протилежною по відношенню до варварства:

І) цивілізація;

ІІ) прогрес;

ІІІ) регрес.

72. Предмет або явище, яке виникло в результаті цілеспрямованої діяльності людини:

І) ментальність;

ІІ) артефакт;

ІІІ) свідомість.

73. Процес передачі культурних цінностей та інформації в часі:

І) культурне успадкування;

ІІ) цивілізація;

ІІІ) регрес.

74. Характеризує індивіда як члена певного, історично конкретного суспільства, який має необхідні для життя в цьому суспільстві соціальні якості:

І) індивід;

ІІ) особистість;

ІІІ) індивідуальність.

75. Діяльність, за допомогою якої приватні ресурси добровільно розподіляються їх власниками з метою допомоги бідним, а також для вирішення суспільних проблем і вдосконалення умов суспільного життя:

І) благодійність;

ІІ) співчуття;

ІІІ) чуттєвість.

76. Зобов’язання бізнесу здійснювати добровільний внесок в розвиток суспільства, включаючи соціальну, економічну і екологічну сфери, прийняте компанієй більш того, що потребує закон і економічна ситуація:

І) обов’язкові внески;

ІІ) корпоративна соціальна відповідальність;

ІІІ) соціальні обов’язки.

77. Подавлення людини та обмеження умов особистісного розвитку, нанесення фізичної та економічної шкоди:

І) насилля;

ІІ) втручання;

ІІІ) сподівання.

78. Вбивство, що здійснюється за вироком суду в межах права держави на легітимне (лат. законне) насилля:

І) смертний гріх;

ІІ) смертна пастка;

ІІІ) смертна страта.

79. Позбавлення життя важкохворого через припинення лікування або безпосереднє лікарське втручання:

І) евтаназія;

ІІ) провина;

ІІІ) пастка.

80. Переживання людиною невідповідності нормам, невиконання обов’язку перед собою, своїм внутрішнім світом, перед Богом:

І) пошана;

ІІ) провина;

ІІІ) милування.

81. Акт великодушності; відбувається за доброю волею скривдженного; встановлює позитивні відносини між кривдником і постраждалим:

І) милування;

ІІ) провина;

ІІІ) прощення.

82. Думка про моральне обличчя конкретної людини, що склалася у її оточення:

І) почуття;

ІІ) вплив;

ІІІ) репутація.

83. Одна з глобальних моральних цінностей; регулятор моральної діяльності людини; почуття глибокого задоволення від досягнутої мети, отримання бажаного, комплекс різних переживань, які пов’язані з позитивною оцінкою людини свого життя:

І) совість;

ІІ) честь;

ІІІ) щастя.

84. Певний порядок дій, скерований на дотримання зовнішніх умовностей:

І) церемоніал;

ІІ) манери;

ІІІ) субординація.

85. Смішне ховається під маскою серйозності, з переважанням негативного (глузливого) відношення до предмету:

І) гумор;

ІІ) сатира;

ІІІ) іронія.

86. Наочний світ, що створюється людиною засобами індустріальної техніки за законами краси і функціональності:

І) дизайн;

ІІ) ротація;

ІІІ) модернізація.

87. Особлива форма практично духовного освоєння дійсності, здійснювана з метою насолоди творчою діяльністю і її продуктами:

І) милування;

ІІ) насолода;

ІІІ) естетична творчість.

88. Синтетичне уявлення людини про конкретну дійсність та своє місце в ній; система образів – наочні уявлення про світ і місце людини в ньому, про взаємозв’язок людини з природою, людини з суспільством, людини з іншою людиною та з собою:

І) внутрішній світ людини;

ІІ) естетична творчість;

ІІІ) картина світу.

89. Певний (усвідомлений або неусвідомлений) вплив держави на культуру з метою зміни (повної або часткової) чи збереження її:

І) культурний досвід;

ІІ) культурна глобалізація;

ІІІ) культурна політика.

90. Об’ємне зображення на площні або в просторі (дерево, мармур, глина, гіпс, бронза, каміння):

І) архітектура;

ІІ) дизайн;

ІІІ) пластика (скульптура).

91. Предмети побуту, які, окрім естетичної цінності, мають утилітарне значення (форма, декор):

І) архітектура;

ІІ) дизайн;

ІІІ) прикладне мистецтво.

92. Мистецтво проектування і будівництва будівель, споруд та їх комплексів, які формують просторове середовище, для життя і діяльності людей:

І) архітектура;

ІІ) дизайн;

ІІІ) прикладне мистецтво.

93. Зображення на площині картин реального світу, перевтілених творчою уявою художника (колір, простір, світло):

І) архітектура;

ІІ) живопис;

ІІІ) прикладне мистецтво.

94. Зображення на площині за допомогою лінії, штриха, крапки, плями:

І) архітектура;

ІІ) живопис;

ІІІ) графіка.

95. Відображення реальної дійсності через звуки (звукові знаки з емоційним навантаженням):

І) архітектура;

ІІ) живопис;

ІІІ) музика.

96. Естетичне освоєння світу за допомогою художнього слова (письмова мова в поезії з ритмикою і римами):

І) архітектура;

ІІ) живопис;

ІІІ) література.

97. Створені технічними засобами графічні художні зображення:

І) архітектура;

ІІ) живопис;

ІІІ) комп’ютерна графіка.

98. Пластика рухів людського тіла, жести, міміка:

І) архітектура;

ІІ) пантоміма, хореографія;

ІІІ) комп’ютерна графіка.

99. Синтез мистецтв при створенні нової реальності за допомогою технічних засобів:

І) створення «віртуальної реальністі»;

ІІ) пантоміма, хореографія;

ІІІ) комп’ютерна графіка.

100. Невеликий за розмірами твір, що вирізняється декоративністю форм, орнаментарністю, тонкістю письма:

І) мініатюра;

ІІ) іконопис;

ІІІ) портрет.