Висновки

Підсумовуючи викладене, ми прийшли до наступних висновків.

Протягом століть змістовне наповнення принципу верховенства права і його співвідношення з іншими правовими поняттями зазнають серйозних змін. При цьому розвиток концепції верховенства права в Україні тривалий час перебували під впливом тоталітарної ідеології комунізму. Тому наближення до світових стандартів розуміння верховенства права в Україні стало можливим лише з набуттям їй незалежності.

Принцип верховенства права є пріоритетним у правовій державі. Цей принцип став активно і всебічно затверджуватися в нашій державі після проголошення його незалежності і закономірно отримавши конституційне закріплення як одне з основних її надбань і напрямів подальшого розвитку. Зміст даного принципу полягає у співвідношенні права і держави, підпорядкованості держави та її інститутів праву. Крім того, принцип верховенства права означає співвідношення права і політики, права і економіки, права та ідеології, а також співвідношення права та інших соціальних норм (моралі, звичаїв і т.п.), І полягає в пріоритеті. Тільки з отриманням статусу незалежної держави України впровадила в життя такий ключовий принцип правового регулювання як верховенство права. На даний момент розуміння його сутності відповідає основним світовим стандартам. Так, в найбільш загальному вигляді верховенство права можна зрозуміти як панування права в суспільстві, як його визначальна роль у відносинах між усіма учасниками суспільних відносин, в діяльності державних і недержавних організацій, соціальних спільнот, об'єднань.

Принцип верховенства права конкретизується в цілому ряді його складових ознак, в тому числі: принципі мінімальної достатності правового регулювання суспільних відносин і загальності права; принципі пов'язаності держави правами і свободами людини і громадянина; позапартійності права, його певної самостійності щодо політичних сил і його деідеологізації; відносної самостійності щодо судової та виконавчої влади; верховенство Конституції і законів України.

Принцип верховенства закону (закон є основним джерелом права у сучасному суспільстві), закріплений Конституцією України, означає визначальну, провідну роль закону в правовій системі, зокрема, системі джерел права, його вищу юридичну силу відносно підзаконних актів. Тобто принцип верховенства закону означає тільки співвідношення закону та інших нормативно-правових актів.

У країнах континентального права (Німеччині, Франції, Австрії тощо) юридична доктрина завжди розрізняла поняття “закон у матеріальному змісті”, тобто будь-яку норму, що виходить від держави незалежно від форм її викладу, і “закон у формальному змісті”. Тобто закон має бути наповнений матеріальним змістом і витриманий у формальному.

В Україні верховенство права закріплено в Основному Законі держави (ст. 8), а її засади конкретизовані у правових позиціях Конституційного Суду України, в чинному законодавстві.

Верховенство закону прямо не зафіксоване в Конституції у вигляді спеціальної норми або принципу. Це зроблено у інший спосіб, що, однак, не позбавляє підстав твердити про існування відповідного конституційного принципу (принципу Конституції).

Сприйняття верховенства закону як конституційного принципу зумовлене основними характеристиками самих законів як правових актів.

Як конституційний принцип верховенство закону в цілому узгоджується з іншими, тісно сполученими між собою і по суті однозмістовими принципами правової держави і верховенства права. Адже кожен з них не заперечує наявність в системі права ієрархії «підконституційних» нормативно-правових актів, очолюваної законом.