
- •Основні напрямки сучасної психології
- •Основні етапи розвитку психологічної науки
- •Загальнопсихологічні принципи психологічних досліджень
- •Методи дослідження психології
- •Проблема розвитку психіки у філогенезі та онтогенезі
- •Основні властивості психіки людини
- •Особливості індивідуальної свідомості людини
- •8. Самосвідомість людини та її основні функції
- •9. Психофізична та психофізіологічна проблеми: шляхи їх вирішення
- •10. Теоретичні напрями персонології
- •11. Структура особистості
- •12. Мотивація особистості, її структура та спрямованість
- •13. Система внутрішніх мотивів
- •15. Ціннісні орієнтації особистості
- •18. Психологія темпераменту: провідні риси, типологія
- •19. Психологія характеру: провідні риси, типологія
- •20. Акцентуації темпераменту і характеру
- •21.Психологія здібностей: природа, різновиди
- •22. Особливості особистості обдарованої людини. Талант. Геніальність
- •Основні теоретичні підходи до вивчення емоцій і почуттів
- •Емоційні стани як форми переживань людини
- •Вольова діяльність особистості: вольові дії, етапи вольових дій
- •Психологічні механізми вольової регуляції
- •Відчуття людини; їхні основні закономірності
- •Сриймання людини: основні особливості
- •Пам'ять людини; її основні процеси
- •Розвиток пам'яті. Індивідуальні особливості пам'яті
- •Мислення людини; розвиток мислення в онтогенезі
- •32. Основні мисленнєві операції, індивідуальні особливості мислення
- •Уява людини; основні процеси створення образів уяви
- •Мовлення людини; його основні види та функції
- •35. Увага людини; її основні особливості
- •35. Розвиток уваги. Індивідуальні особливості уваги
35. Увага людини; її основні особливості
Увага – це пізнавальний психічний процес, який полягає у спрямованості та зосередженості психічної діяльності на певних об’єктах та явищах, зовнішніх або внутрішніх, при одночасному відволіканні від інших. До основних відносять: Концентрація уваги характеризує ступінь зосередженості свідомості на певних об'єктах. Вона забезпечує поглиблене вивчення об'єктів та явищ. Протилежною до концентрації властивістю є розсіяність. Це нездатність людини зосередитись на певному виді діяльності протягом тривалого часу. Уявна розсіяність — це неуважність людини до безпосереднього оточення, спричинена або надмірною концентрацією уваги на якомусь об'єкті чи діяльності, або вузьким обсягом уваги. Справжня розсіяність — це неуважність людини як до безпосереднього оточення, так і до основного виду діяльності. Під стійкістю уваги розуміється тривалість зосередження уваги на об'єкті чи діяльності. Підвищується за умов помірної складності та зрозумілості матеріалу; активної розумової діяльності; підвищеної мотивації; доброго самопочуття; відсутності відволікаючих моментів; наявності сильної нервової системи. Коливання— це властивість уваги, протилежна стійкості, і виявляється у мимовільному періодичному то послабленні, то підсиленні уваги до конкретного діяльності. Це пояснюється безперервною зміною збудження та гальмування в корі головного мозку. Зовнішні подразники спричиняють зовнішнє коливання уваги. Внутрішнівнутрішнє коливання. Найважливішими тут є сильні переживання (наприклад, страх, гнів, образа тощо), відсутність почуття відповідальності та інтересу. Коливання уваги слід відрізняти від переключення — навмисного перенесення уваги з одного об'єкта на інший. Ця властивість означає здатність людини свідомо і швидко орієнтуватися у складній мінливій ситуації. Переключення уваги зростає у разі зацікавленості у діяльності; позитивного ставлення до діяльності, на яку слід переключити увагу; зв'язку між змістом попередньої і наступної діяльності; ступеня завершення дії; темпераменту; стану організму (втома). Піддається тренуванню. Розподіл уваги характеризує здатність водночас приділяти увагу декільком об'єктам чи явищам. Наприклад, студент слухає лекцію і конспектує її. Високий рівень розподілу уваги є запорукою успішної діяльності людини. Розподіл уваги залежить від ступеня її концентрації (якщо один із об'єктів спричинює глибоку зосередженість, увагу важко розподілити на інші об'єкти); від того, наскільки пов'язані між собою об'єкти чи види діяльності, на які розподіляється увага; наскільки автоматизовані дії, між якими розподіляється увага; наскільки швидко в людини здійснюється переключення уваги. Розподіл уваги добре надається тренуванню. Обсяг уваги характеризує кількість об'єктів чи явищ, які одночасно охоплені нашою увагою. У разі наявності смислового зв'язку або можливості структурування матеріалу обсяг зростатиме.
Такі властивості уваги, як концентрація, стійкість, переключення, розподіл та обсяг незалежні одна від одної. Наприклад, в людини може бути добра концентрація і одночасно поганий розподіл уваги. Інші властивості уваги тісно взаємопов'язані між собою, наприклад, чим вища концентрація, тим менша розсіяність; чим більша стійкість, тим менше коливання.