32. Основні мисленнєві операції, індивідуальні особливості мислення

Процес мислення відбувається за допомогою основних мисленнєвих операцій таких як: Порівняння — це встановлення схожих та відмінних ознак і властивостей предметів чи явищ. Легше порівнювати за відмінними ознаками, складніше — за схожими. Наприклад, для розуміння сутності атмосферних явищ ми порівнюємо наслідки циклонів і антициклонів. Аналіз являє собою мислене роз'єднання предметів чи явищ, виділення окремих їхніх частин, елементів, ознак, властивостей, тощо. Протилежною до аналізу і водночас нерозривно пов'язаною і нею операцією є синтез. У процесі синтезу відбувається об'єднання та співвідношення тих елементів, на які був розчленований об'єкт пізнання. Наприклад, лише розглядаючи всі ділянки головною мозку у єдності, можна зрозуміти принцип його роботи. Абстрагування — це відокремлення одних ознак чи властивостей предметів і явищ від інших і/або від самих предметів, яким шині властиві. Ми, наприклад, можемо абстрагуватися від кількісних показників, звертаючи увагу лише на якісні, від величини об'єкта, звертаючи увагу на всі інші його характеристики. Застосування аб­страгування породжує грунт для операції узагальнення. Узагальнення є мисленим об'єднанням предметів чи явищ за їхніми загальними та суттєвими ознаками. По суті, це є продовження та поглиблення операції синтезу. У ході узагальнення необхідно виділити дещо спільне в об'єктах та явищах. Наприклад, кисень, азот,— це елементи періодичної системи Менделєєва. Операцією, зворотньою до узагальнення, є конкретизація вираження в наочнішій, точнішій, конкретнішій формі якогось по­няття чи явища. У науці конкретизація часто виступає у формі дослідження нових, раніше не виявлених зв'язків. Конкретизацію розуміють і як обмеження обсягу поняття, коли для родового по­няття знаходять вужче за обсягом — видове; і як наведення конкретного прикладу. Наприклад, конкретизацією поняття хімічний елемент (родове поняття) є поняття гелій (видове поняття). Класифікація— це групування об'єктів чи явищ за певними ознаками: родовими, видовими тощо. Наприклад, геометричні фігури можна класифікувати на об'ємні і плоскі, тварин — на тепло- і холоднокровних. Систематизацію можна розглядати як продовження класифі­кації, а саме як подальше об'єднання виділених у ході класифікації груп і класів. Прикладом систематизації є періодична таблиця Менделєєва, систематичний каталог у бібліотеці тощо.

Мислення, так само як й інші пізнавальні психічні процеси, індивідуально своєрідне. Ця своєрідність визначається якістю розуму та його типом. Люди між собою відрізняються за такими якостями розуму: Самостійність мислення— це уміння побачити та поставити нову проблему і розв'язати її своїми силами. Гнучкість полягає в умінні змінити зазначений на початку план розв'язання задачі, якщо він не задовольняє новим умовам, які на початку не були відомі. Швидкість характеризує час, за яким розв'язується задача. Широта— це здатність людини охоплювати значну кількість об'єктів у ході мислення. Глибина ха­рактеризується здатністю людини проникати у суть явищ. Критичність— здатність людини об'єктивно оцінювати події, себе. Допитливість характеризується прагненням завжди шукати найкраще рішення.