23. Розвиток пам'яті. Індивідуальні особливості пам'яті

Пам'яттю користуються від народження, про що свідчить можливість умовних рефлексів. Засвоєння мови в ранньому дитинстві розширює можливості пізнавальної діяльності, сприяє розвитку словесно-логічної пам'яті. Для дошкільного віку характерний інтенсивний розвиток мимовільної пам'яті, чому значною мірою сприяє ігрова діяльність. У молодших школярів розвиваються усі види пам'яті. Але особливо інтенсивно формується словесно-логічна, як умова й результат успіхів у навчанні. Подальший розвиток мимовільної й довільної пам'яті відбувається у підлітків в процесі оволодіння складнішою системою знань. Для розвитку абстрактно-логічної пам'яті у старших школярів характерний високий рівень оволодіння складною системою узагальнених умінь і запам’ятовування. Далі в період пізньої юності загальний розвиток пам'яті відбувається в тісній взаємодії з мисленням, досягаючи максимальних значень. Уже в зрілому віці розвиток пам'яті тісно пов'язаний із професійною діяльністю, спочатку з практичним засвоєнням знань і вмінь, яких потребує виконання обов’язків, а потім фаховим зростанням. І, нарешті, у похилому віці продуктивність пам'яті дещо знижується.

Пам'ять є індивідуально своєрідним процесом. Люди відрізня­ються між собою за обсягом, швидкістю, точністю, тривалістю, міцністю запам'ятовування і готовністю до відтворення матеріалу. Обсяг пам'яті виявляється в здатності одночасно зберігати значний об'єм інформації, Він визначається тією кількістю інфор­мації, яку людина може певний час зберігати у короткотривалій і довготривалій нам'яті. Обсяг короткотривалої нам'яті в різних лю­дей коливається від 5 до 9 одиниць; обсяг довготривалої пам'яті відрізняється залежно від нашого індивідуального досвіду. Швидкість запам'ятовування визначається кількістю повторень, необхідних для запам'ятовування певного обсягу матеріалу. Точність пам'яті характеризується кількістю помилок, зроблених при відтворенні матеріалу. Тривалість пам'яті — це спроможність упродовж довгого часу зберігати засвоєний досвід. Для сенсорної пам'яті інформація зберігається до 1 с, у короткотривалій — до 30 с, у довготривалій — десятки років. Міцність пам'яті характе­ризується якістю та кількістю запам'ятованого матеріалу і повільним його забуванням. Готовність до відтворення вияв­ляється у тому, наскільки людина може легко і швидко пригадати в потрібний момент необхідну інформацію.

Сукупність перелічених показників характеризує продук­тивність пам'яті даної людини. Вона залежить як від вроджених особливостей вищої нервової діяльності, так і від виховання.

Індивідуальні особливості пам'яті пов'язані також з домінуван­ням тих чи інших видів і типів пам'яті, а також з професійною діяльністю людини. Є люди, в яких продуктивніше закріплюється образний матеріал (предмети, звуки, кольори тощо), у других — словесний матеріал (поняття, думки, числа), у третіх не спос­терігається домінування ані образів, ані словесного матеріалу. Залежно від домінування того чи іншого виду аналізатора при запам'ятовуванні матеріалу розрізняють зоровий, слуховий, нюхо­вий, смаковий, дотиковий та інші типи образної пам'яті. Зорова та слухова пам'ять зазвичай добре розвинуті у всіх людей і відіграють провідну роль серед інших типів. Правда, і тут спостерігаються індивідуальні відмінності. Те, який з цих типів: зорова чи слухова, домінує, можна визначити наступним чином. Якщо людина краще запам'ятовує, читаючи про себе, в неї домінує зоровий тип пам'яті. У такому разі вона, згадуючи текст, ніби бачить ту сторінку, на якій написаний матеріал. Мати добре розвинену зоро­ву пам'ять особливо необхідно художникам та шахистам. Зоровий тип пам'яті переважає в більшості людей.

Слуховий тип пам'яті в людини переважає у тому разі, якщо вона краще запам'ятовує матеріал після його прослуховування, У професійній діяльності добре розвинена слухова пам'ять не­обхідна музикантам, філологам та усім тим, хто вивчає мову.

Нюхову, смакову та дотикову пам'ять певною мірою можна назвати професійними типами пам'яті, бо вони починають інтенсивно розвиватися під впливом специфічної професійної діяль­ності, наприклад, у дегустаторів, парфумерів. Особливого розвит­ку вони можуть досягти при компенсації відсутніх видів пам'яті, наприклад, у незрячих.

«Чисті» типи пам'яті трапляються вкрай рідко. Найчастіше поєднуються зорова і слухова, зорова і рухова, слухова і рухова пам'яті. Розвиток пам'яті залежить від зацікавленого включення особистості в продуктивну діяльність, від того, як забезпечено управління цим процесом. Розвитку пам'яті сприяють постійні тренування (запам’ятовування на «свіжу голову», коли ще не настала втома, за допомогою структурування, асоціації, повторення тощо).