Завдання

Завдання 1

Марченко разом із приятелями Косенком і Антипенком розпивав спиртні напої у своїй квартирі, що знаходилася на восьмому поверсі дев'ятиповерхового будинку. Через деякий час Марченко сп'янів і заснув, а його знайомі продовжували пиячити. Від їх галасу прокинувся і почав плакати десятимісяч­ний син Марченка Андрій. Косенко декілька разів підходив до дитини і намагався її заспокоїти, однак це йому не вдалося. Тоді Антипенко зі словами, що він найкращій у світі "заспокоювач малят", підійшов до колиски, витяг з неї Андрія і, наблизившись до розкритого вікна, викинув з нього дитину. Від тяжких травм, несумісних із життям, Андрій Марченко помер на місці.

Визначте вид умислу у даному злочині. Аргументуйте відповідь.

Відповідь

З матеріалів справи вбачається, що в діях Антипенка містяться ознаки злочину, передбаченому п.2 ч.2 ст.115 КК, умисного вбивства малолітньої дитини.

З суб’єктивної сторони злочин характеризується наявністю прямого умислу, для визначення якого слід враховувати усю сукупність обставин справи, зокрема, спосіб вчинення вбивства, вік потерпілої особи, а також наслідки, що настали.

Ці обставини свідчать про те, що Антипенко, кидаючи малолітню дитину з восьмого поверху дев’ятиповерхового будинку, усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав можливість настання шкоди дитині, в тому числі, і її смерті, бажав чи свідомо допускав такий наслідок.

Наявність невизначеного, прямого чи непрямого, умислу на кваліфікацію вчиненого злочину, як умисного вбивства, не впливає, оскільки особа одночасно передбачала різні за характером та тяжкістю наслідки, з яких фактично реалізувався один, настання смерті, тому кримінальна відповідальність наступає за наслідки, що фактично настали.

З іншого боку, для визначення ступеня вини Антипенка, слід зазначити, що умисел його було спрямовано саме на вчинення вбивства, оскільки він повинен був усвідомлювати неминучість, невідворотність настання смерті внаслідок викидання дитини і її падіння з такої висоти, тобто, умисел винного було спрямовано саме на позбавлення життя людини.

Завдання 2

Соколов та Іщенко з метою пограбування проникли до будинку 75-річної Акулової. Вимагаючи гроші і цінні речі, вони жорстоко побили Акулову, спричинивши їй численні пе­реломи кісток та основи черепу. Потім вони зв'язали стару жін­ку, встромили їй до рота кляп із ганчірки і почали шукати гро­ші. Забравши цінності і гроші, Соколов та Іщенко пішли, зали­шивши Акулову зв'язаною по руках і ногах, із кляпом у роті. Унаслідок механічної асфіксії Акулова задихнулася і померла.

Проаналізуйте суб'єктивну сторону злочинів, вчинених Соколовим та Іщенком, і визначте форми вини щодо кожного злочину. Аргументуйте відповідь.

Відповідь

З матеріалів справи вбачається, що Соколов та Іщенко під час розбійного нападу завдали Акуловій тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілої, тобто вчинили злочини, передбачені ч.4 ст.187 та ч.2 ст.121 КК.

Суб’єктивна сторона розбою характеризується наявністю прямого умислу.

Винні усвідомлювали, що протиправно, із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров я людини \ перелом кісток та основи черепу\, обертають на свою користь майно потерпілої і бажають цього, оскільки обов‘язковою ознакою цих дій з суб’єктивної сторони є мета збагачення за рахунок заволодіння чужим майном і корисливий мотив.

З суб’єктивної сторони заподіяння тяжких тілесних ушкоджень також характеризується умисною формою вини, а відносно наслідків, що настали, необережністю, оскільки із матеріалів справи видно, що настання смерті не охоплювалося умислом винних, спрямованого саме на пограбування. Окрім суб’єктивного ставлення самих винних, це може також підтверджуватися і іншими обставинами, встановленими по справі, зокрема, припиненням злочинних дій після досягнення корисливої мети, заволодінням цінностей і грошей, відсутністю будь-яких стосунків з потерпілою, які б свідчили про наміри вчинити її вбивство.

Завдання 3

На березі річки між Теймуровим і Шаповаловим виникла сварка, під час якої Шаповалов ударив сокирою по голові Теймурова, після чого затяг непритомного потерпілого у заповнений водою котлован і почав занурювати його голову у воду. Від холодної води Теймуров прийшов до тями, вирвався і відплив на середину котловану. Однак Шаповалов, погрожуючи йому сокирою, не давав випливти на берег, поки знесилений Теймуров не потонув у котловані.

Визначте форму вини у даному злочині. Аргументуйте відповідь.

Відповідь

В діях Шаповалова містяться ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК, умисного вбивства.

З матеріалів справи вбачається, що смерть Теймурова знаходиться в безпосередньому причинному зв’язку із заподіяними йому ушкодженнями, що свідчить про наявність у Шаповалова прямого умислу на позбавлення життя Теймурова.

Про спрямованість умислу саме на вбивство свідчить уся сукупність встановлених по справі обставин: спосіб і знаряддя злочину, нанесення удару сокирою в життєво важливий орган, а саме, його локалізація в голову,що свідчить про наміри позбавити життя людини, поведінка винного після цього \ занурювання непритомного чоловіка в воду, створення ним перешкод для спасіння \.

Таким чином, Шаповалов усвідомлював, передбачав і бажав настання смерті Теймурову.

Список використаної літератури:

1.Конституція України К., 1998.

2.Кримінальний кодекс України від 05. 04. 2001р. [ Електронний ресурс:www:http.rada.gov.ua].

3. Кримінальне право України. Загал. частина: Підруч. Для студентів юрид. вузів і фак./Г.В. Андрусів, П.П. Андрушко, В.В. Беніковський та ін.; за ред. П.С. Мати шевського та ін. - К.: Юрінком Інтер, 1999.

4. Бажанов М.І., Баулін Ю.В. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник – 2-е вид. перероб. І доповнене. К.: Юрінком Інтер, 2005 – 480с.;

5. Шем’яков О.П., Хохлов І.В. Кримінальне право України (Загальна частина): Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури. – 2006 – 272 с.;

6. Антипов В.І., Володько М.В. Кримінальне право України – К.: 2002р, - с. 150;

7. Трайнин А.Н. Общее учение о составе преступления / А.Н. Трайнин. М.: Госиздат, 1957. - С. 201.

8. Бажанов М.И. Уголовное право Украины. Общая часть / Бажанов М.И. Днепропетровск: Пороги, 1992. 167 с.

9. Ломако В.А. Зміст умислу і його види: текст лекцій / Ломако В.А. Х.: Юридичний інститут, 1991. 16 с.

10 Рарог А.И. Субъективная сторона и квалификация преступлений / Рарог А.И. М.: Проф. образование, 2002. С. 32-33, 37-38.

11 Филановский И.Г. Социально-психологическое отношение субъекта к преступлению / И.Г. Филановский. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1970. С. 148.

12Дагель П.С. Проблемы вины в советском уголовном праве / П.С. Дагель // Ученые записки ДВГУ. Владивосток, 1968. Вып. 21. С. 74.

13 Дагель П.С. Субъективная сторона преступления и ее установление / П.С. Дагель, Д.П. Котов. Воронеж : Изд-во ДВГУ, 1974. С. 80-81, 94.

14.Никифоров Б.С. Об умысле по действующему законодательству / Б.С. Никифоров // Советское государство и право. 1965. № 6. С. 27-28, 35.

15. Кригер Г.А. Рецензия на книгу: Бушуев И.А. Ответственность за укрывательство преступлений и недоносительство / Г.А. Кригер // Советская юстиция. 1966. № 6. С. 29.

16. Коржанський М.Й. Кримінальне право і законодавство України. Частина Загальна. Курс лекцій / Коржанський М.Й. К.: Атіка, 2001. 432 с.

17. Мельничок В.М. Криміналістична характеристика вини / В.М. Мельничок // Судова практика. 2009. № 5. С. 18-25.

18. Пинаев А.А. Уголовное право Украины. Общая часть / Пинаев А.А. Х.: Харьков юридический, 2005. 664 с.

19. Макашвили В.Г. Понятие умысла в уголовном праве / В.Г. Макашвили // Вестник отделения общественных наук АН Груз. ССР. 1966. № 6. С. 81.

20. Вереша Р.В. Питання вини в межах оціночної кримінально – правової теорії // Вісник Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка. – 2003. - №54 – с. 145-147;

21. Нерсесян В.А. Ответственность за неосторожные преступления. – Спб., 2002, - с. 20;

22. Вереша Р.В. Вина і склад злочину в Кримінальному праві України: співвідношення понять // Підприємництво. Господарство. Право., - 2004 ,- №2, с. 91;

23. Хавронюк М. Злочини зі складною виною в Кримінальному праві України // Підприємництво. Господарство. Право. , 2001, - 176с.

30