Заняття № 34 Лекція План

1. Методика визначення потужності і вибір типу електродвигуна для приводу ковшових,шнекових і стрічкових транспортерів.

2. Електропривод стаціонарних транспортних кормороздавачів.

3. Електропривод мобільних кормороздавачів.

С.Р.№ 15

4. Електропривод прибиральних транспортерів на тваринницьких і птахівничих фермах.

5. Електропривод фекальних насосів.

6. Електропривод яйце збиральних транспортерів.

Література

В.Ф.Гончан, Л.П.Тищенко Електрообладнання і автоматизація сільськогосподарських агрегатів і установок: Навч. Посібник. - К.: Вища шк.. Головне вид-во, 1989. – 343 с.: с. 59-70.

Кашенко П.С. «Електропривод сільськогосподарських машин» 2005 р. с. 60…63.

Є.Л.Жулай. Б.В.Зайцев. Ю.М.Лавріненко. О.С.Марченко. Д.Г.Войтюк. «Електропривід сільско-господарських машин,агрегатів та потокових ліній» 2001р.

С.Р.№ 15

В.Ф.Гончан, Л.П.Тищенко Електрообладнання і автоматизація сільськогосподарських агрегатів і установок: Навч. Посібник. - К.: Вища шк.. Головне вид-во, 1989. – 343 с.: с. 59-70.

Кашенко П.С. «Електропривод сільськогосподарських машин» 2005 р. с. 60…63.

1. Методика визначення потужності і вибір типу електродвигуна для приводу ковшових,шнекових і стрічкових транспортерів.

Транспортні операції є невідємною складовою частиною всіх виробництв.На тваринницьких фермах трудомісткість транспортних операцій становить 30-40% всіх затрат праці.

Електрифіковані транспортні засоби поділяються на стаціонарні і мобільні.

Стаціонарні транспортери – ковшові,стрічкові,скребкові,тросошайбові шнекові,гідравлічні,пневматичні – застосовуються для переміщення вантажів у тваринницьких приміщеннях,кормоцехах,молочних,зерноочисних та інших складах.

Мобільні засоби – електрифіковані візки,кормороздавачів,штабелери,навантажувачі, вагонетки,кран-балки,талі,підйомні крани,тощо – застосовуються у тваринницьких приміщеннях,виробничих цехах,на складах тощо.

Технологічні схеми деяких видів транспортерів наведені на рис.72. Продуктивність транспортерів зростає пропорційно збільшенню частоти обертання привідного вала до певної межі,після чого через зменшення коефійіента заповнення продуктивність залишається постійною або навіть зменшується

У норій,шнекових транспортерів момент при збільшенні швидкості обертання дещо зростає(рис.74 а). Проте у виробничих умовах можливості зупинки і подальші запуски транспортерів під навантаженням. У цьому випадку момент зрушення може бути значним і перевищувати номінальний момент на 30-40%. При зростанні швидкості обертання момент зменшується(рис.74 б). Таку обставину слід враховувати при перевірці електродвигуна за умовами пуску.

Характерними особливостями переважної більшості транспортерів є наявність частин,що рухаються поступово і мають порівняно велику масу; низька частота обертання їх привід валів; випадковий характер навантажувальних діаграм,нерівномірність яких залежить від характеру і властивостей транспортного матеріалу та способи подачі його призначення і конструктивних особливостей і може бути тривалим,короткочасним або повторно-короткочасним; експлуатують транспортери у різних за властивостями оточуючого середовища переміщення або на відкритому повітрі та інші.

Продуктивність і споживана потужність для транспортерів з різними робочими органами визначається за різними методами. Наближено споживану потужність, кВт, стрічкових транспортерів можна визначити за виразом

(34.1.1)

де Q – продуктивність транспортера, кг/с;

Н – висота підйому матеріалу, м;

l – довжина транспортера, м;

– коефіцієнт опору руху, =0,15-0,2;

- ККДтранспортера,приймають 0,7-0,8.

Соживача потужність скребкових транспортером Р, кВт, дорівнює

(34.1.2)

де - кут нахилу транспортера до горизонту,град; – ККД передачі.

Споживана потужність скреперних установок Р, кВт,становить

(34.1.3)

де - - середня швидкість руху скрепера, м/с; - повний тяговий опір скрепера, Н; - ККД установки.

Опір руху скрепера залежить від його маси і транспортованого матеріалу,коефійентів тертя матеріалу по стінах канавки між матеріалом і скрепером,опором переміщенню тягових каналів і тертя в блоках.

Для скреперної установки,що працює в двох канавках дорівнює

(34.1.4)

де - - опір руху скрепера під час роботи, Н; – опір руху,який виникає від попереднього натягу тягового троса, Н.

(34.1.5)

де - маса порції транспортованого матеріалу, кг; - маса скрепера, кг; - 1,8-2,0 – загальний опір переміщення гною і скрепера; - маса одного метра троса, кг; - довжина троса, м; = 0,5-0,6 – коефіцієнт тертя троса по дну канавки;

(34.1.5)

де m – коефіціент тертя троса по ролику, m=0,1-0,2; - кут обхвату ролика тросом, град.

При виборі двигуна для приводу скреперної установки враховують характер зміни навантаження протягом циклу та кількість циклів за годину.Потужність споживача норією у тривалому режимі роботи, кВт, дорівнює

(34.1.6)

де H – висота підйому матеріалу, м; - ККД норії. Для вертикальної = 0,5-0,7; для похилої – 0,3-0,4. Потужність споживання шнеком, Р, кВт, визначається за формулою

(34.1.7)

де К – коефіцієнт,що враховує кут а нахилу шнека до горизонту,

а,град 20 25 30 35 40 45 90 К 1 1,05 1,13 1,2 1,32 1,4 2,5

- довжина шнека, м; - коефіціент опору переміщенню матеріалу по кожуху;для зерна,продуктів помелу,кормів =12;для гною-2,5-4; Н – висота підйому матеріалу, м; – ККД передачі.Потужність,споживана тросошайбовим транспортером,Р,кВт, визначається за формулою

(34.1.8)

де Н – висота підйому продукту, м; - сумарна довжина труб відповідно на ділянках вертикального і горизонтального переміщення, м; – коефіцієнти опору рухові тросошайбового робочого органу по вертикалі і горизонталі,які залежать від коефіцієнта тертя корму і шайб по стінках при їх русі вздовж труби; - ККД передачі.

Більшість стаціонарних транспортерів входять до складу потокових ліній і система керування ними є складовою частиною загальної схеми керування потоковою лінією.