69.07
.pdfT 1.0
T 1.1
T1.2
T 2.0
T 3.0
T 3.1
Р1
T 1.2 |
T 2.0 |
|
|
||
T 12 |
T 3.0 |
|
T 13 |
||
|
T 14
T 40
T 50
T2.0
T 30
Пробовідбірник
T 1.0
T 29
ЗП- 2
T3.1
Р2
Км
Т1
К т
Кх
T 30
Ф - 1
До поз. ….
T 51
T 2.0 1.1T
Фр - 3
T 29
Додаток 15
Апаратурна схема ділянки накопичення посівного матеріалу в інокуляторі
Специфікація трубопроводів
|
Умовне позначення |
Найменування середовища |
|
|
|
Літерне |
Графічне |
в трубопроводі |
|
|
|
T1.0 |
T1.0 |
Вода технічна холодна |
T1.1 |
T1.1 |
Вода оборотна |
T1.2 |
T1.2 |
Вода питна |
T 2.0 |
T2.0 |
Пара Р = 0,2 МПа |
T3.0 |
T3.0 |
Стиснене очищене повітря |
T3.1 |
T3.1 |
Повітря в атмосферу |
T 12 |
T 12 |
Кислота |
T 13 |
T 13 |
Луг |
T 14 |
T 14 |
Піногасник |
T 29 |
T 29 |
Каналізація |
T 30 |
T 30 |
Конденсат |
T 40 |
T 40 |
Розчин каустичної соди |
|
||
T 50 |
T 50 |
Поживне середовище |
T 51 |
T 51 |
Поcівний матеріал |
Специфікація обладнання
Познач. |
Найменування |
|
поз. |
||
|
||
|
|
|
Ф -1 |
Індивідуальний фільтр |
|
стерильного повітря |
||
|
||
ЗП- 2 |
Засівний пристрій |
|
|
|
|
Фр - 3 |
Інокулятор |
|
|
|
61
T 1.0 T 1.1 T1.2 T 2.0 T 3.0 T 3.1
T 1.2
T 12
T 13
T 14
T 40
T 50
T2.0
T 30
Пробовідбірник
T 1.0
T 29
Р1 |
Ф - 1 |
|
|
|
T 2.0 |
|
T 3.0 |
|
T3.1 |
T 51 Від поз. ….
|
Р2 |
T 2.0 |
Км |
|
|
|
|
|
К т |
Т1 |
1.1 |
|
||
|
|
T |
Кх
Фр - 2
До поз. ….
T 2.0 |
T 51 |
30 |
Н - 3 |
T |
|
|
T 29 |
Додаток 16
Апаратурна схема ділянки виробничого біосинтезу
|
Умовне позначення |
Найменування середовища |
|
|
|
Літерне |
Графічне |
в трубопроводі |
|
|
|
T1.0 |
T1.0 |
Вода технічна холодна |
T1.1 |
T1.1 |
Вода оборотна |
T1.2 |
T1.2 |
Вода питна |
T 2.0 |
T2.0 |
Пара Р = 0,2 МПа |
T3.0 |
T3.0 |
Стиснене очищене повітря |
T3.1 |
T3.1 |
Повітря в атмосферу |
T 12 |
T 12 |
Кислота |
T 13 |
T 13 |
Луг |
T 14 |
T 14 |
Піногасник |
T 29 |
T 29 |
Каналізація |
T 30 |
T 30 |
Конденсат |
T 40 |
T 40 |
Розчин каустичної соди |
|
||
T 50 |
T 50 |
Поживне середовище |
T 51 |
T 51 |
Поcівний матеріал |
Специфікація обладнання
Познач. |
Найменування |
|
поз. |
||
|
||
|
|
|
Ф -1 |
Індивідуальний фільтр |
|
стерильного повітря |
||
|
||
|
|
|
Фр - 2 |
Виробничий ферментер |
|
|
||
|
|
|
Н - 3 |
Відцентровий насос |
|
|
|
62
Додаток 17
Оформлення основного напису для конструкторських креслень графічної частини проекту (ГОСТ 2.104)
Вйого графах вказують:
Вграфі 1 – шифр документа, який містить позначення що співпадають з позначеннями на титульному аркуші пояснювальної записки (назва навчального закладу, факультету, шифр курсу, групи).
Вграфі 2 – назву креслення.
Вграфі 3 – проставляється літера (у робочій конструкторській документації припустимо проставляти літеру тільки на специфікаціях та технічних умовах).
Вграфі 4 – масштаб основного зображення на кресленні .
Вграфах 5, 6 – відповідно порядковий номер аркуша і загальну кількість аркушів в графічній частині. Якщо графічна частина складається тільки з одного аркуша, то порядковий номер не вказується, а в графі 6 проставляється цифра 1.
Вграфі 7 – назву кафедри, по якій виконується робота.
Вграфах 8, 9 та 10 – відповідно прізвища, підписи та дати підписання документа.
Приклад заповнення основного напису для конструкторських креслень графічної частини проекту
63
Додаток 18
Оформлення основного напису для текстових документів (форма 2 за ГОСТ 2.104)
У графах основного напису для текстових документів (форма 2 за ГОСТ 2.104) вказують
:
Вграфі 1 – позначення документа (співпадає з позначенням на титульному аркуші).
Вграфі 2 – тема роботи (дипломного, курсового проекту тощо).
Вграфах 3, 4 – відповідно номер аркуша та загальне число аркушів документа.
Вграфі 5 – проставляється літера "Б".
Вграфі 6 – абревіатура (скорочена назва) кафедри, по якій виконується робота
Вграфах 7, 8 та 9 – відповідно прізвища, підписи та дати підписання документа.
64
Додаток 19
Умовні позначення технологічних потоків згідно ГОСТ 14202-69
Шифр |
Найменування речовини, що |
Шифр |
Найменування речовини, що |
|
транспортується |
|
транспортується |
|
трубопроводом |
|
трубопроводом |
1. |
ВОДА |
6. |
Кислоти |
1.1. |
Питна |
6.1. |
Сірчана (сульфатна) |
1.2. |
Технічна |
6.2. |
Соляна (хлоридна) |
1.3. |
Гаряча (водопостачання) |
6.3. |
Азотна (нітратна) |
1.4. |
Гаряча (опалення) |
6.4 |
Резерв |
1.5. |
Живильна |
6.5. |
Неорганічні кислоти та їх |
|
|
|
розчини |
1.6. |
Дистильована |
6.6. |
Органічні кислоти та їх |
|
|
|
розчини |
1.7. |
Резерв |
6.7. |
Розчини кислих солей |
1.8. |
Конденсат |
6.8. |
Резерв |
1.9. |
Інші види води |
6.9. |
Інші рідини кислої реакції |
1.0. |
Відпрацьована, стічна |
6.0. |
Відпрацьовані кислоти та |
|
|
|
кислі стоки (рН 6,5) |
2. |
ПАРА |
7. |
ЛУГИ |
2.1. |
Низькьго тиску (до 0,2 МПа) |
7.1 |
Натрієві |
2.2. |
Насичена |
7.2. |
Калієві |
2.3. |
Перегріта |
7.3. |
Вапняні |
2.4. |
Пара опалення |
7.4. |
Вапняна вода |
2.5. |
Волога коксова |
7.5. |
Неорганічні луги та їх |
|
|
|
розчини |
2.6. |
Відбірна |
7.6. |
Органічні луги (основи) |
2.7. |
Резерв |
7.7. |
Резерв |
2.8. |
Вакуумна |
7.8. |
Резерв |
2.9. |
Інші види пари |
7.9. |
Інші рідини лужної реакції |
2.0. |
Відпрацьована |
7.0. |
Відпрацьовані луги та лужні |
|
|
|
стоки (рН 8,5) |
3. |
ПОВІТРЯ |
8. |
РІДИНИ ПАЛЬНІ |
3.1. |
Атмосферне |
8.1 |
Рідини категорії А (tсп до |
|
|
|
28 С) |
3.2. |
Кондиційоване |
8.2. |
Рідини категорії Б (tсп 28 – |
|
|
|
120 С) |
3.3. |
Циркуляційне |
8.3. |
Рідини категорії С (tсп вище |
|
|
|
120 С) |
3.4. |
Гаряче |
8.4. |
Мастильні матеріали |
3.5. |
Стиснене |
8.5. |
Інші органічні пальні рідини |
3.6. |
Пневмотранспорту |
8.6. |
Вибухонебезпечні рідини |
65
3.7. |
Кисень |
8.7. |
Резерв |
3.8. |
Вакуум |
8.8. |
Резерв |
3.9. |
Інші види повітря |
8.9. |
Інші пальні рідини |
3.0. |
Відпрацьоване |
8.0. |
Пальні стоки |
4. |
ГАЗИ ПАЛЬНІ |
9 |
РІДИНИ НЕПАЛЬНІ |
4.1. |
Світильний |
9.1. |
Рідкі харчосмакові продукти |
4.2. |
Генераторний |
9.2. |
Водні розчини (нейтральні) |
4.3. |
Ацетилен |
9.3. |
Інші розчини (нейтральні) |
4.4. |
Аміак |
9.4. |
Водні суспензії |
4.5. |
Водневі гази (ті, що містять |
9.5. |
Інші суспензії |
|
водень) |
|
|
4.6. |
Вуглеводні та їх похідні |
9.6. |
Емульсії |
4.7. |
Окис вуглецю |
9.7. |
Резерв |
4.8. |
Резерв |
9.8. |
Резерв |
4.9. |
Інші види пальних газів |
9.9. |
Інші непальні рідини |
4.0. |
Відпрацьовані пальні гази |
9.0. |
Непальні стоки |
5. |
ГАЗИ НЕПАЛЬНІ |
0. |
ІНШІ РЕЧОВИНИ |
5.1. |
Азот і гази з азотом |
0.1. |
Порошкоподібні матеріали |
|
(нітрогеном) |
|
|
5.2. |
Резерв |
0.2. |
Сипкі матеріали зернисті |
5.3. |
Хлор і гази з хлором |
0.3. |
Суміші твердих матеріалів з |
|
|
|
повітрям |
5.4. |
Вуглекислий газ і гази з СО2 |
0.4. |
Гелі |
5.5. |
Інертні гази |
0.5. |
Пульпи водні |
5.6. |
Сірчистий газ і гази з SO2 |
0.6. |
Пульпи інших речовин |
5.7. |
Резерв |
0.7. |
Резерв |
5.8. |
Резерв |
0.8. |
Резерв |
5.9. |
Інші види непальних газів |
0.9. |
Резерв |
5.0. |
Відпрацьовані гази |
0.0. |
Відпрацьовані тверді |
|
|
|
речовини |
Примітка:
у разі необхідності кожна з підгруп може бути розділена на десять окремих найменувань, які позначаються третім знаком цифрового позначення (наприклад, у групі 6 – «Кислоти» - у складі підгупи 6 – «Органічні кислоти та їх розчини» лимонна кислота може бути виділена третім знаком – 6.6.1).
66
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Додаток 20 |
|
|
|
|
|
|
|
КАРТА ПОСТАДІЙНОГО КОНТРОЛЮ |
|
|
|
|
|
|||||
|
Номер |
|
Об’єкт контролю і |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
контрольної |
|
|
|
|
|
Періодичність перевірки та |
Нормативна характеристика показника, |
|||||||||
|
показник, що |
Метод контролю |
|
|||||||||||||
точки та назва |
|
порядок відбору проб |
|
|
що визначається |
|
||||||||||
визначається |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
стадії |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
2 |
|
|
|
3 |
|
|
4 |
|
|
|
5 |
|
|
К1.1 |
Контроль |
Повітря |
|
Мікробна |
контамінація; |
1 раз на тиждень під час |
D клас – не більше 200 непатогенних |
|||||||||
вмісту |
|
виробничих |
|
метод |
|
визначення |
виробничого процесу, 1 раз у 2 |
мікроорганізмів. |
|
|
||||||
мікроорганізмів |
приміщень, |
вміст |
(проба повітря КУО/м³) |
тижні за 1-1,5 години до початку |
Не більше 100 життєздатних |
|
||||||||||
та |
часток |
у |
мікроорганізмів та |
Седиментаційний |
|
роботи. |
|
|
|
|||||||
|
|
|
мікроорганізмів. Максимально допустиме |
|||||||||||||
повітрі |
|
часток |
|
(седиментація |
на |
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
число часток в 1 м3 повітря 350 тис. |
|||||||||||
виробничих |
|
|
|
пластинку |
КУО/4 |
|
|
|
(d=0,5мкм), 20 тис.(d=5мкм) |
|
||||||
приміщень класу |
|
|
години) |
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
D. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
К1.2 |
Контроль |
Поверхні |
|
Змиви |
тампонами |
або |
1 раз на тиждень під час |
В змивах з площі 10х10 см допускається |
||||||||
мікробіологічної |
виробничих |
|
метод відбитків |
|
виробничого процесу. 2 рази на |
ріст не більше 50 мікроорганізмів |
|
|||||||||
чистоти |
|
приміщень |
(стіни, |
|
|
|
|
місяць |
після |
обробки |
(бактерій і грибів сумарно); після |
|
||||
поверхонь |
|
підлога, |
двері), |
|
|
|
|
дезинфікуючими розчинами. |
дезинфікуючої обробки – відсутність |
|||||||
виробничих |
|
мікробіологічна |
|
|
|
|
|
|
|
росту. |
|
|
|
|
||
приміщень |
|
чистота |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
К1.3 |
Контроль |
Поверхні |
|
Змиви з |
|
|
Проводять вибірково не менше 1 |
У змивах з площі 10х10 см допустимий |
||||||||
мікробіологічної |
технологічного |
обладнання |
|
разу на тиждень та під час |
ріст |
не |
більше |
10 |
колоній |
|||||||
чистоти |
|
обладнання |
та |
|
|
|
|
виробничого біосинтезу та за 1,5 |
неспороутворюючих мікроорганізмів на |
|||||||
технологічного |
|
інвентарю, |
|
|
|
|
|
години до початку роботи (висівом |
2-х паралельних чашках |
|
|
|||||
обладнання |
та |
мікробіологічна |
|
|
|
|
на чашки Петрі) |
|
|
|
|
|
|
|||
інвентарю |
|
чистота |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
К 1.4 Контроль |
|
Режим стерилізації |
|
|
|
|
Температура та тиск визначаються |
р=0,2 МПа |
|
|
|
|||||
стерилізації |
|
вузлів обладнання |
|
|
|
|
безперервно |
під час |
виробничого |
t=140oC |
|
|
|
|
||
вузлів |
|
Тиск |
|
Манометр технічний |
|
процесу. |
|
|
Після стерилізації не повинно міститися |
|||||||
обладнання |
|
|
|
Термометр |
|
|
Автоматичний регулятор |
мікроорганізмів. В процесі роботи |
||||||||
|
|
|
Температура |
|
Мікробіологічний |
|
температури |
|
|
допускається наявність не більш 10 |
||||||
|
|
|
Мікробна |
|
метод, |
висіви на чашки |
Манометр технічний |
|
колоній |
|
неспороутворюючих |
|||||
|
|
|
контамінація |
|
Петрі |
|
|
|
|
мікроорганізмів на 2-х паралельних |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Мікробіологічним методом (висів |
чашках |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
на чашки Петрі) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
67
Додаток 21
ПРИКЛАДИ РОЗРАХУНКУ ОДЕРЖАННЯ БІОТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ МІКРОБІОЛОГІЧНОГО СИНТЕЗУ
Наведені у прикладі початкові дані для розрахунку: G - потужність виробництва ферментного препарату в умовних тонах на рік, ум.т/рік та Tрд - кількість робочих днів у рік задаються керівником проекту у "Завданні на проектування". Інші додаткові шукаються студентом з літературних джерел, НТД та заносяться до " Завдання…" самостійно.
Приклад 1: Проект виробництва Амілосубтиліна Г3Х потужністю 100 умов. тон
на рік.
Початкові дані для розрахунку:
Gут - потужність |
підприємства в умовних тонах |
Gут = |
100 |
ферменту, ум.т./рік; |
|
|
|
Tрд - кількість робочих днів у рік; |
Tрд = |
|
Aст - стандартна активність препарату, од/г; |
Aст = |
|
Aуо - умовна активність препарату, од/г; |
Aуо = |
|
Aкр - активність ферменту в культуральній рідині, |
Aкр = |
|
од/мл |
|
|
Tцф - час циклу роботи ферментера, год |
Tцф = |
|
Eсв - сумарні втрати активності при виділенні готового |
|
|
продукту , частка |
Eсв = |
|
|
||
Відсоток сухих речовин в готовій культуральній рідині, |
СРкр = |
|
% |
||
|
||
1.РОЗРАХУНОК ПАРТІЙ ПРОДУКТУ (ВИРОБНИЧИХ ЦИКЛІВ) |
||
1.1. Кількість натуральних тон продукту в рік |
|
|
Gнт = Gум∙Ауо/Аст |
Gнт = |
|
1.2. Кількість продукту на добу, нат.кг /добу |
|
308
100
600
12
58
0,275
3,45
600,0
Gнтд = Gнт*1000/Трд |
Gнтд = |
1948 |
1.3. Кількість одиниць активності на добу у урахуванням втрат за виробничий цикл |
||
(Есв), од. |
|
|
Астд = Gнтд∙Аст∙103/(1-Есв) |
Астд = |
2,69E+08 |
1.4. Об'єм культуральної рідини на добу, м3/добу |
|
|
Vкрд = Астд ∙10-6 /Акр |
Vкрд = |
22,39 |
1.5.Об'єм КР, що зливається за одну ферментацію |
|
|
(цикл), м3 |
|
|
Vкр = Vкрд ·Тцф/24 |
Vкр = |
54,11 |
1.6. Кількість ферментацій (циклів) на рік |
|
|
Nцк = 24·Трд/ Tцф |
Nцк = |
127,4 |
1.7. Кількість фермента у натур.кг за цикл, кг/цикл |
|
|
Gцк = Gнт ·103/Nцк |
Gцк = |
4707,8 |
1.8. Вихід фермента у нат.кг з 1 м3 |
|
|
qнат. = Gцк/Vкр |
qнат. = |
87,0 |
68
1.9. Вихід фермента в умов. кг з 1 м3 |
|
|
qум. = qнат ·Аст/Aуо |
qум. = |
14,5 |
Приклад 2: Проект виробництва антибіотика потужністю 50 тон на рік. |
|
|
Початкові дані для розрахунку: |
|
|
Gнт - потужність підприємства в натуральних тонах |
Gнт = |
50 |
антибіотика, н.т./рік; |
|
|
Tрд - кількість робочих днів у рік;
Aст - стандартна активність препарату, од/г;
Aкр - активність антибіотика в культуральнійї рідині, од/мл
Tцф - час циклу роботи ферментера, год
Eсв - сумарні втрати активності при виділенні готового продукту , частка (0,3 - 0,45)
1.РОЗРАХУНОК ПАРТІЙ ПРОДУКТУ (ВИРОБНИЧИХ ЦИКЛІВ)
Tрд = |
308 |
Aст = |
5000 |
Aкр = |
100 |
Tцф = |
148 |
Eсв = |
0,38 |
1.1. Кількість фермента в натуральних одиницях продукту на добу, кг /добу
Gнтд = Gнт*1000/Трд |
Gнтд = |
162 |
1.2. Кількість одиниць активності на добу у урахуванням втрат за виробничий цикл |
||
(Есв), од. |
|
|
Астд = Gнтд∙Аст∙103/(1-Есв) |
Астд = |
1,31E+09 |
1.3. Об'єм культуральної рідини на добу, м3/добу |
|
|
Vкрд = Астд ∙10-6 /Акр |
Vкрд = |
13,09 |
1.4.Об'єм КР, що зливається за одну ферментацію |
|
|
(цикл), м3 |
|
|
Vкр = Vкрд ·Тцф/24 |
Vкр = |
80,73 |
1.6. Кількість ферментацій (циклів) на рік |
|
|
Nцк = 24·Трд/ Tцф |
Nцк = |
49,9 |
1.7. Кількість антибіотика у натур.кг за цикл, кг/цикл |
|
|
Gцк = Gнт ·103/Nцк |
Gцк = |
1001,1 |
1.8. Вихід антибіотика у нат.кг з 1 м3 культуральної |
|
|
рідини |
|
|
qнат. = Gцк/Vкр |
qнат. = |
12,4 |
Приклад 3: Проект виробництва сухих дріджів потужністю 300 тон на рік.
Початкові дані для розрахунку: |
|
|
G - потужність підприємства в тонах дріджів, т/рік; |
G = |
300 |
Tрд - кількість робочих днів у рік; |
Tрд = |
320 |
СРст - стандартний вміст сухих речовин у продукті, |
СРст = |
0,94 |
частка |
|
|
СРкр - вміст сухих речовин в культуральної рідини, |
СРкр = |
0,12 |
69
частка |
|
|
Tцф - час циклу роботи ферментера, год |
Tцф = |
78 |
Eсв - сумарні втрати активності при виділенні готового |
|
|
продукту , частка (0,1 - 0,3) |
Eсв = |
0,1 |
|
||
Питома вага сухих дріджів (Saccharomyces servisiae), кг/м3 |
Рдр = |
1133 |
1.РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ПАРТІЙ ПРОДУКТУ (ВИРОБНИЧИХ ЦИКЛІВ)
1.1. Кількість продукту на добу, кг /добу |
|
|
Gд = G*1000/Трд |
Gнтд = |
938 |
1.2. Кількість продукту на добу у урахуванням втрат за виробничий цикл (Есв), кг |
||
Gпд = Gд/(1-Есв) |
Gпд = |
1042 |
1.3. Кількість продукту за цикл кг/цикл |
|
|
Gцк = Gпд*Тцф/24 |
Gцк = |
3385 |
1.6. Кількість ферментацій (циклів) на рік |
|
|
Nцк = G*1000/ Gцк |
Nцк = |
88,6 |
1.4.Об'єм КР, що зливається за одну ферментацію (цикл), |
|
|
м3 |
|
|
Vкр = Gцк ·СРст/(Рдр*СРкр) |
Vкр = |
23,41 |
1.8. Вихід дріджів у кг з 1 м3 культуральної рідини |
|
|
qнат. = Gцк/Vкр |
qнат. = 144,6 |
|
Приклад 4: Проект виробництва молочнокислої закваски |
потужністю 5 тон на |
|
рік. |
|
|
Початкові дані для розрахунку: |
|
|
Gпр - потужність виробництва в тонах на рік, т/рік; |
Gпр = |
6,0 |
Tрд - кількість робочих днів у рік; |
Tрд = |
320 |
Тст - стандартний титр клітин у продукті, кл/мл |
Тст = |
1,0E+09 |
Ткр - титр клітин у культуральній рідині, кл/мл |
Ткр = |
1,0E+06 |
Рзк - густина біомаси, кг/м3 |
Рзк = |
990 |
Tцф - час циклу роботи ферментера, год |
Tцф = |
28 |
Eсв - сумарні втрати активності при виділенні готового |
|
|
продукту , частка (0,1 - 0,45) |
Eсв = |
0,16 |
|
1.РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ПАРТІЙ ПРОДУКТУ (ВИРОБНИЧИХ ЦИКЛІВ)
1.1. Кількість продукту на добу, кг /добу |
|
|
Gд = Gпр*1000/Трд |
Gд = |
18,8 |
1.2. Кількість продукту на добу у урахуванням втрат за виробничий цикл (Есв), кг |
|
|
Gпд = Gд/(1-Есв) |
Gпд = |
22,3 |
1.3. Кількість продукту за цикл ферментації, кг/цикл |
|
|
Gцк = Gпд∙Tцф/24 |
Gцк = |
26,0 |
1.4. Кількість ферментацій (циклів) на рік |
|
|
70