Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

69.07

.pdf
Скачиваний:
27
Добавлен:
29.02.2020
Размер:
1.85 Mб
Скачать

T 1.0

T 1.1

T1.2

T 2.0

T 3.0

T 3.1

Р1

T 1.2

T 2.0

 

T 12

T 3.0

T 13

 

T 14

T 40

T 50

T2.0

T 30

Пробовідбірник

T 1.0

T 29

ЗП- 2

T3.1

Р2

Км

Т1

К т

Кх

T 30

Ф - 1

До поз. ….

T 51

T 2.0 1.1T

Фр - 3

T 29

Додаток 15

Апаратурна схема ділянки накопичення посівного матеріалу в інокуляторі

Специфікація трубопроводів

 

Умовне позначення

Найменування середовища

 

 

Літерне

Графічне

в трубопроводі

 

 

T1.0

T1.0

Вода технічна холодна

T1.1

T1.1

Вода оборотна

T1.2

T1.2

Вода питна

T 2.0

T2.0

Пара Р = 0,2 МПа

T3.0

T3.0

Стиснене очищене повітря

T3.1

T3.1

Повітря в атмосферу

T 12

T 12

Кислота

T 13

T 13

Луг

T 14

T 14

Піногасник

T 29

T 29

Каналізація

T 30

T 30

Конденсат

T 40

T 40

Розчин каустичної соди

 

T 50

T 50

Поживне середовище

T 51

T 51

Поcівний матеріал

Специфікація обладнання

Познач.

Найменування

поз.

 

 

 

Ф -1

Індивідуальний фільтр

стерильного повітря

 

ЗП- 2

Засівний пристрій

 

 

Фр - 3

Інокулятор

 

 

61

T 1.0 T 1.1 T1.2 T 2.0 T 3.0 T 3.1

T 1.2

T 12

T 13

T 14

T 40

T 50

T2.0

T 30

Пробовідбірник

T 1.0

T 29

Р1

Ф - 1

 

 

T 2.0

 

T 3.0

 

T3.1

T 51 Від поз. ….

 

Р2

T 2.0

Км

 

 

 

К т

Т1

1.1

 

 

 

T

Кх

Фр - 2

До поз. ….

T 2.0

T 51

30

Н - 3

T

 

 

T 29

Додаток 16

Апаратурна схема ділянки виробничого біосинтезу

 

Умовне позначення

Найменування середовища

 

 

Літерне

Графічне

в трубопроводі

 

 

T1.0

T1.0

Вода технічна холодна

T1.1

T1.1

Вода оборотна

T1.2

T1.2

Вода питна

T 2.0

T2.0

Пара Р = 0,2 МПа

T3.0

T3.0

Стиснене очищене повітря

T3.1

T3.1

Повітря в атмосферу

T 12

T 12

Кислота

T 13

T 13

Луг

T 14

T 14

Піногасник

T 29

T 29

Каналізація

T 30

T 30

Конденсат

T 40

T 40

Розчин каустичної соди

 

T 50

T 50

Поживне середовище

T 51

T 51

Поcівний матеріал

Специфікація обладнання

Познач.

Найменування

поз.

 

 

 

Ф -1

Індивідуальний фільтр

стерильного повітря

 

 

 

Фр - 2

Виробничий ферментер

 

 

 

Н - 3

Відцентровий насос

 

 

62

Додаток 17

Оформлення основного напису для конструкторських креслень графічної частини проекту (ГОСТ 2.104)

Вйого графах вказують:

Вграфі 1 – шифр документа, який містить позначення що співпадають з позначеннями на титульному аркуші пояснювальної записки (назва навчального закладу, факультету, шифр курсу, групи).

Вграфі 2 – назву креслення.

Вграфі 3 – проставляється літера (у робочій конструкторській документації припустимо проставляти літеру тільки на специфікаціях та технічних умовах).

Вграфі 4 – масштаб основного зображення на кресленні .

Вграфах 5, 6 – відповідно порядковий номер аркуша і загальну кількість аркушів в графічній частині. Якщо графічна частина складається тільки з одного аркуша, то порядковий номер не вказується, а в графі 6 проставляється цифра 1.

Вграфі 7 – назву кафедри, по якій виконується робота.

Вграфах 8, 9 та 10 – відповідно прізвища, підписи та дати підписання документа.

Приклад заповнення основного напису для конструкторських креслень графічної частини проекту

63

Додаток 18

Оформлення основного напису для текстових документів (форма 2 за ГОСТ 2.104)

У графах основного напису для текстових документів (форма 2 за ГОСТ 2.104) вказують

:

Вграфі 1 – позначення документа (співпадає з позначенням на титульному аркуші).

Вграфі 2 – тема роботи (дипломного, курсового проекту тощо).

Вграфах 3, 4 – відповідно номер аркуша та загальне число аркушів документа.

Вграфі 5 – проставляється літера "Б".

Вграфі 6 – абревіатура (скорочена назва) кафедри, по якій виконується робота

Вграфах 7, 8 та 9 – відповідно прізвища, підписи та дати підписання документа.

64

Додаток 19

Умовні позначення технологічних потоків згідно ГОСТ 14202-69

Шифр

Найменування речовини, що

Шифр

Найменування речовини, що

 

транспортується

 

транспортується

 

трубопроводом

 

трубопроводом

1.

ВОДА

6.

Кислоти

1.1.

Питна

6.1.

Сірчана (сульфатна)

1.2.

Технічна

6.2.

Соляна (хлоридна)

1.3.

Гаряча (водопостачання)

6.3.

Азотна (нітратна)

1.4.

Гаряча (опалення)

6.4

Резерв

1.5.

Живильна

6.5.

Неорганічні кислоти та їх

 

 

 

розчини

1.6.

Дистильована

6.6.

Органічні кислоти та їх

 

 

 

розчини

1.7.

Резерв

6.7.

Розчини кислих солей

1.8.

Конденсат

6.8.

Резерв

1.9.

Інші види води

6.9.

Інші рідини кислої реакції

1.0.

Відпрацьована, стічна

6.0.

Відпрацьовані кислоти та

 

 

 

кислі стоки (рН 6,5)

2.

ПАРА

7.

ЛУГИ

2.1.

Низькьго тиску (до 0,2 МПа)

7.1

Натрієві

2.2.

Насичена

7.2.

Калієві

2.3.

Перегріта

7.3.

Вапняні

2.4.

Пара опалення

7.4.

Вапняна вода

2.5.

Волога коксова

7.5.

Неорганічні луги та їх

 

 

 

розчини

2.6.

Відбірна

7.6.

Органічні луги (основи)

2.7.

Резерв

7.7.

Резерв

2.8.

Вакуумна

7.8.

Резерв

2.9.

Інші види пари

7.9.

Інші рідини лужної реакції

2.0.

Відпрацьована

7.0.

Відпрацьовані луги та лужні

 

 

 

стоки (рН 8,5)

3.

ПОВІТРЯ

8.

РІДИНИ ПАЛЬНІ

3.1.

Атмосферне

8.1

Рідини категорії А (tсп до

 

 

 

28 С)

3.2.

Кондиційоване

8.2.

Рідини категорії Б (tсп 28 –

 

 

 

120 С)

3.3.

Циркуляційне

8.3.

Рідини категорії С (tсп вище

 

 

 

120 С)

3.4.

Гаряче

8.4.

Мастильні матеріали

3.5.

Стиснене

8.5.

Інші органічні пальні рідини

3.6.

Пневмотранспорту

8.6.

Вибухонебезпечні рідини

65

3.7.

Кисень

8.7.

Резерв

3.8.

Вакуум

8.8.

Резерв

3.9.

Інші види повітря

8.9.

Інші пальні рідини

3.0.

Відпрацьоване

8.0.

Пальні стоки

4.

ГАЗИ ПАЛЬНІ

9

РІДИНИ НЕПАЛЬНІ

4.1.

Світильний

9.1.

Рідкі харчосмакові продукти

4.2.

Генераторний

9.2.

Водні розчини (нейтральні)

4.3.

Ацетилен

9.3.

Інші розчини (нейтральні)

4.4.

Аміак

9.4.

Водні суспензії

4.5.

Водневі гази (ті, що містять

9.5.

Інші суспензії

 

водень)

 

 

4.6.

Вуглеводні та їх похідні

9.6.

Емульсії

4.7.

Окис вуглецю

9.7.

Резерв

4.8.

Резерв

9.8.

Резерв

4.9.

Інші види пальних газів

9.9.

Інші непальні рідини

4.0.

Відпрацьовані пальні гази

9.0.

Непальні стоки

5.

ГАЗИ НЕПАЛЬНІ

0.

ІНШІ РЕЧОВИНИ

5.1.

Азот і гази з азотом

0.1.

Порошкоподібні матеріали

 

(нітрогеном)

 

 

5.2.

Резерв

0.2.

Сипкі матеріали зернисті

5.3.

Хлор і гази з хлором

0.3.

Суміші твердих матеріалів з

 

 

 

повітрям

5.4.

Вуглекислий газ і гази з СО2

0.4.

Гелі

5.5.

Інертні гази

0.5.

Пульпи водні

5.6.

Сірчистий газ і гази з SO2

0.6.

Пульпи інших речовин

5.7.

Резерв

0.7.

Резерв

5.8.

Резерв

0.8.

Резерв

5.9.

Інші види непальних газів

0.9.

Резерв

5.0.

Відпрацьовані гази

0.0.

Відпрацьовані тверді

 

 

 

речовини

Примітка:

у разі необхідності кожна з підгруп може бути розділена на десять окремих найменувань, які позначаються третім знаком цифрового позначення (наприклад, у групі 6 – «Кислоти» - у складі підгупи 6 – «Органічні кислоти та їх розчини» лимонна кислота може бути виділена третім знаком – 6.6.1).

66

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 20

 

 

 

 

 

 

КАРТА ПОСТАДІЙНОГО КОНТРОЛЮ

 

 

 

 

 

 

Номер

 

Об’єкт контролю і

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

контрольної

 

 

 

 

 

Періодичність перевірки та

Нормативна характеристика показника,

 

показник, що

Метод контролю

 

точки та назва

 

порядок відбору проб

 

 

що визначається

 

визначається

 

 

 

 

 

 

 

 

стадії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

2

 

 

 

3

 

 

4

 

 

 

5

 

 

К1.1

Контроль

Повітря

 

Мікробна

контамінація;

1 раз на тиждень під час

D клас – не більше 200 непатогенних

вмісту

 

виробничих

 

метод

 

визначення

виробничого процесу, 1 раз у 2

мікроорганізмів.

 

 

мікроорганізмів

приміщень,

вміст

(проба повітря КУО/м³)

тижні за 1-1,5 години до початку

Не більше 100 життєздатних

 

та

часток

у

мікроорганізмів та

Седиментаційний

 

роботи.

 

 

 

 

 

 

мікроорганізмів. Максимально допустиме

повітрі

 

часток

 

(седиментація

на

 

 

 

 

 

 

 

 

число часток в 1 м3 повітря 350 тис.

виробничих

 

 

 

пластинку

КУО/4

 

 

 

(d=0,5мкм), 20 тис.(d=5мкм)

 

приміщень класу

 

 

години)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

К1.2

Контроль

Поверхні

 

Змиви

тампонами

або

1 раз на тиждень під час

В змивах з площі 10х10 см допускається

мікробіологічної

виробничих

 

метод відбитків

 

виробничого процесу. 2 рази на

ріст не більше 50 мікроорганізмів

 

чистоти

 

приміщень

(стіни,

 

 

 

 

місяць

після

обробки

(бактерій і грибів сумарно); після

 

поверхонь

 

підлога,

двері),

 

 

 

 

дезинфікуючими розчинами.

дезинфікуючої обробки – відсутність

виробничих

 

мікробіологічна

 

 

 

 

 

 

 

росту.

 

 

 

 

приміщень

 

чистота

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

К1.3

Контроль

Поверхні

 

Змиви з

 

 

Проводять вибірково не менше 1

У змивах з площі 10х10 см допустимий

мікробіологічної

технологічного

обладнання

 

разу на тиждень та під час

ріст

не

більше

10

колоній

чистоти

 

обладнання

та

 

 

 

 

виробничого біосинтезу та за 1,5

неспороутворюючих мікроорганізмів на

технологічного

 

інвентарю,

 

 

 

 

 

години до початку роботи (висівом

2-х паралельних чашках

 

 

обладнання

та

мікробіологічна

 

 

 

 

на чашки Петрі)

 

 

 

 

 

 

інвентарю

 

чистота

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

К 1.4 Контроль

 

Режим стерилізації

 

 

 

 

Температура та тиск визначаються

р=0,2 МПа

 

 

 

стерилізації

 

вузлів обладнання

 

 

 

 

безперервно

під час

виробничого

t=140oC

 

 

 

 

вузлів

 

Тиск

 

Манометр технічний

 

процесу.

 

 

Після стерилізації не повинно міститися

обладнання

 

 

 

Термометр

 

 

Автоматичний регулятор

мікроорганізмів. В процесі роботи

 

 

 

Температура

 

Мікробіологічний

 

температури

 

 

допускається наявність не більш 10

 

 

 

Мікробна

 

метод,

висіви на чашки

Манометр технічний

 

колоній

 

неспороутворюючих

 

 

 

контамінація

 

Петрі

 

 

 

 

мікроорганізмів на 2-х паралельних

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мікробіологічним методом (висів

чашках

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

на чашки Петрі)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

67

Додаток 21

ПРИКЛАДИ РОЗРАХУНКУ ОДЕРЖАННЯ БІОТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ МІКРОБІОЛОГІЧНОГО СИНТЕЗУ

Наведені у прикладі початкові дані для розрахунку: G - потужність виробництва ферментного препарату в умовних тонах на рік, ум.т/рік та Tрд - кількість робочих днів у рік задаються керівником проекту у "Завданні на проектування". Інші додаткові шукаються студентом з літературних джерел, НТД та заносяться до " Завдання…" самостійно.

Приклад 1: Проект виробництва Амілосубтиліна Г3Х потужністю 100 умов. тон

на рік.

Початкові дані для розрахунку:

Gут - потужність

підприємства в умовних тонах

Gут =

100

ферменту, ум.т./рік;

 

 

 

Tрд - кількість робочих днів у рік;

Tрд =

Aст - стандартна активність препарату, од/г;

Aст =

Aуо - умовна активність препарату, од/г;

Aуо =

Aкр - активність ферменту в культуральній рідині,

Aкр =

од/мл

 

Tцф - час циклу роботи ферментера, год

Tцф =

Eсв - сумарні втрати активності при виділенні готового

 

продукту , частка

Eсв =

 

Відсоток сухих речовин в готовій культуральній рідині,

СРкр =

%

 

1.РОЗРАХУНОК ПАРТІЙ ПРОДУКТУ (ВИРОБНИЧИХ ЦИКЛІВ)

1.1. Кількість натуральних тон продукту в рік

 

Gнт = Gум∙Ауо/Аст

Gнт =

1.2. Кількість продукту на добу, нат.кг /добу

 

308

100

600

12

58

0,275

3,45

600,0

Gнтд = Gнт*1000/Трд

Gнтд =

1948

1.3. Кількість одиниць активності на добу у урахуванням втрат за виробничий цикл

(Есв), од.

 

 

Астд = Gнтд∙Аст∙103/(1-Есв)

Астд =

2,69E+08

1.4. Об'єм культуральної рідини на добу, м3/добу

 

 

Vкрд = Астд ∙10-6 /Акр

Vкрд =

22,39

1.5.Об'єм КР, що зливається за одну ферментацію

 

 

(цикл), м3

 

 

Vкр = Vкрд ·Тцф/24

Vкр =

54,11

1.6. Кількість ферментацій (циклів) на рік

 

 

Nцк = 24·Трд/ Tцф

Nцк =

127,4

1.7. Кількість фермента у натур.кг за цикл, кг/цикл

 

 

Gцк = Gнт ·103/Nцк

Gцк =

4707,8

1.8. Вихід фермента у нат.кг з 1 м3

 

 

qнат. = Gцк/Vкр

qнат. =

87,0

68

1.9. Вихід фермента в умов. кг з 1 м3

 

 

qум. = qнат ·Аст/Aуо

qум. =

14,5

Приклад 2: Проект виробництва антибіотика потужністю 50 тон на рік.

 

Початкові дані для розрахунку:

 

 

Gнт - потужність підприємства в натуральних тонах

Gнт =

50

антибіотика, н.т./рік;

 

 

Tрд - кількість робочих днів у рік;

Aст - стандартна активність препарату, од/г;

Aкр - активність антибіотика в культуральнійї рідині, од/мл

Tцф - час циклу роботи ферментера, год

Eсв - сумарні втрати активності при виділенні готового продукту , частка (0,3 - 0,45)

1.РОЗРАХУНОК ПАРТІЙ ПРОДУКТУ (ВИРОБНИЧИХ ЦИКЛІВ)

Tрд =

308

Aст =

5000

Aкр =

100

Tцф =

148

Eсв =

0,38

1.1. Кількість фермента в натуральних одиницях продукту на добу, кг /добу

Gнтд = Gнт*1000/Трд

Gнтд =

162

1.2. Кількість одиниць активності на добу у урахуванням втрат за виробничий цикл

(Есв), од.

 

 

Астд = Gнтд∙Аст∙103/(1-Есв)

Астд =

1,31E+09

1.3. Об'єм культуральної рідини на добу, м3/добу

 

 

Vкрд = Астд ∙10-6 /Акр

Vкрд =

13,09

1.4.Об'єм КР, що зливається за одну ферментацію

 

 

(цикл), м3

 

 

Vкр = Vкрд ·Тцф/24

Vкр =

80,73

1.6. Кількість ферментацій (циклів) на рік

 

 

Nцк = 24·Трд/ Tцф

Nцк =

49,9

1.7. Кількість антибіотика у натур.кг за цикл, кг/цикл

 

 

Gцк = Gнт ·103/Nцк

Gцк =

1001,1

1.8. Вихід антибіотика у нат.кг з 1 м3 культуральної

 

 

рідини

 

 

qнат. = Gцк/Vкр

qнат. =

12,4

Приклад 3: Проект виробництва сухих дріджів потужністю 300 тон на рік.

Початкові дані для розрахунку:

 

 

G - потужність підприємства в тонах дріджів, т/рік;

G =

300

Tрд - кількість робочих днів у рік;

Tрд =

320

СРст - стандартний вміст сухих речовин у продукті,

СРст =

0,94

частка

 

 

СРкр - вміст сухих речовин в культуральної рідини,

СРкр =

0,12

69

частка

 

 

Tцф - час циклу роботи ферментера, год

Tцф =

78

Eсв - сумарні втрати активності при виділенні готового

 

 

продукту , частка (0,1 - 0,3)

Eсв =

0,1

 

Питома вага сухих дріджів (Saccharomyces servisiae), кг/м3

Рдр =

1133

1.РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ПАРТІЙ ПРОДУКТУ (ВИРОБНИЧИХ ЦИКЛІВ)

1.1. Кількість продукту на добу, кг /добу

 

 

Gд = G*1000/Трд

Gнтд =

938

1.2. Кількість продукту на добу у урахуванням втрат за виробничий цикл (Есв), кг

Gпд = Gд/(1-Есв)

Gпд =

1042

1.3. Кількість продукту за цикл кг/цикл

 

 

Gцк = Gпд*Тцф/24

Gцк =

3385

1.6. Кількість ферментацій (циклів) на рік

 

 

Nцк = G*1000/ Gцк

Nцк =

88,6

1.4.Об'єм КР, що зливається за одну ферментацію (цикл),

 

 

м3

 

 

Vкр = Gцк ·СРст/(Рдр*СРкр)

Vкр =

23,41

1.8. Вихід дріджів у кг з 1 м3 культуральної рідини

 

 

qнат. = Gцк/Vкр

qнат. = 144,6

Приклад 4: Проект виробництва молочнокислої закваски

потужністю 5 тон на

рік.

 

 

Початкові дані для розрахунку:

 

 

Gпр - потужність виробництва в тонах на рік, т/рік;

Gпр =

6,0

Tрд - кількість робочих днів у рік;

Tрд =

320

Тст - стандартний титр клітин у продукті, кл/мл

Тст =

1,0E+09

Ткр - титр клітин у культуральній рідині, кл/мл

Ткр =

1,0E+06

Рзк - густина біомаси, кг/м3

Рзк =

990

Tцф - час циклу роботи ферментера, год

Tцф =

28

Eсв - сумарні втрати активності при виділенні готового

 

 

продукту , частка (0,1 - 0,45)

Eсв =

0,16

 

1.РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ПАРТІЙ ПРОДУКТУ (ВИРОБНИЧИХ ЦИКЛІВ)

1.1. Кількість продукту на добу, кг /добу

 

 

Gд = Gпр*1000/Трд

Gд =

18,8

1.2. Кількість продукту на добу у урахуванням втрат за виробничий цикл (Есв), кг

 

Gпд = Gд/(1-Есв)

Gпд =

22,3

1.3. Кількість продукту за цикл ферментації, кг/цикл

 

 

Gцк = Gпд∙Tцф/24

Gцк =

26,0

1.4. Кількість ферментацій (циклів) на рік

 

 

70

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]