69.07

Характеристика біологічного агента:

морфолого-культуральні ознаки;фізіолого-біохімічні ознаки;таксономічний статус; схема біохімічних трансформацій субстрату в продукт БАР.

-кількість сторінок пояснювальної записки, а також кількість рисунків, таблиць і бібліографічних найменувань;

-кількість і формат аркушів графічної частини проекту;

-завдання й мету роботи;

-стислий опис ходу проведення роботи та одержаних результатів;

-ключові слова (для інформаційно-пошукових систем);

Орієнтовний обсяг реферату приблизно 0,5 аркушу формату А-4. Приклад оформлення реферату наведений у додатку 3.

5.1.4. Зміст.

Зміст подають на початку курсової роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів і пунктів. Вступ, висновки та список літератури не нумерують, інші розділи мають наскрізну нумерацію. Приклад написання змісту наведено у додатку 4.

5.1.5. Перелік умовних позначень.

Якщо у курсовому проекті вжита специфічна термінологія, використані нові символи, позначення, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік друкують двома колонками, в яких зліва за алфавітом наводять позначення (скорочення), а справа – їх детальну розшифровку.

Приклад написання переліку позначень наведено у додатку 5.

5.2. Рекомендації до виконання розділів курсового проекту.

5.2.1.Вступ.

Вступ повинен бути коротким (1-3 сторінки) і чітким. Його не слід перевантажувати загальними фразами. Коротко викладають оцінку сучасного стану розвитку біотехнології, відзначаючи можливості практичного розв’язання задачі, прогалини знань, що існують в даній галузі, світові тенденції виробництва біотехнологічної та (або) фармацевтичної продукції.

На підставі аналізу чинних класифікацій біотехнологічних (фармацевтичних) виробництв визначають технологічні особливості обраної технології.

Визначають актуальність даного проекту у розв’язанні існуючого (поставленого) завдання для розвитку промисловості України.

Визначають новизну запропонованих технологічних рішень. Новизна проекту являє собою суттєві технологічні зміни технології порівняно з технологією базовою (існуючою).

Новизною біотехнологічної розробки може бути визнана зміна технологічних прийомів (способів виробництва), що сприяють інтенсифікації процесів: застосування сучасних способів біосинтезу (заміна методу періодичного культивування на безперервний), заміна біологічного агенту на більш продуктивний, удосконалення процесів розчинення, фільтрування, сучасні способи отримання стерильного аераційного повітря, використання більш ефективних методів стерилізації поживних середовищ, зміна складу поживного середовища на підставі проведених розрахунків складу поживного середовища та ін.

14

Новизною при проектуванні допоміжних стадій фармацевтичного виробництва може бути сучасні способи одержання стерильного вентиляційного повітря, запропоновані у науковій літературі, сучасні методи підготовки фармацевтичних виробництв, а також новітнє обладнання для допоміжних стадій виробництва.Новизна проекту повинна бути узгоджена з системою стандартів якості – ISO, GMP. Наведений у вступі перелік основних новітніх розробок технології потім слід обґрунтувати у розділі ―Обґрунтування вибору технологічної схеми‖.

У вступі треба навести інформацію про основні властивості біологічно активної речовини (лікарського препарату), яка буде вироблятись на підприємстві, її (його) походження, класифікацію, біологічну дію.

Закінчується вступ висновками стосовно вибраної мети проектування. Обсяг вступу 3 – 4 сторінки.

Розділ ―Вступ‖ не нумерується.

5.2.2. Характеристика кінцевої продукції виробництва

Характеристика кінцевої продукції виробництва відповідно до чинних стандартів є відправною точкою розроблення технології навчального проекту. Характеристика готової продукції приймається за основу при обґрунтуванні вибору технологічної схеми.

Для біотехнологічних виробництв

Виробництво біотехнологічної продукції забезпечується організацією технологічного процесу відповідно до нормативно-технологічної документації.

1.Характеристика кінцевої продукції виробництва (в загальному вигляді) містить назву препарату (продукції) відповідно до затвердженого на цей продукт нормативно-технічного документа – ДСТУ, ГОСТ, ОСТ, ГСТУ, ТУ.

2.Коротке викладення способу отримання продукту з визначенням продуцента біологічно активної речовини, способу культивування, методів виділення та очищення.

3.Кількісний і якісний склад кінцевої продукції виробництва: масова частка діючих та допоміжних речовин.

4.Основне призначення продукції, що охоплює:

категорію продукції (лікарський або ветеринарний препарат, проміжний продукт, харчова домішка, державний стандартний зразок, хімічний реактив тощо);

характеристику і галузь використання препарату в харчовій промисловості, медицині, сільському господарстві.

5. Особливі властивості (специфікації якості):

фізико-хімічні показники (вміст, активність біологічно активних речовин, вологість, гранулометричний склад, колір), термін придатності;

особливі заходи під час зберігання та транспортування (термін зберігання, температура зберігання, вологість, вплив сонячного світла та ін.);

характеристика упаковки; методи контролю специфікацій якості.

15

6. Нормативні вимоги до упаковки, маркування, транспортування, зберігання та терміну придатності препарату (продукції).

Для фармацевтичних виробництв

Виробництво фармацевтичної продукції забезпечується організацією технологічного процесу відповідно до попередньо розроблених та затверджених інструкцій і методик, зокрема НТД, СОП (СРМ) і АНД.

Характеристика кінцевої продукції виробництва (в загальному вигляді) містить назву препарату відповідно з діючими стандартами до затвердженого на цей продукт нормативно-технічною документцією (НТД) на конкретний препарат або групу споріднених лікарських засобів (ЛЗ). Основою НТД є аналітична нормативна документація (АНД) яка складається на кожну лікарську форму медичного препарату і визначає вимоги до якості лікарських засобів конкретного виробника.

АНД розробляють на основі:

передових наукових досягнень, що забезпечують сучасний рівень якості медичного препарату та методів їх контролю;

вимог до якості медичного препарату викладених у Державній фармакопеї та фармакопеях передових зарубіжних країн;

вимог державних, галузевих та інших НТД, що регламентують показники якості і методи контролю медичного препарату, їх пакування, маркування, транспортування та зберігання.

Усі методики контролю лікарського засобу мають відповідати сучасному науковому рівню, вимогам ДФУ або інших фармакопей, а також мають бути валідованими. При складанні АНД потрібно враховувати вимоги ―Класифікатора лікарських форм‖, наказ МОЗ від 26.06.2002 р.№ 235.

АНД на лікарський засіб має наступну структуру: титульний лист; склад лікарського засобу; фармакологічна дія; специфікація; методики контролю; упаковка; маркування; транспортування та умови зберігання.

Вцьому розділі проекту представляється АНД відомого виробництва або проект АНД нової фармацевтичної розробки.

Якісні характеристики

При зазначенні складових речовин лікарського засобу вказують: активні фармацевтичні речовини; допоміжні речовини незалежно від їх походження або кількості, що використовується, включаючи барвники, консерванти, ад’юванти, стабілізатори, загусники, емульгатори, ароматизатори, смакові добавки тощо; складові речовини оболонок лікарських препаратів, призначених для внутрішнього застосування або для введення пацієнтам іншими способами (капсули, желатинові капсули, ректальні капсули тощо).

У доповнення до цих характеристик має бути представлена будь-яка необхідна інформація про первинну упаковку і, при необхідності, про засіб її закупорювання разом з докладними відомостями про пристрої, за допомогою яких даний лікарський засіб буде застосовуватися або вводитися і які будуть постачатися разом з лікарським засобом.

16

Кількісні характеристики.

Для кількісних характеристик активних фармацевтичних речовин лікарських засобів необхідно, в залежності від відповідної лікарської форми, вказати масу кожної активної фармацевтичної речовини або кількість одиниць біологічної активності в розрахунку на одиницю дози, або на одиницю маси, або об’єму.

Для активних фармацевтичних речовин, які не можна визначити хімічно, необхідно вказувати одиниці біологічної активності, встановлені ВООЗ. Якщо міжнародні одиниці не встановлені, то одиниці біологічної активності мають бути виражені таким способом, щоб була надана однозначна інформація про активність речовини.

При можливості, потрібно вказувати біологічну активність з розрахунку на одиницю маси.

Контроль вихідної сировини.

Уцій частині під ―вихідною сировиною‖ розуміють всі складові речовини лікарського засобу і, при необхідності, складові частини його первинної упаковки.

АНД, затверджені в Україні, або монографії ДФУ або інших фармакопей мають застосовуватися для контролю вихідних речовин, які в них вказані. Усі речовини мають відповідати вимогам фармакопей діючого видання на час подання документів на експертизу.

Але якщо вихідну речовину, вказану в ДФУ або в інших фармакопеях, отримують способом, при якому залишаються домішки, які не контролюються згідно монографії фармакопеї, то потрібно вказати ці домішки і їх граничний допустимий вміст, а також описати методику їх визначення.

Порядок побудови, викладу і оформлення АНД на лікарський засіб

В реальних умовах виробництва на титульному листі АНД на лікарський засіб вказують назву підприємства-виробника, країни та назву лікарського засобу (українською та латинською (англійською) мовами), склад лікарського засобу та його фармакологічну дію.

Урозділі “Склад” вказують назви та кількість активних фармацевтичних та допоміжних речовин з посиланням на відповідну монографію ДФУ або АНД або назви та кількість діючих речовин з посиланням на відповідну монографію ДФУ або АНД та перелік допоміжних речовин.

Фармакологічну дію лікарського засобу вказують відповідно до інструкції для медичного застосування.

Специфікацію надають у вигляді таблиці [8], в якій в першій колонці перелічені показники якості, в другій – наведені відповідні припустимі межі, в третій – посилання на методи контролю або статтю ДФУ.

Характеристики якості, які мають бути наведені у специфікації: зовнішній вигляд лікарського засобу; ідентифікація діючих та, при необхідності, допоміжних речовин; загальні характеристики лікарської форми (наприклад, для таблеток – середня маса, розпадання, міцність; для розчинів – прозорість, кольоровість тощо); випробування на чистоту (дослідження супровідних

17

домішок, визначення залишкових кількостей органічних розчинників, мікробних забруднень, а також інших домішок, що обумовлені процесом виробництва); фармакотехнологічні тести (наприклад, розчинення); тести безпеки (стерильність, аномальна токсичність, пірогени або бактеріальні ендотоксини); кількісне визначення діючих та, при необхідності, допоміжних речовин.

Специфікація на конкретні лікарські засоби включає показники якості лікарського засобу в наведеній нижче послідовності.

Субстанції: опис; розчинність; ідентифікація; температура плавлення; температура кипіння або температура межі перегонки; температура тверднення; густина; питоме оптичне обертання (оптичне обертання); питомий показник вбирання; показник заломлення; в’язкість; показник якості розчину; прозорість; кольоровість; кислотність (лужність) або рН; механічні включення (для стерильних субстанцій); супровідні домішки; залишкові кількості органічних розчинників; речовини, що легко обвуглюються; неорганічні аніони (хлориди, сульфати, нітрати тощо); втрати в масі при висушування або вода; залишок після спалення або сульфатна зола; важкі метали; арсен; мікробіологічна чистота (або стерильність, якщо субстанція використовується для виробництва стерильних лікарських засобів); пірогени (бактеріальні ендотоксини); кількісне визначенняабо активність; термін придатності.

Таблетки: опис; ідентифікація; середня маса; однорідність маси; стирання; стійкість до роздавлювання; розпадання; тальк і аеросил; втрата в масі при висушуванні або вода; супровідні домішки; залишкові кількості органічних розчинників (при використанні їх в технології); розчинення; однорідність вмісту; мікробіологічна чистота; кількісне визначення; термін придатності.

Рідкі лікарські засоби для парентерального застосування: опис;

ідентифікація; густина (для в’язких рідин); прозорість; кольоровість; рН; розмір часток (для рідких лікарських засобів для парентерального застосування у вигляді суспензій); стійкість суспензій (для рідких лікарських засобів для парентерального застосування у вигляді суспензій); однорідність вмісту (у випадку суспензій в одноразових контейнерах); супровідні домішки; об’єм, що витягається; стерильність; пірогени (бактеріальні ендотоксини); аномальна токсичність; депресорні речовини; механічні включення; кількісне визначення; термін придатності.

Порошки для ін’єкцій або внутрішньовенних інфузій: опис;

ідентифікація; питоме обертання; прозорість розчину; кольоровість розчину; рН; час розчинення; супровідні домішки; однорідність вмісту; однорідність маси; хлориди; сульфати, тощо; втрата в масі при висушування або вода; стерильність; пірогени (бактеріальні ендотоксини); аномальна токсичність; депресорні речовини; механічні включення; кількісне визначення; термін придатності.

При оформленні специфікації враховують наступні вимоги:

18

Якщо показники якості визначаються за методиками загальних методів ДФУ без будь-яких змін, то в специфікації наводять посилання на главу ДФУ та, при необхідності, на відповідний метод. Наприклад, для показника ―Кольоровість‖ вказують ―ДФУ, 2.2.2, метод ...‖.

Якщо показники якості визначаються вимогами методик, наведених у специфікації на лікарський засіб, то дають посилання на відповідний пункт, в якому викладена ця методика контролю.

Упоказнику “Опис” наводять органолептичні показники якості лікарського засобу. Не наводять характеристику запаху, за винятком рідких випадків, коли він є специфічною характеристикою. Не слід наводити характеристику смаку.

Для опису кольору використовують наступні терміни: чорний, синій (блакитний), коричневий, зелений, сірий, оранжевий, рожевий, червоний, фіолетовий, жовтий, білий/майже білий, безбарвний.

Якщо субстанція чутлива до нагрівання, світла або дії повітря, це має бути зазначено в розділі. У необхідних випадках наводять інформацію про гігроскопічність.

Упоказнику “Розчинність‖ розчинність у воді має бути наведена першою, далі наводяться інші розчинники в порядку зменшення розчинності, однакові по розчинності розчинники наводять в алфавітному порядку.

Упоказнику “Ідентифікація” наводять фізичні, фізико-хімічні або хімічні ідентифікаційні випробовування.

При ідентифікації з використанням фізичних методів аналізу, наприклад, спектрофотометрія в УФ та у видимій області спектру або ІК-області спектру, вказують: інтервал довжини хвиль вимірювання, довжина хвиль максимумів або мінімумів поглинання з допустимим відхиленням ±2 нм, якщо не вказано інше; або наявність співпадання спектрів поглинання випробуваного розчину та розчину стандартного зразка; відношення оптичних густин тощо.

Якщо показники якості лікарського засобу регламентуються вимогами ДФУ або інших фармакопей межами кількісного визначення, то наводять межі, що включають в себе крайні значення показника (питоме оптичне обертання, густина, рН, кількісне визначення тощо).

Упоказнику “Мікробна чистота” наводять межі вмісту бактерій та грибів, а також посилання на ДФУ.

Упоказнику “Кількісне визначення” наводять назву випробуваної речовини, її емпіричну формулу та межі визначення.

Упоказнику “Термін придатності‖ вказують термін придатності лікарського засобу, який підтверджено даними аналізу серій, які оформлюють

увигляді таблиці.

Фармакологічна дія лікарського засобу

В цьому підрозділі наводиться фармакологічна дія лікарського засобу яку вказують відповідно до інструкції (листок-вкладиш) для медичного застосування. Фармакологічна дія визначає характер взаємодії речовин (субстанцій) з живими системами за допомогою хімічних механізмів, шляхом

19

зв’язування з регуляторними молекулами та активацією або інгібуванням процесів, що відбуваються в організмі. Це можуть бути речовини, які вводять для корекції патологічного процесу у пацієнта або з метою токсичної дії на збудника захворювання.

Взаємодія між ліками та організмом умовно ділять на два типа. Дію ліків на організм називають фармакодинамікою. Фармакодинамічні властивості визначають групу до якої відносяться ліки – наприклад класифікація АТС –

(Anatomical Therapeutic Chemecal classification system,WHO, 1999)

Вплив організму на ліки називають фармакокінетикою і ці процеси визначають абсорбцію, розподіл та елімінацію ліків в організмі вони мають визначне значення при виборі та використанні конкретного лікарського засобу

увизначеного пацієнта.

5.2.3.Обґрунтування вибору технологічної схеми виробництва

(ОВТС). Основним завданням проектування є забезпечення якості готової продукції. Показники (специфікації) якості подані в характеристиці готової продукції відповідно до ДСТУ, ГОСТ, ТУ, АНД. Обґрунтування пояснює, якими шляхами можна досягти визначених показників якості.

Обґрунтування ОБТС має враховувати чотири вимоги: наукову обґрунтованість; економічну доцільність; можливість технічної реалізації; екологічну безпечність.

Обґрунтування вибору технологічної схеми виробництва наводять по всіх стадіях (операціях) майбутньої технологічної схеми.

В основу обґрунтування слід покласти аналіз технологічного процесу з погляду фізико-хімічних перетворень, які відбуваються на кожній стадії (операції).

Основою для аналізу є опис масота теплообмінних процесів (рівнянь), які реалізуються у відповідній апаратурі.

Кожна пропонована технологічна схема проекту є індивідуальною, але складається з типових (уніфікованих) елементів технології виробництва, яке розглядається як аналог. В реальному виробництві існують недоліки, які потребують змін. В обґрунтуванні вибору технологічної схеми аналізують (розглядають) ці недоліки і пропонують заходи щодо їх ліквідації. Ці заходи визначають новизну розробки і є необхідним елементом проекту. Одним з методів ліквідації недоліків є інтенсифікація процесів тепло- і масопередачі, яку можна здійснити зміною гідродинамічної обстановки, питомої поверхні контакту взаємодіючих фаз та зміною фізичних умов ведення процесу та інше.

Кожній технологічній стадії або операції однонаправлено відповідає певний вид обладнання (виконується умова ―одна операція – один апарат‖), тому при обґрунтуванні вибору стадій (операцій) одночасно проводять обґрунтування вибору обладнання. При виборі обладнання віддається перевага типовому (серійному) або найбільш ефективному.

20