Рекомендації тим, хто вивчає дисципліну “Політологія”:

• систематично вивчати лекційний теоретичний матеріал, з незрозумілих питань отримувати консультації лектора, викладачів кафедри,

• активно брати участь в семінарських заняттях,

• брати участь у роботі політичного дискусійного та наукових гуртках.

1. Структура дисципліни

Таблиця 1

факультет	Форма навчання	Курс	Семестр	ВСЬОГО год.	В тому числі				Контроль
					Лекції	Сем.	Лабор.	Самост.	Залік	Іспит
кібернетики	денна	3-4	5-7	108	18	18	-	72	-	+

2. Розподіл навчального часу за темами в тематичному плані

Таблиця 2

№	Теми курсу	Кількість годин
		РАЗОМ	Лекції	Сем.	Самост.
Змістовний модуль № 1
	Політологія як наукова навчальна дисципліна.	12	2	2	8
	Історія світової політичної думки.	12	2	2	8
	Розвиток політичної думки в Україні: історія та сучасність	12	2	2	8
Змістовний модуль № 2
	Політичне життя суспільства	12	2	2	8
	Політична система суспільства	12	2	2	8
	Держава та громадянське суспільство: походження та сутність.	12	2	2	8
	Політичні режими.	12	2	2	8
	Політична діяльність і політичні відносини.	12	2	2	8
	Політична свідомість: ідеологічний та культурно-психологічний аспекти	12	2	2	8
РАЗОМ		108	18	18	72

Методичні рекомендації щодо підготовки до семінарських занять та написання індивідуальної роботи

Семінар - це загальновживана назва широко застосовуваного виду занять з різноманітних навчальних дисциплін, частіше - з гуманітарних наук.

Семінарське заняття є однією з найважливіших форм навчального заняття у вищому навчальному закладі, яке проводиться у формі дискусії навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань. Семінари проводяться з основних тем навчальної програми і є ефективною формою закріплення теоретичних знань, отриманих на лекціях і під час самостійної роботи з навчальною і науковою літературою.

Головна мета семінарських занять - опанування студентами навчальної дисципліни, забезпечення глибокого і всебічного аналізу та колективного обговорення основних проблем курсу, навчання їх елементам творчого застосування отриманих знань на практиці.

Основними завданнями семінарських занять є:

закріплення у студентів теоретичних знань;

оволодіння ними науковим апаратом, навичками усного і письмового

викладання навчального матеріалу;

залучення їх до науки, наукових досліджень;

прищеплення їм навичок творчого мислення, самостійного

формулювання та висловлювання власних думок, а також захисту

висунутих наукових положень і висновків;

формування в них правового світогляду, здатності пов'язувати

загальнотеоретичні положення з вимогами повсякденної практики

державно-правового будівництва в країні.

Види проведення семінарських занять можуть бути різноманітними. Вони залежать від типу семінару, змісту і особливостей теми, складу студентів. Найбільш поширеними видами на семінарі є: розгорнута бесіда; виступи з індивідуальними роботами, доповідями; диспут у формі діалогу; круглий стіл тощо.

Треба пам'ятати, що якість семінару перш за все залежить від підготовки студентів до нього, тому при підготовці до семінару кожен студент повинен уважно ознайомитися з планом, який відображає зміст чергової теми заняття: прочитати і продумати свої лекційні записи, які відносяться до теми семінару; вивчити чи законспектувати рекомендовану літературу; скористатися при потребі консультацією викладача; скласти розгорнутий план, тези чи конспект виступу з усіх питань теми заняття.

Студентам необхідно відвідувати кожне семінарське заняття. Пропуск семінару позбавляє студента можливості усвідомити, закріпити та отримати цілісне уявлення по тій чи іншій темі. Крім того, це створює значні труднощі при підготовці до підсумкового модульного контролю, іспиту.