2 Вимоги до змісту пояснювальної записки

ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ СПЕЦІАЛІСТА

Дипломні проекти спеціалістів передбачають, як правило, розробку завдання на проектування та реалізацію заданого об’єкту, системи в цілому або її підсистеми з наступним детальним опрацюванням елементів системи і вирішенням питань охорони праці, техніки безпеки, екології, техніко-економічного обґрунтування вибраного варіанту рішення. ДП спеціаліста повинен відповідати вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики відповідної спеціальності.

Дипломний проект спеціаліста повинен складатися з пояснювальної записки та обов’язкового ілюстративного матеріалу (креслень, плакатів, кадрів презентації).

Пояснювальна записка повинна у стислій та чіткій формі розкривати творчий задум дипломного проекту, містити аналіз сучасного стану проблеми, обґрунтування методів та алгоритмів вирішення завдань, методики та результати розрахунків, опис проведених експериментів (при наявності), аналіз їх результатів і висновки з них, містити необхідні ілюстрації, ескізи, графіки, діаграми, таблиці, схеми, рисунки та ін.

Структура пояснювальної записки:

• титульна сторінка (Додаток В);

• анотація українською (російською – для іноземних студентів) та англійською (іншою іноземною мовою, яку вивчав студент під час навчання) мовами;

• завдання на дипломне проектування (Додаток Г);

• завдання до виконання розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» (додаток Д);

• зміст;

• перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів;

• вступ;

• розділи, які розкривають основний зміст проекту відповідно до переліку питань, що надані у завданні на виконання дипломного проекту;

• економічний розділ;

• охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях;

• висновки;

• перелік посилань;

• додатки;

• відомість до дипломного проекту (Додаток Е).

Подання голові ДЕК з письмовим висновком про проект в пояснювальну записку не підшивається і не нумерується.

Анотація обсягом до 500 знаків виконується державною або російською (для іноземних студентів) та іншою іноземною мовою, яку вивчав студент під час навчання, та стисло відображає загальну характеристику та основний зміст ДП. Лист анотації в пояснювальну записку не підшивається і не нумерується.

У вступі розкривають актуальність, підстави та вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності розробки, формулюється мета дипломного проекту і задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети (1 – 2 стор.);

Основна частина пояснювальної записки включає декілька розділів. Наприкінці кожного розділу наводяться висновки стосовно прийнятих в ньому рішень.

Метою першого розділу є визначення, обґрунтування, створення вимог до інформаційної системи (ІС), що розробляється ([1], розділ 2). В ньому розкривається актуальність і доцільність проекту шляхом аналізу та порівняння з аналогами, містяться обґрунтування необхідності розробки нового або удосконалення (модернізації) існуючого об’єкта (системи), проводиться обґрунтування та вибір шляхів реалізації проекту. Розділ закінчується визначенням вимог до системи. (15 – 20 стор.)

В другому розділі виконується проектування архітектури ІС ([1], розділ 3). В розділі визначаються необхідні складові елементи системи, їх функції, формати даних, характер взаємодії елементів системи, проводиться розробка моделей, методик та алгоритмів, тощо. Розділ закінчується переліком застосованих технологій (бібліотек, мов програмування, фреймворків, тощо). (15 – 20 стор.)

В третьому розділі проводить реалізація ІС на рівні розробки програмного коду та/або апаратної частини. Проводиться розрахунок метрик розробленого програмного коду ІС та/або створення методики моделювання роботи апаратної частини. Розділ закінчується аналізом метрик ІС та рекомендаціями щодо розвитку системи ([1], розділ 4,5). (10 – 25 стор.)

Четвертий розділ присвячено аналізу працездатності системи та розробці технічної документації ([1], розділ 4). Розробляються заходи забезпечення якості системи, виконується моделювання та/або експериментальне дослідження системи щодо відповідності вимогам (функціональне тестування, тестування під навантаженням, модульне тестування, тощо). В цьому розділі рекомендовано привести керівництво користувача, керівництво зі збірки проекту, керівництво адміністратора ІС, керівництво по налагоджуванню та супроводу системи, документацію по програмним інтерфейсам. (10 – 25 стор.)

В п’ятому розділі проводиться техніко-економічне обґрунтування дипломного проекту, розрахунок економічного ефекту від прийняття запропонованого рішення. (до 10 стор.)

Шостий розділ «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» повинен містити аналіз ймовірних небезпечних та шкідливих виробничих факторів, а також пожежну небезпеку які створюються проектованим об’єктом; розробку заходів, направлених на усунення або зниження шкідливого впливу виявлених факторів, які ґрунтуються на нормативних документах (ГОСТ, Сніп та ін.) та забезпечення пожежної безпеки, а також індивідуальне завдання. (до 10 стор.)

Загальні висновки підтверджують відповідність отриманих результатів завданню на виконання проекту висунутим вимогам; можливість впровадження або застосування результатів.

1. Трофимов Б.Ф. Методичні вказівки до оформлення програмної частини курсових та дипломних робіт. – Одеса, ОНПУ, 2012. [Електронний ресурс].

До додатків виносяться: фрагменти програмного коду, специфікації, методики і протоколи випробувань, результати патентного дослідження, акти про впровадження у виробництво та копії патентів, отриманих дипломником, інші матеріали, які допомагають більш повно і докладно розкрити задум та шляхи реалізації роботи.