4. Класифікація хвороб плодів і овочів

Всі хвороби, що виявляються при зберіганні плодів і овочів, можна умов­но підрозділити на п'ять груп.

До першої групи відносяться хвороби, розвиток яких відбувається тільки в саду або полі в період вегетації. Нових перезаражень ними в період зберігання не буває. Всі ці хвороби є вірусними і мікоплазмовими.

До другої групи відносяться хвороби, зараження якими відбувається в пе­ріод вегетації (зазвичай незадовго до збирання врожаю), а розвиток продовжу­ється вже в період транспортування або зберігання, особливо при недотриманні режимів зберігання, тобто в умовах, що приводять до фізіологічних порушень і зниження природної стійкості плодів і овочів. Багато які з цих хвороб не лише продовжують розвиватися в межах зараженого плоду, але і поширюються на ті, що оточують.

До третьої групи відносяться хвороби, виникнення і розвиток яких відбу­вається головним чином (або виключно) в період зберігання. Збудниками їх є в основному сапрофітні гриби і бактерії, що розвиваються тільки на мертвих або дуже сильно ослаблених рослинних тканинах. Всередину тканини вони прони­кають, як правило, через різні механічні пошкодження (тріщини, подряпини, місця ударів, натисків, тощо). Велика частка збудників цієї групи хвороб здатна вражати багато видів рослин і легко перезаражати різні види продукції.

До четвертої групи відносяться фізіологічні, або функціональні, хвороби.

До п'ятої групи відносяться хвороби або пошкодження, нанесені шкідни­ками (комахами, кліщами, нематодами).

Окрім того, що пошкодження комахами знижують товарні якості плодів, у багатьох випадках саме вони (так само, як і функціональні хвороби) сприяють розселенню на таких плодах сапрофітної мікрофлори (грибів і бактерій), тобто розвитку зв'язаного патологічного процесу.

Розвиток хвороб в період зберігання в дуже великому ступені залежить від умов зберігання. У багатьох випадках саме недотримання режиму зберіган­ня стає основною причиною масового розвитку захворювання.

При високих позитивних температурах в сховищах завжди активно роз­виваються цвілеві гриби. Крім того, високі температури прискорюють старіння плодів і, ослабляючи їх природні захисні властивості, роблять плоди сприйнят­ливішими до гнильних мікроорганізмів.

5. Зовнішні ознаки захворювань

Найбільш поширеними зовнішніми ознаками захворювань є наступні: плямистість, гнилизна, нальоти, нарости, виразки.

Плямистість - відмирання окремих ділянок тканин, що розрізняються фо­рмою, забарвленню і консистенції (чорна плямистість моркви, фітофтороз кар­топлі, фомоз капусти).

Суха і мокра гнилизна - один з основних типів ураження картоплі і овочів грибами і бактеріями. Наприклад, при сухій гнилизні картоплі бульба зберігає форму, але підсихає, зморщується і часто покривається подушечками грибниці різних відтінків; при мокрій гнилизні бульби розм'якшуються, ослизнюються, перетворюються на мокру масу, що тхне.

Нальоти - утворення, що розвиваються на поверхні уражених плодів і овочів і складаються з грибниці і спороносінь грибів. Нальоти розрізняються за забарвленням і бувають білі, бурі, сірі, жовті, чорні, червоні та ін. Нальоти мо­жуть бути пишними і щільними. Наприклад, біла гнилизна моркви є пишним бавняноподібним нальотом.

Нарости - це розростання тканин плодів і овочів за рахунок збільшення об'єму або числа уражених клітин. Типовим прикладом є рак картоплі.

Виразки - захворювання, що характеризується появою на поверхні плодів і овочів поглиблень або скориночок з нерівними краями, що інколи містять ор­гани спороносіння грибів. Хвороби з виразковими ураженнями поверхні тканин називають парші, наприклад звичайна або горбкувата парші картоплі.