1. Процедура прибуття посла в країну перебування

Після прибуття посла у країну перебування в аеропорту (на вокзалі) його зустрічає глава протокольного відділу МЗС країни перебування, співробітники посольства на чолі з тимчасово повіреним у справах. Тимчасовий повірений у справах представляє посла главі протокольного відділу, який вітає посла і супроводжує до салону для почесних гостей аеропорту (вокзалу). Тимчасовий повірений у справах знайомить посла зі співробітниками посольства, а також іншими послами, які прибули на зустріч [6].

Якщо посол прибуває автомашиною, офіційна зустріч не влаштовується. Посольство підтверджує протокольному відділу МЗС країни перебування факт приїзду посла і домовляється про його перший візит.

Посол повідомляє міністру закордонних справ країни перебування про своє прибуття та домовляється про зустріч, на якій, відповідно до практики деяких країн, вручає копії вірчих грамот (так робиться в Сполученому Королівстві Великобританії та Північної Ірландії). Наступним візитом є офіційний візит до глави держави для вручення оригіналів вірчих грамот.

Церемоніал вручення вірчих грамот іноземним послом главі держави має свій особливий протокол. У цьому документі обов’язково є ключова фраза: “Прошу (просимо вірити всьому тому, що він матиме честь говорити від імені…)”.

Після офіційного вступу глави дипломатичного представництва на посаду він повідомляє про це дуайєна дипломатичного корпусу та глав інших місій та відповідно до дипломатичного протоколу організовує з ними зустрічі.

2. Процедура від’їзду посла з країни перебування

Завершення місії посла та його від’їзд з країни пов’язані з проведенням деяких протокольних заходів:

1. посол призначає дату свого від’їзду та повідомляє про це МЗС та дуайєна дипломатичного корпуса (після отримання агремана на його наступника);

2. посол здійснює прощальні візити ряду офіційних осіб: главі держави, уряду, міністру закордонних справ і т.д.

3. після завершення терміну повноважень посол влаштовує прощальний прийом з запрошенням офіційних осіб країни перебування та членів дипломатичного корпусу;

4. в день від’їзду до МЗС направляється особиста або вербальна нота з повідомленням про від’їзд і призначенням тимчасового повіреного у справах.

У проводжаннях беруть участь глава протокольного відділу МЗС, співробітники посольства, іноді – посли інших держав. Про цю подію публікується коротке повідомлення в пресі [2].

5. Протокольні аспекти проведення візитів іноземних делегацій

Однією з основних форм дипломатичної діяльності є візити глав держав, урядів, офіційних делегацій на найвищому рівні. Вони сприяють розвиткові міжнародних зв’язків, швидкому й авторитетному вирішенню гострих та складних питань міжнародного життя. Водночас вони є засобом реалізації багатьох інших форм дипломатичної діяльності – участь у міжнародних конгресах, конференціях, нарадах; у роботі міжнародних організацій; підготовка й укладання міжнародних договорів та ін.

Виходячи з характеру прийому, візити поділяються на державні, офіційні, робочі, неофіційні, візити проїздом [17].

1. Державний візит – це візит найвищого рівня, який може здійснювати лише глава держави (президент, монарх). Він вирізняється своїм особливим політичним значенням, значущістю та урочистістю.

Державний візит відбувається з проведенням усіх церемоніальних почестей як при зустрічі (проводженнях), так і при проведенні інших заходів, передбачених програмою перебування високого гостя.

Здебільшого державний візит завершується підписанням заключних документів, в яких фіксується оцінка стану двосторонніх відносин, окреслюються шляхи та конкретні заходи з дальшого розширення та поглиблення співробітництва між країнами, в деяких випадках може даватися оцінка певних міжнародних проблем. Окремими документами, що підписуються в результаті державного візиту, можуть бути угоди з конкретних питань, що стосуються двох країн (економічних, науково-технічних, культурних, військових і т.д.).

2. Офіційний візит – це візит делегацій, що очолюються прем’єр-міністром країни, міністром закордонних справ, а також главою держави (президентом, монархом), якщо він відвідує ту чи іншу країну вдруге (існує правило, згідно з яким глава держави може прибути до будь-якої країни з державним візитом тільки один раз за час перебування при владі).

Ділова частина офіційного візиту не відрізняється від ділової частини державного візиту. Основні відмінності спостерігаються у протоколі проведення офіційної церемонії зустрічі (проводження). Так, при офіційному візиті нижчим є рівень осіб, які зустрічають на аеродромі, у меншій кількості вивішуються державні прапори країни-гостя та країни-хазяїна, при виконанні державних гімнів обох сторін не лунає салют націй.

3. Робочі візити – візити, що мають цільове призначення, а саме: участь у переговорах, міжнародних нарадах, консультаціях, конференціях, підписання міжнародного договору або угоди, участь у відкритті національних виставок. Як правило, до робочих відносяться і візити для взяття участі у відзначенні ювілейних дат, національних свят.

При робочому візиті глави держави або глави уряду церемоніальний елемент займає значно менше місця. Як правило, передбачається один протокольний захід з боку хазяїв – обід чи сніданок. Робочий візит звичайно є нетривалим.

Останнім часом в міжнародній практиці значного поширення набули так звані “зустрічі без краваток” – робочі візити, що відбуваються у неофіційній обстановці.

4. Неофіційні візити – візити іноземних державних діячів на відпочинок та лікування, у приватних справах, як гостя посла своєї країни або ж як туриста (Кучма у Чехії після виборів). При неофіційних візитах протокольні заходи, як правило, не передбачаються або ж займають мінімальне місце.

5. Візит проїздом – відносно коротке перебування офіційної делегації або почесного гостя в країні, через територію якої він прямує. При таких візитах церемоніальний елемент зведено до мінімуму. У місцях зупинки таким державним діячам або делегаціям надаються загальноприйняті знаки уваги.

Розглянемо більш детально окремі моменти проведення державного візиту.

Форма прийому делегації залежить від мети приїзду делегації і рангу її голови. Важливим елементом підготовки візиту є його програма. Програма перебування делегації, державного діяча являє собою перелік ретельно продуманих заходів, що враховують рівень і характер стосунків двох сторін, виконання яких повинно сприяти досягненню цілей візиту.

До приїзду іноземної делегації сторона повинна розробити дві програми її перебування в країні:

• загальну програму, призначену для гостей;

• детальну програму, що включає технічні деталі, необхідні для сторони, що приймає зацікавлених осіб та організацій.

Загальна програма містить у собі інформацію з наступних питань:

• зустріч делегації;

• ділова частина програми (переговори, зустрічі, бесіди);

• прийоми (сніданки, обіди і т. ін.);

• культурна програма;

• поїздка по країні;

• проведення делегації.

Організація зустрічі делегації вимагає від сторони, що приймає, опрацювання таких питань детальної програми, як:

• персональний склад зустрічаючих;

• участь представників преси, радіо, телебачення;

• піднесення квітів;

• вітальні промови;

• забезпечення транспортом;

• розміщення в готелі і т. ін. [3]

Офіційний дипломатичний візит розпочинається в той момент, коли особа, що його здійснює, прибуває у столицю держави, то в місці прибуття відбувається церемонія її офіційної зустрічі. Ранг осіб, які зустрічають, повинен відповідати рангу прибулого гостя. Так, главу держави в аеропорту зустрічає глава держави (з дружиною, якщо гість прибуває з дружиною). Під час зустрічі звучить національний гімн держави, яку представляє візитер, віддається честь його національному прапорові та вишиковується почесна варта. Якщо порт, аеропорт чи прикордонна ділянка, на яку прибуває високий гість, є значно віддаленими від столиці, то його може зустрічати і проводжати до столиці офіційний представник чи представники місцевої влади. Організовується спеціальний мотоциклетний або кінний ескорт, візитер розташовується в автомобілі. На шляху пересування автомобіля можуть бути вивішені прапори країни-гостя.

Члени делегації представляються в наступному порядку. Першим представляється глава сторони, що приймає. Він представляє і свою дружину. Потім – глава делегації, що прибула, який також представляє свою дружину. Потім глава сторони, що приймає, представляє супроводжуючих осіб відповідно до рангів. Те ж робить і глава делегації, що прибула [17].

Під час представлення називають титули і звання. Ім’я та прізвища високих гостей, як правило, не називаються.

Загальним правилом при розсадженні офіційних гостей в процесії є їх розташування в транспортних засобах за старшинством у спадаючому порядку. Особа, якій за старшинством надається перевага, сідає за прапором [6].

1 2		1* 2*
3 Шофер		3* Шофер

Рис.5. Розсадження в автомобілі: Рис. 6. Розсадження в автомобілі:

1 – глава іноземної делегації; 1* - дружина глави іноземної

2 – глава зустрічаючої деле- делегації;

гації; 2* - дружина глави зустрічаю-

3 – перекладач. чої делегації;

3* - перекладач.

Загальновизнаною дипломатичною практикою є запрошення офіційним гостем особи, що його приймає, здійснити візит у відповідь до держави, яку він представляє.

Контрольні запитання

1. Назвіть основні складові поняття «міжнародна ввічливість держав».

2. Дайте визначення поняття «етикет прапора», охарактеризуйте основні правила використання державного прапора.

3. Якими документами регламентується використання державного прапора в Україні?

4. Зобразіть схематично варіанти розташування державного прапора в приміщенні і на відкритому просторі.

5. Проаналізуйте протокольні заходи, які проводяться під час відзначення національних та інших свят.

6. Охарактеризуйте протокольні норми, пов’язані з дотриманням офіційного трауру.

7. Які протокольні особливості вступу посла на посаду та його від’їзду з країни перебування?

8. Охарактеризуйте основні категорії візитів, які відбуваються в дипломатичній практиці.

9. Назвіть складові елементи програми перебування в країні іноземної делегації.

10. Проаналізуйте протокольні правила проведення офіційного дипломатичного візиту.

11. За якими правилами проводиться розсаджування членів іноземної делегації в автомобілях?

19