16

Міністерство освіти України

Рівненський інститут слов`янознавства

Київського слов`янського університету

9 - 13

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання курсового проекту

з дисципліни “Промисловий маркетинг”

на тему:

“Матеріально-технічне забезпечення функціонування

виробничої структури промислового підприємства з

урахуванням маркетингових досліджень

ринку ресурсів”

для студентів спеціальності “Маркетинг”

денної та заочної форм навчання

Затверджені на засіданні

кафедри економіки та маркетингу,

протокол № 1 від “9“ вересня 1998 р.

Рівне - 1998

Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни “Промис­ловий маркетинг” на тему: “Матеріально-технічне забезпечення функ­ціо­­нування ви­робничої структури промислового підприємства з урахуванням мар­кетингових дос­лід­жень ринку ресурсів ” для студентів спеціальності “Мар­кетинг” денної та заоч­ної форм навчан­ня/ Дейнега О.В., Сиротинський О.А.- Рівне: РІС КСУ, 1998. - с.23/

Упорядники: Дейнега О.В. к.е.н., доцент,

Сиротинський О.А. к.т.н., доцент.

Відповідальний за випуск: завідувач кафедри економіки та меркетингу,

к.е.н. Дейнега О.В.

Рецензенти: Шевчук В.А., к.е.н., доцент

Ріхтер О.М., к.е.н., доцент

ЗМІСТ

ст.

	Вступ...................................................................................................................	5
1.	Загальні положення ..........................................................................................	6
2.	Методичні рекомендації до виконання розділів курсового проекту ..........	12
	Рекомендована література ............................................................................	13
	Додатки ...........................................................................................................	14

Форма № У-6.01

Затверджено наказом Міносвіти

України від 3 серпня 1994 р. № 253

ЗАВДАННЯ

на курсовий проект студенту ___ групи ___ курсу спеціальності 7.050.108.- ‘‘Маркетинг‘‘ ___________ форми навчання _____________________________________________

І. Тема проекта: “Матеріально-технічне забезпечення функціонування вироб­ничої структури промислового підприємства з урахуванням марке­тин­го­вих дос­ліджень ресурсного ринку”

ІІ. Вихідні дані до проекту:

2.1. Річна виробнича програма підприємства, тис. шт.:

виріб 1 (П₁) ____________; виріб 2 (П₂) ____________

2.2. Маса, кг: виріб 1 (m₁)- ________ ; виріб 2 (m₂)- _____________

2.3. Найменування групи матеріальних ресурсів, які використовуються при створенні виробів : 1 деталь - продукція чорної металургії; 2 деталь - продукція кольо­рової металургії; 3 деталь - продукція хімічної промисловості, 4 деталь - про­дукція деревообробної промисловості; 5 деталь - кабельно-провідникова продукція;

2.4. Склад компоновки:

виріб 1 - ____ деталь + ____ деталь + ____ деталь + ____ деталь + ____ деталь

виріб 2 - ____ деталь + ____ деталь + ____ деталь + ____ деталь + ____ деталь

2.5. Структура, % :

виріб 1 (f_1і): виріб 2 (f_2і):

1 деталь - ______; 1 деталь - ______;

2 деталь - ______; 2 деталь - ______;

3 деталь - ______; 3 деталь - ______;

4 деталь - ______; 4 деталь - ______;

5 деталь - ______; 5 деталь - ______;

2.6. Матеріальні ресурси надходять для виробництва (див. додаток ІІ):

виробу 1 за схемою ___; виробу 2 за схемою ___;

2.7. Розмір технологічних втрат і втрат при переміщенні матеріальних ре­сур­сів, % від :

• підрозділи основного виробництва (k^вт _осн.):

для 1 деталі - ______; для 2 деталі - ______; для 3 деталі - ______;

для 4 деталі - ______; для 5 деталі - ______;

• - підрозділи допоміжного виробництва (k^вт _дсп.):

для 1 деталі - ______; для 2 деталі - ______; для 3 деталі - ______;

для 4 деталі - ______; для 5 деталі - ______ .

2.8. Величина перехідних запасів (З_оі), % від виробничого запасу:

1 деталь - ______; 2 деталь - ______; 3 деталь - ______;

4 деталь - ______; 5 деталь - ______.

2.9. Норма запасу, дні:

підготовчого (t_підг) сезонного (t_сез)

1 деталь - ______; 1 деталь - ______;

2 деталь - ______; 2 деталь - ______;

3 деталь - ______; 3 деталь - ______;

4 деталь - ______; 4 деталь - ______;

5 деталь - ______; 5 деталь - ______;

2. 10. Інтервал поставки (І_пост.), дні: 1 деталь - ______; 2 деталь - ______;

3 деталь - ______; 4 деталь - ______; 5 деталь - ______;

2.11. Обсяг мо­бі­лі­зації внут­ріш­ніх резервів підприємства в плановому періоді ( ), % від : 1 деталь - ______; 2 деталь - ______; 3 деталь - ______;

4 деталь - ______; 5 деталь - ______;

2.12. Норма затрат для технологічних потреб на одиницю:

виріб 1 виріб 2

• електроенергії (р_е), тис. кВт.-год. __________ __________

• води (р_в), м³ __________ __________

• пару (р_п), тис.кал __________ __________

13. Кількість одиниць обладнання: № 1 - ___; № 2 - ___; № 3 - ___; № 4 - ___; № 5 - ___;

2.14. Кількісні характеристики джерел освітлення:

Потужність ламп, Вт	25	60	75	100	150	200	300	500
Кількість точок

2.15. Кількість деталей в незавершеному виробництві на кінець планового пе­ріоду ( ),% від : _______;

2.16. Кількість деталей в незавершеному виробництві на початок пла­ново­го періоду ( Д_н ), % від : ________;

2.17. Місцезнаходження підприємства: __________________________ .

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№ п/п	Назва етапів курсового проекта (роботи)	Термін виконання курсового проекта (роботи)	Примітка

Студент ___________________

Керівник __________________ ____________________

(прізвище, ім`я, по-батькові)

ВСТУП

Дані методичні вказівки розроблені для виконання курсового проекту на те­му: “Матеріально-технічне забезпечення функціонування виробничої структури про­­мис­лового підприємства з урахуванням маркетингових досліджень ресурсного рин­­ку”. Він є обов`язковою складовою навчального процесу та призначений для над­­­бання студентами спеціальності 7.050.108.-‘‘Маркетинг‘‘ практичних навиків пла­­нування й організації матеріально-технічного забезпечення підприємства, роз­робки основних компонент плану матеріально-технічного забезпечення господарсь­кої діяльності промислового підприємства, використання показників нормування ре­сурсів; засвоєння ними методики розрахунків балансу матеріально-технічного пос­тачання підприємства в цілому та його окремих виробництв із урахуванням проведених маркетингових дослід­жень рин­­­ку пропозиції ресурсів.

Для цього в навчальних цілях, використовуючи систему вихідних даних, моде­лю­­ється наступна господарська ситуація: підприємство спеціалізується на випус­ку про­­­дукції - виробів 1 та 2, які складаються з п‘яти елементів-деталей - продукції п‘я­тьох галузей промисловості.

Враховуючи задані вихідні дані, студенту необхідно виявити об‘єми мате­рі­ально-технічних ресурсів, необхідних для забезпечення функціонування виробничої структури промислового підприємства. Для цього, в ході виконання курсового проек­ту, студент повинен вирішити такі взаємопов`язані завдання:

• провести розрахунок показників балансу (плану) матеріально-технічного постачання;

• визначити потреби в матеріальних ресурсах на основне, допоміжне та обслуговуюче виробництво;

• провести оптимізацію вартісних оцінок пропозицій регіонального ринку матеріально-тех­нічних ресурсів;

• скласти план поставки матеріально-тех­нічних ресурсів;

• оформити графічну частину проекту, згідно ЄСКД та ЄСТД.

Розглянуті завдання можна виконати, використовуючи наступну структуру курсового проекту:

І. Розрахунково-пояснювальна записка

Вступ

1. Визначення потреби в матеріальних ресурсах

1.1.1. Розрахунок потреби в матеріалах, сировині та напівфабрикатах

1.1.2. Розрахунок потреби в енергії для технологічних потреб

2. Визначення джерел покриття потреби в матеріальних ресурсах

Висновки

Використана література

Іі. Графічна частина

Лист 1: схема формування матеріальних потоків при забезпечення функціонування виробничої структури підприємства

Лист 2: склад і структура виробничого споживання матеріальних ресурсів на під­п­риємстві

І. Загальні положення

План матеріально-технічного забезпечення підприємства являє собою сукуп­ність планово-розрахункових документів, у яких обгрунтовуються як потреба в матеріальних ресурсах, так і встановлюються джерела покриття цієї потреби.

Вихідною інформацією для складання плану матеріально-технічного забезпечення є показники виробничої програми підприємства, план проведення ремонтних робіт, норми затрат матеріалів, норми виробничих запасів, дані про залишки матері­а­лів на початок планового року тощо.

Основу плану матеріально-технічного забезпечення підприємства складають такі розділи, як план (баланс) матеріально-технічного постачання та план поставки матеріально-технічних ресурсів.

Баланс (план) матеріально-технічного постачання являє собою спів­став­лен­ня потреби ( ) з джерелами її покриття ( ) у вартісному виразі, тобто

(1)

В розгорнутому вигляді ліва та права частини цієї формули матимуть такий вигляд:

(2)

де , - потреба відповідно на виконання виробничої програми, по­­пов­­нення незавершеного виробництва, капітальний ре­монт, експлуатаційні пот­ре­би та виробничі запаси; - залишок матеріально-технічних ресурсів, що очіку­єть­­ся на початок планового року; - обсяг мо­бі­лі­зації внут­ріш­ніх резервів підпри­ємства в плановому періоді; - обсяг завезення матеріально-технічних ресурсів зі сто­рони. Цей показник є основним у плані постачання.

Вирішальним при визначенні складових лівої половини залежності (2) є прави­льний вибір методу розрахунку різновекторних пот­ре­б підприємства в матеріалах.

Різні особливості технологічного процесу виробництва та споживання мате­ріальних ресурсів, їх різноманітне призначення визначають потребу використан­ня різ­номанітних методів розрахунків потреби в матеріальних ресурсах. На кож­ному під­­при­ємстві існують свої особливості встанов­лення потреби в матеріалах на ос­нов­не виробництво, на ремонт­но-експлуа­та­ційні та інші потреби.

В процесі роботи над курсовим проектом, студент повинен звернути увагу на га­лузеві особливості споживання матеріалів і прогресивність норм їх витра­т, а також засвоїти різно­ма­ніт­ні спо­соби встановлення потреби в сировині, матеріалах та обладнанні.

Для розрахунку потреби підприємства в матеріалах у залежності від особ­ли­вос­тей їх споживання та наявності даних можна використати декілька методів.

Метод прямого рахунку.

В цьому випадку потреба в матеріалі (Р_м) вста­нов­люється шляхом множенням норми витрати цього матеріалу на одиницю ви­робу (H_i) на кількість виробів, що повинні бути виготовлені в плановому періоді (П_i) за формулою

(3)

Потреба підсумовування добутків виникає в тих випадках, коли один і той же ма­теріал витрачається для виготовлення декількох виробів.

Основними різновидностями методу прямого рахунку є:

а) Повиробний метод. Потреба визначається множенням норми витрати на ви­ріб у цілому (чи на будь-яку іншу одиницю обліку продукції) на програму ви­роб­ницт­ва чи на відповідну одиницю обліку.

б) Подетальний метод. Потреба при цьому методі визначається так як і при по­передньому випадку, тільки норми витрати та програма встановлюються на ок­ре­мі де­талі чи операції.

в) Метод розрахунку потреби по аналогії. Потреба визначається множен­ням прог­рами на норму витрати аналогічного виробу.

г) Розрахунок потреби за типовими представниками. Потреба визна­ча­єть­ся мно­женням норми витрати типового представника на загальну виробничу про­г­ра­му.

Розрахунок потреби в сировині та матеріалах на основі рецептурного скла­ду готових виробів.

Цей метод розрахунку застосовується в тих випадках, ко­ли продукція підп­риємст­­ва виготовляється з декількох видів сировини та мате­ріа­лів, відсоткове спів­від­но­шення яких вказується в рецептурі. Він викорис­товуєть­ся при ви­готовленні ви­робів ча­вунного та стального лиття, з різноманітних спла­­вів, залізо­бе­тонних, пласт­масових і гу­мових виробів, при виробництві біль­шос­ті харчових про­дуктів тощо.

Потреба в матеріалах визначається в три етапи:

а) Встановлення загальної кіль­кості готової продукції у відповідності з заданою програмою виробництва в натуральних одиницях виміру за фор­мулою

(4)

де - потреба в придатній продукції; - ‘‘чорнова‘‘ вага виробу; - прог­рама ви­роб­ництва деталей, шт; п - кількість найменувань деталей чи виробів, виго­тов­лених з даного матеріалу.

б) Встановлення загальної кількості матеріалів, які повинні бути відпущені в ви­робництво з врахуванням виробничих втрат (Р_опт)

(5)

де - інтегральний коефіцієнт виходу готової продукції ( = 0,95 ... 0,98).

в) Встановлення потреби в кожному конкретному матеріалі (Р_м) за схемою

(6)

де - питома вага даного матеріалу в загальному складі суміші для виготовлення виробів згідно рецепту.

Статистичний метод.

Статистичний метод оснований на використанні даних обліку та звітності про фактичну витрату матеріалу у відповідному минулому періоді (Р_ф) з врахуван­ням змін в об`ємі виробництва виробів (К_пр) та можливості економії матеріалу в пла­но­во­му періоді (К_е) за схемою

(7)

Потреба в матеріальних ресурсах на зміну незавершеного виробництва ( ) встановлюється в за­леж­ності від наявності даних про його зміни до кінця планового періоду у порів­нян­­ні з початком цього періоду.

1. При наявності даних про незавершене виробництво в деталях потреба в і-тому матеріалі на його зміну (Р_нз.в) визначається за формулою

(8)

де - кількість деталей в незавершеному виробництві на кінець планового пе­ріоду (норматив); Д_н - кількість деталей в незавершеному виробництві на початок пла­ново­го періоду (передбачуваний залишок); Н_д - норма витрати на деталь.

Знак  застосовується в тих випадках, коли з даного матеріалу виготовляється де­кілька деталей (n).

Обсяг завезення ресурсів зі сторони (В) визначається як різниця між загальною величиною матеріальних потреб підприємства та іншими джерелами її покриття, тобто

, (9)

Величина перехідних запасів (З_оі) по кожному виду матеріальних ресурсів у плані постачання встановлюється, як правило, на рівні, що визначається з урахуванням норми виробничого запасу на кінець року (t_зап), яка включає в себе поточний (t_пот), страховий (t_стр), підготовчий (t_підг) та сезонний (t_сез) запаси:

t_зап = t_пот + t_стр + t_підг + t_сез, (10)

тобто

З_оі = * t_зап , (11)

де - потреба в і-тому матеріалі в натуральних одиницях.

Розмір поточного запасу обумовлений частотою, ритмом надходження мате-ріа­лів у виробництво. Він дозволяє забезпечити безперебійну роботу підприємства між двома суміжними періодами поставки матеріалів. Плановий інтервал поставки визначається шляхом розрахунку середньозваженої партії поставки на основі ана­лі-зу фактичних поставок на період (не менше 12 місяців), який передував плановому. Норма поточного запасу t_пот розраховується через ділення половини середньої партії поставки на середньодобову потребу даного матеріалу в плановому році і ви­мі­рюється в днях. Норма поточного запасу може також бути встановлена на рівні 0,5 інтервалу поставки.

Страховий запас t_стр створюється на випадок порушення постачальником умов поставки матеріалів (також вимірюється у днях). Норма страхового запасу на плановий рік встановлюється на рівні 25% максимального фактичного відхилення партій або інтервалу поставки (І_пост.) від відповідних середньозважених величин. Якщо постачальник часто порушує періодичність та об‘єми відвантаження матеріалів, страховий запас приймається максимальним і рівним 15 дням.

Підготовчий запас t_підг (дні) призначений для виконання необхідних операцій по вивантаженню матеріалів із транспортних засобів, їх кількісній та якісній при-йомці, по підготовці до використання у виробництві та доставці до місця безпосереднього споживання. Норма запасу визначається технічним нормуванням і залежить від стану складського господарства підприємства.

Сезонний запас t_сез (дні) створюють при поставці матеріалів річковим транс­пор­том і визначається міжнавігаційним періодом.

Норми запасу періодично переглядаються у зв‘язку зі змінами в умовах постачання та транспортування матеріально-технічних ресурсів. Тому в курсовому про­ек­ті всі норми задаються вихідними даними.

Обсяг мо­бі­лі­зації внут­ріш­ніх резервів підприємства в плановому періоді ( ) залежить, насамперед, від економного використання матеріальних ресурсів. До­сягти необхідного результату в області економії сировини, матеріалів, напів­фаб­ри­катів можна різними шляхами, основними з яких є:

• замовлення мірних і кратних розмірів матеріалів;

• замовлення періодичних профілів прокату та прокату з мінімальними допусками;

• організація кількісної та якісної прийомки матеріалів;

• раціональної організації збереження матеріалів;

• облік і правильний відпуск матеріалів;

• організація контролю за використанням матеріалів тощо.

Кожний із перерахованих вище напрямків підкріплюється комплексом відпо­відних заходів, які потребують ретельного економічного обгрунтування в плані виз­на­чення їх ефективності. В курсовому проекті необхідна інформація про потрібну ком­поненту формули (9) задається за варіантом вихідних даних у завданні.

Потреба в енергії складається з потреб в електроенергії, воді та пару для технологічних потреб, в електроенергії для роботи електродвигунів устаткування, для освітлення та інших потреб.

Технологічні потреби в електроенергії, воді та пару (забезпечення нормаль­ного проходження виробничих процесів: плавка, нагрів, загартування тощо) (Р_е, Р_в, Р_п), визначається на основі прогресивних норм витрати матеріалів та виробничої програми в плановому періоді.

Потреба в електроенергії для двигунів (Р_ел.дв..), квт-год визначається за фор­мулою

(12)

де Р - сумарна потужність електродвигунів даної групи обладнання; Т - час роботи обладнання. В свою чергу воно визначається як добуток кількості днів роботи в ро­ці, кіль­кості годин роботи в одну зміну та змінності роботи обладнання; - косі­нус фі; К₃ - коефіцієнт завантаження електродвигунів.

Потреба в електроенергії для освітлення залежить від кількості електроламп або інших світильників, потужності світильників і часу їх роботи на протязі пе­ріоду, що розглядається.