4. Акцизний податок

Акцизний податок – це непрямий податок на споживання підакцизних товарів (продукції), що включається до ціни таких товарів (продукції). Статтею 215 Податкового кодексу України визначено наступний перелік підакцизних товарів:

- спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;

- тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

- нафтопродукти, скраплений газ;

- автомобілі легкові, кузови д них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.

Із набуттям чинності Податкового кодексу України коло платників акцизного податку розширено. Поряд із виробниками та імпортерами підакцизних товарів до його переліку віднесено:

- особу, яка реалізує підакцизні товари, які конфісковані, є безхазяйними, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари (продукцію), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави;

- особу, яка не забезпечила цільове використання підакцизних товарів (продукції), на які встановлено нульову ставку податку (зокрема спирт для виробництва продукції, визначеної у статті 229 Податкового кодексу України, легкі та важкі дистиляти для виробництва етилену), або не підлягають, або звільняються від оподаткування.

Крім того, при імпорті підакцизних товарів платниками є:

- фізична особа-резидент або нерезидент, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, відповідно до митного законодавства;

- особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження підакцизні товари (продукцію), що були ввезені на митну територію України зі звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законом відповідно до пункту 213.3 статті 213 Податкового кодексу України;

- особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, що передбачають звільнення від оподаткування у разі порушення таких вимог.

Замовники, за дорученням яких виробляються підакцизні товари (продукція) з давальницької сировини, сплачують податок виробнику.

Об’єктом оподаткування акцизним податком є реалізація підакцизних товарів (продукції). Тобто будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини. Також до об’єктів оподаткування акцизним податком відноситься: реалізація (передача) підакцизних товарів з метою власного споживання, промислової переробки, здійснення внесків до статутного капіталу, а також своїм працівникам; ввезення підакцизних товарів на митну територію України; реалізація конфіскованих підакцизних товарів, підакцизних товарів визнаних безхазяйними, чи за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, підакцизних товарів, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави та ін. До об’єктів оподаткування віднесено також обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів із вини платника податку.

Податковим кодексом України встановлений широкий перелік операцій, які не підлягають та звільняються від акцизного оподаткування. Так, не підлягають оподаткуванню операції з вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України, а також ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів, у яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації цих товарів на території країни імпортера, для їх повернення експортеру без подальшої реалізації на митній території України.

До операцій, які звільняються від оподаткування акцизним податком Податковий кодекс України відносить:

- придбання за кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного страхування легкових автомобілів спеціального призначення для інвалідів, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства надзвичайних ситуацій;

- ввезення підакцизних товарів для офіційного та особистого використання дипломатичними та консульськими представництвами іноземних держав;

- ввезення підакцизних товарів у митних режимах: реімпорту, транзиту, тимчасового ввезення, митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території, знищення або руйнування, відмови на користь держави;

- безоплатна передача для знищення підакцизних товарів за рішенням суду та таких, що перейшли у власність держави внаслідок відмови власника, якщо вони не підлягають реалізації;

- реалізацію підакцизних товарів, крім нафтопродуктів, вироблених на території України, що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів;

- ввезення фізичними особами підакцизних товарів в обсягах, що не перевищують норм безмитного ввезення, встановлених Митним кодексом України;

- реалізація безпосередньо вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів магазинам безмитної торгівлі;

- ввезення підакцизних товарів (крім алкогольних напоїв і тютюнових виробів) як міжнародної технічної або гуманітарної допомоги;

- ввезення акредитованими державними випробувальними лабораторіями та/або суб’єктами господарювання, які мають ліцензії на виробництво тютюнових виробів, еталонних чи тестових зразків тютюнових виробів (не призначених для продажу вроздріб) для проведення досліджень чи випробувань;

- реалізація скрапленого газу на спеціалізованих аукціонах для потреб населення.

База оподаткування залежить від виду застосовуваної ставки акцизного податку.

Передбачено три види податкових ставок: 1. адвалорні, 2. специфічні, 3. адвалорні та специфічні одночасно (змішані).

Адвалорні ставки встановлюються у відсотках до вартості товару. Специфічні ставки встановлюються у грошовому виразі на одиницю товару, представлену у фізичних одиницях виміру (кг, л, см3, штуки). Застосовуються до підакцизних товарів (продукції) таких як: спирт етиловий, алкогольні напої, нафтопродукти, скраплений газ, транспортні засоби.

Адвалорні та специфічні одночасно (змішані) встановлюються одночасно за ставками у відсотках до вартості товару та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції). Застосовуються до тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну.

У разі втрати підакцизних товарів з вини платника податків базою оподаткування є кількість (вартість) підакцизних товарів, що могла б бути вироблена з наднормативно втрачених товарів, сировини, або вартість та обсяги втрачених товарів (продукції), щодо яких допущено втрати понад установлені норми.

Ставки акцизного податку, визначені в Податковому кодексі України, не є постійними, а щорічно переглядаються. Передбачається щорічне внесення Кабінетом міністрів України до 1 червня до Верховної Ради України проекту закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо абсолютних ставок оподаткування акцизним податком з урахуванням індексів споживчих цін та цін виробників промислових товарів.

У залежності від напрямку використання підакцизних товарів передбачається встановлення податкових пільг. Під податковою пільгою щодо даного податку розуміється застосування нульової податкової ставки. Зокрема передбачено справляння акцизного податку за ставкою 0 гривень за 1 літр 100% спирту із:

а) спирту етилового, який використовується підприємствами первинного та змішаного виноробства для виробництва виноградних та плодово-ягідних виноматеріалів і сусла;

б) спирту етилового, який використовується для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів;

в) спирту етилового денатурованого (спирту технічного), який реалізується суб'єктам господарювання з метою його використання як сировини для виробництва продуктів органічного синтезу, які не містять у своєму складі більш як 0,1% залишкового етанолу;

г) біоетанолу, що використовується підприємствами для виробництва бензинів моторних сумішевих із вмістом біоетанолу, етил-трет-бутилового етеру (ЕТБЕ), інших добавок на основі біоетанолу;

ґ) біоетанолу, який використовується для виробництва біопалива.

До отримання з акцизного складу спирту для виробництва вищеназваної продукції платникам податку потрібно видати податковий вексель для гарантування цільового використання спирту. При цьому, строк, на який видається податковий вексель підприємствами-виробниками для виробництва окремих видів продукції, не може перевищувати 90 календарних днів, а підприємствами первинного виноробства та виробниками лікарських засобів – 180 календарних днів. Відвантаження спирту етилового, який використовується для виробництва лікарських засобів, та спирту етилового денатурованого, який використовується для виробництва продуктів органічного синтезу, здійснюється в межах квот, установлених Кабінетом Міністрів України¹. На усіх підприємствах, де використовують спирт за нульовою ставкою, встановлюються податкові пости.

Новацією Податкового кодексу України є встановлення пільг з оподаткування нафтопродуктів. Зокрема, встановлено, що легкі дистиляти та важкі дистиляти можуть бути реалізованими у якості сировини для виробництва етилену за нульовою ставкою. Також ці самі дистиляти можуть ввозитися в Україну в якості сировини для виробництва етилену без сплати акцизного податку. До отримання цих дистилятів виробниками має видаватися податковий вексель на суму акцизного податку, нарахованого на обсяг нафтопродуктів на строк до 90 календарних днів.

Визначення дати виникнення податкових зобов’язань наближено до вимог бухгалтерського обліку та залежить від виду операцій, що здійснюються з підакцизними товарами:

- щодо підакцизних товарів, вироблених на митній території України, – дата їх реалізації виробником;

- щодо зіпсованого, знищеного, втраченого підакцизного товару – дата складання відповідного акта;

- у разі ввезення підакцизних товарів на митну територію України – дата подання митної декларації або дата нарахування податкового зобов’язання митним органом;

- при передачі підакцизних товарів, вироблених з давальницької сировини, – дата їх відвантаження виробником замовнику або за його дорученням іншій особі;

- при використанні підакцизних товарів (продукції) для власних виробничих потреб – дата їх передачі для такого використання.

Крім того, відповідно до пункту 216.3. статті 216 Податкового кодексу України податкове зобов’язання щодо втраченого підакцизного товару не виникає, якщо:

а) платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин, і його використання на митній території України є неможливим;

б) підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Сума акцизного податку визначається платником податку самостійно, виходячи з об’єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку.

Якщо ставку податку встановлено не у гривнях, а в євро, то до бюджету акцизний податок все рівно сплачується у гривневому еквіваленті. Причому, як зазначено в пункті 217.3 статті 217 Податкового кодексу України, застосовується офіційний курс Національного банку України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснено реалізацію підакцизного товару і цей курс лишається незмінним протягом усього кварталу. Однак це правило не стосується імпортних товарів, акцизний податок сплачується під час їх ввезення на митну територію, виходячи з курсу, що діє на дату подання митної декларації до оформлення. Обчислення сум акцизного податку з тютюнових виробів згідно зі статтею 221 Податкового кодексу України здійснюється одночасно за адвалорними та специфічними ставками.

Новацією Податкового кодексу України є коригування (зменшення) податкових зобов’язань у разі повного або часткового повернення покупцем підакцизних товарів (продукції), вироблених (виготовлених) на митній території України, продавцю для усунення недоліків товару (продукції) або його знищення (переробки) у зв’язку з неможливістю усунення таких недоліків у тому звітному періоді, коли було проведене таке повернення. У разі подальшої реалізації повернутих товарів (продукції) зобов’язання з акцизного податку обчислюються платником у порядку та за ставками, установленими на дату реалізації.

Строки сплати акцизного податку становлять:

1) для виробників підакцизних товарів на митній території України – протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку для подання податкової декларації за місяць;

2) для алкогольних напоїв, при виробництві яких використовується спирт етиловий неденатурований, – при придбанні марок акцизного податку;

3) для власників продукції, виробленої з давальницької сировини, -– не пізніше дати відвантаження готової продукції;

4) для імпортованих підакцизних товарів (крім маркованої продукції) – до або в день подання митної декларації;

5) для імпортерів маркованої підакцизної продукції – при придбанні марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.

Декларацію з акцизного податку платники податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України, та імпортери алкогольних напоїв та тютюнових виробів мають подавати щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду.

Податковим кодексом України передбачено розподіл контрольних функцій за правильністю обчислення і своєчасністю сплати до бюджету акцизного податку. Так, контроль щодо податку з товарів, які:

- виробляються на території України, здійснюється органами державної податкової служби;

- ввозяться на митну територію України, здійснюється під час митного оформлення митними органами (крім випадків ввезення маркованої підакцизної продукції, контроль щодо сплати акцизного податку з якої покладено на податкові органи).

Певні особливості оподаткування акцизним податком встановлені для алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Обов’язковою умовою реалізації таких підакцизних товарів є наявність марок акцизного податку. Крім того, на підприємствах – виробниках спирту та лікеро-горілчаних виробів з метою забезпечення повноти сплати акцизного податку передбачено створення акцизних складів. Акцизний склад – це приміщення на обмеженій території, де виробляються, обробляються, змішуються, розливаються, пакуються, зберігаються, отримуються чи видаються підакцизні товари. Обов’язковою умовою є присутність на акцизному складі представників органу державної податкової служби. Основним завданням представника податкового органу на акцизному складі є здійснення постійного безпосереднього контролю за дотриманням установленого порядку виробництва, зберігання, відпуску спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів і сплати податку, вжиття заходів для недопущення порушення законодавства України.