4. Логічні відношення між поняттями

Л о г і ч н и м в і д н о ш е н н я м між поняттями називають основні типи відношень між структурними елементами понять, тобто відношення між змістом і обсягом.

Виходячи з цього визначення поняття поділяють на порівнювані і не порівнювані .

П о р і в н ю в а н и м и називають поняття, які мають спільну родову ознаку, або спільне родове поняття. Наприклад, "право" і "мораль", "закон" і "указ", "шахрайство" і "крадіжка", "підручник" і "словник", "лекція" і "семінар" тощо.

Н е п о р і в н ю в а н и м и називаються поняття, які не мають спільного родового поняття. Наприклад, "трикутник" і "злочин", "книга" і "юридична помилка", "будинок" і "замах на злочин" тощо.

Порівнювані поняття поділяють на сумісні і несумісні. С у м і с н и м и називають поняття, видові ознаки яких забезпечують повне або часткове спів падання їх обсягів. Наприклад, "юрист - депутат", "книга - підручник" тощо.

Н е с у м і с н и м и називаються поняття, видові ознаки яких обумовлюють повне неспівпадання їх обсягів. Наприклад, "гуманітарні науки" - "природничі науки", "обґрунтований вирок" - "необґрунтований вирок" тощо.

Несумісні поняття можуть знаходитися у трьох відношеннях:

а) протиріччя;

б) протилежності;

в) супідрядності.

У відношенні протиріччя знаходяться поняття, зміст одного яких повністю заперечує зміст іншого поняття, а сума обсягів цих понять вичерпує обсяг родового поняття. Наприклад, "житель Києва" - "іногородній", "електропровідник" - "діелектрик", "повнолітній" - "неповнолітній" тощо.

5. Логічні операції з поняттями

У науковій і практичній діяльності людини часто виникає потреба у розкритті змісту понять, які використовуються в документах, дискусіях, розмірковуваннях тощо. Так, щоб правильно кваліфікувати скоєне як "службове підроблення", необхідно знати зміст поняття "службове підроблення". Згідно з Кримінальним кодексом України це — внесення службовою особою в офіційні документи завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів.

Зміст поняття, як вам уже відомо, це сукупність суттєвих ознак предмета, тому розкрити зміст будь-якого поняття означає вказати на його суттєві ознаки.

Логічна операція, що розкриває зміст поняття, називається визначенням або * дефініцією (від латинського definitio - визначення. Скорочено - Df).

Поняття, зміст якого слід розкрити, називають визначуваним, або дефінієндумом (Dfd); поняття, за допомогою якого розкривають зміст визначуваного - визначаючим, або дефінієнсом (Dfn). Наприклад, у визначенні "логіка - філософська наука", визначуваним поняттям є "логіка", а визначаючим "філософська наука".

6. Обмеження і узагальнення понять

Із законом оберненого відношення між змістом та обсягом поняття пов'язані дві логічні операції або ті-обмеження та узагальнення поняття. Візьмемо для прикладу поняття "підручник". Поняття "підручник" має такий зміст: 1) друковане джерело, 2) в якому викладено основи якоїсь науки і 3) він слугує навчанню майбутніх фахівців. Отже, зміст даного поняття є мінімальним, оскільки включає лише три ознаки; а обсяг його буде максимальним, оскільки він включає в себе всі можливі підручники. Будемо послідовно додавати до змісту поняття "підручник" нові ознаки, тобто збільшувати його зміст. Обсяг при цьому буде зменшуватися, бо ми будемо з усієї множини підручників виключати більшість їх. Це матиме такий вигляд:

Отже, збільшуючи зміст і зменшуючи одночасно обсяг ми прийшли до поняття, яке має найбільший зміст (дев'ять суттєвих ознак) і найменший обсяг (один єдиний предмет). Рух думки в описаному напрямі називають обмеженням поняття. А рух думки в зворотному напрямі називають узагальненням поняття.

Таким чином, * обмеження - це рух думки від поняття з більшим обсягом і меншим змістом до поняття з меншим обсягом, але більшим змістом.

* Узагальнення — це рух думки від поняття з меншим обсягом і більшим змістом до поняття з більшим обсягом, але меншим змістом.