3. Обсяг і зміст поняття Види понять за обсягом і змістом

*3міст поняття - це сукупність суттєвих ознак предмета, що міститься в даному понятті. Наприклад, змістом поняття "злочин" є сукупність його суттєвих ознак: 1) суспільно небезпечний характер діяння; 2) протиправність; 3) винність; 4) карність.

Сукупність предметів, яка уявляється в понятті, називається обсягом поняття. Обсяг поняття "злочин" буде включати в себе всі реально скоєні злочини, оскільки вони мають спільні суттєві ознаки.

Зміст та обсяг поняття тісно пов'язані між собою. Цей зв'язок виражається в * законі оберненого відношенням між обсягом та змістом поняття, який встановлює, що збільшення змісту поняття веде до утворення поняття з меншим обсягом, і навпаки, збільшення обсягу поняття зменшує його зміст.

Поділ понять за обсягом ілюструє наведена схема.

Загальні поняття відображають ознаки певної множини предметів, наприклад, "село", "місто", "людина", "закон", "фонема", "студент" тощо.

Якщо загальне поняття відображає обмежену кількість предметів, то його називають реєструючим загальним поняттям. Наприклад, "європейська держава" (в логіці поняття позначають називним відмінком однини, незалежно від кількості відображуваних ним предметів), "студент 1-го курсу університету "Україна" 2001/2002 навчального року", "планета Сонячної системи", "вулиця міста Києва" тощо.

Загальне поняття, яке відображає необмежену кількість предметів, буде нереєструючим загальним поняттям. Наприклад, "людина", "закон", "учень", "юридична особа" тощо.

Одиничні індивідуальні поняття відображають один єдиний предмет. Він, як правило, має власне ім'я. Наприклад, "місто Київ", "найвища вершина світу", "ріка Дніпро", "найбільше прісноводне озеро світу" тощо.

Одиничні збірні відображають ознаки однієї множини предметів. Наприклад, "український народ", "Голосіївський ліс", "австралійський абориген" тощо.

*3бірні поняття відображають ознаки певної сукупності однорідних предметів, що мисляться як одне ціле.

Збірні одиничні відображають ознаки однієї єдиної множини предметів. Наприклад, "сузір'я Оріона", "ФК "Динамо" Київ", "оркестр Національної опери України" тощо.

Збірні загальні поняття відображають ознаки множини сукупності предметів. Наприклад, "сузір'я", "футбольний клуб", "оркестр" тощо.

*Нульові поняття відображають ознаки неіснуючих (нереальних) предметів або предметів, які ще не вивчені сучасною наукою.

Нульові хибні відображають ознаки міфічних істот: "мавка", "святий Миколай", "дідько", "нечиста сила" тощо.

Нульові необхідні - це наукові абстракції, без яких наука не може обійтися. Наприклад, "точка", "абсолютний нуль", "абсолютно тверде тіло", "математичний ліміт" тощо.

Нульові гіпотетичні відображають ознаки предметів, які ще недостатньо вивчені сучасною наукою: "небіологічна форма існування", "паралельний світ", "паранормальне явище", "НЛО" тощо.

. Види понять за змістом

Конкретні поняття відображають предмет у сукупності його ознак. Цим поняттям у дійсності відповідають певні окремі предмети. Наприклад, "людина", "місто", "студент", "закон" тощо.

Конкретні співвідносні поняття відображають ознаки предметів, існування яких неможливе одне без одного. Наприклад, "північ" — "південь", "боржник" — "кредитор", "опонент" - "пропонент" тощо.

*Абстрактні поняття відображають будь-яку ознаку предмета, яка абстрагується, відокремлюється в думці від предмета і виступає як предмет мислення. Наприклад, "хоробрість", "відповідальність", "злочинність", "краса" тощо.

Абстрактні позитивні поняття відображають наявність у предмета певних ознак: "дисциплінований", "відповідальний", "красивий", "добрий" тощо.

Абстрактні негативні поняття вказують на відсутність у предмета деяких властивостей, ознак: "некрасивий", "недисциплінований", "аморальний", "бездуховний" тощо.

Будь-яке поняття можна віднести до того чи іншого виду понять за обсягом та змістом. Визначити, до якого саме виду належить дане поняття — це те саме, що дати йому логічну характеристику. Дамо логічну характеристику поняттю "Україна". Це - одиничне, конкретне, безвідносне. "Людина" - загальне, нереєструюче, конкретне, безвідносне поняття.