Тема 2. Організація роботи Державної виконавчої служби. Порядок виконання рішень судів та виконавчих документів інших органів

Питання для самостійного вивчення

Надати характеристику правових актів, що застосовуються при роботі ДВС, а саме: Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про державну виконавчу службу», Інструкції з діловодства в районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділах ДВС, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 05.07.99 № 470/7 (зі змінами та доповненнями).

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Відповідаючи на питання, необхідно визначити статус вказаних нормативних актів, визначити ким і коли їх прийнято, визначити скільки та які розділи наявні в нормативному акті, які правовідносини регулюють вказані нормативні акти їх основні завдання, які правовідносини підпадають під дію норм вказаних актів.

Закон України «Про виконавче провадження»

Основою для виконання виконавчого провадження і юридичною основою є Закон України від 21 квітня 1999 року «Про виконавче провадження».

Цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Закон України «Про державну виконавчу службу» – дата набуття чинності: 24 березня 1998 року

Визначає основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання, правовий статус працівників органів державної виконавчої служби та їх соціальний захист.

Цей Закон складається з семи розділів:

Розділ I Загальні положення, включає в себе:

- Завдання державної виконавчої служби

Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

- Правову основу діяльності державної виконавчої служби

Правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, Закон України «Про державну виконавчу службу», інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.

- Хто є органами державної виконавчої служби

- Хто такі державні виконавці

Державним виконавцем є представник влади, який здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку передбаченому законом.

Розділ II Правовий статус працівників органів державної виконавчої служби.

Цей розділ включає визначення правового статусу працівників органів державної виконавчої служби, тобто всі державні виконавці, керівні працівники і спеціалісти є державними службовцями. Також в цьому розділі зазначені обов’язки які зобов’язаний сумлінно виконувати працівник органу державної виконавчої служби.

Розділ III Порядок призначення працівників органів державної виконавчої служби.

В цьому розділі зазначаються вимоги, що пред’являються до державних виконавців, до начальників відділу примусового виконання рішень та його заступника, до директора Департаменту державної виконавчої служби та його заступника.

Державним виконавцем може бути тільки громадянин України, який має юридичну освіту, володіє державною мовою і здатний за своїми особистими і діловими якостями виконувати покладені на нього обов’язки.

Начальником відділу державної виконавчої служби, його заступником призначається громадянин, який постійно проживає на території України не менш як п'ять років, має вищу юридичну освіту і стаж юридичної роботи не менш як три роки.

Начальником управління державної виконавчої служби, його заступником призначається громадянин, який постійно проживає на території України не менш як п'ять років, має вищу юридичну освіту і стаж юридичної роботи не менше п'яти років, з яких не менш як три роки в органах державної виконавчої служби.

Також в цьому розділі визначається порядок призначення на посаду та звільнення з посади працівників органу державної виконавчої служби

Розділ IV Контроль за діяльністю працівників органів державної виконавчої служби.

В цьому розділі визначається відповідальність державних виконавців, тобто державні виконавці несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому законом. Також тут зазначаються хто може отримати заохочення за успіхи в роботі, а також те, що дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду, у порядку встановленому законом.

Розділ V Правовий і соціальний захист державних виконавців.

В цьому розділі передбачено правовий захист державних виконавців, тобто державний виконавець перебуває під захистом закону. Також не тільки соціально-побутове забезпечення державного виконавця а й державне страхування та відшкодування шкоди у разі загибелі або каліцтва державного виконавця.

Соціально-побутове забезпечення полягає в тому, що якщо державний виконавець потребу поліпшення житлових умов, то протягом року він буде забезпечений службовим житлом у першочерговому порядку на час виконання своїх повноважень.

Державний виконавець підлягає обов’язковому державному страхуванню на суму десятирічного заробітку за останньою посадою, яку він займає. У разі загибелі державного виконавця його сім^,я виплачується одноразова допомога у сумі десятирічного заробітку за останньою посадою, яку він займав.

Розділ VI Фінансування і матеріальне забезпечення, оплата праці працівників органів державної виконавчої служби.

Цей розділ передбачає оплату праці працівників органів державної виконавчої служби. Це означає, що заробітна плата складається з посадового окладу, премії, доплати за ранг та надбавки за вислугу років, а також інших надбавок згідно із законодавством. Також тут зазначається фінансування та матеріальне забезпечення працівників органу державної виконавчої служби, а також майно державної виконавчої служби.

Розділ VII Прикінцеві положення.

В прикінцевих положеннях зазначається з якого часу закон набирає чинності – з дня його офіційного опублікування.

Закон України «Про виконавче провадження» – дата набуття чинності: 21 квітня 1999 року

Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

У відповідності до норм законодавства (Закон України «Про державну виконавчу службу») примусове виконання рішень покладається на:

- державних виконавців відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

- підрозділ примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції;

- районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби.

Інші органи, установи, організації і посадові особи можуть здійснювати виконавчі дії на вимогу чи за дорученням державного виконавця.

Закон наводить перелік рішень, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою. До їх числа ввійшли такі як:

- рішення, ухвали і постанови судів у цивільних справах;

- вироки, ухвали і постанови судів у кримінальних справах у частині майнових стягнень;

- рішення комісій по трудових спорах;

- інші рішення.