Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Посібник Економічна теорія.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
3.02 Mб
Скачать

10.3. Економічний розвиток і його рівень

10.3.1. Показники рівня економічного розвитку

Темпи економічного зростання найчастіше розглядають як критерій економічного розвитку країни. Щоправда, зв’язок між економічним розвитком і темпами економічного зростання достатньо складний. Високі темпи економічного зростання не завжди засвідчують прискорений економічний розвиток країни. І навпаки, зниження темпів зростання або навіть нульові його темпи не означають припинення економічного розвитку. Для визначення рівня економічного розвитку країни використовують низку показників. Основними серед них є такі :

  • ВВП на душу населення;

  • показники ефективності функціонування економіки, що обчислюються на підставі ВВП;

  • виробництво основних видів продукції на душу населення (рівень розвитку окремих галузей);

  • рівень та якість життя населення.

Провідним показником економічного розвитку країни є ВВП на душу населення. За цим показником країни поділяють на розвинуті та країни, що розвиваються. Наприкінці XX ст. до розвинутих відносили країни з подушним ВВП понад 12 тис. дол. за рік. В окремих нафтодобувних країнах (Кувейт, Саудівська Аравія) показник ВВП на душу населення дорівнює показникам розвинутих країн. Однак за іншими показниками ці країни не можна віднести до розвинутих.

Показники ефективності функціонування національної економіки найбільше характеризують рівень економічного розвитку, бо відображають результативність використання основних факторів виробництва. Детальніше їх розглянемо пізніше.

Рівень економічного розвитку країни засвідчують виробництво і споживання певних ключових видів продукції, передовсім з енергоспоживання, на душу населення.

Вагомими видами промислової продукції на душу населення, які підтверджують рівень розвитку країни, є виробництво автомобілів, мінеральних добрив, пластмас, хімічних волокон, паперу й інших товарів. З-поміж сільськогосподарської продукції особливе значення має виробництво на душу населення основних продуктів харчування: зерна, м’яса, молока, цукру, картоплі тощо.

Для характеристики рівня економічного розвитку країни економісти часто використовують показники наявності або виробництва в ній на 1 тис.осіб населення або на середньостатистичну сім’ю товарів тривалого користування – легкових автомобілів, телевізорів, персональних комп’ютерів, пральних машин, холодильників та ін.

Рівень економічного розвитку визначають на підставі показників рівня життя населення – середня тривалість життя; рівень освіти населення, зокрема рівень письменності населення і медіанний рівень освіти; середня тривалість робочого дня; денне споживання к/калорій на душу населення; чисельність студентів на 10 тис. населення; кількість лікарів на 10 тис. населення; забезпечення населення житлом та под.

Для визначення рівня якості життя нині міжнародні організації дедалі частіше використовують індекс людського розвитку. Цей індекс обчислюють на підставі освітнього рівня населення, середньої тривалості життя та подушного ВВП.

Щоби порівняти ефективность національних економік, Міжнародний валютний фонд розробив показники порівняльної конкурентоспроможності. Для обчислення цих показників зіставляють ціни та витрати виробництва в обробній промисловості з відповідними середньозваженими показниками розвинутих країн. Найважливішими є:

  • порівняльний рівень гуртових цін промисловості;

  • порівняльний рівень експортних цін промислових товарів;

  • питомі витрати на заробітну плату (в розрахунку на одиницю продукції);

  • випуск продукції на відпрацьовану людино-годину та ін.

Економісти часто розглядають рівень економічного розвитку країни на підставі галузевої структури національної економіки. Висока частка в економіці галузей обробної промисловості – ознака високого її розвитку. Водночас важливий індикатор рівня розвитку країни становить структура самої обробної промисловості й окремих її складових, в тому числі машинобудування та хімії – галузей, які забезпечують науково-технічний прогрес.