Тема 6. Ринковий механізм

6.1. Попит та його чинники. Крива попиту. Закон попиту.

6.2. Пропозиція та її чинники. Крива пропозиції.

6.3. Рівновага попиту та пропозиції. Ціна рівноваги.

6.4. Еластичність попиту і пропозиції (самостійна робота).

6.5. Переваги та вади ринку (самостійна робота).

6.1. Попит та його чинники. Крива попиту. Закон попиту

Попит – це потреби людей, репрезентовані на ринку і забезпечені грошима. Тобто попит – це платоспроможні потреби людей. Він залежить передусім від ціни товару; характеризує зв’язок між ціною та кількістю товарів і послуг, яку споживачі бажають і спроможні купити на ринку за наявними цінами у межах визначеного часу за інших однакових умов.

Зазвичай, що вища ціна, то меншу кількість певного товару люди хочуть купувати. І навпаки. Кожній конкретній ціні (Р) відповідає певна величина попиту (Q), тобто конкретна кількість товару, яку покупець хоче і може придбати. Між ціною товару й величиною попиту на нього існує тісний взаємозв’язок. Його можна відобразити за допомогою шкали та кривої попиту.

Розгляньмо гіпотетичну шкалу попиту на пшеницю для окремого споживача (табл. 6.1).

Таблиця 6.1

Індивідуальний попит на пшеницю

	Ціна за ц, грн (Р)	Величина попиту, ц/тиждень (Q)
A	5	9
B	4	10
C	3	12
D	2	15
E	1	20

Отже, по-перше, за будь-якої ціни (Р) існує певна величина попиту (Q) на пшеницю; по-друге, покупець планує купувати більше пшениці за низькою ціною, і менше – за високою.

Графічне зображення шкали попиту називають кривою попиту, яку позначають буквою D (рис.6.1.). Кількість (величина попиту) і ціна перебувають в оберненій залежності.

Отже, крива попиту є спадною. Це означає, що коли ціна на товар збільшується, то за інших однакових умов покупець купуватиме менше пшениці. І навпаки: зі зменшенням ціни величина попиту зростає. Таку обернену залежність між величиною попиту та ціною називають законом попиту.

Обернену залежність ціни та величини попиту, економічна наука пояснює двома причинами: ефектом доходу й ефектом заміщення.

Ефект доходу – це вплив зміни ціни товару на реальний дохід споживача, а отже, і на величину попиту на цей товар. Ефект заміщення – вплив зміни ціни товару на його відносну дорожнечу, отже, і на величину попиту.

Закон попиту має ще одне пояснення: його дію пов’язують зі законом спадної граничної корисності: оскільки кожна наступна одиниця продукту менш приваблива для споживача, то він купуватиме додаткові одиниці продукту лише за умови зменшення їхньої ціни. З погляду продавця, спадна гранична корисність продукту спонукає його знижувати ціну, щоби покупці мали стимул купувати більше товару.

Розрізняють індивідуальний і ринковий попит. Останній є сумою індивідуальних попитів усіх покупців на певному ринку в межах визначеного періоду.

Обсяг ринкового попиту залежить не лише від ціни аналізованого товару, а й від інших, нецінових чинників. Найважливіші з них: доходи споживачів; ціни споріднених товарів; очікування споживачів стосовно зміни цін і доходів; кількість споживачів; споживчі смаки й уподобання; 6) інші чинники.

Попит змінюється під впливом змін цих чинників, що графічно виражено у переміщенні кривої попиту. Причому збільшення попиту відображено переміщенням кривої попиту праворуч (рис. 6.1 D2). І навпаки, зменшення попиту показують як зсув кривої попиту ліворуч (рис. 6.1 D3).

Так, зі зростанням доходів споживачі здатні купувати більше товарів за будь-якої ціни. Проте попит зростає не на всі товари та послуги. Звідси розрізняють товари вищої споживчої цінності, тобто товари, попит на які змінюється в тому ж напрямі, що грошовий дохід, і товари нижчої споживчої цінності – товари, попит на які знижується зі зростанням доходів.

Ціни інших товарів, пов’язаних зі споживаним товаром, по-різному впливають на попит. Більшість товарів мають власні замінники – товари-субститути: чай і кава, масло та маргарин, яблука й груші. Зниження ціни на товар-субститут зменшує попит на аналізований товар.

Існує чимало товарів, котрі купують у парі, оскільки вживають їх разом. Це так звані товари-комплементи: чай і цукор, магнітофон та касети до нього, автомобіль і бензин. Підвищення ціни на товар-комплемент зменшує попит на аналізований товар.

Смаки й уподобання споживача залежать від його віку, статі, історичних, національних, природнокліматичних умов, реклами, моди тощо. Їх зміна спричиняє зміну попиту та переміщення кривої попиту. Несприятливі зміни в уподобаннях споживачів зменшуватимуть попит. І навпаки.

Отже, варто розрізняти два явища: зміну величини попиту (це рух кривою попиту внаслідок зміни ціни, перехід від однієї комбінації «ціна-кількість товару» до іншої) і зміну в попиті (що графічно виявлено у переміщенні кривої попиту під впливом змін у нецінових чинниках).

Закон попиту поширюється майже на всі товари. Однак існують так звані парадокси закону попиту:

1. Парадокс Гіффена – ситуація, за якої крива попиту стає висхідною. Це явище вперше виявив англійський економіст Роберт Гіффен під час голоду в Ірландії в середині 90-х років ХІХ ст. Воно було зумовлене неврожаєм картоплі, а відтак – зростанням попиту та ціни на картоплю.

2. Ціна як показник якості – ситуація, коли покупці пов’язують підвищення ціни з уявним підвищенням якості продукту.

3. Ефект приєднання до більшості виникає тоді, коли споживання певного товару стає модою. Тоді попит може зростати і з підвищенням ціни на цей товар.

4. Ефект сноба виникає тоді, коли деякі споживачі можуть зменшувати попит на товари за зниження ціни на нього. Оскільки товар стає доступнішим, до нього втрачають інтерес окремі категорії споживачів, котрі не хочуть бути як «усі».

5. Ефект Веблена (демонстративне споживання) – попит підвищується на престижні дорогі товари навіть за умови зростання цін на них.

Наголосимо, що в усіх цих ситуаціях, що вважають винятками із закону попиту відбувається порушення принципу за інших однакових умов.