2.3. Ефективність використання ресурсів

2.3.1. Ефективність як економічна категорія. Повна зайнятість ресурсів і повний обсяг виробництва

Жодне суспільство не має достатніх ресурсів для виробництва такого обсягу товарів і послуг (економічних благ), який воно бажало б мати. Водночас суспільство може зменшити ступінь невідповідності між потребами і ресурсами, підвищуючи ефективність використання ресурсів.

Ефективність характеризує зв’язок між кількістю ресурсів, витрачених у процесі виробництва, та кількістю отриманих товарів і послуг.

Ефективне використання ресурсів передбачає повну зайнятість і повний обсяг виробництва. Повна зайнятість – це залучення всіх придатних ресурсів до процесу виробництва. Хоча це ще не означає, що їх використовують ефективно. Потрібно також забезпечити повний обсяг виробництва. За повного обсягу виробництва ресурси використовують у такий спосіб, аби найповніше задовольнити потреби суспільства. Якщо економіка не досягає повного обсягу виробництва, то кажуть, що ресурси недовикористовують.

Повний обсяг виробництва передбачає два види ефективності – розподільну та виробничу. За розподільною ефективністю виробляють саме ті товари і послуги, які найбажаніші й найпотрібніші у цей час суспільству. Повний обсяг виробництва передбачає досягнення і виробничої ефективності, тобто використання найсучаснішої технології, що забезпечує максимальну віддачу від залучених ресурсів. Інакше кажучи, товари та послуги виробляють із найнижчими витратами.

Оскільки ресурси рідкісні, економіка за повної зайнятості й повного обсягу виробництва не може забезпечити необмеженого випуску товарів і послуг, тому перед кожною людиною, фірмою і суспільством загалом виникає проблема вибору.

2.3.2. Проблема вибору і виробничі можливості суспільства. Крива трансформації

Для найліпшої ілюстрації проблеми вибору зробимо декілька припущень, а саме:

1) економіка функціонує за умов повної зайнятості й досягає повного обсягу виробництва;

2) наявні ресурси постійні як за кількістю, так за якістю;

3) технологія виробничих процесів є постійною. Припущення 2 і 3 означають, що ми розглядаємо ситуацію на певний момент часу або за дуже короткий відтинок часу. Для тривалого періоду ці припущення були б нереалістичними;

4) розглядаємо двопродуктову модель економіки, отже, припускаємо, що виробляють не величезну кількість товарів і послуг, а лише два продукти, наприклад, масло і трактори. Масло символізує споживчі блага, тобто продукти, які безпосередньо задовольняють потреби людей, трактори – блага виробничого призначення, – продукти, які задовольняють потреби людей опосередковано, забезпечуючи ефективніше виробництво.

Варіанти вибору між виробництвом масла і тракторів за умови повного використання обмежених ресурсів подано у таблиці: якщо суспільство відмовляється від деякої кількості масла, то має додаткову кількість тракторів.

Таблиця 2.1

Альтернативні можливості виробництва тракторів і масла

Альтернативи	Трактори, тис.шт.	Масло, млн. кг
А	15	0
B	14	1
C	12	2
D	9	3
E	5	4
F	0	5

Масло, отже, трансформується у трактори через переорієнтацію ресурсів. Повне використання обмежених ресурсів означає, що суспільство має вибирати між виробництвом тракторів і виробництвом масла, оскільки така економіка завжди альтернативна. Оскільки трактори символізують капітальні блага, а масло – споживчі, то суспільству завжди доводиться вибирати між виробництвом капітальних благ і виробництвом предметів споживання (споживчих благ).

Д ля наочності варіанти виробництва двох альтернативних продуктів можна зобразити графічно у вигляді кривої виробничих можливостей (КВМ), або кривої трансформації (КТ). На горизонтальній осі відкладемо кількість виробленого масла (споживчі блага), а на вертикальній – трактори (капітальні блага). Кожна точка є графічним вираженням певного максимального обсягу спільного виробництва обох продуктів. Сполучимо точки й отримаємо криву виробничих можливостей, або криву трансформації (рис. 2.2). Ця крива відображає передусім певну межу економіки за наявних ресурсів. Аналіз кривої трансформації, дає підстави для таких висновків:

по-перше, за прийнятих обмежень усі точки комбінацій виробництва тракторів і масла розміщені на КТ;

по-друге, вочевидь, що суспільство, економіка якого перебуває на КТ, не може одночасно збільшувати виробництво тракторів (інвестиційних товарів) і масла (споживчих товарів);

по-третє, кожна точка на КТ відображає одночасне максимальне виробництво обох продуктів; відмінність між ними – лише у різній комбінації продуктів;

по-четверте, точки що лежать на кривій, як і точки ліворуч кривої, досяжні. Проте точки ліворуч кривої не такі бажані, як точки на кривій. Точки, що лежать поза кривою виробничих можливостей, як-от точка W, за наявної кількості ресурсів і незмінної технології недосяжні;

по-п’яте, опукла форма КТ засвідчує, що збільшення виробництва одного товару (у нашому випадку масла) супроводжується зменшенням ефективності використання обмежених ресурсів.

по-шосте, спадний характер кривої трансформації відображає і «ціну» одного товару, виражену в альтернативній кількості іншого товару (ціну альтернатив для суспільства). На цьому факті ґрунтується поняття альтернативної вартості.