19.3.2. Криві довгострокових витрат та ефект масштабу виробництва
Вирішальним фактором, який визначає конфігурацію кривих LRTC, LRAC та LRMC, є характер (ефект) віддачі від масштабу. За постійної віддачі від масштабу LRTC має вигляд променя, що виходить з початку координат, оскільки витрати факторів виробництва збільшуються у тій самій пропорції, що і обсяг виробництва. За цієї умови довгострокові граничні витрати будуть постійними і дорівнюватимуть довгостроковим середнім витратам. Оскільки нахил LRTC постійний за будь-якого значення Q, то відповідні криві LRAC i LRMC набудуть вигляду горизонтальної прямої лінії, тобто вони збігаються між собою, а їхня величина дорівнює тангенсу кута нахилу до осі абсцис лінії LRTC (рис. 19.14).
За зростаючої віддачі від масштабу лінія LRTC має вигляд опуклої догори кривої, оскільки витрати зростають повільніше, ніж обсяг виробництва. В умовах зростаючого ефекту масштабу виробництва криві LRAC i LRMC не обов`язково є прямими лініями, але вони завжди є спадними, причому LRAC LRMC за будь-якого значення Q (рис. 19.15).
За спадної віддачі від масштабу лінія LRTC має вигляд опуклої вниз кривої, оскільки витрати зростають швидше, ніж обсяг виробництва. Криві LRAC i LRMC не обов’язково мають лінійну форму, але спрямовані вгору. Причому крива довгострокових граничних витрат буде міститися над кривою довгострокових середніх витрат, тобто: LRAC LRMC за будь-якому значення Q (рис. 19.16).
У реальному виробничому процесі ефект масштабу виробництва рідко залишається незмінним для всіх інтервалів випуску продукції. Отже, форму кривої LRTC та, відповідно, кривої LRAC можна пояснити законом ефекту масштабу (рис. 19.17).
На інтервалі від 0 до Q1 діє зростаючий ефект масштабу виробництва, відтак крива LRTC зростає спадним темпом, а крива LRAC спадає. За збільшення обсягу виробництва до Q2 діє постійний ефект масштабу, крива LRTC має постійний нахил, а крива LRAC є горизонтальною. Подальше збільшення обсягу виробництва зумовлює спадний ефект масштабу, крива LRTC зростає зростаючим темпом, а крива LRAC характеризується позитивним нахилом.
19.3.3. Визначення оптимального обсягу виробництва фірми у довгостроковому періоді (для самостійного опрацювання)
Для того, щоби визначити оптимальний обсяг виробництва фірми у довгостроковому періоді, варто розглянути залежності між кривими короткострокових та довгострокових середніх витрат.
Довгостроковий період можна розглядати як деяку сукупність короткострокових періодів у діяльності фірми. Її діяльність у довгостроковому періоді зобразимо графічно за допомогою відповідних кривих короткострокових середніх витрат (рис. 19.18).
Криву LRAC можна побудувати на основі визначеної множини кривих SRAТC (рис.18). Крива SRAC плавно «огинає» всі криві SRAТC, кожна з яких характеризує відповідний короткостроковий період для цієї фірми. LRAС є дотичною до кожної кривої SRAТC. Однак точки її дотику до відповідних кривих SRAТC не відповідають точкам мінімуму кривих SRAТC. Винятком тут є лише точка мінімуму самої кривої LRAC (LRACmin = SRATC3 min за обсягу виробництва Q*). Q* – це оптимальний обсяг виробництва фірми у довгостроковому періоді.
Крива LRAC буде дотичною до кожної кривої SRAТC за такого обсягу виробництва Q, для якого обсяг використання постійних факторів виробництва у короткостроковому періоді оптимальний.
На низхідному відтинку кривої LRAC такі точки дотику будуть розміщені ліворуч від точок мінімуму на відповідних кривих SRAC. На висхідному відтинку цієї кривої точки дотику будуть розміщені праворуч від точок мінімуму на відповідних кривих SRAТC. Зі збільшенням розмірів підприємства мінімальні значення середніх витрат у кожному короткостроковому періоді спочатку знижуються, оскільки на низхідній ділянці кривої LRAC виявляє себе зростаючий ефект масштабу. Пізніше мінімальні значення короткострокових середніх витрат зростають, оскільки на висхідній ділянці кривої LRAC виявляє себе спадний ефект масштабу. Точки перетину відповідних кривих короткострокових середніх витрат і їхні ділянки, зображені пунктирною лінією, відповідають тим обсягам продукції, за яких фірмі доцільно змінювати масштаби свого виробництва, оскільки це забезпечуватиме виробництво її продукції з нижчими середніми витратами.
Форма кривої LRAC дає змогу визначити оптимальну структуру галузі, де функціонує підприємство. Мінімально ефективний розмір підприємства – це той найменший обсяг виробництва, за якого фірма може мінімізувати свої LRAC.