3. Організація режиму праці та відпочинку при роботі з пк

Праця за комп'ютером, виконання специфічних для операторів ПК завдань, а також висока відповідальність за кінцевий результат, велике зорове і нервово-емоційне напруження викликають погіршення функціонального стану центральної нервової системи, значну втому зорового аналізатора, що виражається у зниженні збудливих і розвитку гальмівних процесів кори головного мозку, погіршення психологічного стану і працездатності.

Лікарі надають великого значення підтримці правильної пози під час роботи за комп'ютером. Дотримання цього правила - важливим елементом профілактики захворювань. Щоб робота за комп'ютером не шкодила здоров'ю, необхідно постійно ознайомитися з своєї поставою гімназистка. Правильна постава максимально розвантажує м'язи і дозволяє працювати довше, менше втомлюючись. Не секрет, що тривала робота за комп'ютером сприяє порушенню постави. Правильна постава необхідна для профілактики захворювань шиї, рук, спини. При роботі за комп'ютером краще всього сидіти на 2,5 см вище, ніж зазвичай. Голову необхідно тримати рівно по відношенню до обох плечах, голова не повинна нахилятися до правого або лівого плеча. Неприпустимо згорблене положення, яке збільшує навантаження на хребет і сприяє розтягуванню м'язів, що підтримують осанку. Згорблене положення може призводити до синдрому зап'ястного каналу, грижі міжхребцевих дисків. Не можна висувати голову вперед, оскільки це призводить до прогину шийного відділу хребта, обмеження кровотоку в судинах шиї, що, в свою чергу, може привести до головних болів, болів в шиї і кистях рук. Сильні м'язи сприяю збереженню правильної постави протягом більш тривалих періодів часу, що підвищує продуктивність роботи. Сутулість викликає надмірне навантаження на плечовий пояс, що призводить до напруження плечових м'язів. Сутулість може призвести до розвитку синдрому ущемлення плеча і синдрому зап'ястного каналу. Регулярне виконання комплексу т.зв. ерг-вправ допоможе збільшити кровопотік, що видалить продукти розпаду, зменшить втому і збільшить загальну продуктивність і ефективність роботи. [7]

Раціональний режим навчальних занять передбачає дотримання рекомендованої неперервної тривалості роботи за ПК і регламентованих перерв. Зокрема, загальна тривалість роботи у комп'ютерному класі протягом дня для викладачів не повинна перевищувати шести годин на день, а тривалість безупинної роботи за ПК має не перевищувати двох годин, після чого необхідна перерва тривалістю 15–20 хвилин.

Для студентів припустимий час роботи за комп'ютером має складати на 1–2 курсі дві години на день, на старших – три, за умови, що робота за відеотерміналом становить не більше 50% від усього часу роботи з використанням комп'ютера. Через кожні 20–25 хвилин занять слід робити паузи для виконання вправ для очей, а через 40–50 хвилин роботи варто влаштовувати 10–15-хвилинну перерву з фізкультурними вправами. Під час перерви доцільно виконати спеціальний комплекс фізичних вправ чи просто походити, наприклад, у коридорі чи іншому приміщенні. Забороняється витрачати перерву на комп'ютерні ігри.[7]

Не слід нехтувати виконанням комплексів вправ для очей, фізкультхвилинки фізкультпаузи, тому що їх проведення покращує функціональний стан зорового аналізатора, центральної нервової, серцево-судинної, дихальної, м'язової та ін систем організму, сприяє ліквідації застійних явищ в нижній половині тіла і ніг, що утворюються при роботі в положенні сидячи, покращує кровопостачання мозку. 

Корисним є використовувати певні вправи для очей, які можна робити безпосередньо за робочим місцем:

• 10-20 разів напружити і покліпати очима;

• «намалювати вісімку» закритими очима;

• помасажувати скроні.

При тривалій роботі за комп'ютером необхідно виконувати ряд вимог, що стосуються режиму праці та відпочинку: 

1. По можливості, час роботи за комп'ютером необхідно обмежити до мінімуму. 

2. Щогодини рекомендується робити перерву тривалістю не менше 15 хвилин. Під час перерви треба встати, потягнутися, походити, зробити нескладні лікувальні гімнастичні вправи (нахили і повороти голови, вправи для кистей рук, потягування), по можливості вийти на свіже повітря. 

3. Під час роботи за комп'ютером кожні 10-15 хвилин необхідно міняти позу, рухати плечима, ногами, головою. 

4. Після роботи необхідно протягом 1-2 год відпочити в спокійній обстановці і в подальшому використовувати будь-яку можливість для відпочинку. 

5. У приміщеннях з комп'ютерами необхідно якомога частіше робити вологе прибирання і провітрювання.[1]

При проведенні сеансів психофізіологічного розвантаження рекомендується використовувати деякі елементи методу аутогенного тренування, який ґрунтується на свідомому застосуванні комплексу взаємопов'язаних прийомів психічної саморегуляції й виконанні нескладних фізичних вправ із словесним самонавіюванням. Головна увага при цьому приділяється набуванню й закріпленню навичок м'язового розслаблення (релаксації).

Виділяються три періоди, що відповідають фазам відновлювального процесу.

Перший період - абстрагування працівників від виробничої обстановки - відповідає фазі залишкового збудження. Лунають повільна мелодійна музика, пташиний спів. Обравши зручну позу, працівники адаптуються і психологічно готуються до наступних періодів.

Другий - заспокоєння - відповідає фазі відновлювального гальмування. Пропонується показ фотослайдів із зображеннями квітучого лугу, березового гаю, гладенької поверхні ставка тощо.

Третій період - активізація - відповідає фазі підвищеної збудженості.

Після сеансів психофізіологічного розвантаження у працівників зменшується відчуття втоми, з'являються бадьорість, гарний настрій. Загальний стан відчутно поліпшується.