МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ
Кафедра соціальних і гуманітарних наук
Індивідуальна науково-дослідна робота
З навчальної дисципліни «Охорона праці в галузі»
на тему:
Гігієнічна характеристика умов праці за комп'ютером. Медичні профілактичні заходи щодо збереження здоров’я та підвищення працездатності користувачів комп’ютерів
Виконала:
Ст.505 гр.
Рій О.А.
Перевірила:
ст.викл. Сокова О.Ф.
Львів-2014
Зміст
Вступ………………………………………………………………………….……3
Комп'ютерна техніка та її вплив на організм людини………………………4
Вимоги охорони праці при роботі на персональних комп'ютерах…………7
Організація режиму праці та відпочинку при роботі з пк………………..10
Висновки…………………………………………………………………………14
Список використаної літератури………………………………………………..15
Вступ
Однією із характерних особливостей сучасного розвитку суспільства є зростання сфер діяльності людини, в яких використовуються інформаційні технології. Широке розповсюдження отримали персональні комп'ютери. Однак їх використання загострило проблеми збереження власного та суспільного здоров'я, вимагає удосконалення існуючих та розробки нових підходів до організації робочих місць, проведення профілактичних заходів для запобігання розвитку негативних наслідків впливу ПК на здоров'я користувачів, що визначає актуальність даної теми.
Працюючи з комп'ютером, людина потрапляє під вплив різноманітних факторів: електромагнітних полів (діапазон радіочастот: ВЧ, УВЧ і СВЧ), інфрачервоного та іонізуючого випромінювання, шуму і вібрацій, статичної електрики.
Метою роботи є дослідження гігієнічних характеристик умов праці за комп'ютером та вивчення основних профілактичних заходів з метою збереження здоров’я користувачів комп’ютерами.
Відповідно до мети ставиться ряд завдань,а саме:
дослідження впливу комп’ютерів на організм користувача;
визначення основних вимог до приміщень та до організації робочих місць користувачів комп’ютерами;
вивчення основних заходів профілактики для збереження здоров’я працівника.
Об’єкт дослідження – основні характеристики та особливості роботи за комп’ютером.
Використання комп’ютерів та комп’ютерної техніки загострило проблеми збереження власного та суспільного здоров'я, вимагає удосконалення існуючих та розробки нових підходів до організації робочих місць, проведення профілактичних заходів для запобігання розвитку негативних наслідків впливу компютерів на здоров'я користувачів.
Комп'ютерна техніка та її вплив на організм людини
Комп'ютерна техніка широко використовується в усіх галузях людської діяльності. Людина, яка працює з комп'ютером, постійно перебуває під впливом небезпечних і шкідливих виробничих факторів: електромагнітних полів (діапазон радіочастот: ЗЧ, УВЧ, СВЧ), інфрачервоного й іонізуючого випромінювань, шуму й вібрації, статистичної електрики тощо. Крім цього, оператор піддається значному розумовому і психоемоційному навантаженню, високій напрузі зорової та м 'язової діяльності.
У 60 — 70 роках минулого століття спочатку у світовій пресі, а згодом і в наукових публікаціях з'явилися численні повідомлення про шкідливий вплив комп'ютерів на організм людини, який виявлявся в дискомфорті, швидкій утомі та зниженні працездатності, порушеннях фізіологічних функцій.
На функційний стан користувача комп'ютера впливають: виробниче середовище, трудовий процес, внутрішні та зовнішні засоби діяльності, а також соціально-психологічні фактори. Тому для зменшення ризику захворювань необхідно провадити комплекс медико-гігієнічних, адміністративно-технічних та ергономічних заходів, яких передусім, мають входити:
контроль за конструкцією, хорошим станом і функціонуванням комп'ютера;
відповідність місця роботи рекомендаціям ергономіки та гігієни;
створення оптимальних умов праці у виробничому приміщенні (мікроклімат, освітлення, захист від опромінювання комп'ютера, іонізація повітря, вентиляція, кондиціювання повітря);
раціональний режим праці;
підвищувати опір організму користувачів комп' ютерів до дії несприятливих факторів (антистресова дія, аеробіка та спеціальні фізичні вправи, психологічні та соціальні заходи, профілактичне харчування);
диспансерне медико-гігієнічне обслуговування з цілеспрямованим проведенням оздоровчих (наприклад, корекція зору) і профілактичних заходів;
особиста участь працівників у догляді за своїм здоровям.[2]
Обчислювальна техніка є джерелом тепловиділення, що може спричинити підвищення температури і зниження відносної вологості у приміщенні. У приміщеннях, де встановлені комп'ютери, потрібно дотримуватись необхідних параметрів мікроклімату (табл. 1.1.)
Таблиця 1.1.
Нормативні параметри мікроклімату для приміщень з ПК
Період року |
Температура повітря, °С |
Відносна вологість повітря. % |
Швидкість руху повітря, м/с |
Холодний |
22—24 21—23 |
40—60 40—60 |
0,1 0,1 |
Теплий |
23—25 22—24 |
40—60 40—60 |
0,1 0,2 |
Об'єм приміщень, в яких провадиться робота за комп'ютером, не повинен бути меншим як 20 м3 на людину із урахуванням максимальної кількості одночасно працюючих.
Для подачі у приміщення повітря використовують системи механічної вентиляції і кондиціонування, а також природну вентиляцію.
Рівень шуму на робочому місці економістів та операторів-програмістів не має перевищувати 35—45 дБ, а в залах обробки інформації на обчислювальних машинах — 56—70 дБ. Для зниження рівня шуму стіни і стеля приміщення, де встановлені комп'ютери, мають бути облицьовані звукопоглинаючими матеріалами. Рівень вібрації у приміщеннях обчислювальних центрів може бути знижений шляхом встановлення обладнання на спеціальні фундаменти та віброізолятори.
Негативні фактори під час роботи з комп'ютером
Тонізуюче (рентгенівське) випромінювання. Дослідження показують, що монітор не є небезпечним для користувача ПЕОМ, оскільки інтенсивність такого випромінювання нижча за гранично допустимі норми (ГДН). Відповідно до "Норм радіаційної безпеки України" (НРБУ-97), гранично допустима потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від екрана відео-термінала становить 7,74 X10 -12 Кл/кг, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год. (100 мкр/год.).
Оптичне випромінювання включає: ультрафіолетове (УФ), світлове та інфрачервоне (14).
УФ-випромінювання впливає, як правило, на шкіру та очі людини. Аналіз досліджень робочих місць користувачів ПК показує, що у 86 % проведених вимірювань, тобто в більшості випадків, УФ-випромінювання і не було виявлено. У тих же випадках, коли таке випромінювання вдалося виявити, його рівень становив у середньому 0,001 Вт/м2.
Світлове випромінювання впливає, в основному, на очі і провокує їх втому та запалення райдужної оболонки. Однак ці симптоми швидко минають і не викликають патологічних змін.
ІЧ-випромінювання — довжина хвиль обмежена від 0,76 мм до 1 мм. Для більшості біологічних матеріалів випромінювання цього діапазону вважаються непрозорими. Проведені дослідження показали, що інтенсивність інфрачервоних випромінювань відео-терміналів нижча за показник, передбачений ДСанПіН 3.3.2-007-98.[4]
Електромагнітні випромінювання (ЕМВ) радіочастотного діапазону. Джерелом ЕМВ є монітор. Тому, обираючи робоче місце для комп'ютера, необхідно пам'ятати, що його задня і бокові стінки можуть бути джерелом значно більшого ЕМВ, аніж екран. Питання впливу ЕМВ на біологічну систему залишається відкритим, але його можна оцінити кількісно за формулою:
(1.1.)
Науковці доводять, що радіочастотне випромінювання впливає на центральну нервову систему (ЦНС) і є вагомим стрес-фактором.[1]
Проведені дослідження показали, що кактус, поставлений/біля монітора, мо-знати же бути засобом, який "вловлює" радіацію (вагоме значення має вид і розмір рослини), але він усе ж відіграє роль психологічного заспокійливого фактора, ніж антирадіаційного засобу.
Більшість учених вважають, що як короткостроковий, так і тривалий вплив усіх видів випромінювання від екрана монітора не є небезпечним для здоров'я персоналу, який обслуговує комп'ютери. Проте вичерпні дані про небезпеку впливу випромінювань від монітора на людей, які працюють з комп'ютерами, ще не отримані, дослідження у цьому напрямі тривають.
Для зменшення впливу перечислених видів випромінювання рекомендується застосовувати монітори зі зниженою випромінювальною здатністю, а також дотримуватись регламентованого режиму праці та відпочинку.[5]