
- •1.2 Вихідні дані та послідовність розробки пфп
- •Порядок розробки пфп /5,6/
- •Нормативи для розрахунку пфп
- •2 Організація маршрутизації з місць навантаження
- •Порядок визначення напрямку маршрутів такий:
- •4.1 Методи розрахунків плану формування одногрупних призначень
- •4.2 План формування групових поїздів
- •4.3 План формування поїздів із зміною маси (довжини) состава
- •4.4 План формування поїздів із швидкопсувними вантажами
- •4.5 План формування контейнерних поїздів
- •4.6 Розрахунок внутрідорожного плану формування поїздів
- •4.6 Аналіз виконання плану формування поїздів
4.3 План формування поїздів із зміною маси (довжини) состава
В залежності від величини керуючого ухилу, потужності локомотива, що використовується при тязі поїздів, розраховується два варіанти зміни маси Q, а відповідно і состава.
1 варіант – Q1>Q2 зміна ваги, відчіпка на станції Б.
Д
ля
формування таких поїздів можливі три
випадки. Перший
випадок.
В
еличина
групи, яка іде на накопичення, відповідає
величині групи ядра.
Рисунок 4.8 – Схема прямування вагоноптоків по дільницях полігону: а) на лініях, що перетинаються на вузловій станції; б) на лініях, що сходяться на вузловій станції
(4.24)
Для формування составів із зміною маси повинна виконуватись умова:
(4.25)
Якщо
умова (4.25) не виконується, тобто
,
в такому випадку формуються тільки
одногрупні состави.
Якщо виконується (4.25), по станції А формується поїзд призначенням А-В, із зміною маси по станції Б.
Другий випадок
Якщо
,
формуємо по станції А поїзда призначенням
А-В із зміною маси по станції Б, а з
залишку вагонів формуються одногрупні
призначення на станції Б.
Якщо
,
формується по станції А наскрізне
призначення А-В із зміною маси состава
по станції Б, цих составів буде стільки
скільки хвостових частин. А з залишеної
головної частини, формується одногрупне
призначення А-В з частковою переробкою
по станції Б.
2 варіант – Q1<Q2, зміна ваги, причіпка на станції Б
,
формується по станції А наскрізне
призначення А-В з поповненням його по
станції Б.
,
по станції А формується наскрізне
призначення А-В, а з решти частини потоку
формуються дільничні поїзди призначенням
Б-В.
При
,
формується по станції А наскрізне
призначення А-В при кількості поїздів,
яка дорівнює
для поповнення таких поїздів частка
поїздів струменю А-В розформується на
станції Б, на базі чого і поповнюються
інші вагонами А-В та Б-В.
4.4 План формування поїздів із швидкопсувними вантажами
Швидкопсувні вантажі – це вантажі, що вимагають особливих умов транспортування і зберігання:
необхідно встановити температурний режим і відсоток вологості, який відповідав би умовам зберігання в стаціонарних холодильниках;
швидкопсувні вантажі вимагають прискореної доставки через невеликий термін придатності;
швидкопсувні вантажі вимагають спеціального рухомого складу, для створення умов транспортування;
висока собівартість перевезення, через вартість вантажу, тари, упаковки.
Швидкопсувні вантажі поділяються за умовами доставки на 3 категорії:
вантажі надтермінової доставки (молоко, ранні овочі, фрукти, ягоди, ендокринна сировина);
вантажі термінової доставки (сире м’ясо, яйця, риба свіжа, оселедець з низьким вмістом солі );
вантажі, термін доставки яких практично не обмежений (морожене м’ясо, риба, консервована продукція).
В залежності від вартості самого вантажу, умови транспортування виділяються 3 режими перевезення:
1) нормальний;
2) важкий;
3) надважкий.
Режим перевезення визначається відношенням вартості 1 вагоно - години швидкопсувного вантажу до вартості 1 вагоно - години звичайного вантажу, чим знаходиться еквівалент важкості:
. (4.26)
В
залежності від
визначається
режим перевезення:
нормальний
;
важкий
;
надважкий
.
Для перевезення швидкопсувних вантажів використовуються: вагони АРВ, вагони – термоси, рефрижераторні секції (5,12, 24 – вагонні), криті уніфіковані, цистерни, для перевезення молока.
За умовами формування поїзди з швидкопсувними вантажами можуть бути повносоставні, або неповносоставні
При цьому состав поїзда з швидкопсувних вантажів визначається:
(4.27)
Чим
нижче
,
тим більше состав такого поїзду.
Поїзди з вагонів з швидкопсувними вантажами, які формуються до повної довжини або ваги, можуть поповнюватися звичайними вагонами, що призначенням не ближче станції призначення вагонів з швидкопсувними вантажами.
За призначенням всі поїзди з швидкопсувними вантажами поділяються на: рефрижераторні поїзди, поїзда призначені для перевезення молока і ендокринної сировини, поїзда для перевезення інших швидкопсувних вантажів, поїзда для перевезення живності.
ПФП, що містять вагони з швидкопсувними вантажами складається в виглядах літнього, перехідного і зимового.
При цьому поїзда зі швидкопсувними вантажами можуть перевозитися регулярно на протязі всього року, і не регулярно по сезонах (літо, осінь). Для цього при розробці ПФП виділяються нитки для постійних поїздів, і поїздів не постійного прямування. Призначення і відміна поїздів проводиться спеціальними наказами Укрзалізниці. При плануванні формування поїздів, для перевезення швидкопсувних вантажів особливу увагу приділяють календарному плану навантаження, для чого визначається точна дата і час навантаження, що планується. Планують навантаження таким чином, щоб створювати сгущення навантажених вагонів на станції формування, без великих простоїв в очікуванні відправлення.
Оскільки всі вагони ізотермічні вимагають екіпіровки, технічного обслуговування на шляху слідування, заправлення водою і холодильними агентами, то при формуванні поїздів враховуються пункти, де є ПТО АРВ, пункти для екіпіровки вагонів, і станції, на яких можливий водопій тварин. По прибутті поїзда на станцію призначення маршрут може бути розвантажений повністю або частково, але з дотриманням необхідного температурного режиму тобто ділити секцію на 2 і більше частини не дозволяється. Після вивантаження вагонів, вони повинні пройти операції з промивки, дезінфекції, очистки і т.д.
Порожні ізотермічні вагони повинні слідувати тільки за вказівкою Укрзалізниці або під подальше завантаження, або на станцію концентрації.
Загальна умова доцільності виділення струменю вагонопотоку з вагонів для перевезення швидкопсувних вантажів має вигляд:
;
(4.28)
де Nдоб - добовий вагонопотік;
Тек – економія від прослідування технічних станцій без переробки;
Текшв – економія за рахунок підвищення швидкості слідування;
Тз – скорочення затрат, за рахунок кращої технічної підготовленості вагонів і локомотивів, в порівнянні з вагонами і локомотивами для перевезення звичайних вантажів;
с – еквівалент, що характеризує скорочення витрат за рахунок підтримки якості вантажу (він може визначатися як еквівалент важкості);
- параметр
накопичення вагонів із швидкопсувними
вантажами, год;
- состав
поїзду з вагонів для перевезення
швидкопсувних вантажів.
; (4.29)
де tв – скорочення часу на обслуговування вагонів на шляху слідування;
tл - скорочення часу на обслуговування локомотивів на шляху слідування;
вл – еквівалент, що характеризує відношення вартості вагоно - годин і локомотиво - годин до вартості вагоно - години простою.
Поїзди із швидкопсувними вантажами мають нумерацію прискорених поїздів (номери 1001-1198).