9. Яку проксимальних канальцях реабсорбується вода?

Процеси реабсорбції води здійснюють­ся у всіх відділах нефрона на основі осмо­су вслід за речовинами, що реабсорбуються. Але інтенсивність і механізми реабсорбції її в різних відділах відрізняються. У про­ксимальних звитих канальцях реабсорбуєть- ся близько 2/3 всієї води. Основним іоном, що забезпечує пасивну реабсорбцію води, є Иа⁺. Реабсорбція інших речовин (вугле­водів, амінокислот, сечовини, неорганічних іонів і т. д.), що відбувається в цих відділах нефрона, також сприяє переміщенню вслід за ними води. У паренхіму нирки вода над­ходить, пройшовши як через клітини, так і через міжклітинні щілини.

У проксимальному канальці для реабсорб­ції води і вказаних вище речовин характерне те, що" об'ємна швидкість реабсорбції (відсо­ток реабсорбованої води і кухонної солі) за­лишається постійною незалежно від ШКФ.

У чому полягають особливості ре­абсорбції води у дистальних канальцях?

У дистальні канальці і збірні трубочки зазвичай надходить близько 15 % об'єму первинного фільтрату. З відомою часткою умовності реабсорбцію води у всіх відділах нефрона можна поділити на дві частини: від­носно облігатна реабсорбція (мало залежна від водного навантаження і механізмів ре­гуляції) у проксимальних канальцях і петлі Генле і факультативна (залежна) - в інших відділах. Поняття про відносну незалежність реабсорбції води в проксимальному відділі вельми умовне, оскільки і тут вона регулю­ється відповідними гормонами, але тут цей вплив менше виражений. На відміну від цьо­го реабсорбція води й іонів у дистальних зви­тих канальцях і збірних трубочках здійсню­ється лише під контролем систем регуляції. Регуляцію здійснюють гормони залежно від балансу води і солей в організмі. При зневод­ненні організму сечі виділяється мало, але вона має високу концентрацію продуктів, що екскретуються. Навпаки, під час надходжен­ня до організму великої кількості води виво­диться багато низькоконцентрованої сечі.

10.Що собою являє петля Генле?

В результаті перетворень первинного фільтрату в проксимальному канальці у низ­хідну частину петлі Генле надходить сеча, ізотонічна навколишній міжклітинній ріди­ні. Механізм реабсорбції води і йонів і СІ* у даній ділянці нефрона істотно відріз­няється від інших відділів (рис. 15.7). Вода тут реабсорбується по механізму поворотно- протитокової системи.

В основі її лежать особливості розташу­вання висхідних і низхідних частин у безпо­середній близькості одна від одної, паралель­но яким углиб мозкової речовини проходять збірні трубочки, а також кровоносні капіля­ри. В основі поворотно-протитокового ме­ханізму петлі Генле лежать наступні функ­ціональні характеристики нирок: а) епітелій тонкого низхідного відділу має щілиноподіб­ні простори шириною до 7 нм; б) чим далі в мозкову речовину спускається петля, тим вищим стає осмотичний тиск навколишньої міжклітинної рідини (від 300 мосм/л у корі до 1200-1400 мосм/л на верхівці сосочка); в) висхідне коліно майже непроникне для води; г) епітелій висхідного відділу активно, за допомогою транспортних систем, викачує як натрій, так і хлор.

Відмітні особливості нефронів, розташо­ваних у різних відділах нирок, особливо по­значаються на активності реабсорбції в петлі Генле: чим довші петлі Генле (юкстамеду- лярні нефрони), тим більше виражені в них процеси концентрації сечі.

Як функціонує поворотно-проти- токовий механізм петлі Генле?

У даному відділі нефрона особливу роль відіграє висхідне коліно петлі Генле (див. рис. 15.7). На базальній мембрані епітелі­альних клітин товстого відділу є системи активного викачування натрію і хлору. В ре­зультаті концентрація цих іонів у фільтраті, що проходить тут, може знижуватися до 30-40 ммоль/л. У клітину через апікальну мембрану іони №^н надходять пасивно разом з іоном К⁺ і 2 іонами СІ". Велика частина ка­тіонів калію дифундує назад, а частина його виходить через базолатеральну мембрану ра­зом з аніонами хлору.

Тут реабсорбується до 25 % натрію. Ак­тивне викачування №С1 з епітелію висхідно­го відділу створює підвищений осмотичний тиск міжклітинної рідини. Завдяки цьому з низхідного відділу петлі Генле, що знахо­диться поряд з попереднім, в інтерстицій ди­фундує вода. У початковий відділ низхідної ділянки надходить фільтрат, що має нижчий осмотичний тиск порівняно з навколишньою речовиною. У міру опускання по низхідному відділу фільтрат, віддаючи воду, все ж таки постійно має осмотичний градієнт з міжклі­тинною рідиною. Тому вода покидає філь­трат на всьому протязі низхідного коліна, що забезпечує реабсорбцію тут близько 15 % її об'єму від первинної сечі. У зв'язку з виходом води осмотичний тиск сечі поступово підвищується і дося­гає максимуму в ділянці повороту петлі. Гіперосмотична сеча піднімається по висхід­ному коліну, де, як указувалося вище, втра­чає іони і СІ", що виводяться активною роботою транспортних систем. Тому в дис­тальні канальці фільтрат надходить навіть гіпоосмотичним (близько 100-200 мосм/л). Таким чином, у низхідному коліні відбува­ється процес концентрації сечі, а у висхідно­му - зворотний процес (але без надходження сюди води).

11. Як відбувається секреція аміаку?Принцип неіонної дифузії лежить в осно­ві виведення і аміаку. Джерелом ]ЧН₃ є обмін амінокислот і головним чином глутаміну в клітинах епітелію проксимальних каналь- ців. З однієї молекули глутамату спочатку утворюється дві молекули ИН₄⁺ і два ані­они НС0₃". МН₄⁺ служить джерелом >ІН₃ і Н⁺. НС0₃" і Н⁺ дифундують через апікальну мембрану. Аміак володіє високою розчинністю в жирах і легко проникає через мембрану у фільтрат. І якщо його тут не зв'язати, то він так само легко може повернутися в клітину, а потім і в позаклітинну рідину. Але в сечі протікає реакція скріплення аміаку з Н" за­вдяки чому аміак знаходиться у рівноважно­му стані з амонієм:

NN. + Я" о N11;

5 4

Іон амонію погано проникає через мем­брану і, зв'язуючись з катіонами, виділяється з сечею. Таким чином, кисла сеча, що містить багато Н⁺, сприяє більшій екскреції аміаку.