7. Акредитація у сфері охорони здоров’я. – 10 хв.

Акредитація закладу охорони здоров’я - це офіційне визнання наявності у закладі охорони здоров’я умов для якісного, своєчасного, певного рівня медичного обслуговування населення, дотримання ним стандартів у сфері охорони здоров’я, відповідності медичних (фармацевтичних) працівників єдиним кваліфікаційним вимогам. Акредитація здійснюється на підставі Порядку акредитації закладу охорони здоров’я, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 р. № 756 (в ред. від 17.12.2012 р. № 1216).

Акредитації підлягають всі заклади охорони здоров’я незалежно від форми власності. Перша акредитація закладу проводиться через два роки від початку провадження діяльності. Наступні акредитації проводяться кожні три роки. У випадку тимчасового припинення діяльності акредитованим закладом на строк понад один рік його наступна акредитація проводиться через два роки з моменту поновлення діяльності у сфері охорони здоров’я. Стандарти акредитації закладів затверджуються МОЗ.

Акредитацію закладів, крім фармацевтичних (аптечних) закладів, проводить Головна акредитаційна комісія, а акредитацію фармацевтичних (аптечних) закладів - Головна комісія з акредитації фармацевтичних (аптечних) закладів, що утворюються при МОЗ (далі - головні акредитаційні комісії), та акредитаційні комісії, що утворюються при Міністерстві охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділах охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі - акредитаційні комісії).

Результати проведеної експертної оцінки вносяться до експертного висновку про відповідність закладу стандартам акредитації, в якому зазначаються пропозиції щодо акредитації закладу та присвоєння останньому на підставі затверджених МОЗ критеріїв акредитації відповідної акредитаційної категорії (друга, перша, вища) або відмови в акредитації.

На підставі розгляду поданих закладом документів, експертних висновків відповідна головна акредитаційна або акредитаційна комісія у місячний строк приймає рішення або про акредитацію закладу та присвоєння закладу певної акредитаційної категорії (друга, перша, вища), або про відмову в акредитації, або про необхідність проведення у місячний строк повторної експертної оцінки.

У разі прийняття рішення про присвоєння закладу певної акредитаційної категорії відповідна головна акредитаційна або акредитаційна комісія безоплатно видає йому акредитаційний сертифікат. Протягом строку дії акредитаційного сертифіката заклад несе відповідальність за дотримання галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я.

Список джерел:

1. Сергеев Ю.Д. Медицинское право : учебный комплекс : в 3 т. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2008. – 784 с.

2. Стеценко С.Г., Стеценко В.Ю., Сенюта І.Я. Медичне право України: Підручник / За заг.ред. д.ю.н., проф.. С.Г. Стеценка. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. – 507 с.

3. Сенюта І.Я. Захист прав суб’єктів медичних правовідносин / Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2011. – №4 (квітень). – С. 11-18.

4. Права людини в сфері охорони здоров’я: практичний посібник / Берн І., Езер Т., Коен Дж., Оверал Дж., Сенюта І. / За наук.ред. І. Сенюти. – Львів: Вид-во ЛОБФ «Медицина і право», 2012. – 552 с.

5. Україна крізь призму Європейської хартії прав пацієнтів: результати виконання в Україні другого етапу європейських досліджень на відповідність стандартам ЄС з прав пацієнтів. – К.: Видав-во ТОВ «Дизайн і поліграфія», 2012. – 158 с.

6. Сенюта І. Я. Контроль якості медичної допомоги: нормативний дисонанс / Актуальні проблеми медичного права [Матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Одеса, 29 березня 2013 р.]. Упоряд. В.Д. Берназ, О.О. Мавед. – Міжнародний гуманітарний університет. – Одеса: Фенікс, 2013. – С. 169 – 174.

7. Сенюта И.Я. Медицинское право как учебная дисциплина: опыт Украины / Медицина и право. Т.3 / Под общ.ред. И.М. Акулина. СПб.: Изд-во СПбГУ, 2012. – С. 195 – 201.

8. Сенюта И.Я. Тенденции в обучении медицинскому праву Украины / Международный конгресс по здравоохранительному праву стран СНГ и Восточной Европы 7-9 ноября 2012 г., г. Москва: Сборник тезисов докладов / Состав.: чл-корр.РАМН, д.м.н. Сергеев Ю.Д., д.ю.н. Мацкевич И.М., к.ю.н. Гревцова Р.Ю., к.ю.н. Муслов Ю.Б. – Москва: ИЦ Интермедия, 2012. – С. 176-177.

9. Сенюта І. Я. Медичне право як навчальна дисципліна: «панно» багатовекторного викладання (досвід України) / Медичне право України: теоретико-методологічні та практичні аспекти викладання медичного права [Матеріали VІ-ї Всеукраїнської (V Міжнародної) науково-практичної конференції м. Львів, 26-28 квітня 2012 р.] / Упоряд. к.ю.н., доц. Сенюта І.Я., Терешко Х.Я. – Львів: Видавництво ЛОБФ „Медицина і право”, 2012. – С. 303 – 309.

10. Акопов В. И., Маслов Е. Н. Право в медицине. – М., 2002.